Денник Начальної Команди Української Галицької Армії, 1919–1920

ОСТАННИЙ ДЕНЬ ПЕРЕД ОФЕНЗИВОЮ

7. червня 1919. зробив неприятель сильнішими силами
наступ з Чорткова на Ягольницю, слабшими силами в напрямі Шманківці - Шманківчики.
Ворожий наступ в напрямі Шманківчики відбито.
В Ягольницю втиснувся ворог.
Вдорожено наступ на Ягольницю.
8. 6.
Вчерашні сильні неприятельські сили, які втиснулися до
Шманківчик і дальше через Ягольницю, відкинено в протинаступі на Чортків. З скоростріли і много полонених в наших
руках.
Нині вечером взяв ІІ-гий Корпус Чортків. Наступ 1-го
Корпуса в напрямі Вигнанки вдорожено. Початок 2-га година перед полуднем.
Від правого крила 1-го Корпуса до околиць Городниці
й Хоросткова нема неприятеля.
В Копичинцях наступав около 1 неприятельський курінь
на Вигнанку і стиснув праве крило 10-ої Бригади на Слобідці.
Вдорожено протинаступ. Початок 9. 6. 2. год. перед пол.
Перед ІІ-гим зглядно ІІІ-им Корпусом обсадив неприятель в незвісній силі Язловець.
Неприятельську кінну стежу помічено коло фільварку
Травна, 9 кільометрів на північний захід Ягольниці.
На Дністрі ніяких змін.
..
9 6
Побитий неприятель поніс в Чорткові великі страти.
Одна тяжка 15-центіметрова батерія гавбіц (5 гармат).
одна 8-центіметрова гармата (канона), 52 скорострілів (половина російських, половина австрійських), много крісів, 200
полонених, 60,000 набоїв піхотної муніції і много иншої муніції доси зголошені.
Побитий в Чорткові неприятель належить до дивізії полковника Сікорського і складається з полків 40., 13., 36., кількох легких і тяжких батерій.
Решти ворога в відвороті в напрямі Бучач.
Копичинці обсаджені около одним неприятельським курінем.
По одному куріневи польських полків 17., 18., 42. (група
генерала Александровича) сконстантовані в Бучачи.
Язловець і Новосілка Язловецька обсаджені неприятелем
в незвісній силі.
10. 6.
Неприятель стягнувся на Чортків. Сильні польські сили і
польська міліція утікли з правого крила в напрямі Теребовлі.
В Тернополі зголошено два неприятельські полки.
Після иншої верзії концентруються в Тернополі позісталі ще на сході частини армії Галл ера.
Зголошено два неприятельські полки (поодинокі курені
двох полків) в марші з Монастириск в напрямі Бучача.
Власний літак до Тернополя, Монастириск і Бучача відісланий.
Румуни розвивають живу діяльність в відтинку Устє Біскупє - Мельниця.
11. 6.
На сьогодні побили наші хоробрі війська неприятеля на
всіх пунктах, де з ним стрінулися.
Вчера і нині відкинено коло Бучача около шість до сім
неприятельських куренів частинно на Підгайці, частинно на
Нижнів (полки 40., 18., 36.).
II-гий Корпус взяв сьогодня в рішучім наступі Бучач і
обсадив одною сотнею Монастириска. Взято полонених, дві
гармати, много скорострілів; оружже і обоз здобуті.
III-тий Корпус взяв Язловець. (Там один курінь польського полка 15., з польської дивізії генерала Залінського), 9ий полк уланів розсаджений і його цілий обоз з харчами, чоботами і черевиками відібраний, полонені взяті, 8 скрострілів,
більше полевих кухонь й обозу здобуто.
Бригада У. С. С. розбила два неприятельські курені і
відкинула на Теребовлю.
. 3-та
. польська дивізія генерала Залінського має — після
12 6
висказу полонених — йти через Дністер на Нижнів.
4-та польська дивізія мала бути дірігована залізницею
з Черновець до Станиславова. Початок транспорту 9. червня.
(Инша верзія — проба переходу під Хотином.)
12-го червня пополудни спостережено два неприятельські
курені в марши з Підгаєць до Монастириск.
Сьогодня в ночи заняв І-ший Корпус — при сильнім попертю ІІ-го Корпуса — Теребовлю.
Відділи 3-ої Бригади заняли о год. 21:45 Струсів*
13. 6.
Рештки дивізії генерала Сікорського злучилися коло Тернополя до останнього опору.
Неприятель стоїть з двома куренями 24-го полка на лінії
Купчинці - Настасів - Чортория, з трома куренями 10-го полка на лінії Мишковичі - Кіпячки. В Тернополи — штаб дивізії полковника Сікорського і 12-ий полк в резерві. Крім цего
розбитий під Теребовлею 13. полк і сильно зменшені полки
36. і 40.
9-та Бригада заняла Скалат під рішучим (шнайдіґем)
проводом отамана Мартиновича і приневолила чотири неприятельські курені до панічного відвороту на Тернопіль. Один
побитий курінь належить до 19-го полка, другий до 12-го.
Перед ІІІ-им Корпусом стоять неприятельські задні сторожі (нахгутен) над Золотою Липою коло Товстобаби і Задарів з 18-ти гарматами і чотири метачами мін в сильних ровах (стелюнґен).
14. 6.
Перед 1-им Корпусом стягнув неприятель коло Тернополя великі сили, і — зміцнений побитими в боях під Чортковом
- Теребовлею куренями — поставився до рішучого бою.
В самих Бережанах має знаходитися лише слабий неприятель, який телефонічно просив о поміч.
Неприятель тримав перед полудневою групою Ш-го Корпуса малий причілок на північ і північний Захід Нижнева,
перед північною групою з задними сторожами (нахгутен) Золоту Липу.
В боях коло Монастириск побито по три курені полків
13., 14. і 37.
В районі Тернополя сконстатовано частини полків 13.,
40., 36., 24., 10., 12., 8. і один міліційний курінь.
Ш-тий Корпус відкинув сьогодня неприятеля коло Козови на західнім березі Стрипи і обсадив Товстобаби. Бій бере
бажаний оборот.
В ціли одноцільного провадження битви під Тернополем
лучиться І-ший і ІІ-гий Корпуси в групу армії генерала Тарнавського.
15. 6.
Битва коло Тернополя випала в нашу користь. Сьогодня
по полудни ввійшли війська 10-ої Бригади до Тернополя.
Добича дуже велика.
В Тернополі побито польські полки 40., 19., 10., 12., 13.,
36., 24., 8., 39. і курінь смерти рітмайстра Абрагама.
Разом 14 до 20 куренів.
Польські помочі стягається зі Львова.
Тим дорога через Бережани в район Рогатин - Перемишляни в більшій части вільна від неприятеля.
Перед ІІІ-тим Корпусом перейшли в ночи з 14-го на 15-го
червня около три неприятельські курені міст коло Нижнева
і є з 8-ою Бригадою на північ від моста в твердім бою.
На західнім березі Золотої Липи відкинула l l -та Бригада
під проводом її рішучого команданта сотника Шльоссера неприятельські сили.
Товстобаби в наших руках.
Сотник Шльоссер втиснувся з частинами своєї бригади в
Медухи, 5 кільометрів на північний захід від Галича.
Польський 10-ий полк приїхав залізницею до Бережан
і звідти вдарив серед боїв одного власного деташма аж в околицю Мужилів, 5 кільометрів на північний захід Підгайців.
Частини 2-ої Бригади відкинули його на Літятин.
Пробоєвий курінь П-го Корпуса стоїть в бою коло Саранчуків, 8 кільометрів на полуднє Бережан, з одним курінем
польського 10-го полка.
Групу армії генерала Тарнавського розвязується з 16тим червня.
1-ий і ІІ-гий Корпуси оперують знову самі для себе.
..
16 6
Побитий неприятель відійшов в неладі з головною силою
на Броди, з частями на Львів і Збараж.
Неприятельський 10. полк і панцирний поїзд, які наступали в напрямі Підгайці, стягнені; 10. полк залізничим транспортом.
Неприятельський причілок на північ Нижнева заняли
війська ІІІ-го Корпуса по дводневнім надзвичайно прикрім
бою.
8. Бригада відзначилася передусім в ручнім бою.
Власний потяг наступав дуже успішно.
Х-ший Корпус осягнув 6-ою Бригадою Озірну, головною
силою район Глубічок Великий і йде групою Мартиновича
через Збараж на Заложе.
II-гий Корпус згромадив головну силу коло Козови.
III-тий Корпус стоїть 11-ою Бригадою коло Галича, 8-ою
коло Нижнева, 2-ою коло Підгаєць.
..
17 6
Два свіжо прибулі неприятельські полки обсадили лінію
Зборів-Яцківці (13 кільометрів на північний схід від Зборова).
Стоячого коло Білоголови (5 кільометрів на полудневий захід За ложа) неприятеля відкинула сьогодня ночею 10-та Бригада через Оліїв (13 кільометрів на північний схід Зборова).
Оліїв обсаджений 10-ою Бригадою, яка ударяє дальше в зади неприятеля.
Коло Бережан обсадив неприятель пяти до шести куренями західній беріг Сенівки.
В Конюхові і Хороброві (20 кільометрів на північний схід
Бережан) є по одному неприятельському куріневи.
l l -та Бригада відбила один неприятельський наступ на
Медуху, що на північний схід Галича.
Неприятель побудував коло Большівців, на північ Галича, міст через Гнилу Липу і вечером знову спалив.
Неприятель евакуує Станиславів до Калуша. Станиславів вільний від польських військ.
В Товмачи й Озерянах польські міліції.
. І-ший
. Корпус взяв Зборів через окружаючий наступ з
18 6
півночі.
Передусім 10-ій Бригаді належить повне признання за
її рішуче і зручне заховання.
Зголошено зі Львова незначні неприятельські зміцнення
в напрямі Бережан.
На північ залізничого тору Красне - Тернопіль оперує
польська львівська дивізія генерала Єнджейовского, до якої
належать полки 5. і 38. 4. полк, який рівнож належить до
цеї дивізії, був підчинений полковникови Сікорскому, який з
розбитками своєї старої дивізії (полки 12., 13., 36., 40.) стоїть
на полуднє від названої лінії.
До дивізії Сікорского належать кромі цего два курені
познанського 24-го полка, які вже стояли в боях.
Неприятель боронить завзято Бережани, стоїть однак перед упадком.
Там зголошено свіжі полки 6., 7. і 8.
Перед ІІІ-тим Корпусом стоїть 3-та польська дивізія генерала Залінского. Сконстатовано там полки 10., 13., 14. і 9.
полк кінноти.
Кромі цего рештки 4-ої польської дивізії (полки 18. і 37.,
один курінь 10-го полка і один познанський пробоєвий курінь) , які разом коло Нижнева понесли великі страти.
19. 6.
Неприятель тримає дальше з около двайцяти свіжими куренями Бережани і робить зрезиґновані (ферцвайфельте) проти-удари.
На полудневім крилі шаліє бій за місцевости Ольховець
і Посухів.
Дальше держить неприятель лінію: двірець Плугів - Славна - фільварок Злобу - Махновці - високорівня (гоеге) Торгів
- Рогатин - Поморяни - Коропець 19-им і 24-им полками.
Перед Ш-им Корпусом стягає неприятель після зголошень розвідчиків на полуднє Коропця на Дністрі коло Ольши около 2.000 людей.
Перед І-шим Корпусом вертають побиті під Тернополем
части неприятеля на Броди.
20. 6.
Битва коло Бережан ще сьогодня в ночі рішиться в нашу
користь.
Перед І-шим Корпусом зібрався неприятель в силі одної
дивізії.
Неприятель обсадив там загально лінію Плугів - двірець
Плугів - Нуще. Зміцнення зголошені з Золочева.
Перепельники, Манаїву, Гіндаву заняла сьогодня 20-го
червня вечером 10-та Бригада.
Перед 9-ою Бригадою окопався неприятель (4. і 5. полки) на лінії Неміч - Підкамінь - Літовиска.
l l -та Бригада відкинула і розігнала сьогодня коло Ліпниці До ліпшої (в долині Нараївки) один курінь 9-го полка,
один курінь 11-го полка, 2 курені 13-го полка, один курінь 14го полка, три курені 20-го полка і уланський 13. полк.
..
21 6
Головна сила побитого під Бережанами неприятеля стягнулася на Стратин і Рогатин.
Здається — його обоз відійшов день передше через Нараїв місто.
Переслідування деташмами вдорожено.
Перед І-шим Корпусом тримає около одна неприятельська дивізія Плугів, Івачів, Нуще і Кругів.
Перед ІІІ-тим Корпусом обсадив неприятель західний беріг Нараївки і Дністер аж до Незвиск. Здається — його сила
є коло Галича.
1-ший Корпус заняв сьогодня Підкамінь, Шишківці, Звижин — на полудневий захід Підкаміння і двірець Плугів.
Коло Манаїва відбито два неприятельські наступи і взято
в протинаступі Лукавець.
10-та і 5-та Бригади стоять з неприятелем в бою.
11-гий Корпус продовжує переслідування неприятеля і
свій похід вперед після диспозиції дня 21-го червня.
l l -та Бригада ПІ-го Корпуса вдарила на Рогатин.
2-га Бригада зібралася до удару на Бурштин коло Свистільників.
..
22 6
І-ший Корпус заняв сьогодня Золочів.
Перед ІІ-гим Корпусом пішов неприятель на Гнилу Липу
й організує там опірну лінію для оборони Львова.
В Дунаєві стояла аж до сьогодня пополудня неприятельська задна сторожа.
Неприятель обсадив Гнилу Липу, Фірлеїв, Клещівну, Підгородє і Пуків, на схід Рогатина.
Перед фронтом ІІІ-го Корпуса йде неприятель через Бурштин на захід.
Здовж Дністра без змін.
23. 6.
Перед фррнтом 1-го Корпуса відійшов неприятель на захід і північний захід. Броди аж на кінні стежі від неприятеля
вільні.
В Ляцьку стягається сильніші сили.
Перед ІІ-гим Корпусом обсадив неприятель лінію Ольшаницю - Новосілки - Требовач - П404. на захід від Гологори
- Зашків (на полудневий схід від Гологір) - П403. Висока, на
полуднє від Гологір - Лінівці - Виписка - Криконь - Волків.
Сильніші сили неприятеля тримають західний беріг Гнилої Липи від Перемишлян аж на захід Фірлеїва.
На захід Підгородя (Підгродя) перейшов власний деташма Гнилу Липу та відкинув один неприятельський курінь.
На захід Рогатина і коло Бурштина відкинено неприятеля.
24. 6.
Перед І-шим і ІІ-гим Корпусами обсадив неприятель лінію Ожидів (на зал. торі Львів - Броди, на схід від Красного)
- Соболівку - Шкваряву - Ольшаницю - горб (гоеге) Ш404. (на
захід Гологір) - височину (гоеге) П422. - Пленіків - Виписки
- Бриконь - Волків - Гнилу Липу аж до Фірлеїва — около
трийцяти (ЗО) куренями полків 7., 8., 9., 10., 12., 13., 14., 16.,
20., 24., 28., 29., 36., 40., 41. і сильною артилерією (також середний калібер).
4-та Бригада заняла сьогодня Гологору, П404., на захід
відти, і горб (гоеге) Ш418. Лиса, та в рішучім наступі здобула одну гармату і 5 скорострілів, та взяла полонених.
2-га і l l -та Бригади відкинули неприятеля через потік
Свіж.
Передусім l l -та Бригада відзначилася особливо в близькім бою (нагкампф) на кольби і багнети.
В районі Броди нема неприятеля.
25. 6.
Загально положення неприятеля незмінене.
І-ший Корпус відбив сьогодня сильний неприятельський
наступ в напрямі Зборова і в протинаступі заняв Ожидів і
Белзець, здобув один панцирний поїзд і два вагони піхотної
муніції.
ГО-тий Корпус відбив сильний неприятельський протинаступ на Рогатин і знову заняв місцевості! Руду і Черці, на
північний захід Рогатина.
2-га Бригада заняла Явці, Васючин, Підмихайлівці, Журів, Черніїв і Букачівці.
8-ма Бригада наспіла до Рогатина.
26. 6.
Положення неприятеля перед І-шим і П-гим Корпусами
незмінене.
Перед Ш-тим Корпусом сконстатовано зглядно зголошено частини польських полків 9., 14., 18., 20., 25., 28., 29., 32. і
два легіонові полки.
Район на полуднє Дністра не е ще дальше в достаточний
спосіб вияснений.
В кожнім разі треба звернути особливу увагу на околицю Нижнів - Мариямпіль - Галич.
Після одної верзії стягає неприятель все з цего району,
після другої — стягає він значніші сили з заміром провадження офензиви.
Начальна Команда цінить його на максімум 2.000 люда.
27. 6.
Белзець занятий, Кота 404. на захід Гологір страчена.
Впрочім без змін. (В диспозиції не подано взагалі ситуації).
28. 6.
Неприятель зискав через сильний удар на Бережани район Нараїв. Рівночасно приневолив сильними наступами на
І-ший і П-гий Корпуси армію до відвороту.
29. 6.
Перед фронтом 1-го Корпуса сконстатовано польський
полк 11. в поході з Тростянця в напрямі Перепельники. Один
неприятельський курінь осягнув Плугів. Дві ескадрони стоять коло Плеснян. 3.000 стрільців війська Галлера стоять в
районі Поморяни з патрулями коло Храбужної і Лавриківців,
на схід звідси.
Неприятель увійшов сьогодня 29-го червня з слабими
відділами до Бережан і осягнув розвідчими відділами залізничу стацію Потутори, Шибалін і Жолнівку.
Одна неприятельська кольона втиснулася через Болшівці в напрямі на схід і стояла там з 14-тою Бригадою в бою.
Коло Нижнева отворив неприятель сьогодня чотирнайцяти (14) гарматами вогонь і приготовляється до переходу
через Дністер.
Також коло Коропця і в районі Золотого Потока є познаки проб переходу.
Коло Ольші уставлено три батерії на позиції. Неприятельські війська — незначні сили пересунулися тамтуди з
Товмача.
Большевики обсадили Броди.
ЗО. 6.
Загально не переступив неприятель нігде Золотої Липи.
Стежі й вивідчі відділи відкинені.
Неприятельську спробу переходу коло Нижнева відкинено.
..
1-го липня йде неприятель з сильнішими силами в напрями 1-го Корпуса з Бродів, які Поляки обсадили, і з Плугова
через Зборів і Озірну.
Головна сила неприятеля (дивізії Єнджейовского і Сікорского, кілька куренів Галлєра і батерії) в районі Підкамінь - Зборів - Озірна. Група полковника Павлика (шість до
вісім куренів, 200 до 300 люда кавалерії, 4 легкі й одна тяжка батерія) в районі Бережани - Козова.
В районі Устє Зелене - Товстобаби около два неприятельські полки та дещо кавалерії й артилерії.
На полудни Дністра лише слаба кіннота та скоростріл.
..
2 7
Деташма й вивідчі відділи неприятеля на всіх відтинках
відкинено. (В диспозиції брак заподання ситуації).
14
ЗА
ЗБРУЧЕМ
..
16 7
Вчасним ранком дня 16-го липня проломилися Поляки
на відтинку 11-ої Бригади під Чортковом. ІІІ-ий Корпус не
був цілковито в змозі ставити успішного опору ворогови, на
І-ший і ІІ-гий Корпуси наступали Поляки також. Сітуація
вимагала скорого й рішучого ділання. Рішення запало: „Скоро за Збруч” . Попередного дня відбулася в Начальній Команді конференція Головного Отамана Петлюри, членів Директорії, Диктатора Петрушевича та генерала Тарнавського і
полковника Шаманека. Ще того дня (14-го липня) вислано
до Поляків делегацію в складі отамана Шухевича, сотника
Луцького і сотника Гузара з предложенням завішення зброї.
Мимо висланої делегації не було найменшої надії — здержати похід Поляків. Вечером 15-го липня видано наказ для загального відвороту за Збруч, який фактично зачався дня 16го липня.
По наказу (тут. ч. оп. 3986.) мали Корпуси осягнути отсі
найблизчі ціли дня 16-го липня 1919:
I-ший Корпус район: Васильківці - Тлустеньке, одна бригада Трибухівці, 18-ту Бригаду належало віддати П-ому Корпусови. Штаб — Суходіл.
II-гий Корпус за річку Неславу — відтинок Глинківці.
Штаб — Скала.
III-тий Корпус також за Неславу у відтинку Козачизна
до Дністра. Штаб — Іване Пусте.
Начальна Команда переїхала ранком 16-го липня до Камянця Подільського.
. Для
. самого переходу через Збруч, який припадає на 17-
17 7
го липня, було назначено для:
I-го Корпуса район на півночі аж до Секежинець з переходом коло Гусятина.
II-го Корпуса — звідти на південь аж до Подфіліпя, з переходом коло Скали.
III-го Корпуса — звідси аж до Дністра, з переходом коло
Ніври і Кудринець.
II-гий і ІІІ-тий Корпуси перейшли переважно після пляну й осягнули поставлені їм на день 17-го липня ціли, а іменно ІІ-гий Корпус район Маріянівка - Оринін (Штаб — Оринін), ІІІ-тий Корпус Фридрівці - Княгінін (Штаб — Забинці), І-ший Корпус однак під сильним натиском ворога переходив без пляну, а Начальна Команда через цілий час цілковито не мала з ним звязку; ходили навіть тривожні слухи,
що частини 1-го Корпуса, відтяті Поляками, під проводом полковника Микітки получилися з большевиками. (Вістка ця
виявилася пізніше неправдивою).
Дня 17-го липня не було вже ніякої нашої частини на
правім березі Збруча, нігде майже не вспіли ще Поляки досягнути наших частин, лише коло Гусятина перейшли цего
дня около три польські курені Збруч, що спонукало пересунення армії ще більше на схід, а далі навіть переведення її в
район на схід від Камянця, щоби вона могла там відпочати.
18. 7.
Сьогодня пішов похід дальше на схід. Важку дорогу переходила армія, перемучена, без харчів і паші, прямо вороже і провокуюче становище пограничного населення. В ІІ-гім
і ПІ-тім Корпусах трапилося, що населення стріляло на поодиноких стрільців, збираючих на полі пашу для коней.
Одинока розвязка стояла перед армією — чим скорше
на схід, щоби відвязатися від ворога, щоби там дати їй відпочити і так зберігти її цілість.
Сьгодня переходять (після наказу ч. оп. 3990. а ) :
І-ший Корпус, який найшовся в цілости в районі Ланцкоруня - Городка, в район: Зелінці - Станиславівка - Січинці
- Рахнавільськая - Чечельник - Балин. Команда в Січинці.
П-гйй Корпус в район Вербка - Гниловоди - Шатава - Безносковці - Цєдковці; Команда в Шатаві.
III-тий Корпус в район Ходорівці - Янчинці - Кульчієвка
- Багумиця; Команда — Станиславівка.
18-ту Бригаду полишається при П-гім Корпусі, а Бригада
У.С.С., що будучи в часі переходу деташованою для скорої
відсилки в Камянець, перебувала в районі Гермаківки і була
підчинена Ш-ому Корпусови, мала бути звернена назад Пому Корпусови.
Всі корпусні обози направлено на схід, і так з 1-го Корпуса на шляху в напрямку на Мінківці, П-го Корпуса на
Жванчик, а ІП-го Корпуса на Китайгород.
..
19 7
Метою тепер було осягнення призначеного Штабом Дієвої Армії району для відпочинку армії. Границі його були:
річки Вербова і Студениця, з півночі смуга Слобода, Коваленко, Цівковці, Глібов, Горчішная, а з півдня Сказінці, Ольховець, Вахнівці, Крутанівка.
Туди машерують Корпуси: І-ший в район Мінківці - Карачеївці - Браїлівка, Іїї-тий в район Куча - Нова Ушиця, де
їм і довелося декілька днів відпочати.
П-гому Корпусови припадає инше завдання.
Большевики повели наступ на Запоріясську Групу, яка
замикала комунікацію в напрямку на Камянець; вони заняли Ярмолинці. Для забезпечення Камянця видвигнено сьогодня 7-му Бригаду в район Дунаївці, з завданням замкнення комунікації та розвідки на північ.
..
20 7
Машеруючі на відпочинок І-ший і Ш-тий Корпуси осягають сьогодня:
І-ший Корпус район Горчишна - Вінцентівка - Побойна Побоянка - Сцібори - Кузелевка - Сіняковці; Команда в Іванківцях.
Ш-тий Корпус район Жванчик - Пріворотє - Рункушов Патринці - Вихватнєвці; Команда в Жванчику.
П-гий Корпус пересувається в район Залєсці - Валін Гниловоди - Чечельник - Чанкова. Команда в Гумінцях.
21-шу Бригаду з 1-го Корпуса переводиться в район Горчишная, вона разом з 7-ою Бригадою творить групу підполковника Бізанца, як запас на півночі оперуючих груп. (Ч. оп.
4028. і 4035.).
Бригада У.С.С. зі складу П-го Корпуса переходить в район Маків - Шатава, а один її курінь (3-тий) до Камянця як
залога.
Боєва ситуація тимчасом в протягу вчерашного дня склалася ось як: Запоріжська Група, відкинена ворогом, відійшла
на лінію на південь від Солодківців та на захід відти поперек
дороги до Дунаївців. На групу підполковника Бізанца накладається слідуюче завдання: 21-ша Бригада в районі Горчишная замикає комунікації, що ведуть на південь; 7-ма Бригада
переходить з району Дунаївців в район Малієвці - Лесной Мукаров та групується там для протинаступу на наступаючого з району Зінківці ворога.
..
21 7
І-ший і Ш-тий Корпуси осягають поволі призначені для
відпочинку райони і в протягу завтрішного (22-го зглядно
23-го) дня осягають цілковито:
І-ший Корпус район Мінківці - Філянівка - Браїлівка Карачієвці - Александрівський Майдан - Жуковка - Кузелєва; Команда в Мінківцях.
Ш-тий Корпус район Нова Ушиця - Великі Струги - Нова Гута - Вільховець - Мала Сцура - Шебутинці - Боршуківці - Пісець — Іванківці; Команда в Новій Ушиці.
П-гий Корпус групується в район Дунаївці - Демянківці Семянківці - Кузелівка - Побоянка - Голозубинці; Команда
в Дунаївцях.
Ш-тий Корпус з причини перемучення своїх частин зарядив на день 21-го липня день відпочинку.
Боєва обстановка сьогодняшного дня: Ворог відкинув
Волинську Групу на Рипиці, на північ від Смотрича; Група
Січових Стрільців (С.С.) заняла Фрамполь і Савинці, на південь від Зіньковець ворожа кавалерія.
Видані директиви для завтрішного загального наступу.
В ньому бере участь і 7-ма Бригада.
..
22 7
Ворог осягнув в протягу вчерашного дня одною кольоною Маріянівку, а другою Смотрич, чим загрозив безпосередно районови розташовання військ П-го Корпуса. П-гий Корпус всіми бригадами (крім У.С.С) переходить сьогодня в наступ для заняття Смотрича і Чорної. Осягнено таку ситуацію:
7-ма Бригада підсунулася під Гайдамаки, 4-та Бригада обсадила Черную, 3-та Бригада осягнула Смотрич. Ворог відходить на північ.
В Маліївцях трапився випадок з місцевим населенням.
Селяне напали на один курінь 7-ої Бригади та убили одного
старшину і кільканайцять стрільців. Село покарано. Військам
видано в тім напрямі дірективи (Ч. оп. 4098.), як поводитися
в таких випадках.
I-ший Корпус осягнув район відпочинку. Ш-тий Корпус
у мети, яку осягне вповні завтра.
23. 7.
II-гий Корпус групується 3-ою і 18-ою Бригадами в районі Смотрич, 4-ою Бригадою — Черная. І-шу кавалерійську
Бригаду відправлено до Лянцкоруня для охорони лівого
флянку; через неї осягнув ІІ-гий Корпус звязок з залізним
курінем, що стояв в Лянцкоруні. Корпусови поручено в цім
районі відпочинок.
7-ма Бригада заняла Зінківці; їй і 21-ій Бригаді поручено в тім районі також відпочинок.
І-ший і Ш-тий Корпуси відпочивають. їм поручено занятися жнивами та допомогти населенню в зібранні хліба, через що й поліпшити у себе стан прохарчування.
Так закінчили війська велику і важку добу переходу
Збруча, переходу з одних обставин в другі, і зайшли в другий
світ.
Цікаву дорогу переходила одна з найважніщих армейських інституцій, а це Команда Етапу Армії разом з усіми
заведеннями запілля. Команда Етапу переїхала для 17-го липня Збруч коло Ніври та після одно-дневного маршу досягла
дня 18-го липня Супруковець, що 15 кільометрів на північний схід від Камянця. Звідси рушила дня 19-го липня через
Дунаївці на Мінківці, де мала розташуватися і розпочати
працю.
Через Камянець під той час відбувався прямо танець ріжних етапних заведень, які без найменших директив їздили то
сюди — то туди. Це було причиною зміни наказу для Команди Етапу та завернення її з дороги до Дунаївців до Камянця,
щоби вона тут на місці взяла в свої руки всі розпорошені
етапні заведення та завела лад. 20-го липня вернула головна
часть Команди Етапу до Колубаївців біля Камянця, де позістала аж до 25-го липня. Того дня перейшла вона в Камянець, де підняла працю. І так від 16-го до 25-го липня стояла
вся етапна праця; заведення, шпиталі, склади — без найменших директив їздили по всіх усюдах, нарікаючи. Тяжко відбилася ця кріза на стані частин та на самих заведеннях.
Стрільці прямо голодували; без хліба, харчів і грошей вандрували поодинокі відділи, а дезерція росла з дня на день
чим раз сильніше. Дезертири втікали в сторону Збруча. Для
поборювання дезерції вживано всіх можливих заходів.
24. 7.
Групіровка бригад ІІ-го Корпуса незмінена, лише кавалерійській Бригаді наказано в дводневнім маршу відійти
до Фірманівки.
7-ма Бригада позістає в районі Зінковець.
Прочі два Корпуси відпочивають.
Поляки заняли Лянцкорунь і непокоять наші граничні
відділи.
25. 7.
Район відпочинку П-го Корпуса був за тісний, порішено
зробити цілим ІІ-гим Корпусом наступ на район Проскурів та
очистити його від ворога.
Сьогодня приняли Бригади ІІ-го Корпуса слідуючу групіровку: 3-та Бригада — Лєсной Мукаров, Полевий Мукаров, Віхровка; 18-та Бригада — Вамівка, Станиславівка; 4-та
Бригада — Нестерівці, Циганівка; Бригада У.С.С. (крім 3-го
куріня) позістає в районі Гуменці - Гуменецькая як армейський запас.
Команда П-го Корпуса переходить о 16-тій годині до Дунаївців.
7-му Бригаду, до тепер самостійну групу, підчинено Команді П-го Корпуса. Вона зібралася в районі Зінковець, висилає сильні відділи на Михалполь і Бебехи.
26. 7.
Рух Корпуса на північ продовжується. Бригади осягнули: 4-та — Глушківці, 21-ша — Гремічка, 5-та — Бебехи і
Петраші, 3-та — Зінківці, 18-та — Морозів, 7-ма Бригада в
дорозі на Мазники.
27. 7.
Сітуація Корпуса сьогодня без значних змін. 7-ма Бригада осягнула район Мазники, а 21-ша заняла без бою Міхалполь.
28. 7.
4-та Бригада осягнула район Ярмолинці, 3-та — Шарівка - Татаринці - Вихалівка, 7-ма і 21-ша Бригади під коман20
дою підполковника Бізанца в районі Михалполь - Мазники,
18-та Бригада в Солодківцях — корпусний запас.
Ціла Бригада У.С.С. розташовується в районі Камянця,
а це: піхота — Должок, Бєлянівка, Зінківці; артилерія —
Вигода, Стєнка, Гуменіска. Команда Бригади У.С.С. в Камянци. Бригада поступає в розпорядження Диктатора З.О.У.Н.Р.,
виходить зі звязи П-го Корпуса.
Команда П-го Корпуса перейшла о 9-ій годині до Солодківців.
29. 7.
Вчасним ранком зачався рух на Проскурів, а вже о 14-ій
годині, серед великого одушевлення населення, вмашерувала
4-та Бригада до Проскурова, де перейшла парадним походом
у взірцевім порядку коло свого корпусного команданта. Ворог уступив до Гріновець, за ним слідують частини 4-тої Бригади. Ворог там окопався; ведеться бій.
3-та і 18-та Бригади посуваються здовж шосе до Проскурова, 21-ша Бригада осягнула Колибань, а одним відділом
обсадила стацію Богданівці, 7-ма Бригада осягнула одним
полком Кожівці - Богданівці село, одним полком Маниківці;
відділи вислано на Деражню. Прочі два Корпуси без змін.
30. 7.
Переслідуючи ворога, осягнув 7-ий полк 4-ої Бригади
річку Бужок, село Печиска, 8-ий полк дійшов до Пашковців.
Большевики відійшли за річку. Ворожий панцирний поїзд
„Богунець”, що посунувся в район 8-го полка, задержаний
батерією 25/П., здобули частини 8-го полка.
3-та Бригада направлена на Підлісє, щоби там взяти в
посідання переходи на річці, головна її сила розташувалася
в районі Терешівці - Пархомівці, з розвідкою на Межибож,
7-ма Бригада заняла район Шпічинці - Теперівка - Деражня
- Шарки; Команда в Деражні; її найблище завдання — взяти
Межибож. 21-ша Бригада осягнула район Голосково - Копачовка.
18-та Бригада як корпусний запас в Проскурові. Команда П-го Корпуса в Проскурові.
31. 7.
В протягу сьогодняшного дня очищують частини правий
беріг Бужка від ворога та обсаджують переходи на нім.
21-ша Бригада заняла одною сотнею Межибож, впрочім
більших змін в розташуванні частин не було. На відтинок
7-го полка 4-ої Бригади заїхав другий ворожий панцирний
поїзд „Комуніст”. Йому знищено по заду шини, робляться
заходи, щоби його забрати.
1 8
Для повного оволодіння річкою Бужком посунулися частини 4-ої Бригади на північ і заняли села Мілинці, Пашутинці, Кобила; розвідчі відділи дійшли до Западинець. На
північ від Веремієвки оперуючий панцирний поїзд „Комуніст”
задержали і після бою заняли частини 4-ої Бригади. 3-та Бригада обсадила всі переходи на схід від 4-ої. Відділи групи
пполк. Бізанца заняли Летичів і Межибож.
Після десятидневного майже відпочинку зрушено І-ший
і ІІІ-тий Корпуси з їх дотеперішних місць. В протягу вчерашного і сьогодняшного дня осягають бригади 1-го Корпуса:
5-та Бригада район Гуле - Єлтушково, 6-та Бригада Калюсік
- Говори - Курники, 9-та Бригада район Охримовці - Вонковці,
10-та Бригада район Дашківці - Зенішковці. Команда 1-го
Корпуса перенеслася до Глібова.
ІІІ-тий Корпус осягнув: 8-ма Бригада район ДоліняниСуповка - Снітково, 14-та Бригада — Житники - Петрімани Дерешева, 2-га Бригада — Курашовці - Посухов - Поповая Перекоринці, l l -та Бригада — Татариска - Котузяни - Верхний - Ольчаєво. Команда ІІІ-го Корпуса в Курилівцях Мурованих.
..
2. 8.
Ситуація на загал без змін. І-ший Корпус веде розвідку
в район Волковінці, а ІІІ-тий — Станиславчик. Частини групи пполк. Бізанца з Летичева навязали звязок з групою повстанців в Ново-Константинові.
3. 8.
Дві бригади 1-го Корпуса підтягнено далі на перід, 6-ту
в район Бар, а 5-ту в район Єлтушкова. Ведеться розвідка
на Жмеринку. ПІ-тий Корпус розвідує район Станіславівка.
Частини П-го Корпуса (4-та Бригада) зачали рух на Старо-Константинів.
4. 8.
І-ший і ІП-тий Корпуси в дотеперішних районах.
4-та Бригада П-го Корпуса заняла з боєм Кузьмін та
вмашерувала серед великого одушевлення населення до Старо-Константинова. Впрочім розвідочні події.
Сьогодня наспів письменний звіт начальника штабу П-го
Корпуса (тут. ч. оп. 4476.) з дати 1-го серпня 1919. Ентузіястичне приняття наших частин в Проскурові дуже вплинуло
на поставу стрільців, серед яких незмірно зросла охота до
бою, а їх постава стала незвичайно бадьорою. Жовніри зачинають бути гордими на імя „галицького жовніра” .
На день 7-го серпня є плянований загальний наступ на
Жмеринку, в якім видатну участь мають брати і галицькі частини. В тій ціли видано сьогодня загальні до того інструкції
(ч. оп. 4486.). Наказано слідуючу групіровку: І-ший Корпус має до дня 6-го пополудни приняти слідуючу ситуацію:
дві бригади (5-та і 6-та) в район Почапінці - Головчинці, дві
другі бригади (9-та і 10-та) в район Васютинці - Волковинці.
Команда Корпуса — Васютинці. ПІ-тий Корпус переходить
(до дня 6-го ц. м.) як армейський запас в район Єлтушково Прімошеніца - Бар; а це: 8-ма Бригада в район Бар - Івановці, l l -та Бригада — Окладноє - Регентівка - Ястшембєц, 2-га
Бригада — Буцнє - Семенки - Сеферовка - Піліпи Чемерискі,
14-та Бригада — Мігалевці - Чемериси Волоські. Команда
Корпуса — Єлтушково.
І-ший Корпус з метою удару на Браїлів, ІІІ-тий Корпус
як запас.
5. 8.
Оба Корпуси (І-ший і ІП-тий) в дорозі до назначених цілей; сітуація П-го Корпуса змінена о стільки, що 4-та Бригада посунулася аж в район Старо-Константинова; звязку телеграфічного з нею ще не мається. Вона займає лінію: Немирівка - Хутори - Поповці - Греховка - Босоловці.
6. 8.
Сьогодня вечером осягнено слідуючу групіровку:
І-ший Корпус: 6-та Бригада — Почапинці, 5-та Бригада
— Головчинці, 9-та — Луки Барські, 10-та — Волковинці.
Команда Корпуса — Васютинці.
Запоріжська Група, що оперує на лівім крилі 1-го Корпуса, мала сьогодня осягнути район Літин, з метою вийти на
Винницю.
ІІІ-тий Корпус прибув точно в назначений наказом з 4-го
серпня (ч. оп. 4486) район Бар - Єлтушково.
II-гий Корпус відпочиває.
Начальна Команда вирушає поїздом до Деражні.
7. 8.
З огляду на нескінчену ще групіровку 1-го Корпуса
відложено намірений на сьогодня наступ на Жмеринку до
завтра (за порозумінням групи Січ-Мати, що займала фронт
перед Жмеринкою).
В протягу сьогодняшного дня перегрупірувався 1-ий Корпус так: 6-та Бригада — Махнівка, 10-та Бригада — Почапинці, 9-та Бригада — Новоселиця, 5-та Бригада — Головчинці.
Начальна Команда прибула поїздом з оперативною частиною штабу до Деражні.
8 8
Вчасним ранком (3. год.) рушили бригади 1-го Корпуса
до наступу. Частини 5-ої Бригади заняли Мартинівку, перейшли річку коло Межирова, один курінь дійшов до Рова. 6-та,
а за нею 10-та Бригади заняли з боєм місто і стацію Браїлів.
Ворог на залізниці ставить завзятий опір.
Повстанча група отамана Тютюнника станула на схід від
Северинівки коло залізниці, її полудневе крило находилося
в районі Слобода Носковецькая. Група ця не вспіла за цілий
день посунутися далеко на перід. Поставлена на східнім крилі
кіннота заняла Демидівку, відкинула ворога на залізницю та
посувається на Ворошилівку.
Запоріжська Група мала посуватися з району Літин в
напрямку на Винницю; її докладна сітуація не надійшла.
III-ий Корпус підтягає в протягу сьогодняшного дня 8-му
Бригаду до Северинівки, 11-ту — до Манковець - Чернятина,
а дві другі приблизно в район Матейково - Мартинівка.
Всі зусилля сьогодняшного наступу не дали повного успіху; ворог ставив завзятий опір.
9. 8.
Наступ продовжується і вже о 8-ій годині ЗО хвилин рано
заняла 5-та Бригада стацію і місто Жмеринку, о 9-ій годині
осягнула також 12-та наддніпрянська Дивізія місто. Ворог
відступив на Браїлів, де мусів перебиватися через наші частини. Там вивязалися завзяті бої. На загал в боях брало
участь 7 ворожих панцирників та около 10 полків піхоти.
Частини 6-ої Бригади уступили під натиском ворога зі
..
стадії Браїлів до місточка. Протинаступом занято знову цю
стацію і розбито ворога, панцирники однак вспіли перебитися
на Гнівань. Жмеринська добича виносить около 700 вагонів
та 123 паровики (з яких двайцятькілька добрих).
II-гий Корпус в стані відпочинку.
На цілім фронті Групи С.С. і ІІ-го Корпуса ведуть большевики інтензивну розвідку, замітні скупчення на стації Красилів.
10. 8.
І-ший Корпус скупчується сьогодня в районі Могилівка Гнівань - Ільківка. Команда в Браїлові.
Група отамана Тютюнника, переслідуючи ворога, мала
ще вчера осягнути Ворошилівку.
III-му Корпусови наказано в протягу сьогодняшного дня
скупчитися: одною Бригадою в районі Браїлова (8.), одною
в Жмеринці (11.), одною в районі Межирів - Северинівка (2.),
а одною в Слободі - Северинівці (14.). Команда в Северинівці.
На фронті ІІ-го Корпуса большевики, скупчивши більші
сили, вдарили на групу отамана Шашкевича і заняли СтароКонстантинів. Група отамана Шашкевича була примушена
відійти лівим крилом за річку Понору, а правим — за річку
Случ. Вона заняла фронт: Кульчини - Лагодинці - Кузьмін Верхняки - Жеребки. Команда Корпуса рішилася викинути
назад ворога і зарядила в тій ціли нову групіровку бригад. 3-та Бригада ще сьогодня осягнула район Скажинці - Пашковці - Печиска - Стуфчинці.
Запоріжська Група, що посувалася з Літина на Винницю, заатакувала ворога під містом, увійшла до міста, — була одначе назад відкинена. Вечером о 18-ій годині Запоріжці
в злуці з 6-ою Бригадою поновно викинули ворога з Винниці
і заняли місто.
11. 8.
По занятті Винниці Запоріжський Корпус групується
так: 6-та дивізія в Винниці і Слободі Пятничанській, 8-ма
дивізія — Стрижавка, 7-ма дивізія в Мізяковських Хуторах
і Бонках.
Бригади 1-го Корпуса в дорозі до району Винниці, де вони мають завтра згрупуватися.
Ш-тий Корпус позістає скупчений в районі Жмеринки,
як вчера було наказано.
12. 8.
I-ший Корпус осягнув наказану групіровку в районі
Винниці, і так: 5-та Бригада — Дашковці, 10-та Бригада —
Винниця, 6-та Бригада — Малия, 9-та Бригада — Щитку, Пісаревка.
ІІІ-тий Корпус групується так: 8-ма Бригада позістає в
Браїлові, l l -та в Жмеринці, 14-та Бригада переходить до Юзвіна, а 2-га до Широкої Греблі, Ільківки. Команда Корпуса
позістає ще в Северинівці.
II-гий Корпус докінчує групіровку бригад для наміреного завтрішного наступу на Старо-Константинів. 7-ма Бригада осягнула район Стара Сєнява, група отамана Шашкевича на давніших становищах. Не осягнула своїх цілей 3-та
Бригада.
Сьогодня проголошено військам утворення ,,Штабу Головного Отамана”, який має обєднати під оперативним зглядом наддніпрянську і галицьку армії.
13. 8.
Нині наспів перший оперативний наказ Штабу Головного Отамана (ч. 4. з дати 12. 8. тут ч. оп. 4679.). Це перша діректива, яка обняла всі фронти та закроїла операцію на більшу скалю.
її головні точки: Щоби звільнити Правобережжа від
большевиків ранше, чим наспіють нові ворожі сили, наказує
Головний Отаман наступати головними силами на Київ, забезпечуючи себе активно на схід і в напрямку на Одесу.
Для переведення цего наказується:
а) Група Схід (наддніпрянська армія, крім С.С. і Запоріжської Групи) під тимчасовим командуванням отамана Тютюнника має заняти район Бірзуля - Умань - Володарка.
б) Середна Група (І-ший і ІІІ-тий Корпуси, крім одної
Бригади послідного Корпуса) з Запоріжською Групою — під
командою генерала Тарнавського — має заняти район Сквіра
- Козятин - Бердичів, обсадивши відповідною частиною Житомір.
в) Група Захід (ІІ-гий Корпус і Група С.С.) під командою команданта ІІ-го Корпуса має заняти Шепетівку, заслонюючися на північ і північний захід.
г) Всі ці групи підлягають прямо Головному Отаманові.
д) Розмежуючі смуги: середня група на схід лінія Жме26
ринка - Липовець - Біла Церква, на захід Деражня - Краснопіль - Житомір. Всі місцевости для цеї групи включно.
Одна находячася в Жмеринці, бригада ІП-го Корпуса
мається передати в розпорядимість наддніпрянської армії.
І так із-під наказів Начальної Команди виходить цілий
ІІ-гий Корпус та l l -та Бригада. Прохання і протести Начальної Команди не помогли, наказ мусів бути переведений. Болючою була для ІІІ-го Корпуса віддача l l -тої Бригади, яка
була найсильнішою і найліпшою частиною корпуса.
Намірений на сьогодня наступ ІІ-го Корпуса на СтароКонстантинів не відбувся ізза нескінченого ще перегрупування бригад. Наступ відложено до завтра. Вечером займала ціла
група слідуючу сітуацію:
Група С.С. займає лінію: кавалерія — Колки, частини —
Карчевка, Гриніки, Кульчини, Заставки. Група отамана Шашкевича (4-та і 21-ша Бригади) в районі Кузьмін - Жеребки.
7-ма Бригада заняла після важкого вуличного бою одним
відділом Острополь, а її головні сили заняли район Баглай Ладиги. 3-та Бригада в районі Пашковець - Печиска. 18-та в
Проскурові. Оперативний штаб корпуса перейшов до Матрунки.
І-ший Корпус, скупчений в районі Винниці (туди перейшов сьогодня штаб корпуса), має за найближчу мету осягнути одною бригадою Хмельник, а другою Янів. На Хмельник виходить 5-та Бригада, на Янів прямує 6-та Бригада.
Запоріжська Група відбуває пересування в район на схід
і північний схід від Винниці з метою розвідки на Козятин і
Липовець.
ІІІ-тий Корпус переходить на загал в район Винниці,,
штаб в Браїлів. l l -та Бригада позістає в Жмеринці, а 8-ма
Бригада переходить в район Могиловка - Гнівань. 2-га і 14-та
Бригади полишаються на їх дотеперішних місцях.
14. 8.
Вислана І-шим Корпусом кавалерія на Янів і Хмельник
осягнула вже вчера рано Янів, а сьогодня вечером Хмельник.
Тут вмашерувала також стежа 7-го полка, чим осягнено злуку з ІІ-гим Корпусом. В Хмельнику ожидала нас озброєна
міліція, яка по приході наших частин зложила оружжа. 5-та
Бригада — в поході на Хмельник, — осягнула сьогодня Літин, 6-та Бригада в дорозі на Янів, який має завтра осягнути.
Дві прочі бригади корпуса в районі Винниці і на схід.
ІІІ-тий Корпус (штаб в Браїлові), 2-га Бригада в Широкій Греблі, 8-ма в районі Могилівка - Гнівань, l l -та в Жмеринці, 14-та в Юзвіні.
ІІ-гий Корпус зачав скорим ранком наступ на Старо-Константинів. Вже о 8-ій годині рано занято Лагодинці, а коло
Росоловець і здовж річки Случа вивязалися завзяті бої. В
протягу дня осягнено на загал район на північ від Старо-Константинова. Всі частини продовжують похід на північ.
Начальна Команда переїхала вечером до Жмеринки.
15. 8.
Наступ ІІ-го Корпуса розвивається успішно. Вечером
осягнено 7-ою Бригадою район Лабунь, 4-тою Бригадою район Сульжин. Група С.С. осягнула Лєщани - Сухновці. 3-та
Бригада як корпусний запас в районі Лісінце - Буцовці. Штаб
корпуса в Старо-Константинові.
18-та Бригада — Проскурів.
I-ший Корпус пересуває свої головні сили на Янів. Туди
прибула 6-та Бригада. 5-та Бригада в дорозі на Хмельник,
куди має доперва завтра наспіти. 10-та Бригада перейшла в
Медведівку, а 9-та в Лаврівку. Штаб корпуса переноситься
16-го серпня до Стрижавки.
Головні сили Запоріжської Групи переходять в район
Прилуки, який осягають доперва 17-го серпня. Штаб ще в
Коломиївці, коло Стрижавки.
Ш-тий Корпус пересувається в район Винниці, 2-га Бригада в Людвиківці, 8-ма Бригада — Малия - Винницькі Хутори, 14-та Бригада лишилася в Юзвіні. Штаб корпуса в
Винниці.
I I -ту Бригаду передано сьогодня в розпорядимість штабу наддніпрянської армії.
Вчера передано наказ Команді Етапу Армії перейти до
Жмеринки.
Зараз найближчою метою операцій було захоплення району Бердичів - Козятин. Операції мусіли наступити скоро,
щоби не дати ворогови змоги скупчитися. Для переведення
цих операцій видано сьогодня загальні дірективи (ч. оп.
4702.), та заряджено нову перегрупіровку (ч. оп. 4700.), яке
мало бути скінчене 17-го серпня. Директиви були цего змі28
сту: І-ший Корпус наступає головною силою (дві бригади)
на загал здовж вузкоторової залізниці, а одною бригадою на
комунікації через Райгород на Бердичів. Одну бригаду 1-го
Корпуса підчинено в оперативнім згляді ІП-му Корпусови.
ІІІ-тий Корпус поступає двома бригадами шляхом на Махнівку, одною бригадою здовж залізниці. 14-та Бригада полишена як залога в Винниці.
По осягненні району Козятина належить від півночі і
північного сходу лише забезпечитися, а головною силою вдарити в північно-західнім напрямку, на схід від річки Гнілопять на Бердичів. Запоріжський Корпус посувається головною силою обома шляхами через Самгородок і Овсяники, все
готовий вдатися якнайенерґічніше в евентуальний бій, ведений ІІІ-им Корпусом. Впрочім забезпечує флянку армейської
групи, для тої ціли держить в уступі дивізію, направлену на
Липовець.
16. 8.
І-ший Корпус посуває дві бригади в район Калинівки, о
яку від полудня сьогодня ведеться завзятий бій. Місто і стацію взято. 5-та Бригада в Хмельнику, а 6-та заняла назад
Янів, який большевики були хвилево обсадили.
ІІІ-тий Корпус перейшов 2-гою Бригадою до Сальника, а
дві прочі бригади скупчилися в районі Стрижавка - Винниця.
Запоріжська Група ще в районі на північ і північний схід
від Винниці, направлена на Прилуки.
Наступ групи полковника Вольфа розвивається незвичайно скоро. Частини 7-ої Бригади заняли Полонне, відомість
про заняття Шепетівки Групою С.С. непровірена. Ворог панічно тікає. В районі Полонне взято около 400 полонених і
25 кулеметів. Події в групі полковника Вольфа не дозволили
ожидати, аж перегрупіровка бригад для наступу на Козятин Бердичів буде скінчена. Сітуація вимагала сейчасового ділання. І так рішилася Начальна Команда не вичікувати укіичення групіровки, — заряджено наступ вже на завтра, т.
зн. 17-го ц. м. Мета — осягнути Козятин.
17. 8.
Похід на Козятин відбувається двома шляхами.
Дві бригади 1-го Корпуса (9-та і 10-та) посуваються по
дорозі на захід від залізниці на Махнівку, а дві бригади ІІІ-го
Корпуса (2-га і 8-ма) здовж залізниці на Козятин. 2-га Бригада прогнала біля Калинівки панцирний ворожий поїзд, в слід
за нею минула й 8-ма Бригада Калинівку. Частини Запоріжської Групи перейшли Овсяники. 7-ма дивізія — Самгородок,
8-ма дивізія Спічинці. Штаб — Прилуки.
Бригади 1-го Корпуса осягнули: 9-та Бригада — Мончинці, 10-та — Туча, 6-та — Крижанівка, 5-та •-— Уланів,
Штаб — Калинівка.
ІІІ-тий Корпус осягнув: 2-га Бригада — Малий Чернятин - Котюжинці, 8-ма — Курава. Бригади були постійно в
бою з ворожими панцирниками, що дуже утруднювало їх похід в перід. Ворог держить стацію Голєндри і там окопався.
Із Штабу Головного Отамана одержано наказ (ч. 70., тут.
ч. оп. 4760.), який подає дальші дірективи для руху ІІ-го
Корпуса після заняття Шепетівки - Полонне. Для ІІ-го Корпуса наказано перехід через Ново Міраполь - Романів в район Житоміра, Групі С.С. через Красностав - Новоград Волинський на Коростень.
П-гий Корпус з хвилею осягнення району Романів підчиняється знову Начальній Команді.
А в групі полк. Вольфа розігралися зараз такі події:
Дня 16-го ц. м. в полуднє заняв один курінь 21-ої Бригади Шепетівку. Недовго по тім зявилася польська кавалерійська стежа, яка зараз вернула. Після неї з’явилася сотня кавалерії,
яка обсадила частину Шепетівки. Там витворилася така сітуація: В місцевости оба війська, границя — ріка Гуска, міст
невтральний. З українських частин находяться: один курінь
21-ої Бригади і 2 гармати та 2-га дивізія С.С.; обі стації обсаджені нами. Між Поляками а нами прийшло до виміни гадок;
згодженося на засягнення рішень вищих команд. До сутичок
не прийшло. Справа викликала загальне велике напруження.
Корпус продовжує переслідування ворога на схід. Штаб
перейшов в Полонне.
18. 8.
О
12-ій годині осягнули 2-га і 8-ма Бригади стацію Голєндри. Два курені 2-ої Бригади завагоновано на стації Голєндри, їх підвезено під Козятин. В Козятині около 1,000 Мадярів, три панцирні поїзди. О 14-ій годині 15 хвилин заняла
2-га Бригада особовий двірець Козятин; товаровий двірець
і місто держать ще большевики. 8-ма Бригада посувається
з заходу на Козятин. В слід за тим занято сьогодня Козятин
ЗО
вповні. Штаб ІІІ-го Корпуса на стадії Голєндри, посувається
в перід.
Запоріжський Корпус: 7-ма дивізія вечером в Бєлільовці, 6-та — Княжики, 8-ма — Круподеринці. Штаб — Самгородок.
10-та Бригада в дорозі з Тучі до Махнівки, 9-та Бригада
осягнула район Вуйна - Мшанець. Штаб 1-го Корпуса в дорозі на залізниці до Крижанівки. 5-та Бригада заняла Райгородок, відділи вислані на Озадівку.
19. 8.
На сьогодняшний день поставлено ІІІ-ому Корпусови завдання заняти Бердичів. Йому в розпорядимість віддано обі
находячіся коло Козятина бригади (9-та і 10-та) 1-го Корпуса. Ті обі бригади посуваються по дорозі з Махнівки на
Бердичів, 8-ма Бригада посувається здовж залізниці, а 2-га
Бригада переходить до Бєлополя, а звідти посувається на
Бердичів. Штаб — Козятин.
І-ший Корпус двома послідними бригадами продовжує
також похід на Бердичів з району Райгородок.
Запоріжська Група переходить 7-ою дивізією на залізничий шлях коло Чорнорудки і забезпечується там від сторони
Київа.
11-гий Корпус, з яким зараз не було ніякого звязку, осягнув правдоподібно вже район Романів. Йому переслано ріжними дорогами дірективи продовжувати марш на Житомір.
Вже перед полуднем сконстатували посуваючіся на
Бердичів бригади ІІІ-го Корпуса телефонічне получення з
Бердичевом, а рівночасно прийшла вістка, що Бердичів вже
має бути занятий галицькими частинами. Вістка оказалася
правдивою, бо дійсно вже перед полуднем осягнув І-ший Корпус двома бригадами — 5-ою — Скрагліовку, а 6-ою — Бердичів.
В слід за тим відмінено похід бригад ІП-го Корпуса. 8-ма
Бригада вертає назад до Козятина, де припадає їй завдання
зробити порядок, бо ще вчера одна сотня 2-ої Бригади мала
тут важкий бій з підійшовшими панцирними поїздами.
Дві бригади 1-го Корпуса продовжують свій марш далі.
9-та Бригада переходить до Бердичева, де і залишається, бо
5-та Бригада пішла далі за ворогом на Житомір. 10-та Бригада осягнула Большую Ніжгурку.
Так завершено першу фазу операцій: занято кріпко район Шепетівка - Полонне - Бердичів - Козятин. Для оконечного забезпечення цего району являється ще конечним оволодіти Житоміром і Сквірою, а заняття їх замикає події першої
фази.
..
20 8
Війська перемучені, дуже доброго духа одначе, скупчуються сьогодня в занятих районах.
І-ший Корпус в районі Бердичева, висилає кавалерійський відділ з гарматами на Житомір. В боях о Бердичів здобуто корпусом два панцирні поїзди, одинайцять гармат, пятьдесять скорострілів, багато муніції, крісів та харчів. На обох
стаціях (Козятин і Бердичів) захоплено около 1.000 вагонів
з потрібними паровиками.
ІІІ-тий Корпус полишається в районі Козятина (8-ма
Бригада), друга Бригада направлена на стацію Бровки.
Запоріжський Корпус скупчується по одній дивізії в районі Р'ужин - Зарудинці і Круподеринці, одну дивізію висилає
для захоплення Сквіри.
Начальна Команда переїхала сьогодня в Винницю.
21. 8.
Головні сили ІІ-го Корпуса заняли сьогодня Житомір,
під час коли 7-ма Бригада висуненими кольонами заняла місто вже вчера о 18-ій годині. Похід відбувався двома кольонами, одна кольона (7-ма і 4-та Бригади) з Полонного через
Романів - Буки, — друга кольона (3-та Бригада) через Пятки
- Траянів - Волиця. Штаб Корпуса вже о 11-ій годині удався
до Житоміра, куди поволі надтягають машеруючі кольони.
4-та Бригада приходить доперва під вечір до міста, 3-та в дорозі.
Большевики на кілька годин перед прибуттям наших частин опустили місто. їх приблизна сила 1.500 до 1.800 люда,
15 гармат. Вони відійшли на північ і північний схід. Стан
корпуса з причини усильних маршів до крайности вичерпаний, дух частин одначе бодрий, як все при поступі в перід. Мешканці Житоміра справили нашим частинам оваційне приняття. Частини закидувано цвітами, відпоручники приняли коменданта хлібом та сіллю. Поява наших гарно здисциплінованих військ зробила глибоке вражіння на мешканців.
Большевики виевакуували місто, так що з майна не багато лишилося.
Для відпочинку та підтягнення обозів і важкої артілєрії
жадає корпус декілька днів спокою.
ІІІ-тий Корпус залишається 8-ою Бригадою в Козятині,
один курінь в Бєлополю, 2-га Бригада осягнула головною
силою Бровки і Орешки, один її відділ осягнув стацію Попельню.
Запоріжська Група: 8-ма дивізія залишається в районі
Круподеринці - Погребище, 6-та дивізія переходить через Молчановку в Кривошинці, 7-ма дивізія в район Ружин - Баламутовка.
22. 8.
II-гий Корпус полишається в районі Житоміра, висилає
лише сильніші відділи для оволодіння Коростеня до хвилі, коли тамтуди прийде Група С. С., яка одержала від Штабу Головного Отамана наказ посуватися тамтуди (21-ша Бригада — Сокольча, Харліївка. Корпус навязує звязок з повдо Бердичева).
I-ший Корпус переходить сьогодня 5-ою Бригадою в район Ляховці - Ніконовка, 6-тою Малиє Мошковці - Червона,
10-ою Бригадою в район Старосєлє - Андрушівка, 9-та Бригада в Бердичеві.
III-тий Корпус без значних змін, йому накладається завдання заняти Фастів.
Запоріжська Група заняла одною дивізією Сквіру, посувається в напрямку на Білу Церкву, зараз її дивізії по одній
в Сквірі, Круподеринцях і Шамраївці.
23. 8.
II-гий Корпус позістає в дотеперішній ситуації.
І-ший Корпус переходить: 10-та Бригада в район Яроновці - Ходорків, 5-та Бригада — Мінковце - Гарапки, 6-та Бригада — Сокольча, Харлаївка. Корпус навязує звязок з повстанцями, які оперують в тім районі.
Відділ 2-ої Бригади, що посувався на Фастів, звів сьогодня в полуднє горячий бій з ворогом біля Романівки. Ворога відкинено. З частинами 2-ої Бригади злучилася група повстанців, около 500 люда.
8-ма Бригада, підвезена залізницею, бере участь в дальшім наступі на ворога, який в силі приблизно пять полків, чотири панцирники і кілька батерій ставить завзятий опір на
лінії: праве крило — Мохначка, ліве крило — Рогозна. Один
курінь перервав ворожий фронт коло Ставища; це порішить
справу.
3?.поріжська Група коло 17-ої години після впертого бою
захопила 6-ою дивізією Білу Церкву, дві прочі дивізії осягнули Чубинці - Сквіра.
З Корпуса С.С. одержано таке звідомлення для передачі
Головному Отаманови: „Поляки сьогодня о 10-ій годині в силі 200 чоловік кавалерії роззброїли сотню полевої варти в
Словуті. Після звідомлень движеться на Шепетівку 500 їздців і три сотні піхоти, на стації Словута два панцирні поїзди.
Заряджено евакуацію Шепетівки. Повернувший від Поляків
парляментар приніс відповідь, що переговори між Поляками
і Українцями перервані, і Поляки зачинають наступ на Шепетівку. Заряджено оборону Шепетівки. Штаб готов до виїзду в Полонне.
24. 8.
ІІІ-тий Корпус заняв сьогодня після бою Фастів. Частини
2-ої Бригади вдерлися о 10-ій годині до міста. 2-га Бригада
осягнула сьогодня район Офірна - Малая Сметінка, де вона і
залишається. 8-ма Бригада в дорозі до району Мотовилівка,
куди вона завтра має зайти; зараз вона в районі Фастова.
1-ший Корпус находиться в поході двома бригадами (5ою і 10-ою) до району Корнін, а 6-ою Бригадою до району
Попельня. 9-та Бригада позістає в Бердичеві.
ІІ-гий Корпус скупчений в районі Житоміра. Там без
змін.
Запоріжська Група остає в осягненій вчера ситуації.
Стацію Фастів застали наші частини евакуованою, там
захоплено лише з одинайцяти паровиків чотири добрі, та до
200 вагонів. Всі стації далі на Київ — забиті; це в головній
мірі вплинуло на рішення, можливо якнайскоріше перевести
акцію в напрямку Київа, щоби захопити це майно.
25. 8.
2-га Бригада полишається сьогодня в зайнятому вчера
районі Офірна - Малая Сметінка. 8-ма Бригада осягнула сьогодня одним курінем Малу Солтанівку, головні сили — Плісецькоє. Доносять, що Васильків має бути вільний від ворога.
Штаб 1-го Корпуса прибув сьогодня на стацію Бровки і
для ліпшого получення з частинами перенісся зараз до Попельні. Бригади корпуса в поході: 5-та Бригада до Романівки, 6-та до Мохначки, 10-та в Корніні. 10-та Бригада доносить
алярмуючі вісти про майбутні погроми повстанців в Ходоркові.
II-гий Корпус скупчений в районі Житоміра. 4-та Бригада в північній части, сьогодня вислала один курінь з артілєрією і кіннотою до Чернихова. 3-та Бригада в Житомірі — в
самім місті, 7-ма Бригада в східній части міста. Штаб —
Житомір.
Про Групу С.С. маються зараз в ІІ-гім Корпусі слідуючі
відомости: Штаб 1-шої і 2-гої дивізії має находитися в Новгороді Волинськім, 1-ша дивізія веде наступ по житомірськім
шоссе, а її розвідка заняла місто Соколів. 2-га дивізія веде
наступ на коростенській залізниці. Непевне та змінчиве поступовання Поляків в напрямку Шепетівка хвилює дуже настроями Групи С.С. і П-го Корпуса, який пристрасно жадає
вияснення наших відносин до Поляків.
З Запоріжської Групи наспіло донесення, що повстанці
Зеленого улаштували великий погром в Погребищу.
..
26 8
8-ма Бригада викинула сьогодня ворога з Василькова,
куди ввійшов один полк і частини повстанців. Ворог держить
лінію: Большая Бугаєвка - Крушинка - Янковичі - Мархелівка - Глеваха - Будаєвка - Боярка. Сила невідома.
Групіровка корпусів в протягу сьогодняшного дня на загал незмінена.
Штаб Головного Отамана наказує П-му Корпусови як
найближчу мету захоплення Коростеня, в якій то ціли підчиняє Групу С.С. Начальній Команді. З П-го Корпуса і Групи
С.С. творить Начальна Команда (ч. оп. 5053.) армейську групу полковника Вольфа, якої завданням захоплення вузла
Коростень, улегчення та забезпечення через це походу середної групи на Київ, до якої то операції рішилася Начальна Команда.
В тій ціли заряджено на завтра слідуючу групіровку
(ч. оп. 5054.) :
III-тий Корпус в районі Мотовідловка - Плісецькоє - Васильків. Штаб — Фастів.
Запоріжська Група можливо двома дивізіями в районі
Гребенки - Фастовець, а одною — Біла Церква. Білу Церкву
— удержати за всяку ціну.
І-ший Корпус по одній бригаді — Фастів - Дєдовчина та
Брусилів.
Так угруповані частини підчиняється генералови Кравсови, вони творять армейську групу генерала Кравса, якої
мета — захоплення Київа.
9-ту Бригаду полишається в Бердичеві як армейський
запас.
Запоріжська Група (б-та дивізія) звела сьогодня горячий бій з наступаючим на Білу Церкву ворогом. Цивільне
населення стануло по стороні большевиків. В вуличній боротьбі побідили частини 6-ої дивізії, підпомагані відділами
Зеленого. Здобуто три панцирні поїзди.
27. 8.
Група генерала Кравса. Штаб — Фастів.
І-ший Корпус осягнув сьогодня слідуючу групіровку:
штаб перейшов сьогодня до Фастова. 5-та Бригада — Фастів,
6-та Бригада — Дідівщина - Вульшка, 10-та Бригада — Брусилів.
Запоріжська Група має осягнути сьогодня двома дивізіями Гребенка - Фастовець, одна дивізія в Білій Церкві.
ІІІ-тий Корпус: 8-ма Бригада в районі Мало Плісецькоє стація Васильків, 2-га Бригада — Васильків. Обі згадані бригади творять групу отамана Вімєталя.
9-та Бригада в Бердичеві — армейський запас.
Боєвих подій на фронті групи генерала Кравса не було.
Група полковника Вольфа:
Група С.С. в постійнім боєвім контакті з ворогом: ворог
був вчера відкинений в районі Новгород Волинський на Бараші. Група С.С. стоїть на лінії Курне - Тетюрка - Гута Дзєканка.
14-тий полк (7-ої Бригади) захопив місточко Коростишев,
відкинув при кровавих ворожих втратах большевиків та захопив дещо добичі. В Коростишеві прилучилися до полка
повстанці Соколовського.
Черніхов занято також частинами ІІ-го Корпуса.
Група висилає завтра 7-му Бригаду і половину 3-ої під
командою підполк. Бізанца на Коростень, друга половина
3-ої Бригади веде допомогу в акціях Групи С.С., 4-та Бригада позістане в Житомірі.
Для групи генерала Кравса видано загальні дірективи
для наступу на Київ (ч. оп. 5075.): Наступати з бравурою,
ввести у ворога замішання. Частини повстанців підчинити
собі. З політичних причин бажаним є, щоби і наддніпрянські
частини брали участь у захопленні міста. Уникати великого
натовпу військ у самім місті, рішучо здусити всякі провокаційні, оказуючі охоту до погромів, елементи.
28. 8.
Група полковника Вольфа:
Група С.С. в дуже важкім становищі супроти Поляків.
Вчера під час наступу Групи на Бариші заняли Поляки Новгород Волинський і захопили там наші обози і ремонтні комісії. Сьогодня занимає група передними відділами переходи
на річці Теня, головні сили готуються до завтрішного наступу. Штаб — Майдан Старий.
Війська групи дуже перетомлені, вона просить витягнути
її в запас.
Частини ІІ-го Корпуса (група підполковника Бізанца)
зачали скорим ранком похід на північ. Група підполковника
Бізанца займає сьогодня чотирма куренями і двома батеріями район Турчинка: 3-та Бригада займає район Новополь Грушки, передні сторожі Горостки. 4-та Бригада позістає в
Житомірі.
Група генерала Кравса:
На сьогодня заряджено групіровку частин для завтрішного загального наступу на Київ.
Групують:
І-ший Корпус: гро кавалерійської бригади — Михайловка, 10-та Бригада — Мотижин - Копилово, вона лишається
там як запас армейської групи з завданням охорони тилів
групи. 6-та Бригада має перейти в Ясногородку, 5-та Бригада
з артилерією 9-ої Бригади до Скиток і Малої Кожуховки.
Штаб Корпуса лишається покищо в Фастові.
ІІІ-тий Корпус (група отамана Вімєталя) підтягає 8-му
Бригаду до Малої Кожуховки і стації Васильків, а 2-гу Бригаду в район Мала Бугаєвка - Хутор. Штаб групи отамана
Вімєталя — стація Васильків.
Запоріжська Група переходить по одній дивізії в район
Большая Бугаєвка - Большая Ольшанка - Тростинка, одна
дивізія полишається в Білій Церкві, висилає відділи в район
Германів - Васильків. Штаб корпуса — Васильків. Завдання:
певна забезпека наступаючої групи від полудня і полудневого заходу.
Частини ІІІ-го Корпуса осягнули точно приказані райони.
Відділи дійшли до Мархалєвки, 3 бригад 1-го Корпуса лише
5-та Бригада осягнула район Скиток - Мала Кожуховка. 6-та
і 10-та Бригади в поході, від них не наспіли звідомлення.
Запоріжська Група стоїть 7-ою дивізією в бою коло Большої Бугаєвки, 8-ма дивізія в бою коло Ольшаниці. 6-та дивізія одним полком в Білій Церкві, відділ на стації Сухолєси,
решта в районі Василькова.
З огляду на далеко поза своїми ділами позісталі частини
1-го Корпуса відложено загальний наступ о один день.
На загал підтягають сьогодня головні відділи свої задні
частини вперід, похід ізза злих доріг утруднений.
Сконстатовано, що прийдеться числитися з сильнішим
ворожим опором. На лінії Крушинка - Глєваха густо обсаджені ворожі окопи, багато артилерії; маються і важкі гармати.
Бригада, що машерувала з Брусилова в напрямку Ситники, стрінула около 1.000 большевиків, з якими веде бій.
Як вже давніше сподіванося, осягнено сьогодня перший
контакт з частинами Денікіна. А іменно на стацію Рокітно
приїхав броневик армії Денікіна, який здається бути першою
сторожею якоїсь сильнішої кольони. Частина Запоріжської
Групи, що стояла в Білій Церкві, хотіла навязати з ним переговори про продовження демаркаційної лінії. Командант броневика не пристав одначе на ніякі переговори і заявив старшинам Запоріжської Групи, що Денікін не признає отамана Петлюри, та що головний отаман в очах Денікіна є тільки бандиток). Далі жадав Денікінець рішучої відповіди про залишення
нами Білої Церкви та Фастова в ціли дальшого походу Денікіна на Київ, а як речинець відповіди назначив сьогодня 24-ту
годину. Вислано з штабу ІІІ-го Корпуса сотника Купчанка
для ведення дальших переговорів. Запоріжській Групі поручено оминати на всякий случай ворожих кроків проти денікінців. Від Штабу Головного Отамана зажадано дальших інструкцій.
29. 8.
Група генерала Кравса:
Головний наступ на Київ відложено на завтра. Метою
сьогодняшних подій є осягнення вихідних становищ для цего
наступу. І так 1-ому Корпусови покладається заняти села Ігнатівка і Боярка, ІІІ-ому Глеваха, Крушину, Мархалівку
і Вету. Запоріжська Група має заняти Янковичі і Ходосівку.
А хід боєвих подій відбувався так: — Запоріжська Група, що вчера мала завзятий бій біля Большої Бугаєвки, відступила назад в район Погреби — ще вчера. 2-га Бригада наступала сьогодня ранком на Крушинку, проломила тут ворожі становища і взяла цю місцевість. Запоріжці одначе не пішли рівночасно до наступу і ворог вдарив на 2-гу Бригаду з
флянки, в наслідок чого вона мусіла відійти назад на лінію:
стація Васильків - Хутор Черкас. Бригада потерпіла дуже
болючі втрати. Запоріжців завізвано енерґічно до наступу на
Большую Бугаєвку, 7-ма дивізія занимає Погреби і горби на
північ, 2-га Бригада з повстанцями занимає знову Васильків.
На північ від залізниці розвиваються події правильно. 5та Бригада заняла — як наказано — Скиток і посувається на
Мацюжинку, частини 8-ої Бригади прилучуються до наступу
5-ої Бригади, а инші беруть участь з півночі в протинаступі
на Васильків. 6-та Бригада в поході на Ігнатівку, 10-та Бригада звела коло Юрова кровавий бій з ворогом, розбила його
й осягнула район Ситники - Мутюжин, переслідує ворога на
північ. Після цілоденного кровавого бою осягнули другі бригади такі боєві результати: 6-та Бригада заняла по полудни
по тяжкім бою під Бобрицею і Білгородкою обі ці місцевости
й осягнула Ігнатівку. 5-та Бригада, продовжуючи свій наступ,
заняла місцевости Малютинку - Заборе, а вже вечером осягнула Боярку. 8-ма Бригада заняла Глєваху і дійшла до Вети.
2-га Бригада після дуже завзятого бою здобула назад Васильків, заняла Каплицю, Крушинку і Мархалєвку. Запоріжці здобули приступом Бугаєвку і посуваються на Янковичі і
Ходосовку.
Так осягнено вповні всі ціли сьогодняшного дня. Війська
докладали надзвичайних зусиль, що згадує з подякою команда групи генерала Кравса в диспозиції на день 30-го, в якім
має відбутися святочне вступлення армії до Київа.
Група полковника Вольфа:
Група осягнула сьогодня слідуючу сітуацію:
І-ша дивізія Групи С.С. повела наступ на флянку ворога, заняла сзла Очеретянку і Гуту Пилінськую, 2-га дивізія
посувається лівим крилом з Кутера, Дзєканка до шоссе Житомір - Новгород Волинський.
Група підполковника Бізанца в поході для осягнення 13им полком Могильно, а 6-им полком Холосно. 14-тий полк
прибув залізницею на стацію Турчинка. 3-та Бригада осягнула район Кропивно - Ріжиці. Один курінь 7-го полка замикає
дорогу коло сіл Вацків і Газинка, що на схід від Житоміра,
решта 4-ої Бригади — запас армейської групи, 18-та Бригада
повнить гарнізонову службу в Житомірі.
9-та Бригада, що стояла в Бердичеві як армейський запас, одержала наказ як найскорше відправитися до Фастова
в розпорядження групи генерала Кравса. Перший транспорт
відійде ще сьогодня.
ЗО. 8.
Група генерала Кравса:
Загальний наступ на Київ розвивається успішно — мимо
завзятого опору ворога.
О 12-ій годині ЗО хвилин — 6-та Бригада дійшла до Петропавловської і переслідує ворога далі. 5-та Бригада в бою
з трема ворожими броневиками заняла Крюковщину, лівим
крилом посувається на Жуляни, правим крилом заняла Вету, Юрівку, Гатноє і Хутор Монастирський та посувається далі. Ворог ставить ще опір на Волинському Посту з пяти броневиками. Тут в завзятім бою проломили бригади 1-го Корпуса лінію ворожих становищ і осягнули всі ціли наступу, через
що оволоділи містом.
Завданням всіх трех корпусів було обсадити своїми відділами найважніші пункти й обєкти міста, між иншим мали
Запоріжці обсадити одною дивізією залізничий міст на Дніпрі та стацію по лівім березі, а група отамана Вімєталя пасажирський міст. Групу повстанців Зеленого діріговано біля
Триполя на східний беріг і вона мала осягнути район Бортничі - Бровари.
Тимчасом вернув до Фастова сотник Купчанко, що їздив
з місією до денікінців. Він голосить: „Переговори ведено в
команді 2-ої денікінської бригади в Мирогоровці. Бригада бу40
ла. до переговорів уповажнена. Заступники армії Денікіна жадали, щоби територію на полудневий схід і схід від залізниці
Козятин - Фастів - Київ уважати як операційну полосу денікінських військ, а територію між лінією Фастів - Володарка Сассків - Буки з одної сторони, а лінією Біла Церква - Тараща
-Лисовка - Звенигородка - стація Звенигородка з другої сторони — як невтральну полосу”. На це жадання ми не згодилися і сотник Купчанко одержав поручення перетягати переговори можливо довго, аж до приїзду місії Штабу Головного
Отамана, на чолі якої їхав отаман Омелянович Павленко.
Після вражінь сотника Купчанка війська Денікіна добрі,
не кращі однак либонь від галицьких.
Група полковника Вольфа:
Група в наступі на Коростень, має діло з незмірно сильним опором ворога, який успів в послідних днях підтягнути
значні підмоги і борониться в силі що найменше 6.000 піхоти
та незвичайно багато артилерії.
Група С.С. в бою заняла 2-ою дивізією Соколів і Новорудню, 1-ою дивізією Яблоновці, Рудня, Старо, Кривці.
Група підполковника Бізанца, якій для окружаючого наступу підчинено цілу 3-ту Бригаду, здобула доперва після
поновленого наступу і важких боїв Холосно і Злобич. Наш
наступ на Могильно був відбитий. Частинам наступаючим з
Красногірки на Ушомір удалося дійти лише під Ушомір. Шершнє взято одним курінем 7-ої Бригади.
Ворог розпоряджає на цілім відтинку великою масою
артилерії, якої вогонь сягав місцями — як під Могильном —
до барабанного. Після висказів полонених і розвідчиків намагається ворог за всяку ціну вдержати Коростень.
..
31 8
Група генерала Кравса:
Раненько вже удався був Начальний Вожд, Начальник
Штабу і декілька старшин Начальної Команди до Фастова,
а звідтам далі на дворець до Київа, щоби взяти участь в торжественнім поході до Київа, який після пляну мав відбутися
сьогодня о 16-ій годині.
Диспозицію команди армейської групи переведено майже як слід, здається тільки, що середний міст, який на карті
не є зазначений, з тої-ж причини не зістав обсаджений, а група отамана Зеленого не виповнила приказу переходу на лівий
беріг; про її побут не був ніхто поінформований. Здається, не
дуже то і певно був обсаджений залізничий міст Запоріжцями.
Вже рано виїхав Штаб 1-го Корпуса та команда армейської групи до Київа, куди приїхали між год. 16-ою а 17-ою.
До цего часу в місті розігралися слідуючі події:
Вже в 8-ій годині ранком увійшли частини Денікіна до
Київа — здається — через середний необсаджений міст і також через залізничий міст, куди переїхало кілька панцирок.
Вони розташувалися в полуднево-східних передмістях.
З огляду на це приказали команданти поодиноких бригад 1-го і ІІІ-го Корпусів своїм, находячимся ще поза містом,
куреням сейчас вмашерувати до Київа, а отаман Вімєталь,
як найстарший з наших командантів, вступив в переговори
з денікінськими командантами, при чім вирішено провізоричну демаркаційну лінію. Лінія ця веде по генеральній мапі з
району сейчас на полуднє від вуличного моста аж до напису
„Демієвка” . Не зважаючи на цю умову, зявився між 16-ою
а 17-ою годиною денікінський генерал Штакельберг разом з
сильною делегацією старшин і відділом складаючимся около
з 100 до 200 людей біля городської Думи, яка вже була нами
обсаджена, і де в межичасі зібралася була величезна товпа
публики. В тім самім часі заїхали і генерал Кравс та полковник Микітка до городської Думи, а генерал Кравс сейчас зажадав відступу генерала Штакельберга за лінію умовлену
з отаманом Вімєтальом. Генерал Штакельберг обіцяв виконання цего жадання, просив однак о позволення переговорювати в тій справі дальше з генералом Бредовом, який — здавалося — був його найвищим командантом.
В межичасі зібрана товпа, знаючи про присутність денікінських військ в Київі, зажадала вивішення російського прапора на Думі, крім вже нами там застромленого українського. Щоби успокоїти товпу, в якій находилося багато бувших
російських старшин, позволив на це генерал Кравс як знамя
спільної боротьби обох армій проти большевиків і тим цей
інцідент здавався бути укінчений. Однак частини Запоріжської Групи, які в цій хвилині перемашеровували попри Думу,
здерли російський прапор, а це викликало сейчас величезний
заколот. Почалася стрілянина, при чім з дахів і бальконів
стріляло також на наші частини цивільне населення. Там ми
втратили 10 убитих козаків, убито також 7 коней. Повстала
велика паніка, а Запоріжська Група лишила в місті навіть
свої гармати.
З огляду на так заострену сітуацію удався генерал Кравс
особисто автом до генерала Бредова, щоби безпосередними переговорами скоро усунути це положення. Вже в дорозі стрінув він сильні кольони добровольців, які машерували на місто. Переговори тривали декілька годин.
В межичасі напали добровольці на наші — розкинені по
місті частини, які по більшій части стояли ще під впливом
щойно минувшої паніки, і розоружили декілька частин, під
час коли инші відділи, ставляючи оружний опір, вийшли поза місто. Штаб 1-го Корпуса заледво вспів в час вицофатися,
штаб ІІІ-го Корпуса й одинайцять його сотень розоружено,
Одноцільний опір з причини згаданої паніки був неможливий.
Силу денікінських частин оцінював генерал Кравс на принайменше дві дивізії; генерал Бредов є командантом гвардейського корпуса.
Група полковника Вольфа:
Вчера пополудни наступав ворог на групу підполковника Бізанца і її частини перед майже чотирократною ворожою
перевагою відступили з сіл Злобич, Холосно, Веселуха. Коло
Ушоміра поки що без змін; там ведеться наш наступ і доперва о 15-ій годині заняв 5-ий полк Ушомір, а в слід за тим
перейшли 13-тий і 14-тий полки до наступу на Могильну - Білошицю. Праве крило незмінне. Шершнє обсаджено нами.
Силу ворога оцінюється на 9.000 до 10.000 люда. 4-та
Бригада осягнула Турчинку, — як запас групи.
Група С.С.: 2-га дивізія займає Тетюрку, Андрієвку, Новорудню. Два полки І-шої дивізії цофнулися під напором ворога з району Крівци - Яблонноє, і займають один — район
на південний схід від Янішевки, а другий — роздоріжжа між
Янішевкою а Новорудкою; третий полк в поході на Михайлівку.
1. 9.
Група генерала Кравса:
В ночі — над ранком після чотиро-годинних переговорів
генерала Кравса з генералом Бредовим осягнено обопільну
згоду й підписано умову, якої зміст звучить:
1) Командант київської групи галицьких військ відводить сьогодня всі свої частини з міста Київа так далеко — як
на це позволить час, а найменше за лінію київських залізничих стацій, а далі на лінію Ігнатівка - Васильків - Германівка.
2) Командант полтавського отряда зі своєї сторони ручить, щоби цей рух відбувся без перешкод.
3) В рівній мірі гарантує галицька армія, що вона не
зробить ніяких виступів проти армії добровольців.
4) Командант київської групи галицької армії заявляє,
що галицька армія оперує незалежно від армії Петлюри під
осібною галицькою командою, без ніяких політичних цілей,
а лише з метою боротьби проти большевиків.
5) Для запоруки, що галицькі війська не заберуть з собою більше, як привезли, установлюється комісія.
6) Всім розоруженим відділам з обох сторін буде після
потвердження цеї умови обома командами віддане оружжа.
Тимчасом війська зачинають поволі збиратися на лінії
Васильків, а команда 1-го Корпуса в часі неприсутности генерала Кравса займається упорядкованням стягів.
Стрільці дуже пригноблені послідними подіями жадають поновного наступу на Київ.
Група полковника Вольфа:
Група підполковника Бізанца наступала сьогодня силою трех бригад, 3-ою, 4-ою і 7-ою, не вспіла однак осягнути ніяких успіхів. Бій стається чимраз тяжший. Ворог відповідає на кождий наступ протинаступом в масах.
Праве крило Групи С.С. мусіло сьогодня знову де-що
відійти. Фронт Групи С.С. біжить через Кошелєвку, Чернявку, Очеретянку, Соколів, Тетюрку. Проти Групи С.С. підвів ворог сильніші підкріплення. Вже тепер нема сумніву,
що ворог буде держати Коростень всіми можливими заходами.
Команда групи просить о конечне віддання назад в її
розпорядимість Бригади У.С.С., яка зараз поставлена Штабом Головного Отамана до диспозиції штабу наддніпрянської армії. Заряджено негайну висилку 9-ої Бригади до
Житоміра.
2. 9.
Група генерала Кравса:
Війська групи скупчуються на лінії Ігнатівка — Васильків. Запоріжська Група в марші з Київа на Васильків.
Повстанці з Полтави стоять на лінії Саверівка — Ковалівна
в боротьбі з денікінцями, що з Білої Церкви посуваються на
Київ.
З рамени Начальної Команди вислано сьогодня місію до
Денікіна в складі отамана Бубели, сотника Паліїва і сотника д-ра Бемка. Місія генерала Павленка, що їхала вчера до
Київа, завернула назад, стрінувши повертаючого з Київа генерала Кравса, який сказав, що генерал Бредов в розмові
заявив йому, що місію генерала Павленка заарештує, бо він
Петлюри не узнає.
Місія отамана Бубели мала поручення домагатися спільної обсади Київа, поділу добичі, віддачі находячихся ще розоружених стрільців, а це на плятформі політичної безінтересовности та самостійного ділання галицької армії.
Група полковника Вольфа:
Становище групи сьогодня де-що покращало, та все таки воно важке.
Наступ на Коростень продовжується далі. О 16-ій годині заняла група підполковника Бізанца Хотинівку і Соболєвку. Власна піхота дійшла під Могильном вже на віддаль
приступу. В наші руки впали знову Слобіч і Холосно.
Опір ворога сильний; большевицькими відділами проводять німецькі та мадярські старшини.
Група С.С. відкинула ворога і стоїть 2-ою дивізією в
районі Тетюрка - Новорудня, 1-ою дивізією — Гута Пулінськая, Очеретянка.
З огляду на становище під Київом здержано дальший
транспорт 9-ої Бригади до Житоміра, а групі полковника
Вольфа поручено не форсувати далі наступу на Коростень,
залишаючися і забезпечуючися на займаємих становищах.
3. 9.
Група генерала Кравса:
Група стоїть сьогодня 1-им Корпусом в районі Бобриця Черновая - Заборє. ІП-им Корпусом в районі залізничої стація Васильків - Мала Солтанівка. Півтора куріня 1-го Корпуса в Фастові. 10-та Бригада надіслала сьогодня звіт датований з 1-го ц.м., що вона під натиском ворога відступила в
район Копілово - Колонщина - Бузова.
Відділи Денікіна, що наступали з Білої Церкви, відкинули повстанці назад на Білу Церкву.
Група полковника Вольфа:
Сьогодня рано перейшов ворог з району Коростеня до
протиофензиви та примусив групу підполковника Бізаца відійти на лінію Іванівна — Михайлівна — Красногірка. Ще
перед полуднем взяв ворог Краскогірку. Було очевидним, що
ворог не вдоволиться тим успіхом і буде продовжувати свої
операції на Житомір. Длятого зарядила команда групи полк.
Вольфа відвязатися групі пполк. Бізанца від ворога та відійти на лінію Турчинка - Кропивна, а це одною бригадою
в район Фастова, по одному полкови Горошки і район Бразинка, одна бригада як запас групи в районі Чернйхів.
Група С.С. взяла Лягуйск і Янішевку. Впрочім без змін.
Група позістае в районі Гута Пулікськая — Тетюрка. До
Горошків приходить один курінь групи пполк. Бізанца, який
має удержати звязок з Групою С.С.
Частини 9-ої Бригади, які вспіли досі переїхати до групи Вольфа, віддіріговано назад до Козятина до групи ген.
Кравса.
З огляду на це, що наддніпрянська армія не була в силі задержати наступаючого з Уманя ворога, через що загрожував він в дальшому свойому поході Винниці і Козятинови,
являлися конечними перегрупіровка і пересунення частин
групи ген. Кравса, а це тим більше, що сьогодня запримічено рух денікінських частин з Білої Церкви на Сквіру.
Перегрупіровка мала відбутися так, щоби частини ІІІ-го
Корпуса перейшли в район Сквіра, Запорожці через Фастів
в район Краснолісє — Чубинці, 1-ий Корпус двома бригадами до Романівки — Почуйки, а 10-ою Бригадою до Корніна. Команда групи мала-би в міру рухів частин перейти
з Фастова до Козятина. З огляду на рухи деніківців в Білій
Церкві поручено цю групіровку перевести в цей спосіб, щоби бути забезпеченим на всякий удар з флянки.
В справі рухів денікінців в Білій Церкві поручено 1-му
Корпусови вислати парляментара до Київа, а ІІІ-ому до Білої Церкви.
4. 9.
Група генерала Кравса:
1-ий Корпус осягає сьогодня район Бишів - Мотовилівка Фастів, ІІІ-ий Корпус обома бригадами в районі Бертники Мала Снєтинка. 8-ма Бригада завагоновується і разом з од46
ним курінем 9-ої Бригади переходить залізницею до Зарудинець. Запоріжський Корпус в районі Ковалівка - Ліповка Червоная. Група повстанців Зеленого держить лінію Обухів Красноє - Долина - Черняхів.
З огляду на очевидні наміри денікінців з Білої Церкви
— відтяти нашу київську групу, наказано сьогодня перевести одним ходом слідуючу групіровку:
Армейську групу ген. Кравса належить одним тягом відвести в район Козятин - Бердичів так, щоби місцевости згадані кріпко позістали в наших руках. 1-ий Корпус в район
Чернорудка - Червона, Запоріжська Група і частини ІІІ-го
Корпуса в район Ружин - Зарудинці, а одна забезпечуюча
група — в район Погребище.
Групі Вольфа, яка зараз держить головними силами район Турчинка, наказано відтягнути головні сили блище Житоміра в район Чернихів - Пулін - Адамівка.
Евакуацію корпусного майна заряджено: група ген.
Кравса до Бару, група полк. Вольфа до Жмеринки і Проскурова.
О
10-ій годині сьогодня вернула з Київа місія отамана
Бубели з слідуючою заявою генерала Бредова: „Так як Вами (галицьким командуванням) не підпринято ніяких кроків для точного вияснення Вашого відношення до нас (армія добровольців), а дальше, що в супереч першій заяві ген.
Кравса, Ваша делегація сьогодня заявила, що Ви находитеся в оперативній зависимости від Петлюри, то ми оставляємо за собою повну свободу ділання.
„Наші жадання Вам звісні:
1) Признання нашого льозунга „відбудовання єдиної,
неділимої Росії”.
2) Признання нами Петлюрівців невтральними наступить в тім случаю, коли вони приймуть перше домагання.
Тоді вони є зобовязані, або сейчас віддати оружжа і розійтися домів, або пристати до нас, признавши наші льозунги,
з котрих одним є також широка автономія для „Окраїни” .
3) Наколи Петлюрівці не приймуть тих жадань, то вони
будуть уважатися таким-же противником як большевики”.
Заяву цю предложено Штабови Головного Отамана до
дальшого рішення.
А тимчасом в руках денікінських військ находяться ще
Галичане і так: 1) з штабу ІП-го Корпуса трох старшин, б
жандармів; 2) з 2-ої Бригади: дві сотні і 12 їздців; решта бригади перебилася назад; 3) з 8-ої Бригади: комплетні два курені, т. зн. 16 старшин, 74 підстаршин, 382 стрільців з крісами, 19 скорострілів, 100,000 піхотних набоїв; 4) з 1-го Корпуса около 70 стрільців 5-ої Бригади, решта перебилася.
Перемиря з Поляками:
Сьогодня наспів текст перемиря заключеного в Варшаві
дня 1-го вересня.
Головою польської делегації був генерал-поручник Дурський, української — полковник генерального штабу Ліпко.
Зміст головних точок: Припинення всіх ворожих кроків.
Установлення демаркаційної лінії Збруча з невтральною полосою між річкою Жванчик. Установлення пропускних пунктів. Умова обовязує через ЗО днів. Обміна полонених. Комісія
для обговорення спільних операцій проти больїііевиків. Розмежуюча лінія військових операцій слідуюча: Волочиска, з
мостовим причілком в українських руках, Корець в українських руках, Олевськ в польських руках, Мозир в польських
руках. В Шепетівці спільна команда залізничого двірця.
Повний текст умови передано до відома корпусів.
5. 9.
Група генерала Кравса:
Група осягнула сьогодня: І-шим Корпусом (14-та Бригада) район Дідівщина - Кадлубиця - Фастів - Бертники; Штим Корпусом одною бригадою Новоселицю, а кавалерійською бригадою Паволоч. Запоріжська Група залишилася в
районі Ковалевка і звідси на захід. Група полтавських повстанців довкруги Фастовця, Група Зеленого, яку підчинено
команді армейської групи, скупчується в районі Ковалевка і
на південь. В Зарудинці прибув один курінь 9-ої Бригади. 8ма Бригада в дорозі тамтуди, звідки має пішки відійти до
Молчанівки. Штаб групи на стації Попельня.
Група полковника Вольфа:
Група підполковника Бізанца стоїть в районі Горошки Каменний Брід - Чернихів; Група С.С. в районі Соколів, її
кавалерія обсадила Новгород Волинський. Зрештою значних
змін не було.
6. 9.
Група генерала Кравса:
Частини осягають сьогодня: І-ший Корпус: Штаб —
Бровки, 10-та Бригада — Корнін, 6-та — Романівна, 9-та —
Почуйки - Ставище, 5-та — Новоселиця - Дунаева. Ш-тий
Корпус: 2-га Бригада — Паволоч, кавалерійська бригада —
Ружин. Запоріжська Група: Штаб — Кожанки, всі три дивізії в районі місточка і стації Кожанки, Яхне, Мала, Половєцькоє. Полтавська повстанча група в районі Дмитрівка - Волиця. Група отамана Зеленого позістає для прикриття фастівського вузла в Фастові.
Денікінці, що посувалися на Сквіру, не перейшли лінії
Шамраєвка - Руда -Большая - Половєцькоє. До Фастова прибув один денікінський панцирний поїзд, а під його ослоною
прибуло на стацію Устимовка де-кілька ешелонів денікінців,
які острілювали наші місця розташування. Наша артилерія
прогнала панцирник, а повстанці вдалися з ними в бій.
8-ма Бригада мала переїхати залізницею до Зарудинців,
— з причини однак, що не дістала вагонів, відійшла пішки.
Штаб армейської групи перейшов в Козятин.
Група полковника Вольфа:
Група розташована: 7-ма Бригада в районі Горошки - Фасова - Каменний Брід, 3-та й 4-та Бригади в районі Грушки Чернихів, як запас армейської групи. В Горголеві находиться
штаб повстанчої групи, яка держить села Кічкіри, Папірня,
Березівка. Похідна Бригада в районі Студениця - Кітово, 18та Бригада в дорозі до Житоміра, які мають бути відставлені
14-тій Бригаді до Винниці.
Група С.С. переходить в район Михалівка - Баскаки.
7. 9.
В наслідок загального положення переходить українська
армія до дефензиви. Східна група відтягає своє ліве крило
в район Липівця, а її фронт перебігатиме через Гайсин і Пєчану. Лінія Липовець - Жмеринка творить границю між обома
групами східною і середною (група ген. Кравса), при чім обі
місцевости для східної групи.
Середній (ген. Кравс) і західній (полк. Вольф) групам накладається завдання кріпко держати район Бердичів-Козятин.
В тій ціли заряджено нову групіровку (ч. оп. 5457.),
яка має виглядати так:
1) Головна сила 1-го Корпуса в районі між річкою Раставіца й Андрусівкою. Відділи для звязку з П-гим Корпусом в Старосєлю.
2) Запоріжська Група головною силою в Зарудинцях, з
метою забезпеки комунікації зі Сквіри на Козятин.
3) Одна бригада ІІІ-го Корпуса в районі Андрусово для
звязку зі східною групою, замикає шлях ведучий від Монастирища.
4) Запас групи: одна до дві бригади в районі Козятина.
5) Одна бригада 1-го Корпуса в Бердичеві як армейський
запас.
14-та Бригада в Винниці позістає як армейський запас.
Групі полковника Вольфа полишається завдання удержання Житоміра.
Розмежуюча лінія між обома групами: Брусилів, Болячев, Івниця, Іванків.
Частини осягнули сьогодня слідуючу сітуацію:
Група генерала Кравса:
І-ший Корпус переходить: 10-та Бригада до Ходоркова,
6-та — в район Попельня - Лісовики, 9-та — до Каменки - Парипси, 5-та — до Паволоча. ІІІ-тий Корпус: 2-га Бригада в
район Ягнятин - Карабчієв, 8-ма Бригада з одним курінем
9-ої до Морозівки, кавалерійська бригада до Погребища. Запоріжська Група переходить в район Новоселиця - Почуйки Романівна.
На стації Фастів попав сьогодня в руки денікінців панцирний поїзд „Чорноморець” .
Група полковника Вольфа:
Остається сьогодня на зайнятих вчера становищах. Ворог
активности не проявляє. Селяни-повстанці заняли Радомисль.
8. 9.
Ізза цего, що Головний Отаман наказав відтягнути Запоріжську Групу як свій запас, змінено перегрупіровку групи
ген. Кравса о стільки, що Запоріжці мали перейти в район
між Белільовкою а Козятином. В слід за тим заряджено скупчення обох бригад ІІІ-го Корпуса в районі Зарудинці, з метою перешкодити ворожому ударови з напрямку Сквіра, Володарка, Тетієв на Козятин. Кавалерійську бригаду направлено до Погребища. Впрочім без змін. На загал частини групи ген. Кравса сьогодня відпочивають.
Група полковника Вольфа приняла в протягу сьогодняшного дня слідуючу групіровку: 4-та Бригада — район Коростишев - Старосельце, головною силою на шоссе, з метою
здержати посуваючогося з Київа і Радомисля на Житомір
ворога. 7-ма Бригада стягає головну силу на залізницю з резервою коло Бразинки, 3-та Бригада — запас групи в районі
Чернихів. Група С.С. головною силою в районі Баскаки, а
одним відділом для звязку в Краєвщизні.
9. 9.
Група генерала Кравса:
Після всіх змін займає група в протягу сьогодняшного
дня таку оконечну групіровку:
І-ший Корпус двома бригадами в районі Андрушовка Бровки, одна Бригада залізницею до Бердичева, а одна як
запас групи в районі Соколець - Королівка - Волохське - Махаринці. Штаб корпуса до Бердичева.
Запоріжська Група переходить в район Верховня - Пустошка - Карабчієв - Плоскоє - Бистрик Малий - Ніжгурці Ярославка - Крилівка, штаб до Бєлільовки. Завтра має Група
перейти в район Бєлільовка - Дергановка - Маріяновка - Немиринці - Блазевка - Прущинка - Зубринці як армейський
запас.
ІІІ-тий Корпус осягає двома бригадами і кавалерійською
бригадою становища в районі Зарудинці - Ружин. Одна бригада в Винниці як армейський запас.
Ціла армейська група прикриває район Калинівка - Козятин - Бердичів - Бровки - Ружин - Погребище - Андрусово.
Цілий цей район поділено лінією Козятин - Юзвін - Войтовці Крилівка - Паволоч на дві частини, з яких північний район належить до области ділань 1-го Корпуса, а південний до ІІІ-го
Корпуса. І-ший Корпус має завдання в области свойого відтинка відбити всякий ворожий наступ зі сторони Київа, а ПІтий всякий наступ на Козятин зі сторони Сквіри й Уманя.
Група полковника Вольфа:
Сітуація в групі незмінена. Ворог відтягнув свої деякі
сили на Овруч, активности він не проявляє.
10. 9.
Група генерала Кравса:
Всі частини осягнувши наказані райони, сьогодня докінчують перегрупіровку. Вони скупчені: І-ший Корпус: 10-та
Бригада — Городище - Городецькое, 9-та — Бровки, 6-та в
транспорті до Бердичева, 5-та — Соколець - Макаринці Волоські. ІІІ-тий Корпус: 8-ма Бригада — Дубовая - Ревуха,
2-га Бригада — Ружин, кавалерійська бригада — Погребище.
Запоріжська Група осягнула район — Бєлільовка - Дерганівка - Маріянівка - Немиринці - Блазевка - Прушинка - Зубринці.
Група полковника Вольфа:
В розташуванні частин Групи не зайшло значних змін.
Ворог перед фронтом групи підполковника Бізанца залишив
Кропивну і Турчинку та відтягнувся на північ.
Група ця заняла була ще вчера район Баращі - Яблонець,
а кіннотою Семаківку. Сьогодня вона находиться в марші для
осягнення району Калинівка - Лізенталь - Пукачівка, — ще
сьогодня осягає район Мошва - Рудня.
Частини пполк. Бізанца, два курені 13-го полка осягнули
без бою Лісовщизну, а один курінь Іванівку.
Групі полковника Вольфа передано наказ головного отамана по можности заняти Коростень.
Большевицьке радіо, яке тут сьогодня наспіло, говорить,
що по відомостям білогвардейських газет мало вибухнути в
північній части Київа повстання проти Денікіна, а денікнські часописи уважають Петлюру ще більшим ворогом як
большевиків.
11. 9.
Група генерала Кравса:
Групіровка всіх частин покінчена. Війська відпочивають. На фронті цілої групи ніяких боєвих подій. Кавалерійською розвідкою виявлено, що частини Денікіна находяться
в районі Кочерво - Озеряни - Брусилів. В Ліпках, що 10 кільометрів на захід від Корніна, сконстатовано піхоту добровольців. Шамраївка обсаджена також добровольцями, а в
Сквірі появилися кавалерійські чети.
Група полковника Вольфа:
Група С.С. вирушила вранці з району Сужки - Білка Гулянка в похід на Коростень, а здовж залізниці посуваються
частини 7-ої Бригади. Про осягнені ними ціли не надійшли
до вечера ніякі звідомлення.
З 1-го Корпуса наспіло звідомлення, що висланий дня
8-го до денікінців парляментар — з запитом, чи вони прий52
муть місію генерала Павленка — вернув назад з тим, що
представники денікінського командування запроідують місію
до спільних переговорів. Місія вибирається завтра до Київа.
В її склад входять: генерал Павленко, сотник Мечник, Трепета Микола — четар Певний Аполльон.
Становище наддніпрянської армії змінилося о стільки,
що большевики опустили район Вапнярки й очистили цей
шлях на долину, при чім в наших руках опинилася незмірна
добича. Частини Волинської Групи посуваються далі і стрінулися на станції Перехрестово з частинами Денікіна. Вислано парляментарів для означення демаркаційної лінії. На
Уманському напрямку занято станції Христинівку й Умань.
12. 9.
Місія генерала Павленка чисто військового характеру
вибралася нині перед полуднем до Фастова, де її мають очікувати відпоручники Денікіна. Вона дістала повновласти від
отамана Петлюри.
Група С.С. мусіла під напором сильного ворожого протинаступу відступити на лінію Семаківка - Баскаки - Баранськая Рудня. З останніх боїв можна пізнати, що в районі
Коростеня держать большевики і дальше великі сили, хотячи
удержати Коростень. Для того Начальна Команда, хотячи
оминути непотрібні втрати, приказала наступу на Коростень
не форсувати і станути на лінії: 7-му Бригаду головними силами відтягнути в район Фасова з сильною забезпекою в районі Турчинки. 4-та Бригада — Коростишев - Красносівці, а
Група С.С. в зараз займаємім районі. 3-та Бригада в Чернихові. Повстанча група, що стояла в Смолянці, урядила там
погром. Винних арештовано і заряджено слідство.
В групі генерала Кравса заняли вивідчі стежі по малій
перестрілці з денікінцями — Сквіру.
Денікін: на шоссе Київ - Житомір не запримічено ніяких
ворожих відділів аж до станції Кочерово. Ворожі стежі доходили до Жидовець.
Большевики, котрі посуваються з полудня, заняли передовими частинами лінію Новофастів - Молчанівка - Воробієвка - Антонів - Володарка.
13. 9.
Дотеперішні бої доказали, що большевики, тримаючи на
дальше великі сили в районі Коростеня, хочуть його конечно
удержати. Начальна Команда видала наказ не форсувати наступу на Коростень.
Група С.С. стоїть на лінії Семаківка - Баскаки - Барановськая Рудня. 7-ма Бригада переходить нині головними силами в район Фастова.
На фронті генерала Кравса осягнули большевики передовими частями лінію Новофастів - Рибчинці - Воробієвка Антонів - Володарка. Большевицькі стежі доходять до Сквіри. Повстанців, що вчера урядили погром в Смолянці, розоружено. Винних віддано під суд, а прочих розоружено й
розділено по частинам.
Наступ двох ворожих сотень з Паволочі відбили наші
передові сторожі. Морозівку обсадив большевицький відділ,
в силі около 1.000 людей. Наші передові сторожі відступили
на лінію Чахова - Томори. Сквіру заняли нині большевики.
Як голосять розвідчики, ведуть денікінські ВІДДІЛИ 3 5-01
і 7-ої дивізій коло Маліна, Вородянки. Здовж шоссе Київ Житомір тільки слабші відділи з артилерією аж по Макарів.
Загальне вражіння дотеперішних боїв, що большевики,
що були під Одесою, розбиті наддніпрянською армією і загрожені, що будуть взагалі відтяті, стараються продертися
на північ. Вони ведуть з собою дуже много награбленого
майна і прямо очайдушним маневром стараються доконати
свій замір.
14. 9.
В армейській групі генерала Кравса відбито кілька большевицьких наступів з Морозівки на Томори. Ворога, що вдерся до Верхівні і Карабчієва, відкинено назад на Паволоч.
Трупи наших стрільців знайдено змасакрованих большевиками. Большевики йдуть дуже скоро вперід, так що їх більше
не стрінуто в районі Тонієв - Джунків. Відділи Денікіна відступають загально на лінію Фастів - Біла Церква. Ті місцевости мають бути також дуже слабо обсаджені (около одного
куріня). В групі полковника Вольфа посунулася Група С.С.
в перід, тому що ворог опустив Ушицю. Кавалерійська бригада здобула наступом Морозівку, взяла полонених та один
машиновий кріс. Зараз ведеться большевицький протинаступ.
Ворог перейшов лінію Верховня - Молчанівка. На захід від
стації Попельня переступив ворог залізничий шлях, так що
місія генерала Павленка в повороті з Київа лише з трудом
переїхала. Вона вернула, тому що делегати Денікіна не мали
відповідних повновластей від свого командування. — Большевики наступають одною кольоною здовж залізничої дороги
в напрямку на Харлєівку, другою через Макарівку. В групі
полковника Вольфа натиснув ворог перемагаючими силами
на Групу С.С. (3-та совітська бригада) і відкинув її на лінію
Усулуси - Яблонець. В полуднє почався також ворожий наступ на фронт 7-ої Бригади.
..
15 9
В групі полковника Вольфа переведеться сьогодня слідуюча групіровка: 7-ма Бригада в дотеперішнім районі. 3та Бригада район Грушки. 4-та Бригада перейде як резерва
групи в район Житоміра. 7-ма Бригада стоїть на лінії Рижіще - Небіжа.
По висказам цивільних прибули вчера вечером до Дашинки на фірах большевицькі відділи, котрі мають завдання
наступати мабуть на Новгород Волинський і Житомір. Група
С.С. має задачу прикривати Новгород Волинський.
У групі генерала Кравса сконстатовано, що Молчанівка
і Кривошинці вільні від ворога. Нині почав 1-ший Корпус
наступ на переходячих большевиків двома бригадами здовж
залізничої дороги. Наші частини дісталися в дуже тяжку сітуацію, бо велика часть полтавської повстанчої групи перейшла до большевиків. Наш наступ з полудня через Макарівку
на Фірлєівку в ході.
Пересунення запасу армейської групи з Козятина тривало 18 годин, тому що експозитура комунікації в Козятині цілковито завела. Команда армейської групи ужила длятого самовільно одну дивізію Запоріжської Групи, що була резервом
Головного Отамана.
Група С.С. мусіла відійти ще дальше назад і стоїть на
лінії Бараші — Слевка. Ворожій ударній групі вдалося втиснутися між Групу С.С. та П-гий Корпус і дійти аж до Муліна (около 3.000 багнетів). ІІ-гий Корпус скупчується тісно
в районі Чернихів - Березівка - Житомір. б-та Бригада як запас групи полк. Вольфа переходить з Бердичева до Піски.
..
16 9
5-та Бригада з групи генерала Кравса заняла нині рано
Бровки та йде в перід на Городище. Запоріжська дивізія наступає дальше на північ на Войтовці. З району Зарубинці не
надійшли звідомлення. Перед фронтом ПІ-го Корпуса спокійно. В наступі осягнула 8-ма дивізія з боєм Сокольчу , Харлієвку, — 5-та Бригада Городище і Войтовці, 10-та Бригада
Зарубинці. Кінний полк 1-го Корпуса осягнув Волицю Зарубінсцькую. 5-та Бригада продовжує наступ на північ в напрямку Зарубинці - Вербів. На 10-ту Бригаду повів ворог в
полуднє наступ. Бій в ході. 6-та Бригада буде наступати в
полуднево-східнім напрямку.
З причини неможливих відносин на залізницях доперва
в полуднє виваговано в Пісках два курені 6-ої Бригади.
Большевики відтягають свої обози на Брусилів.
9-та Бригада переходить як резерва групи до Чернорудки.
В групі полковника Вольфа перегрупіровка ІІ-го Корпуса покінчена. Група С.С. відступила під напором ворога в
район Іванівна - Ужачин - Романівка і голосить, що з Пуліна
машерує на Соколів сильніша ворожа кольона.
Большевикам удалося сьогодня відсунути назад північне
крило групи генерала Кравса. Около 3.000 большевицької піхоти, по найбільшій части матросів, обсадили Котельню, що
на полудневий захід від Івниці. Сильніша кольона осягнула
в полуднє Івницю з полуднево-східного напрямку. На шоссе
з Київа відсунули панцирні авта наші охорони з Коростишева
до Кмітово. Не стверджено, чи це денікінські чи большевицькі авта. Сильний ворожий наступ через Чернихів відсунув нашу лінію на Троповичі - Мала Горбача. Щоби оминути охват
П-го Корпуса, зарядила Начальна Команда відтягнення
фронту ІІ-го Корпуса майже під сам Житомір. Крім цего заряджено наступ П-го Корпуса 6-ою Бригадою з району Житомір, а групи генерала Кравса всіми частинами, які зараз
стоять до диспозиції, з полудневого сходу — всі в напрямі
на Котельню - Івницю з метою — зліквідувати тамошних
большевиків. Головна сила Запоріжської Групи переходить
як запас в район Білополе.
Нині заїхав сюди через Шепетівку - Козятин американський генерал.........................з адютантом з метою їхати через
Фастів до Київа. Одержавши тут інформації що до нашого
положення, поїхав ще до Жмеринки, де був принятий Головним Отаманом. Завтра виїздить він до Київа.
17. 9.
Розпорядження, які вчера видано, переводяться. Здаєть56
ся, що дійсно сильні ворожі відділи находяться в районі Івниця - Котельня - Воля Зарубинецька. Наступ 5-ої Бригади
з Зарубинців на Волю Зарубинецькую, як також 10-ої Бригади з Андрушівки на Котельню, стрінув сильний ворожий
опір.
II-гий Корпус веде наступ 3-ою та 6-ою Бригадами з району Піски на Івницю та Котельню. Про вислід нема ще донесень.
Команда ІІ-го Корпуса порішила поки-що — за згодою
Начальної Команди — полишити Житомір.
7-ма Бригада перейде впоперек через шоссе на полуднє
від Житоміра, 4-та Бригада в район Альбіновка з забезпеченням флянку в районі Березівка. Штаб Корпуса в Траянові.
По одержаним відомостям большевики розбиті в районі
Туліна і відкинуті на північний схід. За це вдалося переважаючим силам большевиків потиснути по полудни частини
7-ої Бригади на полуднє від Житоміра. Ізза браку муніції частини 7-ої Бригади цофнулися. ІІ-му Корпусови наказано головними силами прикривати Бердичів, забезпечуючи себе в
ліво на Траянів - Пятки. Для піддержки ІІ-го Корпуса наказано перейти 9-ій Бригаді з Червона, а 10-ій Бригаді з Котельні, — обом в район Кодні, — а 5-та Бригада має перейти
за річку Гуйва в район Забори - Червона.
III-тий Корпус прикриває на далі Козятин з боку Сквіри
і Фастова. Вперті бої останніх чотирех днів привели до цілковитого витрачення муніції.
З групи генерала Кравса донесли, що нині — здається —
зліквідується большевиків. Части 45-ої і 47-ої совітських дивізій мусіли відступати перед вчерашним наступом Запоріжської Групи через Ходорків на Брусилів. Сьогодня переводиться наступ на ворога з усіх сторін. 5-та Бригада відкинула ворога з Волі Зарубинецької через Івницю до лісів, що на
північ від Івниці. 10-та Бригада осягнула — здається — Котельню. 3-та і 6-та Бригади, які наступали з району Житоміра, побили у вечірнім бою ворожу групу біля 3.000 матросів
в районі Іляшів - Луки. Відтягнення 7-ої та 4-ої Бригад наступило пляново — без натиску ворога. Житомір занятий перед полуднем большевиками. Наміряється по ліквідації полудневої большевицької групи перевести протинаступ на Житомір.
..
18 9
Наступ 3-ої і 6-ої Бригад увінчався повним успіхом. Вже
вечером був звязок з 10-ою Бригадою в Котельні. Розбитий
ворог розбрився по лісах, що на північ дороги Житомір - Зарубинці, і там має збиратися. Завважено вранці, що з Левкова
до Житоміра пересувалися частини ворога — около 1.000 люда. 7-ма Бригада посувається на північний скрай ліса, що на
полуднє Житоміра. 6-та Бригада в наступі з Туліна на Туровичі. Перегрупіровка в ході. На прочих фронтах спокій.
Різвідчики донесли, що до Київа прибула 10-го ц. м. 4-та
Кубанська дивізія.
Взагалі не проявляє ворог нині активности. 4-та Бригада
осягнула знову Альбіновку, а 7-ма Бригада здобула наказаний північний скрай ліса.
На полудни залишили наші частини під напором добровольців Любашівку, та відійшли на стацію Заплозе.
..
19 9
На фронті групи полковника Вольфа без змін. З району
Туліна і з Групи С.С. не одержано звідомлення.
І-ший і П-гий Корпуси підчинено під команду полковника Микітки з метою — як можна найскорше заняти знову
Житомір. Групі С.С. наказано, дальше охороняти Новгород
Волинський. Одна бригада позістає як запас армії в районі
Червона.
Одна денікінська сотня була відкинена нашим артилерійським вогнем з Верховні на Паволоч. П-гий Корпус в складі 3-ої і 7-ої Бригад повів зранку успішний наступ для заволодіння переправами на Тетереві між Левковим і Житоміром,
але коло полудня перейшов ворог сильно переважаючими силами до протинаступу здовж залізниці і наші частини задля
браку муніції примушені були цофнутися на полуднє: 7-ма
Бригада за Гуйву коло шоссе, 3-та Бригада на схід від 7-ої,
а 6-та Бригада на лінію села Городище і на схід. 4-та Бригада відбила кілька атаків ворога коло Альбінівки й удержує
цей район. Група С.С. — спокійно.
Змучені останніми завзятими боями з перемагаючим ворогом частини будуть змінені на фронті частинами 1-го Кор58
пуса, щоби дати їм необхідний спочинок і можливість улаштованняся.
Група генерала, Кравса:
На фронті групи ніяких замітніших подій. 2-га Бригада
має лучбу з ворогом лише стежами. В Паволочі сконстатовано ворожий (денікінський) відділ в силі до 100 люда, а
двірець Сквіру заняли частини добровольців. Сотня добровольців, що посувалася на Вербовню, була відкинена нашим
вогнем.
Відношення наших частин до ДобрАрмії зачинають поволі прояснюватися в сторону ворожих ділань обох армій. Непримириме становище добровольців спонукує нас кинути всі
згляди супроти них, а Денікін зі своєю армією виростає поволі з невтрального чинника на нового, поважного ворога
України, якому на примирення ми можемо простягнути тільки меч.
На фронті групи генерала Кравса — після переходу
большевиків — нема ще тісної лучби з обома арміями, а
увага тутешних частин звернена більше в сторону большевиків.
На фронті наддніпрянської армії не стало вже большевиків і обі армії — добровольці й українська — стали проти
себе чолом. Як довго були ще в поблизу большевики, то на
тих пунктах, де стрінулися наші частини з добровольцями,
установлювано демаркаційну лінію й обі сторони виходили
мирно за цю лінію. Цей стан не тревав довго. Большевиків
не стало. Зачалися короткі перестрілки броневих поїздів і
застав на стаціях Захлази, Жеребково, Затише, Перехрестово,
Грушки, Любашівка. Бої ці поки-що безплянові, противники
наче міряють себе.
З огляду на це, що полковник Микітка наче-би відмовився командувати 1-им і П-гим Корпусами, в порозумінні з
полковником Вольфом і за згодою полковника Микітки відмінено дотичний наказ і назначено командантом групи —
полковника Вольфа.
Витягнення частин П-го Корпуса з фронту і заступлення
їх І-шим Корпусом — затверджено.
Полковника Максимовича назначено інспектором всіх
етапних формацій і заведень в области етапу армії і корпусів,
з правом завісити в виконуванні своїх обовязків тих начальників, яким доказано які-небудь неправильности та самоволю.
20. 9.
Група С.С.:
Група займала фронт по річці Случ, 2-га дивізія від Чиєвки до Нозвягеля, а 1-ша дивізія від Любучи до Гільська.
В протягу дня наступав ворог більшими силами, і частини
групи були примушені залишити Новгород Волинський, понісши значні втрати, та відійти назад для заняття фронту
Яруш - Ореще - Кіянка - Кіково.
Група полковника Вольфа:
Частини ІІ-го Корпуса ранком угруповані так: 4-та Бригада держить район Перлівка - Коростинка - Віли, 7-ма Бригада обсадила полудневий беріг річки Гуйва до залізниці, а
від залізниці на висоті Празева до Туліна находиться група
отамана Кніттля. Частини 1-го Корпуса в поході для зміни
бригад П-го Корпуса на фронті.
Большевики наступали на 4-ту Бригаду в районі устя
Гуйви до Тетерева та відтиснули її в район Перлівка-Шумськ
-Ціребети. Повстанці, що на схід звідси, мають держати район Денеші - Корчак - Перлівка.
Вечером змінили дві бригади 1-го Корпуса бригади ІІ-го
Корпуса, а це 9-та — 4-ту, а 10-та — 7-му. В слід за тим обняла команда 1-го Корпуса команду цего фронтового відтинка. 3-та Бригада позістала ще поки-що на фронті. 4-ту і 7-му
Бригади відтягнено як запас армейської групи в район Траянів - Татариновка.
Про ворога донесено, що один полк кавалерії обсадив
Івницю. В Ходоркові сконстатовано ворожі частини.
Група генерала Кравса:
На цілім фронті групи заховується ворог (денікінці) пасивно. З обох сторін ведеться інтензивна розвідка. Наші стежі знайшли Сквіру вільною: туди заходять лише час від часу
денікінські стежі, щоби пограбити.
На фронті наддніпрянської армії ніяких важніших подій, продовжуються дальше дрібні перепалки панцирних поїздів і застав.
Большевицька група, що була відтята нашими операціями на Київ від північної армії, перебивалася крізь полосу
між денікінською а нашою арміями. В майже очайдушнім
підпринятті перейшла ця група з навантаженим всякого рода майном у флянковім маршу 300 до 400 верстов і злучилася
з північною 12-ою армією. Большевицьке радіо з 19-го ц. м.,
яке тут сьогодня наспіло, говорить: „На Житомірському напрямку наші війська злучилися з південною групою, що прибула з півдня України та заняла Житомір. Наша південна
група на протягу трох тижнів перейшла з боєм 300 до 400
верстов, при чім по дорозі розбито більші сили ворога, захоплено полонених, гармати, скоростріли й иншу добичу, скількість якої вияснюється”.
З огляду на все ще поважно загрожений район Бердичів Козятин евакууються всі корпусні господарські частини і заведення до Бару, Деражні і Проскурова.
Команді Етапу Армії в Жмеринці дано дозвіл перейти в
Проскурів.
Радіо-стація 1-го Корпуса переняла слідуючу депешу:
„Із Москви. — Київська часопись «Вечерньїє огни» пише:
— Відношення між поодинокими групами біло-гвардейських
військ представляється в слідуючім виді: Найсильнішу часть
Петлюрівської Армії творять галицькі війська, в яких нема
ніяких претенсій до України. Офензиву, яку предприняли галицькі війська, поянюється відносним жаданням антанти. Галицьке командування вважає своє завдання за покінчене і
годиться на вивід всіх військ у відповідний момент з України.
„На підставі часово заключеного договору галицькі війська відійшли на Васильків і продовжують стягатися дальше
на Винницю, де находиться Директорія з штабом армії. В
склад трох членів Директорії входять — крім Петлюри —
два Галичани - націонал-демократи, представники консервативної буржуазії, один з них — це звісний д-р Петрушевич.
„В той спосіб великий вплив належить не тільки в армії,
але і в правительстві до Галичан, а як компензату за їх участь
в анти-большевицькій боротьбі приймили держави антанти на
себе обовязок заручити незалежність і територіяльну нетикальність східної Галичини, частинно занятої Поляками” .
..
21 9
Група С.С.:
На фронті групи повів ворог наступ на 1-шу дивізію і
збив її з лінії Кіково - Кіянка; вона відійшла на лінію Колоденна - Смолдирів. В злуці з тим мусіла також і 2-га дивізія
де-що відступити.
Група полковника Вольфа:
Ворог продовжує свої наступи з Житоміра. Ворожий наступ відкинув 9-ту Бригаду через Шумськ на Траянів. В бій
вдалася і 4-та Бригада, не вспіла однак поправити сітуації.
Обі Бригади відступили в район на південь від Траянова. 7ма Бригада наступала з району Татаринівки. 9-ту Бригаду
відтягнено в район Дворца, з нею в злуці стоять на лінії
Городище - Лєщин 3-та і 6-та Бригади. Повстанча група Пятенка займає район Андрушовка - Котельня, кінний полк
Анаполь, забезпечуючи відтинок Котельня - Лєщин.
З огляду на наступ большевиків через Траянів, якого
протинаступом двох запасових бригад не можна було зліквідувати, заряджено тіснішу перегрупіровку групи в районі
Бердичева, занявши фронт по лінії Никоновка - Рея - Швейковці, при чім цілий ІІ-гий Корпус полишити як запас в районі Бердичева і на північний захід. Групі генерала Кравса
наказано в звязку з тим відтягнути свої частини в район Чернорудка, а запас перенести до Козятина. Група С.С. забезпечує район Шепетівка - Полонне.
Послідні бої незвичайно виснажили наші частини, а спеціяльно Група С.С. і ІІ-гий Корпус опинилися в незвичайно
важкім становищу. Командант Групи С.С. доносить сьогодня,
що його частини, витративши великий процент людей в боях
та через недуги, фізично і морально перемучені не представляють майже ніякої опірної сили, і просить о підмогу в нових
свіжих частинах.
Не краще в ІІ-гім Корпусі. Команда корпуса зголосила
вже вчера ляконічною телеграмою: „Корпус цілком нездібний
до бою. Фізичне виснаження, брак теплих одягів дається дуже відчувати зимними ночами”. Ці обставини представлено
Штабови Головного Отамана і Диктаторови.
Група генерала Кравса:
На фронті групи більших подій не було. Большевики
держать ще Ходорків, добровольці в силі 400*люда заняли
Каменку, наш броневий поїзд примусили вони відійти між
Попельню а будку Харліївка. Впрочім спокійно і без змін.
Повертаючі з Київа кажуть, що денікінці наміряють повести загальний наступ на Козятин,
Грушровка групи зараз така: 1-ша кінна Бригада —
Погребище, передові частини — Должок і Рось; 8-ма Бригада — Зарубинці - Топори, передові частини Морозовка - Чехова; 2-га Бригада — Ружин - Ягнятин - Карабчієв; 8-ма запоріжська Дивізія — Бровки - Харліївка - Войтовці; 6-та Запоріжська Дивізія — стація Чарнорудка (там і штаб Запоріжської Групи) - Вчорайше; 7-ма Запоріжська Дивізія —
Бєлільовка, має перейти до Жмеринки. Штаб армейської групи — Козятин
Всім групам наказано—для скріплення займаємих районів — побудувати технічні укріплення, опірні точки та дротяні засіки.
З Штабу Головного Отамана наспіло повідомлення, що з
Поляками прийшло до порозуміння відносно польських операцій на Коростень з боку Олевська, та на Новгород Волинський. Про це, як рівнож і про заборону обстрілювати польські літаки, повідомлено всі частини, щоби не зайшли які-небудь непорозуміння.
7-ій Запоріжській Дивізії, яка була витягнена в запас,
призначив Штаб Дієвої Армії район Станиславчик - Мала
Жмеринка.
22. 9.
Група С.С.:
Група ця відійшла ще вчера на лінію сіл Хижовка - Радулин - Мирослав - Свинобичі. їй наказано конечно установитися та закріпитися. Про події нинішного дня вона не надіслала звіту.
Група полковника Вольфа:
Наказане стягнення фронту блище Бердичева на лінію
Иіконовка - Рея - Швейковка переводиться. 6-та Бригада після відбиття кількох большевицьких наступів з заходу коло
Городища і Вертикієвки осягнула в полуднє село Рея, де
заняла становища в право і ліво від залізниці і шоссе. Повстанча група Пятенка заняла була вчера Івницю, сьогодня
відходить пляново на Червону. 10-та Бригада переходить в
Швейковку; там ведеться бій. 4-та і 9-та Бригади осягнули
район Демяни - Татаринівка, 5-та Бригада прибула в Бердичів, 3-та в район Райки - Колодки, 7-ма в поході до району
Райки - Пилипки. До Чуднова відправлено на фірах окремий
відділ.
У ворога були замітні пересування в район Пятки. Ружка
і Кодня вільні від ворога.
Команда групи знову представляє оплаканий стан частин та вказує на малу боєспосібність бригад.
Група генерала Кравса:
8-ма Бригада скупчується сьогодня в районі Зарудинці Огієвка - Кординовка - Голубовка. Вона має перейти завтра
в район Нападовка - Виринагородок - Верболози, куди переходить також і 2-га Бригада; вони обі позістають там як запас групи.
Впрочім у групі без змін. Заряджено вибудування опірних точок та укріплення позицій.
На фронті наддніпрянської армії замітні скупчення доброволчеських частин.
23. 9.
Група С.С.:
Телеграфних відомостей не одержано. Наспівший тут
сьогодня від групи старшина звязку — осаул Бісик доніс,
що групу обійшли були коло Домбровки, під'їхавші зі сторони Баранівки на возах, большевики і примусили її відійти
1-ою Дивізією на Полонне, а 2-ою на Шепетівку, куди мала
би прибути вчера вечером.
Група полковника Вольфа:
Наказану вчера групіровку осягнула група вповні. Находяться: 5-та Бригада в районі Райки - Голодки, 9-та Бригада в Бердичеві. ІІ-гий Корпус осягнув 3-ою і 4-ою Бригадами район Рачки - Демчин - Большіє Коровінці - Кольонія
Генріхсдорф, 7-ма Бригада в Чуднові.
Ворог більшими силами не перейшов дальше Траянова.
На фронті спокій, ведеться розвідка.
Група генерала Кравса:
Дві бригади НІ-го Корпуса (2-га і 8-ма) відбувають сьогодня похід до району Козятина. Забезпечення на схід і полудневий схід покладається на Запоріжську Групу.
Група не має ніякої злуки з ворогом. Стежами виявлено, що большевики заняли Фастів, зловили і перестріляли находячийся там денікінський штаб 2-гої Терської бригади. Махно мав з полудня заняти Білу Церкву.
На фронті наддніпрянської армії перейшли добровольці
в наступ на Умань, Пєщана і Марданівка.
З Штабу Головного Отамана наспіла телеграма, силою
якої командант Запоріжської Групи — отаман Сальський обіймав на місце отамана Тютюника команду наддніпрянської
армії. Команду Запоріжської Групи обнимає отаман Загродський. Отаман Тютюник призначений як експерт по військовим ділам до місії в Польщу.
24. 9.
На фронті всіх груп спокій. Групіровка частин незмінена. Становища коло Бердичева і Козятина зміцнюється технічно.
Дві бригади ІІІ-го Корпуса, що вчера були в поході,
осягнули сьогодня, а то 8-ма Бригада район Непедівка - Верболози, а 2-га Сестріновка - Махаринці.
Ворог пасивний: його стежі доходили перед фронтом
групи полковника Вольфа до Андрушівки і Ляхівців.
На фронті наддніпрянської армії зачали добровольці широко закроєний наступ. Майже на цілім фронті приходить до
боїв. Енергічкий наступ добровольців в напрямку на Умань
з широким використанням кінноти для обхвата наших крил
скінчився після боїв залишенням нами Уманя. Частини У.С.С.
заняли позиції для безпосереднього прикриття Христинівки
по лінії Паланки - Городецькоє - Рогошки - Верхнячка. Бригада У.С.С. понесла значні втрати.
25. 9.
На фронті всіх груп без змін і спокійно. ІІ-гий Корпус
витягнув 5-ту Бригаду до Бердичева як запас 1-го Корпуса.
Агентурними відомостями виявлено про ворога, що в районі Коростишев - Макарів находяться большевицькі частини в силі до 6.000 люда — це либонь одеська група, що перебилася..
На фронті наддніпрянської армії ведеться далі наступ
добровольців. Вони заняли Балту. До групи отамана Букшованого прибули представники від Донців, Кубанців і 5-ої Дивізії (денікінської), які заявили, що вони — головним чином
— бажають розігнати банди Махна і борються за свободу
своїх областей, представники 5-ої Дивізії заявили понадто,
що вони бажають установити лад на всій території бувшої
Росії разом з союзниками, після чого установчі збори остаточно вирішать питання про самостійність поодиноких народів. Делегації прохали дати їм нашу програму.
До рук Штабу Головного Отамана дійшов наказ Ш-го
добровольчого корпуса з 4-го вересня ц. р. відносно переходу
в наступ з метою осягнення лінії Калинівка - Винниця - Жмеринка - Могилів. Обєктом в тім наказі маються большевики,
але мимо цего, що їх зараз вже не стало, денікінці далі переводять його в життя, що доказали їхні наступи на Умань
і Балту.
Так змінена сітуація вимагала перегрупіровки галицької армії.
Видано зарядження слідуючого змісту: — Нова групіровка мусить дати можність відбиття ворожого наступу в районі Козятин - Оратово, як також можність допомогти наддніпрянській армії в напрямку Литовець - Умань.
В тій ціли заряджено:
— Група С.С веде далі забезпеку району Шепетівка - Полонне. Удержання району Бердичів покладається на П-гий
Корпус, якому в тій ціли підчиняється переходово одну Бригаду 1-го Корпуса.
— Група генерала Кравса переводить забезпеку району Козятин - Оратово. їй стоять до диспозиції: 2-га, 8-ма, 14-та і
кавалерійська бригади, та одна дивізія Запоріжців.
- І-ший Корпус має перейти головними силами в район
Махнівка - Глуховці - Гуровці - Верболози - Непедівка Плєховая, як запас армії. Команда корпуса має перейти в Козятин.
— Одну дивізію Запоріжської Групи пересунути, до Литовця
як запас Головного Отамана. її мається ужити як підмогу
наддніпрянській армії або для забезпеки Винниці.
Ті пересунення мають зачатися вже завтра — 26-го вересня.
Своїм наступом кинули добровольці визов українським
військам, в слід за чим появилася відозва від Правительства
до всего народ а України, ставати в обороні Держави, землі
і волі, до боротьби з денікінськими-чорносотенними ворогами.
Відозва з дати 24-го вересня ц. р. підписана отаманом Петлюрою — як головою Директорії, президентом З.О.У.Н.Р. —
Д-ром Петрушевичем та членами Директорії.
Відозва принялася тут спокійно, до нової війни були вже
всі приготовані і того сподівалися.
26. 9.
Групи переводять сьогодня пересування своїх частин —
як було вчера наказано.
Група (7.(7.:
Цілковитий спокій, частини залишаються на своїх становищах.
ІІ-гий Корпус:
3-та Бригада перейшла в район Семаки - Татаринівка Швейківка; вона змінила 6-ту Бригаду. 7-ма Бригада, полишивши один курінь і кавалерію в Чуднові, переходить в район Мала Татаринівка - Райки, 4-та Бригада осягнула сьогодня Скагліївку, завтра переходить в Бердичів, як запас
корпуса.
Про ворога маються ріжні донесення: що він стягає свої
сили на північ, бо Поляки мають наступати на Коростень.
І-ший Корпус, залишивши 10-ту Бригаду в Швейковці
ІІ-гому Корпусови, пересувається прочими бригадами в район
Махнівки, куди 5-та і 9-та Бригади наспівають вже сьогодня,
а 6-та Бригада в поході.
Група генерала Кравса:
Група генерала Кравса в складі 2-ої, 8-ої, 14-ої (ще завсігди в Винниці) та кавалерійської бригад, як рівнож 6-ої
Запоріжської Дивізії, переводить свою перегрупіровку так:
8-ма Запоріжська Дивізія змінена 8-ою Бригадою з району
Вчерайше - Чорнорудка виступає в похід до Липовця як запас Головного Отамана. 2-га Бригада змінила половину 6-ої
Запоріжської Дивізії в Ружині; ціла 6-та Запоріжська Дивізія переходить в район Зарубинці - Голубівка - Огієвка - Ревуха - Дубовая.
Перед групою генерала Кравса ведеться зараз бій большевиків з добровольцями. Большевики посунулися були аж
під Боярку, добровольці підтягають сили з півдня до Білої
Церкви.
На фронті наддніпрянської армії ведуться завзяті бої за
Христинівський вузол, який обороняють У.С.С. й l l -та Бригади. Один бронепотяг Волинської Групи з цілим перзоналом
перейшов на сторону добровольців. На стації Бірзуля були
відтяті добровольцями два наші броневики. 4-та Дивізія Волинської Групи, відступаючи в район Слобідка, понесла втрати від своїх селян в селі Гедерев.
Радіо з Науен під датою 24-го ц. м. приносить таку вістку: — „Фінніше Цайтунг” доносить, що петроградський совітський уряд предложив Україні мирові переговори. Боль[певицьке правительство мало заявити свою готовість признати самостійність і независимість України” .
В слід за проклямацією Правительства наспіли сьогодня
мобілізаційні накази Головного Отамана, силою яких все здібне до оружжа населення 10-ти річників має зголоситися до
мобілізації для боротьби з навалою московських чорносотенців. Рішучий та кричучий дуже наказ ч. 173. підписаний Головним Отаманом Петлюрою та отаманом всіх повстанців —
Волохом.
27. 9.
На цілім фронті армії нема майже ніякого контакту з
ворогом. Майже всі бригади закінчили вже вчера, а деякі ще
сьогодня докінчують перегрупування, як було наказано.
В ІІ-гім Корпусі докінчує ще до полудня 3-та Бригада
зміну 6-тої Бригади. Штаб Корпуса переїхав до Бердичева.
На фронті повний спокій.
Утікачі з Житоміра розказують, що добровольці заняли
Коростишів, а Поляки находяться 40 кільометрів на захід від
Коростеня.
І-ший Корпус:
І-ший Корпус двома бригадами (5-та і 9-та) в районі Махнівки, 6-та Бригада приходить туди доперва сьогодня, а 10та Бригада на позиціях в складі ІІ-го Корпуса, як досі.
Група генерала Кравса:
Після переняття району 6-ої й 8-ої Запоріжських Дивізій
2-ою й 8-ою Бригадами машерують перші сьогодня в район
Плісков - Липовець.
Розвідчики Запоріжців доносять, що бій коло Фастова
закінчився побідою добровольців, большевики відкинені з цілого фронту; наш бронепотяг при виїзді з Кожанки на Фастів стрінувся з денікінською ремонтною валкою, яка вспіла
втікти.
Вражіння Команди ПІ-го Корпуса таке, що через тиждень нема що сподіватися ніякого наступу ані большевиків
ані добровольців.
На фронті наддніпрянської армії скінчилися бої за Христинівку залишенням її. Бригада У.С.С. відійшла на лінію
Івангород - Сижевка, а l l -та Бригада на лінію Янів - Комарівка. Волинська Група залишила стацію Слобідка.
На підставі одержаних мобілізаційних наказів видала
Начальна Команда сьогодня своїм частинам наказ мобілізувати в своїх районах — згідно наказів Головного Управління Генерального Штабу (ГУГШ).
З штабу Головного Отамана одержано директиви, як заховуватися підчас боїв большевиків з добровольцями. її ідея:
оба вони вороги; краще для нас, як сильніший з них буде побитий. В тім дусі поучено війська — з тим додатком, що в
случаю наступу Поляків на Коростень нашим обов’язком буде підпирати цей наступ з півдня з огляду на заключену з
польською командою в тім напрямі угоду.
Сьогодня після обіду виїхав генерал Тарнавський своїм
поїздом до Камянця з метою орієнтовання кругів про положення.
Вечером відбулося в салі мійського театру в Винниці інавгураційне представлення бувшого львівського театру, тепер державного театру при Н.К.Г.А.
28. 9.
На фронті Групи С.С. ніяких боєвих акцій. До Шепетівки прибула одна польська сотня кінноти. Поляки заявили,
що чули, що в Шепетівці мають бути большевики, але з огляду на те, що воно неправда, обіцяли відїхати сьогодня рано
назад, залишилися однак аж до вечера.
11-гий Корпус:
На фронті корпуса спокійно. 7-ма Бригада перейшла сьогодня до Бердичева, а 4-та Бригада лагодиться змінити зав
тра групу повстанців Пятенка. У ворога замітний рух з причини боїв з добровольцями під Київом. З Траянова пересунулася одна ворожа кольона до Пятки.
І-ший Корпус:
І-ший Корпус в районі Махнівки. 6-та Бригада — крім
одного куріня, який був пізніше змінений, — осягнула також
вже призначений район. Штаб Корпуса прибув вчера на стацію Козятин.
Група генерала Кравса:
Наші частини не ведуть ніяких боїв. 6-та Запоріжська
Дивізія перейшла в район Плісков.
Під Київом живий рух большевицьких і добровольчих
військ. Там мусіли відбутися завзяті бої, бо великі транспорти ранених замічено через Житомір в напрямку на Коростень. Зелений — по донесенням розвідчика — мав в кількох місцях перервати шлях, що веде з Київа до Полтави.
На фронті наддніпрянської армії ніяких замітніших подій.
З Штабу Головного Отамана наспів наказ, силою якого
витягається l l -ту Бригаду з фронту і віддається до диспозиції
Начальної Команди. За це ціла Запоріжська Група (6-та і 8ма Дивізії) переходить в розпорядження Штабу Наддніпрянської Армії. Обі дивізії мають бути сьогодня скупчені в районі Липовець - Плісков, де наступить передача їх Наддніпрянській Армії. Як кордон між Галицькою а Наддніпрянською
Арміями призначено лінію Браїлів - Липовець, обі місцевости
для Галицької Армії. Лінія Погребище - Липовець повинна
бути до дня 30-го ц. м. обсаджена власними силами Галицької Армії.
В слід за тим передано l l -тій Бригаді через Штаб Наддніпрянської Армії наказ, до дня 2-го жовтня осягнути через
Гранів - Дашів район Ілинці. Команді ІІІ-го Корпуса поставлено пропозицію замінити нею 14-ту Бригаду в Винниці, яку
належить перевести в Липовець.
Далі заряджено:
Армейська група генерала Кравса розвязується з днем
29-го ц. м. 24-та година.
І-ший Корпус перебирає від ІП-го Корпуса завдання охорони Козятина. В тій ціли має він звільнити l l -ту й 8-му Бригади.
ІІІ-тий Корпус прикриває район Погребище - Липовець.
В тій ціли повинен він дня 30-го ц. м. пересунути кавалерійську бригаду в район Должок, а 1-го жовтня повинні l l -та й
8-ма Бригади осягнути район Погребище.
П-гий Корпус має змінити свою групіровку в цей спосіб, щоби 10-та Бригада перейшла до Бердичева як запас.
29. 9.
На всіх фронтах не ведуться ніякі боєві акції. Стичність
з ворогом мала, розвідка працює — як все — інтензивно.
Поляки, що прийшли до Шепетівки — по донесенням
Групи С.С. — все ще там залишаються.
II-гий Корпус:
На фронті ІІ-го Корпуса зявився був на стації Рея ворожий броневик, якого прогнано. 4-та Бригада відійшла до
Червоної, щоби змінити групу повстанців Пятенка. Корпусом заряджена зміна 10-ої Бригади частинами 7-ої. 10-та Бригада має перейти в Бердичів.
Впрочім без змін; на фронті йдуть праці над укріпленням
позицій.
І-ший Корпус:
І-ший Корпус, перенявши від ПІ-го забезпечення Козятина, забезпечує цей район в околиці Червона - Морозівка
частинами 9-ої Бригади і полком кінноти, дві другі бригади
(б-та і 5-та) стягаються ближче Козятина.
Під Київом йдуть все ще бої між большевиками а добровольцями. Маються відомости про операції групи повстанців
Зеленого, який перейшов на тили добровольців і мав перетяти залізницю Київ - Бахмач.
Пересування частин 1-го Корпуса закінчилися; 5-та Бригада перейшла до Макаринець Волинських, 6-та Бригада до
Янкович і Козятина. Група повстанців отамана Пятенка —
звільнена 4-тою Бригадою — остається в Верболозах.
III-тий Корпус:
Частини ІІІ-го Корпуса пересуваються для прикриття району Погребище - Липовець.
Запоріжська Група:
Запоріжській Групі, яка з сьогодняшним днем переходить в розпорядження Наддніпрянської Армії, передано наказ штабу тої-ж Армії — скупчитися до дня 6-го жовтня в
район Комаргород - Вапнярка - Тиманівка. — Відходячим
бравим Запоріжцям передав Начальний Вожд Галицької Армії щиру подяку за понесені ними в купі з нами труди та побажав їм на новому шляху багато жовнірського щастя.
З огляду на завтрішний відхід 14-ої Бригади до Липовця,
щоби не оголотити Винниці цілковито з залоги, заряджено
стягнення сюди двох сотень з Вишколу полковника Слюсарчука.
Начальну Команду відвідали сьогодня полковник Микітка, підполковник Бізанц та отаман Льонер. Спеціяльно представники П-го Корпуса інформували про стан корпуса та його запотребовання. Вказували на поширюючуся в страшний
спосіб дезерцію між стрільцями. Ця язва — наче змора зачинає розтягатися над армією. Армія терпить понадто від
тисячних ран. Одежа, та ще раз одежа, біля, недуги, шпиталі,
перемучення — фізичне і моральне.
ЗО. 9.
Всюди спокій, боїв з ворогом майже ніяких. Сотня польської кінноти, що находилася в Шепетівці, відійшла вчера в
полуднево-західнім напрямі.
В ІІ-гім і І-шім Корпусах сітуація незмінена.
Бригади ІІІ-го Корпуса пересуваються в район Погребище. 8-ма Бригада перейшла в район Зарудинці, 2-га Бригада
до Погребища, а кавалерійська бригада пересунулася до Должка.
Про ворога скупі відомости.
На фронті Наддніпрянської Армії нема також ніяких замітніших подій.
В наслідок одержаних вчера представлень про обставини в ІІ-гім Корпусі, а іменно про стан дезерції, звернено на
це бачну увагу всіх частин, взявши під увагу наше сучасне
політичне положення, яке за всяку ціну наказує нам видержати. Придерл<аних втікачів наказано як найстрогіше покарати для відстрашення других. В тім напрямі зроблено всякі
можливі заходи, як замкнення кордонів і т. п.
Сьогодня в полуднє передав Штаб Головного Отамана
слідуючу депешу (за газетою „Вєком новим” ) : „Найвища
коаліційна Рада занималася в дальшім тягу справою східної
Галичини. Дотичний звіт окремої комісії, до якої належить
також Падеревський, каже, що в супереч попередним постановам що до тимчасової конституції для східної Галичини і
надання їй автономії, приміненою буде тільки дорога плебісциту. Ізза цего в Галичині великий крик та протести зі сторони Поляків, польські часописи пишуть, що Поляки будуть
проти постанови антанти боронити оружжам східної Галичини”.
Телеграму цю передано до відома всім частинам.
. .
1 10
На фронті спокійно. Відбуваються частинні пересування
деяких груп. 7-ма Бригада змінила в ночі 10-ту Бригаду, яка
переходить до Бердичева як запас. Група повстанців Пятенка пересунулася до Ружина, а 8-ма Бригада осягнула По72
гребище. Сьогодня ранком вимашерувала з Винниці на Литовець 14-та Бригада, l l -та Бригада прибула до Ілинців.
На фронті Наддніпрянської Армії заняли добровольці
наступом на київську групу Монастирище і Хотойдово. На
Волинську Групу вів ворог також наступ і вона відступила
на лінію Писаревка - Стратіевка - Михайловка.
Відділи повстанців Махна перебилися до Ново-Українки і стоять там в боротьбі з добровольцями.
2. 10.
На фронті спокій. Частини Ш-го Корпуса скупчені в районі Погребище - Литовець. Штаб Корпуса перейшов сьогодня з Козятина до Погребища.
На фронті Наддніпрянської Армії вибито ворога з Монастиршца, при чім Київська Група захопила 5 гармат. Місцевість ще сьогодня знову страчено.
ІІІ-ому Корпусови наказано перевести перегрупіровку частин в районі Литовець - Плісков, щоби так мати змогу
ударемнити так ворожий наступ здовж залізниці, як також і
самому перейти в наступ.
l l -тій Бригаді передано до Ілинець наказ прямим шляхом перейти до Винниці на відпочинок.
В відповіди на наші донесення про лихий стан П-го Корпуса зарядив Штаб Головного Отамана витягнення цілого
П-го Корпуса на відпочинок. В слід за тим заряджено витягнення 4-ої Бригади в запас і заміну її частинами 9-ої Бригади
(1-шим курінем). Зміну 7-ої Бригади предвиджено.
З Штабу Головного Отамана одержано таку телеграму:
Радіо з Москви 1-го жовтня веч. „Східна Галичина самостійною державою”. Гельзінгфорс. Українське телеграфічне агенство доносить, що радою чотирох виготовлений статут, після
якого східна Галичина стає самостійною державою зі столицею Львовом і власним парляментом. — Заремба, поручник”.
Ця телеграма, як рівнож і друга подібного змісту, — хоч так
мало офіціяльні — збудили всюди великі надії та зміцнили
довіря для нашої справи.
З Поляками продовжено перемиря до дня 11-го жовтня.
3. 10.
На фронті спокій. ПІ-тий Корпус пересунув сьогодня 11ту й 8-му Бригади в район Андрушівка - Богданівна - Кожанки. 14-та Бригада полишилася в районі Каменка - Гордієвка,
І-ший кінний полк на стації Оратово, а 2-гий як звязок з Iшим Корпусом в Погребищу.
Праве крило Наддніпрянської Армії відтягнено на лінію
Бритони - Попова Гребля - Старолуг.
З Камянця повернули підполк. Бізанц, отам. Льонер і
сотн. Ліщинський, які їздили тамтуди з представленнями про
стан П-го Корпуса. Представники були в Камянці як раз під
хвилину прибуття цих радісних вісток про наше політичне
полоясення за границею. Тепер — після довгого часу непевности — вертали вони до корпуса бадьорі і повні надій. Диктатор передав їм на письмі через полковника Чмелика слідуючі інформації про наше положення:
1) Відносно політичної ситуації можна сказати, що вона
перехилилася вже на нашу користь.
Америка й Англія стоять цілковито по нашій стороні, а і пан
Клємансо говорить вже з більшою симпатією про нас.
2) Військово-політична місія їде до Варшави, щоби при
тамошних переговорах заступати інтереси Галичини та не
допускати до явищ, як висказ пана Пилипчука про „дезінтересма” в справі східної Галичини.
3) Всі алярмуючі вістки про границі, чи то Буг, чи Збруч
для Польщі, є видумкою.
4) і 5) Відносно достави грошей і ліків.
6) Пан Диктатор вкоротці сам обїде фронт.
7) Наш приятель — це мусить бути час. Кілька антантських місій поїхало до Денікіна, щоби змусити його припинити ворожі кроки проти України.
4. 10.
На цілім фронті повний спокій.
П-гий Корпус доносить, що большевицька батерія, що
стояла коло Татаринівки, відійшла на Житомір і взагалі слідне відтягання ворожих частин на північ. В І-шім Корпусі без
змін.
ІІІ-тий Корпус перевів вчера і сьогодня таку перегрупіровку: 2-га й 8-ма Бригади перейшли в район Ростовка - Чагов - Мервін - Лопатинка, 14-та Бригада — Ілинці - Павловка, 1-ший кавалерійський полк — Оратово - Животовка. Штаб
корпуса в Липовці. Бригади закріплюються на осягнених
становищах.
На фронті Наддніпрянської Армії відійшла перед обхоп74
люючим наступом ворога Київська Група на лінію Китайгород - Нараєвка.
В цілім запіллю тимчасом переводиться примусова мобілізація, однак і не без перешкод. Команда Етапу Армії доносить, що селяни волости Пашківці — Проскурівського повіта
— збунтувалися і ставлять збройний опір. Є пекуча потреба
висилки туди двох куренів з гарматами. Заряджено тамтуди
висилку одної батерії 3/9. з 11-ої Бригади.
ІІІ-ому і 1-ому Корпусам видано директиви на случай
наступу добровольців на захід. ІП-ому Корпусови покладено
завдання відбиття ворожого удару в головнім напрямі залізниці та через Липовець на Винницю. І-ший Корпус повинен
бути готовий до ужитку в полуднево-східнім напрямку. Для
цего наказано таку групіровку: одну бригаду перенести до
Самгородка, одна бригада остається в Козятині готова до завагоновання. 9-ту Бригаду і повстанців угрупувати так, щоби
було можливим витягнення запасів.
Корпусам передано повідомлення про „Тиждень українського козака”, в якім — по наказу Директорії — відбудеться збірка жертв на користь Української Армії.
5. 10.
На фронті спокій. Нових відомостей про ворога не мається. І-ший Корпус збирає 9-ту Бригаду в Чарнорудці, кінний
полк в районі Павелки - Макаровка. 6-та Бригада остається
в Козятині готова до завагоновання. 5-та Бригада має завтра
перейти до Самгородка.
ПІ-тий Корпус позістає на осягнених становищах, 14-та
Бригада пересунулася була в район Ілинці - Неменка.
На фронті Наддніпрянської Армії відступила 1-ша Дивізіія на лінію Білий Камінь - Ялонець - Большая Криєвка.
З Штабу Головного Отамана наспіло повідомлення, що
п. Диктатор вибирається завтра т. зн. 6-го жовтня на довшу
обїздку на фронті. Війська мають витати його — як свого суверена. Випрацюваний Начальною Командою плян розтягається на 8 днів, від 6-го до 13-го ц. м. включно. Перегляд
корпусів має відбутися по порядку, від П-го до 1-го і Ш-го
Корпусів.
. На. фронті цілковитий спокій. Маються відомости, що де-
6 10
нікінці відтягнули свої сили з району Монастирище на Умань.
В Винниці від раня ожидано приїзду п. Диктатора. Місто було уквітчане національними прапорами, а здовж улиці
розставлені як почетна сторожа кавалеристи на конях. На
двірці чекала почесна сотня. З цеї нагоди виставлено в театрі
святочну виставу „Степовий гість” . Доперва о 23-ій годині
приїхав п. Диктатор в товаристві генерала Курмановича, сотника Мечника і поручника Д-ра Миколайчука. Відбулася лише спільна вечера, инших офіціяльних прииять не було. П.
Диктатор замешкав в готелі „Савой”.
. .
7 10
На нашім фронті спокійно і без змін.
На фронті Наддніпрянської Армії пзрейшли добровольці
в загальний наступ. Волинська Група залишила Бершад, а
Група полк. Удовиченка Севастіновку, Івангород, Сичевку.
З огляду на бої на фронті Наддніпрянської Армії заряджено нову групіровку Наддніпрянської Армії. В слід за тим
видано для Галицької Армії слідуюче розпорядження:
Галицька Армія перебирає від Наддніпрянської фронт
через Монастирище до Севастіянівки включно. Розмежуюча
лінія між обома арміями є лінія Гранів - Брацлав, обі місцевосте для Гал. Армії включно. ІІІ-тий Корпус має 8-го жовтня ц. р. осягнути район Оратово - Дашів - Балабанівка. Його
завданням є перешкодити ворожому ударови в загальнім напрямку на Винницю, охорона правого флянку Галицької Армії та перешкодження, щоби ворожі сили не попали в інтервал між обома арміями. І-ший Корпус держить далі 6-ту Бригаду готовою до відїзду залізницею.
П. Диктатор поїхав ранком з п. генералом до Бердичева.
Вернув однак ще того самого дня до Камянця з огляду на
важке становище, в якім находиться справа переговорів з
Поляками. Поляки жадають відступлення Камянця і Проскурова з цілою залізничою лінією.
Появилося перше число „Вістки” — інформаційного органу Начальної Команди Гал. Армії — під редакцією четара
Микити.
8 10
На цілім фронті спокійно і без змін. Ш-тий Корпус переводить наказані вчера пересунення. 14-та Бригада перейшла
в район Дашів - Купчинці, 2-га Бригада в район Фронтовка Підвисоке - Балабановка, кавалерійська бригада до Соборов-
. .
ки, 8-ма Бригада як запас в район Задановка - Кантеліна Кальник.
14-та Бригада підслухала розмову отамана Палієва (наслідник Соколова) з командантом міліції в Лукашівці, а іменно повстанці Соколова мали коло Цибулова сутичку з шістьдесяти (60) денікінськими їздцями. Понадто зірвали повстанці міст коло Тальноє і напали на команду ІІ-го денікінського
корпуса, тепер вертають до Лукашівки з великою скількістю
здобутих крісів та чотирма міліонами українських грошей.
На фронті Наддніпрянської Армії відійшла Київська
Група на лінію Малі Мочульки - стація Кібліч - Гранів. Волинська Група заняла в протинаступі Бершад. Бої коло Пещанки і Пятковки ще не скінчені, добровольці заняли стацію
Генрихівку.
1-ому Корпусови поручено — ще сьогодня приготовити
дві бригади в районі Калинівка - Прилуки як запас. 10-ту
Бригаду належить завтра в порозумінні. обох корпусів відправити пішки до Козятина.
З огляду на все ще грізне і неясне положення, в якім
находиться справа переговорів з Поляками, пороблено перші
приготовання для екакуації Проскурова.
9. 10.
В звязку з відходом 10-ої Бригади з Бердичева переводить ІІ-гий Корпус перегрупіровку. 3-та Бригада змінила 7му Бригаду, яка переходить до Бердичева. 10-та Бригада ігерейшла в Козятин, 9-та осягнула район Калинівки, а 5-та —
Старі Прилуки. Бригади ІП-го Корпуса осягнули вчера згадані райони, сьогодня ведуть розвідку.
На фронті Наддніпрянської Армії веде Волинська Група
через цілий день завзяті бої. Бершад, Городище страчено.
Ворог заняв Стару Греблю.
1-ому Корпусови поручено пересунути завтра бригади, що
находяться в армейськім запасі, а то 5-ту Бригаду — до Созов - Созовки, а 9-ту до Турбова - Приборовки.
Від Диктатора наспіло повідомлення, що справа з Поляками все ще невияснена і небезпека від них і далі грозить.
Заряджено евакуацію Проскурова в район Бар - Жмеринка.
Команду Етапу Армії полишено в Жмеринці.
10. 10.
На фронті П-го Корпуса без змін. Стежа, що була вислана на Котельню, доносить, що в ночі був бій між комуністами
а українськими большевиками.
I-ший Корпус:
10-та Бригада від вчера в Козятині як запас, 9-та Бригада переходить сьогодня в район Турбів - Приборовка, а 5-та
в район Созов - Созовка.
З групи повстанців Пятенка, яка зорганізувалася була
в бригаду, більшість людей опустила свій відділ і подалася
на Сквіру. Район Ружин, який вона охороняла, перебирає
один курінь 6-ої Бригади.
Перед фронтом ІІІ-го Корпуса розвідочні події. Власний
бронепотяг ушкодив двома цільними стрілами ворожу панцирку, яка відтягнулася на Монастирище. Кінна чета з власного почину смілим і нечайним налетом здобула Цибулів та
відкинула ворожу залогу до 150 люда і ЗО їздців на Монастирище, захопивши при тім в полон одного штабс-капітана і десять підвод з майном.
На фронті Наддніпрянської Армії ніяких видатніших подій. Армія — в злуці з ІІІ-им нашим Корпусом — готовиться
до загального наступу, який наміряє повести коло 13 ц. м.
ІІІ-тий Корпус поінформовано про наміри Наддніпрянської Армії і подано йому до відома, які завдання припадуть
йому підчас цего наступу, а саме здобуття Христинівки.
Армейський запас, а це 5-ту Бригаду, заряджено пересунути до Ілинців - Троща, а 9-ту Бригаду в район Струмінка Феліксовка - Щатлімая.
. .
11 10
На фронті спокій. ІП-тий Корпус готовиться до завтрішнього наступу. 5-та Бригада прибула вже в Ілинці, а 9-та має
завтра осягнути район Липовець - Троща.
II-гий Корпус голосить, що большевицькі частини, які
стоять в Антополі, є Українці і виявляють намір получитися
з нами.
Вістка про заняття Новоград-Волинського Поляками досі не провірена.
Наддніпрянська Армія переходить завтра разом з ПІ-тим
Корпусом в загальний наступ.
Розположення Наддніпрянської Армії зараз таке: 4-та
Дивізія — Ольшанка і Горячковка, 9-та Дивізія в бою коло
Крикливськая - Жабокрич, 1-ша Дивізія — Цибулевка - Обо78
довка, 2-га Дивізія — Стратієвка. — Київська Група: Бригада У.С.С. — Шиманівка - Кібліч, 5-та Дивізія — Грибник,
3-та Дивізія — Уланиця - Четвертинівка.
Завдання ХХІ-го Корпуса — вести наступ двома відділами, правим на Терлицю, а лівим на Монастирище.
Перемиря з Поляками продовжено до 21-го жовтня ц. р.
на попередних умовах.
12. 10.
Група С.С.:
На фронті Групи С.С. спокійно. Тут ведуть большевики
бої з Поляками.
II-гий Корпус:
П-гий Корпус доносить, що українська большевицька
група під командою Несмянова зібралася одними частями в
Чуднові (6-тий задніпрянський совітський полк). Делегація
цего полка зійшлася сьогодня о год. 10-ій на стації Демчин
з відпоручниками ІІ-го Корпуса, які передали їй письменну
заяву команди корпуса, яка жадала, щоби група ця до дня
13-го жовтня 18-ої години відтягнулася за лінію Рудня - Оризарка - Пулін, і з цего району вела боротьбу з большевиками;
стація для обопільного порозуміння — Демчин. Делегація
приняла ті точки і відїхала до Чуднова. О 19-тій годині визвав телеграфічно команду корпуса сам Несмянов і заявив,
що делегація ще не повернула. Він сказав, що він є головнокомандуючим всіми регулярними частинами, що борються
проти комуністів, і що він готов подати нам руку. Його частини заняли вчера о 16-ій годині Житомір і розбили комуністів, що там находилися. Він просив понадто о гарнітури на
2.000 піхоти і 1.000 кавалерії й артилерії, щоби переїхати до
Бердичева. Це йому відмовлено і він перервав на тім розмову.
І-ший Корпус:
І-ший Корпус стягається на загал в тил ІП-го Корпуса
як його запас. 5-та Бригада, підчинена вже прямо ІІІ-ому
Корпусови як його запас, підтягається до Яструбинець. 9-та
Бригада як армейський запас переходить на підводах через
Липовець до Ілинець.
III-тий Корпус:
ІІІ-тий Корпус веде від ранку наступ двома бригадами
здовж залізниці на Монастирище, а одною бригадою на Терлицю. 8-ма Бригада осягнула лінію Цибулів, стація Монастиршце - Левухи. В районі Бузовка стведжено сильніші відділи ворога.
Денікінські відділи відтягнулися з району Попельня на
Фастів.
Наддніпрянська Армія:
6-та Дивізія заняла Ободовку, 3-та Демидів. Київська
Група осягнула 5-ою і 12-ою дивізіями лінію Антонівка - Соболєвка - Михайлівна - Тростянчик, Бригада У.С.С — Мишків - Тишковка - Марковка.
13. 10.
На цілім фронті ІІІ-го Корпуса перейшов ворог сьогодня
до протинаступу. 2-га Бригада відбила перед полуднем сильні ворожі удари на Цибулів і Слободу Антоновську. Коло полудня відкинув сильніший ворожий наступ наші охорони з
Шуляків та протиснувся до Яцковичів. Протинаступ 5-ої Бригади не мав успіху, бригада була відкинена на Лукашівку.
Вечером відкинув ворог 14-ту Бригаду з Городка. Команда
ІІІ-го Корпуса рішилася відтягнути всі свої частини на лінію
Дашів - Сабаровка.
ІІ-гий Корпус:
На фронті ІІ-го Корпуса ніяких подій. Від групи большевиків, що зібралися коло Чуднова, зголосилася делегація,
яка була вчера в корпусі, з тим, що вона бажає лишитися у
нас. А що через те не доручено Несмянову наказу відійти за
демаркаційну лінію, вислано сьогодня тамтуди ще раз старшин, а 7-му Бригаду відправлено на Чуднів для примушення
большевиків відійти за демаркаційну лінію.
Наддніпрянська Армія:
На фронті Наддніпрянської Армії розвивається наступ
частин досить удачно, лише Бригаду У.С.С. відкинув ворог з
Мишкова.
З огляду на витворившуся непевну сітуацію коло Новгорода Волинського, заряджено евакуацію Шепетівки, а військам наказано слідуючу групіровку: Група С.С. пересуває
одну дивізію в район Чуднів, а другу в район Полонне - Новий Миропіль.
П-гий Корпус перебирає охорону району Бердичева на
північ і також забезпечення району Козятин на північний
схід.
І-ший Корпус з двома своїми бригадами, находячимися
ще в районі Козятина, буде поки що армейським запасом в
районі Козятин - Зарудинці. Наміряється ужити його в цілости на добровольчім фронті. Ще сьогодня заряджено підчинення 9-ої Бригади ІП-ому Корпусови для ужиття її на фронті, а 10-ту Бригаду наказано зібрати в районі Погребище-Адамівка.
Наша радіо-стація приймає депешу зі стації Кенігсвестергаузен від нашої італійської місії, яка говорить, що українським полоненим дозволено вкінці заявитися за отаманом
Петлюрою, а такі будуть сконцентровані в осібних таборах і
відправлені на Вкраїну.
До Атаків (стація на другім боці Дністра напроти Могилева Под.) прибуло 341 Українців з Буковини, в тім 19 старшин, умундурованих й уоружених, під командою поручника
Саєвича. Румуни ставлять їм ще деякі перепони для їхнього
переїзду до Могилева.
14. 10.
ІІІ-тий Корпус:
ІІІ-тий Корпус відтягає цілий свій фронт, і так мають
осягнути: кавалерійська Бригада лінію Животів - Животовка, 2-га Бригада район Поддубовка - Кантеліна, 8-ма Бригада
район Кальник - Шабельна, 14-та Бригада район Юрківці Ситківці, 9-та Бригада як корпусний запас район стації Оратово - Лопатінка - Скибінці. На загал натискав ворог лише
кіннотою, а на 2-гу Бригаду відбувся наступ, який зразу відбито, а який пізніше мав таки успіх і добровольці заняли
Кантеліну. Наші частини, а спеціяльно l l -та Бригада, понесли
важкі втрати. 5-та Бригада зібралася в районі Оратово - ЗаРУДЄ.
І-ший і ІІ-гий Корпуси:
На фронті 1-го і П-го Корпусів спокій і без змін. 10-та
Бригада в переїзді в район Погребище.
Наступ Наддніпрянської Армії розвивається досить успішно. Заняті Бершад, Ольгополь, Чечельник.
Большевицьке радіо з вчера говорить про зближення їх
частин під Київ та обстріл ними Київа.
Вислідом переговорів, які велися досі з большевицькою
групою Несмянова з одної сторони і підполковником Бізанцом з другої сторони, було це, що нами дано згоду на перевезення цеї групи залізницею через Козятин в напрямку на
Білу Церкву. Запитано ще о згоду Штаб Головного Отамана.
Транспорт Галичан, що їхав з Румунії, наспів сьогодня
вже до Могилева. Заряджено перебрання його Командою Етапу Армії.
Щоби осягнути більше сил для розвиваючихся подій на
денікінськім фронті і з огляду на що раз більше хитке становище в районі Монанстирища заряджено:
ІІ-гий Корпус перебирає від 1-го Корпуса охорону району
Ружин - Чернорудка, а І-ший Корпус збирає 6-ту й 10-ту Бригади в районі Плісков - Погребище. 7-ма Бригада переїздить
залізницею до Козятина, а 4-та Бригада переходить пішки
в район Чернорудка.
10-ій Бригаді наказано перейти в район Плісков - Ганівка - Чернявка і навязати як найскорше звязок з кавалерійською Бригадою в Животові.
Наддніпрянці стараються вести живу проти-денікінську
агітацію в своїй армії. Українське Телеграфічне Агенство (У.
Т.А.) донесло ще вчера, що до частин відправилися агітатори
з рамени соціял-революційної партії. Начальна Команда протестувала проти висилання подібних агітаторів в ряди Галицької Армії, з чим згодився і Штаб Головного Отамана.
З Штабу Головного Отамана наспіла сьогодня велика
відозва Директорії вчерашної дати, взиваюча народ до боротьби за свободу і самостійність. Відозва слабо розповсюднена на місцях, не викликала майже ніякого вражіння, народ
— суспільність, крім одиниць, до справи цілком апатичні.
. .
15 10
На фронті Ш-го Корпуса продовжував ворог через цілий
день свої‘наступи на 2-гу, 5-ту і 9-ту Бригади. Після тяжких
боїв відійшли наші частини, а іменно 5-та Бригада на Александр^вку, 9-та — Хутор Черномського-Тягун. 2-га Бригада,
що відійшла була за Ілинці, одержала наказ продвигнутися
на Неменку. 8-ма і 14-та Бригади правдоподібно держать ще
свої становища над річкою Соб. Звітів від них не мається. Кавалерійська бригада держить район Животів - Животовка.
10-та Бригада в поході з Погребища в район Плисків Чернявка, б-та Бригада в поході з Чернорудки в район Ружина. 4-та Бригада переняла від 6-ої охорону району Чернорудки. 7-ма Бригада переправляється до Козятина, а 3-та охороняє далі район Бердичева. На фронті П-го Корпуса спокійно.
Група Несмянова, що мала в силі до 1.000 люда підчинитися — по наказу Штабу Головного Отамана — Групі С.С.,
зросла ще о два полки: Богунський і Таращанський. З цеї
причини зроблено Штабови Головного Отамана пропозицію
відправити її цілу в напрямі на Сквіру.
Сили, які находяться на денікінськім фронті, згруповано
так: І-ший Корпус оставляє 10-ту Бригаду в районі Плісков Чернява, а 6-ту Бригаду переводить на стацію Погребище. Всі
скупчені в районі Погребище - Литовець галицькі частини
поставлено — як армейську групу — під команду генерала
Кравса.
Відносно ІІ-го Корпуса, з огляду на дуже вже скрутне
становище на денікінськім фронті, зроблено Штабови Головного Отамана пропозицію пересунути цілий корпус в район
Калинівки. Штаб Головного Отамана пішов під тим зглядом
ще дальше і зарядив пересунення цілого ІІ-Корпуса за праве
крило Галицької Армії, а одну дивізію С.С. як запас Головного Отамана до Жмеринки. В слід за тим наказано пересунення одної дивізії С.С., яка стояла в Полоннім, до Жмеринки.
Друга дивізія С.С. має далі полишитися в Шепетівці.
ІІ-ому Корпусови наказано зачати свій рух завтра з раня.
В Бердичеві полишити лише наглядаючі стежі та панцирні
поїзди. Частини Корпуса мають пересуватися так: 7-ма Бригада в район Лєонордовка - Лопатін - Міхалін, 3-та Бригада
до Жежелєва - Махновки, 4-та Бригада постепенно до Малия.
Штаб корпуса, що сьогодня мав переїхати до Козятина, має
завтра удатися до Винниці. Бердичів і Козятин евакуувати.
На фронті Наддніпрянської Армії відбувається далі наступ на її частини. Заняті: Хрестище, Попелюхи, Крикливці,
Попова Гребля, Стратієвка. Бригада У.С.С. відступила після
завзятих боїв на лінію Чечелівка - Зятківці - Кібліч. Ворожі
частини стоять перед Гайсином.
Большевицьке радіо, що тут наспіло, говорить, що большевики заняли дня 14. ц. м. місто Київ. Відомість ця, після
наспівшої й інших відомостей, правдива. Принято її ріжно,
деякі сподіються облегчення на нашім фронті.
16. 10.
Сьогодня продовжує ворог далі свої наступи, а головно
в районі Ілинців і на південь. Ш-тий Корпус потерпів важкі
втрати, 2-га й 8-ма Бригади розбиті, а й инші частини не посідають майже ніякої сили опору. Останки теж розбитої 14-ої
Бригади відступили під напором ворожої кінноти аж під Рачки. 8-ма Бригада відступила до Войтовець - Потока. 2-гу
Бригаду відтягнено на фронт Іванки - Павловка. Коло 5-ої і
10-ої Бригад спокій, 10-та Бригада приходить до Липовця,
6-та вивагоновується в Погребищу.
ІІ-гий Корпус цілий в поході. Піхота залізницею до Винниці, обози й артилерія пішки. Штаб Корпуса наспів вже з
полудня до Винниці. Корпус буде скупчений правдоподібно
до 17-го ц. м. в районі Воронович.
Відносно відправи одної дивізії С.С. до Жмеринки змінив
Штаб Головного Отамана свої зарядження в тім напрямі, що
ціла Група С.С. має відправитися до Жмеринки як запас Головного Отамана, полишивши в Шепетівці і Полоннім лише
слабі частини.
З огляду на грозячу небезпеку відрізання Наддніпрянської Армії від Галицької проривом через Гайсин на Брацлав
— наказано ПІ-ому Корпусови приняти таке угрупування,
щоби можна було вдарити з району Ілинців на південь.
На фронті Наддніпрянської Армії все ще продовжується
наступ здовж залізниці, крім того одна група має наступати
в північнім напрямку, щоби протиділати ворожому наступови через Гайсин, який змагає до цего, щоби вийти в тил Наддніпрянської Армії.
До Винниці наспів відділ, що прибув з Румунії. Заряджено перебрання його через 2-гу Бригаду.
Отаман Ерлє, що приїхав перед трома днями з Камянця,
зглядно з Парижа, переняв сьогодня — згідно наказу штабу
— обовязки начальника оперативного відділу від підполковника Фідлєра, якому поручено керування всею службою звязку, а спеціяльно офензивної розвідки.
. .
17 10
На фронті ІІІ-го Корпуса (групи генерала Кравса) жваві
розвідочні події. 10-та Бригада переходить в район Скітки, 6та Бригада в район Малая Ростовка. 14-та Бригада, що зайшла до Брацлава, зістала нападена там ворогом, та відступила до Печари. її підчинено Волинській Групі.
До Винниці прибули досі лише частини 7-ої Бригади, які
й відправилися до Воронович.
Цілий ІІІ-тий Корпус буде скупчений в цей спосіб: 7-ма
Бригада збирається в районі Вороновичі - Комарово, 4-та Бригада на північ від 7-ої в районі Міхалевка - Гуменное - Крижовая, 3-та Бригада збирається в районі Сєкежинці, Чижинці - Соловєвка.
Після правдоподібних обчислень будуть всі бригади доперва 19-го ц. м. на місцях, а протинаступ може розпочатися
доперва 20-го ц. м. Про це повідомлено Штаб Наддніпрянської Армії.
Наддніпрянська Армія веде далі завзяті бої. Київська
Група, в складі якої воює також і Бригада У.С.С., займає
фронт Іцка - Гріменьки - Сцура - Скріцькоє. Бригада У.С.С. в
районі Дмитренки з фронтом на північ.
Ворожі сили, які виявлено в районі Брацлава, складаються переважно з донських козаків.
З рухів ворога слідно, що він звернув всі свої головні
сили в район Брацлава і посувається фронтом на полудневий
захід.
. .
18 10
Група генерала Кравса переводить сьогодня перегрупіровку своїх частин. 10-та Бригада перебрала район Ілинці,
2-га Бригада район Іванки - Любовая. 8-ма Бригада — в Ковалевці — одержала наказ обсадити Жорнище. Ще сьогодня
вона донесла, що з причини малого стану бригади, всего 121
стрільців, які змучені, здеморалізовані, не зможе виконати
наказу. 14-та Бригада, яка ще передвчера відступила від Брацлава на Печару, підчинена Волинській групі. Про неї зараз
не мається жадних відомостей. На фронті групи ворог підсувається лише кавалерійськими стежами.
ІІ-ий Корпус скупчується після диспозиції: 7. Бригада переважно вже на місци, 4. Бригада з двома курінями у Винниці, 3. все ще готова до завагонованняся в Голєндрах.
На фронті Наддніпрянської Армії заняв ворог Тульчин,
а коло Губника вдалося йому перейти Бог.
Корпусам поручено розвідати їхні райони, щоби зискати певні відомости для майбутнього скорого наступу.
8-му Бригаду, яка зараз находиться в районі П-го Корпуса, підчинено тому-ж корпусови.
. .
19 10
На фронті групи генерала Кравса розвідочні події. Район перед групою переважно свобідний від ворога.
14-та Бригада, яка після обчислень мала бути в Печарі,
зголосилася сьогодня з Жмеринки, де прибуло всего двайцять і кілька людей боєвого стану, штаб, обози й артилерія.
ІІ-гий Корпус продовжує своє скупчення в районі Воронович і веде інтензивну розвідку на Брацлав. В Брацлаві виявлено сильну ворожу групу з 2.000 піхотинців, район до
Брацлава знайдено майже свобідним. Сили корпуса розташовані зараз так: 7-ма Бригада — Вороновичі - Комарово, 4-та
Бригада — Міхалевка - Гуменноє - Крижовая, 3-та Бригада
прибула зі штабом і двома куренями до Винниці. 8-ма Бригада збирається в Тростянци.
Всі частини готовляться до загального завтрішного наступу, який відбудеться і при участи цілої Наддніпрянської
Армії, яка загально має наступати так: Запоріжська Група
з району Чечельник - Бершад фронтом на північ здовж ріки;
Бога; Київська Група має вийти з лінії Гордієвка - Тростянець - Демковка на фронт Ладижин - Маньковка; Група полковника Удовиченка заняла сьогодня передмістя Тульчина,
завтра продовжує наступ, щоби вийти на лінію Мачуха - Брацлав.
Полишений нами район Бердичева все ще свобідний. В
околиці Бердичева показуються банди, яких проганяється
панцирниками.
Групі Несмянова передано наказ — з огляду на брак залізничих гарнітурів — зараз таки відправити деякі частини
через Погребище в тил ворога на Гайсин.
Корпусам видано на завтрішний день слідуючі директиви:
ІІ-гий Корпус має головними силами осягнути район Немирова, а передні частини посунути над Бог і заняти переправи на нім.
Група генерала Кравса має одною ударною групою осягнути район Омятинці - Юрківці; відділи посунути до Бога
коло Семенки.
Як армейський запас позістає в Винниці l l -та Бригада
готова кождої хвилини до відмаршу, та останки 8-ої Брига­
ди біля Воронович. 14-та Бригада в Жмеринці одержала наказ скупчити там всі свої частини.
Третий курінь 11-ої Бригади відїхав сьогодня з Винниці
до Камянця для охорони Диктатора з того приводу, що в Ка86
мянці в посліднім часі галицькі і буковинські соціял-демократи розвинули незвичайно ворожу агітацію проти Диктатора, що головно виявилося в їх органі „Боротьба”, який не
відстрашився навіть від видруковання таємних наказів Начальної Команди і Диктатора в справі удержання дисципліни при стрічі з наддніпрянськими військами. Поступовання
„боротьбістів” викликало незвичайне обурення проти них.
Менше острим тоном вів кампанію проти галицького уряду
і команди „Галицький Голос” — орган Міністерства галицьких справ, яке знесене Директорією, розплилося тепер в безмежно їдкій агітації проти Диктатора. З цего приводу були
поважні непорозуміння на тім тлі між Начальною Командою
зглядно Диктатурою і Наддніпрянським Урядом, що відбилося і в настроях широкої публичної думки.
З огляду на постійну непевність на фронті була частина
Штабу Начальної Команди все в поготові до відїзду. До Бару вислано ще 16-го ц. м. кватирункового старшину.
Команда Етапу Галицької Армії перенесла сьогодня свій
постій з Жмеринки до Бару.
Перебуваючий ще в Бердичеві курінь 1/5. стягнено до
Стрижавки, а всі инші відділи й установи евакуовано цілковито до Винниці. Цею евакуацією мав Штаб Головного Отамана на меті осягнути це, щоби большевики могли відтягнути всі свої сили з району Бердичева на Київ, щоби і в той спосіб знайти якесь облегчення на денікінськім фронті.
А тепер одно слово про стан тутешних залізниць, о скільки воно відноситься до наших військових операцій. Пересунення ІІ-го Корпуса вимагало девять транспортів, яке щойно
в протягу вісімдесять чотирох годин змогло відбутися. Причина в цім — майже повна дезорганізація залізниць. Начальна Команда вже кілька разів предкладала Головному Отаманови мілітаризацію прифронтових залізниць, що однак все
було без успіху ізза опору цивільних властей, в яких інтересі
лежало конечно забавитися в організовану державу.
. ІІ-гий
. Корпус й ударна група Ш-го Корпуса рушили
20 10
скорим ранком до наступу. 10-та Бригада осягнула вже в
перших пополудневих годинах район Омятинці - Юрківці.
Від направлених до переходів Бога коло Семенки відділів не
наспіли відомости. Перед фронтом 2-ої Бригади заняли добровольці Неменку; Бригада пішла до протинаступу. На прочім фронті групи лишень дрібні кавалерійські сутички.
ІІ-гий Корпус, якому підчинено і находячуся в Винниці
l l -ту Бригаду, осягнув всі визначені на сьогодня ціли. 7-ма
Бригада осягнула Немирів, а на Брацлав вислала малі відділи. l l -та Бригада вирушила ранком з Винниці і в поході через Вороновичі осягнули Кудляє. 4-та Бригада осягнула район Рачка - Бійовці, звідки навязала злуку з 10-ою Бригадою
в Омятинцях. 3-та Бригада в запасі в Стрижавці, а 8-ма відпочиває в районі Тростянець - Литанець.
По короткім побуті в Вороновичах прибув штаб ІІ-го
Корпуса до Немирова. Зі сторони Брацлава чутний артилерійський вогонь. Ворожі частини мали відійти з Брацлава на
Тульчин.
З Штабу Головного Отамана наспіла директива з порученням вести як найенергічніше наступ, бо ворог — зібравши сили — загрожує наступом на Вапнярку, а далі на захід
може відрізати всю Наддніпрянську Армію від Могилева. За
всяку ціну повинна бути установлена злука Галицької Армії
з Наддніпрянською, хоч-би прийшлося навіть опустити район Винниці.
На фронті Наддніпрянської Армії ведеться вчера назначений наступ. Вислід боїв загально незвісний. Запоріжська
Група втратила Кодиму.
Завтра продовжується наступ далі. ІІ-му Корпусови поставлено завдання перефорсувати переправи на Бозі, заняти
Брацлав та посуватися далі на Тульчин. Один відділ відправити через Печару і Забуже.
Групі генерала Кравса наказано скупчити всі головні
сили в районі Ілинець, полишивши на залізниці лише слабі
відділи. 10-та Бригада має заняти район Лойовці - Юрківці і
тим забезпечити флянк ІІ-го Корпуса.
В армейськім запасі полишається 3-та Бригада, яку переведено до Воронович. 8-му Бригаду відправлено в Немирів,
де її знову підчинено ІІ-ому Корпусови.
. .
21 10
Група генерала Кравса:
10-та Бригада в районі Юрківці - Лойовці: звітів від неї
нема. 2-га Бригада залишила після впертих боїв Ілинці; зараз веде протинаступ. Вже від самого ранку ведеться завзя88
тий бій о Хутор Романів. Два ворожі повні полки з кількома
сотнями кавалерії й артилерією, під проводом добровольчого
генерала, вперто держать висоти біля Хутора Романів. Три
рази переходила ця місцевість з рук до рук. Цей завзятий бій
6-ої Бригади рішив удар 9-ої Бригади у флянк ворога в нашу
користь. Ворога розбито, в наших руках полишилося полоненими б старшин і 260 стрільців, захоплено 40 возів з ріжним
майном та 6 кулеметів. Наші страти: 11 убитих стрільців, а
раненими 3 старшин і около 100 стрільців, б-та й 9-та Бригади, переслідуючи ворога, осягнули район Тягунь - Мервін,
5-та Бригада осягнула район Чагов - Ростовка, звідки — по
бою — відкинула ворога.
В бою під Хутором Романовим брав особисто участь командант 1-го Корпуса — полковник Микітка.
ІІ-гий Корпус:
Частини 7-ої Бригади, які хвилево заняли були переходи
через Бог до Брацлава, — відкинені ворогом — відступили
на північний беріг Бога. Ворог одержав підкріплення з району Тульчина. 7-ма Бригада в друге наступала на Брацлав
— однак без успіху. 4-та і 7-ма Бригади стоять зараз на північнім березі Бога коло Брацлава в бою. l l -та Бригада осягнула район Печара - Соколець і навязала злуку з 7-мою наддніпрянською Дивізією. 8-ма Бригада як корпусний запас в
Немирові.
3-та Бригада як армейський запас у Вороновичах.
ІІ-ому Корпусови наказано продовжувати завтра далі наступ на південь. За всяку ціну заняти переходи на Бозі і наступити на лінію Тульчин - Клебань. Для цеї ціли підчинено
йому ще 10-ту Бригаду. Група генерала Кравса має завдання хоронити лише флянк наступаючого П-го Корпуса, себто
ударемнити всякі удари ворога здовж залізниці з району Дашева.
3-ій Бригаді (армейський запас) наказано перейти завтра в район Бійовці коло Немирова.
Наддніпрянська Армія:
На фронті Наддніпрянської Армії відкинув ворог 9-ту
Дивізію за Горишковку - Вапнярку. Київська Група відійшла
на лінію Тиманівка - Шарапанівка. 7-ма Дивізія осягнула
звязок з l l -тою Бригадою.
Перемиря з Поляками продовжено до 9-го падолиста ц.
р. то є на двайцять днів.
Вчерашний большевицький оперативний звіт доносить
про поновне заняття міста Київа добровольцями.
. .
22 10
Група генерала Кравса:
Ще вчера звела б-та Бригада, переслідуючи ворога, з ним
бій коло Тягуня, де ворог, одержавши підкріплення, ставив
опір. Його побито, в полон попало 3 старшин і кількадесять
стрільців. 2-га Бригада заняла була ще вчера Ілинці.
Сьогодня наступали 5-та і 9-та Бригади на частини 5-ої
Кавказької дивізії біля Лопатинки - стації Оратово. 6-та Бригада посувається на Бабін. 9-та Бригада здобула після важкого бою стацію Оратово, де перешкодила завагонованнюся
більших ворожих транспортів.
6-та Бригада заняла в бою Бабін, 5-та Бригада заняла по
довшім бою Лопатинку. Зі стації Оратово прогнано артилерією ворожий панцирник.
2-га Бригада розташована в Ілинцях як запас групи.
ІІ-гий Корпус:
10-та Бригада находилася через цілий день в бою в районі Райгород, де відбила кілька ворожих наступів. Нею обсаджений район Лойовці - Вижна Кропивна. Ворожий довіз на
вузкоторовій залізниці припинений нашим обстрілом; тут захоплено деяку добичу. 4-та і 7-ма Бригади злучені в групу
підполковника Бізанца ведуть завзятий бій коло переправ
над Богом коло Брацлава. Ворог — при догіднім для него терені ставить завзятий опір. Команда корпуса голосить, що
перехід поки що неможливий. 7-ій Бригаді наказано перейти
з офензивної групіровки в дефензивну з огляду на ускладнення в терені. l l -та Бригада мала заняти — після важкого
бою — Ястрембіху. 8-ма Бригада в корпуснім запасі в Немирові, 3-та Бригада як армейський запас в поході до Бійовців.
З огляду на становище Наддніпрянської Армії, яке з кождою хвилиною стається чим раз скрутніше (праве крило полковнику. Удовиченка було відкинене на Вапнярку), звернувся
Г о л о вн еє Отаман до Галицької Армії з зазивом піддержати
Наддніпрянську Армію енергічним виступом в районі Брацлава на південь.
В слід за тим заряджено;
П-гий Корпус має пересунути 8-му Бригаду на возах до
Соколця, щоби вона могла переступити Бог коло Печари. 3-ту
Бригаду підчинено цему корпусови. її і по можности ще одну
бригаду має корпус відправити в район Райгород, де вона,
утворивши разом з 10-ою Бригадою осібну групу, має перефорсувати перехід Бога коло Семенків. Начальна Команда
сподівається подіями тих двох груп коло Семенків і Вишковець уможливити находячимся коло Брацлава частинам перехід на другий беріг.
Група генерала Кравса:
Завданням групи генерала Кравса незмінене. Вона не
має виходити поза лінію Лопатинка - стація Оратово - Бабін
— при цім має приняти таку групіровку, щоби в районі Лиса Гора була скупчена одна бригада, яка була-би готова до
підмоги находячійся в районі Семенки - Райгород групі П-го
Корпуса.
23- 10.
Група генерала Кравса:
Ще вчера відкинув ворог 10-ту Бригаду на Омятинці Александрівку. Щоби узискати тут рівновагу сил, направлено 2-гу Бригаду до Лисої Гори, а групі поручено бути готовою до виступу в полудневім напрямку. Ворожий наступ на
стацію Оратово відбила 9-та Бригада. Впрочім бригади групи остають на своїх дотеперішних становищах.
Група полковника Вольфа:
В районі Райгорода утворено групу отамана Кніттля для
переходу Бога. Тамтуди була відправлена 3-та Бригада, там
пересунено і 4-ту Бригаду, бо перехід коло Брацлава не мав
виглядів на успіх. В поході побила 3-та Бригада ворожу групу коло Мельниківці і відкинула її на Гуту Райгородку. 4-та
Бригада в районі Самчинці - Городниця. Від 10-ої Бригади
ніякого звіту. 7-ма Бригада намагалася переступити Бог, але
без успіху. Від l l -тої Бригади мало певних відомостей. Вона
— після тяжких боїв — заняла Ястрембіху - Монастирськоє,
а 8-ма Бригада, що з 11-ою творить групу отамана Шльоссера, переправившися коло Печари на другий беріг Бога, посувається на Бортники.
о
Скупчення наших сил в районі Райгорода спонукало ворога звернути бачну увагу, щоби уникнути загроження з тилу. Тут підтягнув він деякі сили через Семенки з району Гайсина. Находячогося в районі Кропивна - Ситківці ворога мається завтра відкинути. Група отамана Кніттля має виступити до одноцільного наступу, а крім того 2-га Бригада має
наступати на Ситківці. В міру наближення 2-ої Бригади до
Ситківців буде вона підчинена команді ІІ-го Корпуса. В продовженні наступу має ця група оволодіти переходами коло
Семенків і Райгорода, та вдарити в західнім напрямку на
Брацлав. Енергічний удар групи отамана Шльоссера має
уможливити 7-ій Бригаді перехід Бога. Загальний наступ мається вести далі в напрямку Тульчина і на схід.
Група генерала Кравса забезпечує флянк групи полковника Вольфа та перегрупіровується, щоби вдарити в полудневім напрямку.
Становище у Наддніпрянців чим раз скрутніще.
З огляду на змінену сітуацію в арміях розмежував Штаб
Головного Отамана етапну область так: лінія розмежовуюча
етап обох армій: стація Рахни - Копайгород - Солодківці (всі
для Наддніпрянської Армії). Як запілля — в підлеглости
військового міністра — призначено терен на захід від лінії
Китайгород - Дунаївці - Ярмолинці - Чорний Остров - Кульчин - Сахновці.
24. 10.
Група отамана Шльоссера (8-ма й l l -та Бригади) підступила була аж під Брацлав і Гріненьки, мусіла однак перед ворожим протиударом та ізза того, що 7-ма дивізія не
посунулася з Жабокрича, і через це група була загрожена з
флянки, відступити назад. Коло Брацлава передерся був ворог на північний беріг Бога; 7-ма Бригада відкинула його
назад і очистила беріг.
Група отамана Кніттля викинула ворога з Ситківців, Лойовців та Вижної Кропівни; її праве крило стоїть перед Семенками та Нижною Кропівною. Тут потерпіли наші частини
відносно великі втрати. 2-га Бригада в районі Джуринці Бєлки.
І-ший Корпус заняв — після завзятого бою — Кантеліна
- Зарудє, ворог поніс в тих боях значні втрати.
На фронті Наддніпрянської Армії не було видатніших
подій.
З огляду на це, що в групі підчиненій приказам генерала
Кравса після відходу 2-гої Бригади в склад ІІ-го Корпуса з
частин ПІ-го Корпуса не лишилися вже ніякі, а всі частини
підлягали 1-ому Корпусови, розвязано армейську групу генерала Кравса, а провід над 5-ою, 9-ою, 6-ою і кавалерійською Бригадами обняв штаб 1-го Корпуса. Штаб ІІІ-го Корпуса переходить до Жмеринки, де йому буде поручена команда
на правім крилі армії.
ІІ-ому Корпусови поручено притягнути 2-гу Бригаду, а
впрочім ділати після попередних директив. І-ший Корпус,
відкинувши ворога, має полишити там лише слабші відділи,
а головні сили де-що відтягнути.
25. 10.
ІІ-гий Корпус:
Група отамана Шльоссера відкинула кіннотою ворога з
Монастирськоє, а частини 8-ої Бригади заняли Грінєнки й
Іцку, взяли полонених та добичу. Добровольці запалили міст
на Бозі коло Брацлава.
Група отамана Кніттля, що ще вчера знову була опустила Вижну Кропівну, наступала сьогодня в друге. 10-та Бригада, що наступала через Ситківці на Носовці, мусіла відійти
перед сильнішим ворожим протинаступом на лінію Вікторовка - Гута Райгородська - Лойовці.
I-ший Корпус:
На фронті 1-го Корпуса спокійно.
Наддніпрянська Армія:
Наддніпрянці пішли сьогодня до протинаступу на Тульчин. Піхота 7-ої Дивізії дійшла під сам Тульчин, а кавалерія
заняла Антополь. Мазурівку заняла 9-та Дивізія.
II-гий Корпус має далі продовжувати наступ групою
отамана Шльоссера. Група отамана Кніттля порядкує свої
частини, а І-ший Корпус має відтягнути бригаду кавалерії
до Ілинців на відпочинок.
Сьогодня вислано до команди добровольчих військ місію
в складі отамана Лисняка Омеляна, сотника Левицького Осипа і сотника Куріци, які мали заложити формальний протест
проти убійств наших полонених донськими козаками. Місія
мала понадто поручення приватно інформуватися про умови
зближення Галицької й Денікінської Армій до себе.
26. 10.
Група отамана Шльоссера відкинула ворожу кінноту з
Грінєнки, ворог відкинув відділ 8-ої Бригади з Іцки. Група
отамана Кніттля викинула ворога назад з Лойовців - Ситківців.
На фронті 1-го Корпуса викинула 6-та Бригада ворога з
Дашева. Впрочім нічого замітного.
Наддніпрянська Армія втратила Вапнярку.
Поляки доносять в своїм оперативнім звіті про заняття
Шепетівки.
З Летичева приїхала якась місія Червоного Хреста, яка
була задержана в Сєняві. Був один американський старшина
та польський граф Стадніцкий, властитель Сєняви. Ті „панство” забавлялися в Сєняві з ще одним старшиною Головного Управління Генерального Штабу (ГУГШ), про оглядання якихнебудь шпиталів і чути не хотіли. їх відправлено з
Винниці на Проскурів.
. .
27 10
На фронті ніяких замітніших подій. На 6-ту Бригаду наступав ворог більшими силами, а також 4-та Бригада, яка
обсадила висоти на схід від Райгорода, відійшла перед переважаючими ворожими силами на Слобідку-Райгородку.
На фронті Наддніпрянської Армії ведеться протинаступ
на Вапнярку.
Кавалерійську бригаду відправлено до Стрижавки коло
Винниці.
Завтра буде продовжуватися загальний наступ Галицької Армії. Групі отамана Шльоссера наказано взяти Брацлав,
групі отамана Кніттля — заняти Семенки. І-ший Корпус має
держати 6-ту Бригаду до готового наступу на південь, а впрочім має вести живу розвідку.
Радіо з Науен доносить цікаве справоздання Падеревского, що повернув з Льондону: „Англія не годиться на
прилучення східної Галичини до Польщі”.
. .
28 10
ІІ-гий Корпус:
Група отамана Шльоссера заняла в злуці з курінем 1/13.
удачним наступом Брацлав; ворог відступив в непорядку
в східнім та полуднево - східнім напрямку. Група отамана
Шльоссера скупчується зараз в районі Шура - Скріцкоє. 7-га
Бригада перейшла Бог в районі Должок і збирається в районі
Грабовець - Сорокодуби. Наші частини переслідують ворога
на Семенки, Мачуху і Міхалевку.
Де-кілька разів наступав ворог на групу отамана Кніттля. Ворог заняв Ситківці і Лойовці. Наступ 2-ої Бригади на
Христинівку не приніс полекші.
I-ший Корпус:
б-та Бригада відбила в ночі Дашів і втратила його назад.
Перед фронтом 1-го Корпуса впрочім розвідочні події.
В районі на схід і північний схід від Винниці полишившіся частини Групи С.С. підчинив штаб Головного Отамана
Начальній Команді. Цілий цей район поділено на три відтинки, а охорону відтинків зорганізовано так: Перший відтинок:
бригада кінноти від лінії Старі Прилуки - Козятин до лінії
Райгородск - Піков. Другий відтинок: повітовий командант
Хмельника — поручник Колодницький з своїм відділом на
захід до лінії Любар - Остропіль - Стара Сєнява. Третий відтинок: частини Групи С.С. в Старо-Константинові на захід
аж до лінії міст при залізниці на захід від Сульжина - Кульчини. Відділам поручено як найбільшу рухливість і чуйність.
На завтрішний день наказано групі отамана Шльоссера
далі продовжувати наступ на схід і північ з метою вийти в
тил стоячої проти групи отамана Кніттля ворожої групи. Iший Корпус задержує далі своє первісне завдання.
. .
29 10
II-гий Корпус:
Група, що була на південь від Бога, мала тяжкі бої з
ворогом. Вже вчера перейшов ворог до протинаступу і в тих
боях група отамана Шльоссера заняла Кулеметів і захопила
одну гармату і ріжне майно. Сьогодня вже з ранку продовжував ворог далі наступ з Семенків і Мачухи. Завзяті бої
вивязалися коло Сорокодубів. Після семигодинного важкого
бою відійшла група от. Шльоссера на лінію Шура - Дроганка - Кріщинці, а далі аж на становища на лінії Монастирськеє - Ястрембіха. Щоби прикрити дорогу на Немирів, мусілося відтягнути частини 7-ої Бригади на північний беріг Бога.
Група отамана Кніттля відбила ворожий наступ в районі
Райгород і Гута Райгородська.
І-ший Корпус:
І
на фронті 1-го Корпуса перейшов ворог в наступ. Зразу
наступав лише здовж залізниці на стацію Оратово і на
Кантеліну, а далі розтягнувся його наступ на фронт цілого
корпуса. Всі наступи здебільша відбито протинаступом. Оратово позістало в руках ворога.
Цілий день панувала дуже погана погода — дощ зі снігом. В частинах великі убутки в хорих. В запіллі й етапі відносини прямо страшні. Люди лежать в голоді і холоді по
долівках майже всіх вузлових стадій. Нужда страшна.
Це все спонукало Начальну Команду зробити в тім напрямі якийсь крок. І вчера вечером через цілу ніч до сьогодня рана відбувалися в Начальній Команді наради, на яких
були: Головний Отаман—Петлюра, Диктатор—Петрушевич,
командуючий Наддніпрянською Армією — генерал Сальський та всі фахові референти НКГА, представники корпусів і
лікарі.
На нарадах був зясований страшний стан Армії і всі домагалися якогось виходу з цего. Побідила однак думка Головного Отамана — передержати. Наради, як і більша часть
подібних, скінчилися без ніяких реальних результатів. На нарадах брав участь і прибувший ще 27-го ц. м. сюди з Відня
полковник Ціріц з восьми старшинами.
30. 10.
ІІ-гий Корпус:
На фронті корпуса розвідочні події; група от. Кніттля
заняла Гуту Райгородську.
І-ший Корпус:
Ворог повів наступ на фронті Оратово - Подубовка. Коло
Подубовки відбито наступ. Після кількагодинного бою мусіла однак 5-та Бригада цофнутися на лінію стадія Оратово Лопатинка, супроти чого і ліве крило 9-ої Бригади відступило
на Кошляки. Для облекшення поведено 6-ту Бригаду до наступу на Купчинці. Та заки 6-та Бригада змогла осягнути які
успіхи, вдарив ворог на Кантеліну і відкинув звідти наші частини. Цілий корпус відступив на лінію Мервін - Бабін - Пархомовка.
Наддніпрянці втратили Томашполь.
I-ший Корпус залишається на осягненій сьогодня лінії,
де він має закріпитися.
II-гий Корпус остає в дотеперішнім районі.
. .
31 10
На фронті П-го Корпуса спокій.
На І-ший Корпус наступав ворог в районі стадія Оратово
- Лопатинка і відкинув 5-ту Бригаду на Чагов - Хутор Черновського. Ліве крило 9-ої Бригади відтягнено на Свинярню.
Команді корпуса поручено держати цей фронт за всяку
ціну. З огляду на те, що перед фронтом корпуса сконстатовано більші ворожі сили, наказано пересунути завтра 10-ту
Бригаду з Омятинців до Ілинців., де її підчиняється знову Iому Корпусови.
Штабови ІІІ-го Корпуса наказано відійти до Шпікова та
обняти команду над дотеперішною групою отамана Шльоссера.
. На. фронті П-го Корпуса на загал спокійно.
1 11
На фронті 1-го Корпуса наступав ворог сильними відділами на Ілинці. 10-та Бригада мала перейти сьогодня для
підмоги до Ілинців, однак ізза злих доріг не змогла осягнути
своєї ціли, а ворог обсадив тимчасом Ілинці, Тягунь і Хутор
Черновського.
I-ший Корпус скупчується завтра на лінії Липовець-Жорнище, а ІІ-гий Корпус відтягає своє ліве крило на лінію Омятинці - Красненьке. Є намір відійти аж на лінію Турбів - Вороновичі - Печара, для того поручено П-ому Корпусови знищити основно мости на Бозі.
Армія святкувала сьогодня першу річницю свята великої революції в Галичині „1-го падолиста”.
В Винниці зачалося свято торжественним богослуженням в реальній школі. (Тутешні церковні власти не дозволили відправляти уніятського богослуження в православній
церкві-соборі). В 11-ій годині зачалася святочна академія в
міськім театрі, в склад якої входили промови сотника Турчина Луки і тутешного громадянина Дудича, відчит поручника
Федюшки Миколи, хори і деклямації. (Відчит пор. Федюшки
— п.н. „Великі роковини” ). Вечером відіграла трупа „Нового Львівського Театру” драму „Сава Чалий”.
. .
2 11
II-гий Корпус:
В районі П-го Корпуса спокій. Частини корпуса установили звязок з Наддніпрянською Армією в Сельниці.
Через самий лише двірець Немирів відійшло з корпуса
від дня 23-го жовтня ц. р. раненими і хорими 10 старшин і
1063 стрільців. Подібно і в інших корпусах.
І-ший Корпус:
Підчас свого відворотного маршу на лінію Созов - Литовець - Жорншце мав І-ший Корпус через цілий день дуже
сильні бої з уперто наступаючим ворогом. Завзятий бій ішов
о село Скитки, який по пяти годинах скінчився відступом наших частин. В бою втратила 5-та Бригада одну батерію з
трех гармат, а ворог обсадив місцевості: Ілинці, Романів Хутор, Скитки, Россоши, Нападіевку.
Впрочім І-ший Корпус осягнув своїми частинами назначену йому лінію. Бригада кінноти держить звязок з П-гим
Корпусом в Красненькім.
Корпусам наказано держати заняті становища.
На місце бригади кінноти, яка мала відійти як охорона
1-го відтинка північного району, поручено цю охорону відділови бердичівської міліції, який поставився був до нашої
диспозиції.
Наша місія, що їздила до добровольців, повернула сьогодня назад. Місія привезла від генерала Слащова якісь письменні пропозиції, яких зміст наразі невідомий. Сотник Левицький розказував лише, що добровольці годяться на наші
предложення відносно перемиря, армія мала би бути відведена в район Єлисаветгорода, а денікінське командування
зобовяжеться постачати їй всі необхідні средства.
. їзда
. і переговори делегації мали за наслідок заперестан-
3 11
ня боєвих акцій, спершу на фронті П-го Корпуса, а далі і 1-го
Корпуса. Сталося це наче відрухово, кажуть — війська самі
перестали стріляти. Справа переговорів і спокою на фронті
держиться ще покищо в строгій тайні.
Вечером мали зачатися в Жмеринці наради, на яких мав
бути присутний Головний Отаман, Диктатор та представники
обох армій. Від Начальної Команди поїхали на наради отаман Ерле, отаман д-р Шухевич Степан, отаман Лисняк Омелян і четар Паліїв. їздили також представники корпусів. Нарада не відбулася однак сьогодня, її відложено на завтра
рано.
Міжтим вислала Начальна Команда П-ому Корпусови
поручення вислати ще сьогодня до добровольців парляментара з слідуючою заявою: „Начальна Команда на загал згоджується на передані пропозиції та на сейчасове завішення
оружжа. Уповновласнена місія відїжджае звідси завтра дня
4-го падолиста з конкретними предложеннями. Начальна Команда уважає удержання перемиря і примінення того ж на
цілий фронт Галицької Армії тим потрібнішим, що без того
являється неможливою постанова точок 1-3 письма генерала
Слащова ч. 02436. Начальна Команда при тім звертає увагу
на це, що вчера дня 2. 11. війська ДобрАрмії атакували і
надальше наші частини в районі на схід від Липовця” .
4. 11.
Про події на фронті зголошено о 9-ій годині Штабови
Головного Отамана: „По завзятім бою удалося ворогови витиснути наші відділи з Красненького. Пересування провадиться згідно диспозицій. Головна сила артилерії і важка
артилерія відтягнені на лінію Прилуки - Вороновичі. Спад
снігу на 25 центиметрів. — Оп. ч. 6700/1.” О 16-ій годині: „Від
бригад 1-го Корпуса звітів ще нема. На фронті П-го Корпуса
жива діяльність стеж. Група от. Кніттля пересувається зараз
на лінію Бійовці - Брацлав. Група відійшла під напором ворога з лінії Бортники - Вишківці та відходить на лінію Рогожна - Слєди. — Оп. 6700/ПІ.”
Письменних звітів корпусів про події на фронті за той
день не одержано.
На фронті Наддніпрянської Армії ворог заняв Шпіков,
де взяв в полон штаб 7-ої Дивізії. З огляду на це наказано
пересунення правого крила армії на лінію Рогожна - Слєди,
а групу от. Кніттля на лінію Брацлав - Бійовці. І-ший Корпус
має відтягнути фронт на лінію Вахнівка - Поток.
З огляду на те, що жмеринські наради протягнулися до
полудня і вже не було можливости вислати обіцяних на сьогодня делегатів до денікінської команди, вислано тамтуди
повідомлення про неможливість цего і запевнення, що делегати завтра тамтуди певно приїдуть.
Жмеринські наради скінчилися рішенням: після двох
днів вислати до Денікіна делегацію о завішення зброї.
5. 11.
На фронті Армії спокій і без змін. Штаб 1-го Корпуса
переїздить до Винниці.
Команді Ш-го Корпуса поручено перевести 14-ту Бригаду в район Красноє - Гришовці. їй підчинено також і Бригаду
У.С.С.
Команді Етапу наказано почати пересування деташованих відділів та скупчувати їх в районі Бар - Летичів - Літин.
При тім старатися — як мож більше — відділів розмістити на
північ від залізниці Жмеринка - Волковинці.
І-ший Корпус повідомлено про рішення Начальної Команди вступити з добровольчою командою в переговори і про
припинення ворожих кроків на фронті.
Місія добровольців, що зявилася в 5-тій Бригаді, передала слідуючого змісту письмо: „Дня 23. X. 1919. ст. ст. — до
команди 5-ої Бригади. Від генерала Слащова одержав я наказ пропонувати галицькій 5-ій бригаді, щоби вона перейшла
сегодня у порожні вагони та завагонувавшися переїхала на
ст. Христинівку, звідки буде вислана до Єлисаветграда. Прошу Вас повідомити мене, коли думаєте прибути в ст. Литовець, та яке число порожних вагонів Вам потрібно, щоби почати сей похід. Ст. Литовець, 23. X. 1919. ст. ст. ч. 715. На
приказ генерала Слащова корнет Арсентєв.”
На це дано відповідь, що уповновласнена місія якраз
сьогодня виїхала, яка має вести переговори, яких висліду
доперва очікується.
А до добровольців виїхала місія в складі Отамана Ерлє,
отамана Лисняка і сотника Левицького. Повновласти цеї делегації покищо невідомі.
6. 11.
На фронті на загал спокійно. Лише в области ІІІ-го Корпуса збунтувалося село Ворошилівка — спершу на тлі непорозумінь відносно мобілізації. Бунтівників підпомагає чимраз більше число людей з околиці. Села Вітава та Совіски
зєдналися з дезертирами якогось вишколу Наддніпрянців і
бунтівниками. Всі ті банди в силі около 400 до 500 людей та 5
скорострілів напали на наші обози в околиці Ворошилівки й
ограбили їх. Висланий ІІІ-тим Корпусом відділ бунтівники
розоружили. Для пацифікування згаданого району наказано
1-ому Корпусови вислати тамтуди кавалерійську бригаду.
Доперва сьогодня наспіло від Головного Отамана і Диктатора офіціяльне позволення вступити в переговори з добровольцями, оба команданти армій окремо, але в спільнім порозумінні.
Вслід за тим умовленося з Штабом Наддніпрянської Армії про висилку делегатів Наддніпрянської і Галицької Ар­
мій. — Належить згадати, що ще перед тим коло полудня
наспіло до Штабу Наддніпрянської Армії радіо добровольців
про заключення угоди між Галицькою Армією і добровольцями. На запит отамана Сальського, чи це правда, відповів
полковник Шаманек, що зі сторони Галицької Армії такого
договору ніхто не підписував.
Як додаткові делегати — до висланих вже вчера — виїхали сьогодня як представник Наддніпрянської Армії — підполковник Каменський, та від Гал. Армії — сотник Олесницький, з Штабу 1-го Корпуса. Як додаток до одержаних попередною місією інструкцій передано їм наспівшу сьогодня вище
згадану телеграму Головного Отамана і Диктатора.
Для більшого вияснення становища Армії наводжу тепер
додатково заяву представника Начальної Команди — четара
Паліїва, виголошену на жмеринських нарадах дня 4-го падолиста ц. p.: „Тактичне становище Гал. Армії дійшло до
дуже критичного моменту. Передусім найважніше — вона
втратила ініціятиву, вона мусить вичікувати, де і коли ворог
наступатиме, без ніякого однак впливу, бо — не маючи ніяких резев, ані можности пересування військ, вона не може
підприняти ніяких кроків. Бої 1-го Корпуса в послідних днях
доказали це. Де добровольці наступали, там наші слабі частини пішли в зад.
„До всіх причин, які піднесено на попередній нараді, приходить ще цілковитий брак підкуття для коней (підкови, штолі), через що всяке пересування військ по замерзлих дорогах
являється неможливим. Це було причиною, що 5-та Бригада
стратила вчера в Скітках три гармати, бо коні не могли рушити з місця.
„Наколи би відворот Армії мав продовжуватися, то треба
з тим числитися, що велика часть артилерії лишиться, хоч
багато артилерії зі згляду на брак муніції витягнено з фронту в запілля.
„Ворог, який для переслідування уживає кавалерії, добре окутої, легко переганяє наші — поволі машеруючі — кольони. Зміна погоди, після відомого стану умундуровання,
стане для Армії катастрофою.
„П-гий Корпус відправив від 23-го жовтня до 1-го падолиста ц. р. 724 стрільців хорих і ранених. Те число збільшилося в двох послідних днях на поверх 1000 стрільців т. є.
на одну шесту харчевого стану корпуса. — Я думаю, що ті
цифри цілком ясно вказують, що знищення Армії є неминуче.
Такий самий моральний стан частин.
„Катастрофа є неминуча, вона зависить виключно і тільки від часу ворожого наступу. Буде ворог наступати, то здержання його є — з вище наведених причин — неможливе. А
коли відворот переміниться в панічну утечу, це є питання годин. А я позволю запитатися, де скінчиться та утеча. Таким
чином Галицька Армія по тільки жертвах, трудах була би
цілковито погребана, а галицьке Правительство стратило би
цей найважніший чинник своєї власти.
„Обовязком проводу є поручену йому армію удержати.
Всі дотеперішні старання в тім напрямі завели, бо бракує
найважніших средств для життя Армії: грошей, умундуровання, муніції, санітарного матеріялу.
„Тепер є вже за пізно надіятися на яку-небудь поміч, бо
на це не позволяє під цю пору вже ворог.
„Треба ще зазначити, що при відвороті полишило-бися
яких 20.000 хорих ворогови.
„Супроти того НКГА ставить слідуючий наглий внесок:
Сейчас вступити в переговори з добровольческою армією, щоби привести до завішення оружжа.”
. .
7 11
На фронті завішення оружжа — спокійно. Ізза авантури
з Ворошилівськими повстанцями страчено всякий звязок з
ІІІ-им Корпусом.
Зараз рано прийшло повідомлення з П-го Корпуса, що
денікінська делегація з сотником Левицьким їде до Винниці
і буде тут коло полудня. Диктатора повідомлено про виєднання тихого перемиря на фронті галицьких військ, та запрошено його до як найскоршого приїзду до Винниці для
вирішення виникаючих в переговорах політичних питань.
Коло 11-ої години прибув до Начальної Команди полковник Ціріц з отаманом Ціммерманом і Вурмбрандтом, та отаманом-інтендантом Грушкою. Майже в тім самім моменті наспіла „Юзом” депеша Диктатора Ч. 3177/през., силою якої
Диктатор звільняє генерал-четара Тарнавського Мирона і
полковника Шаманека Альфреда з їх дотеперішних посад.
Ген. Тарнавський одержав три-місячну відпустку, а полк. Шаманек поступає в розпорядження нового команданта.
Полковник Микітка назначений начальним вождом і рівночасно піднесений з днем 1-го падолиста ц. р. до степеня генерал-четара. Начальником штабу іменований полковник Ціріц і піднесений з днем 4-го падолиста ц. р. до степеня генерал-четара.
Зміна в команді викликала велике пригноблююче вражіння. Всі сподівалися розпочаття наново ворожих кроків, що
мусіло би потягнути за собою нехибну руїну армії.
Генерал Микітка відмовився переняти команду, кажучи,
що він є здібний командувати заледво полком, а не то армією,
і він не хоче зробити з себе ляльки. Генерал Ціріц приступив
зразу до конференцій з полковником Шаманеком. В міру
одержування інформацій він все перехилявся в сторону позиції полковника Шаманека, а вкінці висказав значучі слова: „А, данн габе іх ес ніхт ґевуст”.
Міжтим прибула добровольча делегація в складі полковників генерального штабу Саборського і Мозерта та одного
штабс-капітана, в супроводі сотника Левицького, який привіз слідуючого змісту умову:
„Постанови договора з 24. X. 1919. ст. ст. на ст. Зятківці.
1) Галицька Армія в повнім складі, з тиловими заведеннями,
складами і рухомим залізно-дорожним складом переходить на сторону Русскої Добровольчеської Армії і поступає в повне розпорядження Головнокомандуючого уоруженними силами півдня Россії, в даний мент через командуючого Військами Новороссійської области.
2) Галицька Армія в часі перебування її в вище наведеній
підлеглости не буде направлена для боротьби з Петлюрівською Армією, оперуючою на фронті, і до часу доручення
їй осібної задачі відводиться в тил.
3) Галицьке Правительство часово — ізза браку території —
припиняє свою діяльність і поступає під покров Русского
Добровольчеського Командування. Аж до видачі ставкою
вказівок, згадане Правительство поселяється в Одесі, куди негайно переїздить.
4) При вищім Штабі Галицьких Військ будуть приділені
представники від Русскої Добровольческої Команди для
вирішування питань оперативного, адміністративного і господарського характеру.
Вищий Галицький Штаб командує в Штаб військ Ново103
россії своїх старшин для звязку в числі, яке буде вказане
Командуючим військами Новоросії.
5) Означений протокол входить в силу з днем його підписання. З тим днем Галицька Армія виповнює всі розпорядження Добровельчеського Командування.
6) Галицька Армія — почавши від 25-го жовтня ст. ст. —
приступає до скупчення в районі Погребище - Литовець.
7) Питання порушені галицькими представниками — внутрішного життя Галицької Армії і права зносин Галицького Правительства з чужими державами остають відкритими аж до одержання вияснень від генерала Денікіна.
Для того, Галицька делегація, виділивши одного представника для негайного вручення цего протоколу вищій Галицькій команді, з останними двома представниками переїздить до Одеси в Штаб військ Новороссійської области.
8) Для уліпшення обопільних зносин обі сторони зобовязуються установити телеграфний звязок на „Морзе” апаратах, при чім до Липовця включно установлюють добровольці, а далі до Винниці Галичани”.
Протокол цей підписаний зі сторони Добровольчеського
Командування полковниками генерального штабу: Дубяго,
Саборським і Коноваловом, зі сторони Галицької Армії: отаманом генерального штабу Ерлє, отаманом Лисняком і сотником Левицьким. Протокол затверджений зі сторони Добровольчеського командування генералом Шіллінгом, командуючим військами Новороссії.
Добровольческу делегацію уміщено в готелі „Савой”,
а сотник Левицький здав звіт про перебіг переговорів. Дальше ведення всіх справ перебрав вже генерал Ціріц. Зараз же
доніс він Диктаторови про заключення умови, а що умова
містила в собі точки високополітичного характеру, попросив
він Диктатора приїхати негайно до Винниці.
Міжтим прибула делегація до Начальної Команди і ждала наших представників для обговорення точок відносно переїзду Армії в тил добровольців. З ними переговорював генерал Ціріц, генерал Микітка та отаман Ціммерман. Генерал
Ціріц заявив свою згоду на заключений договір, зробив однак застереження, що до потвердження його потрібно апробати Правительства. Він заявив також, що скоро очікується
приїзду Диктатора до Винниці.
На 18-ту годину прибув до апарату „Юза” Головний
Отаман, поздоровив генерала Ціріца з новим іменуванням та
висказав сподівання, що він на новім місці вдержить міцною
рукою кріпке становище Галицької Армії і внесе до Начальної Команди нове життя, потрібне для справи. В току тої розмови прибув до апарату Диктатор і зажадав подання змісту
заключеної умови. Цего однак генерал Ціріц не виконав, узасаднюючи це незвичайною тайною, якою до часу мусить бути
покритий цей договір, а для обговорення всіх справ запропонував йому особисту стрічу в Винниці. Однак з політичних
зглядів не згодився Диктатор на стрічу в Винниці, а запропонував Ціріцови приїхати завтра рано до Деражні, де він
сам буде о 6-ій годні рано.
Вслід за тим виїхав о 23-ій годині генерал Ціріц з отаманом Ціммерманом дрезиною — прибувшого з Бару сотника
Штукгайля — до Деражні. Поїздом їхати було неможливо
з огляду на брак дров і загальний страйк залізничників у
Жмеринці, яким від довшого часу не виплачувано вже поборів.
Після від’їзду генерала Ціріца запанував у Начальній
Команді якийсь непевний ожидаючий настрій.
. В. наслідок підписання нашою делегацією умови з добро­
8 11
вольцями зачали добровольці перегрупіровку своїх частин
на фронті галицьких військ. Генерал Слащов видав для своїх частин наказ, в якім повідомляє війська про перехід шістьдесяти-тисячної Галицької Армії з 130 гарматами і 300 кулеметами в склад добровольчеських військ.
На імя підполковника Каменського наспіла відповідь генерала Слащова на пропозиції завішення оружжа. Зміст відповіди : Добровольче командування не може стерпіти на своїй
території уоружених людей під чужим командуванням. Петлюрівці повинні перейти до нього, зложити зброю та розійтися по хатам. Ті, що обовязані до військової служби, поступають в запасний батальйон, а інші чекають оголошення мобілізації.
Цю відповідь, як також повідомлення підполковника Каменського, що він з огляду на вже доконаний факт перемиря
між Галицькою і Добровольчою Арміями вертає назад, передано до відома Штабови Наддніпрянської Армії.
Головний Отаман і Диктатор надіслали депешу ще раз,
що дальше ведення переговорів може вестися лише за їх
згодою і підписами.
Пізно вечером вернув ген. Ціріц до Жмеринки і доперва
завтра рано вертає до Винниці.
. .
9 11
Команда ІІІ-го Корпуса переняла сьогодня назад провід
над корпусом. їй підчинені зараз 8-ма й l l -та Бригади (група
отамана Шльоссера розвязана), 14-та Бригада, Бригада У.С.С. та бригада кавалерії.
Сітуація бригад слідуюча: У.С.С. — Жмеринка, 14-та
Бригада — Красноє, 8-ма Бригада — Воробієвка - Рогожна Улішка - Стояни, l l -та Бригада — Соколець - Забуже - Печара, кавалерійська бригада — Михайлівна.
2-га Бригада ІІІ-го Корпуса підчинена зараз П-му Корпусови, в Михайлівці.
Штаб ІІІ-го Корпуса в Тиврові.
В полуднє прибув ген. Ціріц і приступив зараз до переговорів з перебуваючою ще тут добровольчеською місією.
В нарадах мав брати участь і представник Головного
Отамана — його осаул Крушинський. На це однак добровольці не годилися — і по довгих пертрактаціях вдалося виєднати, що він (осаул Крушинський) і повернувший підполковник Каменський будуть брати участь в переговорах — але
як учасники без права рішаючого голосу.
Зараз з початку зложив генерал Ціріц таку заяву від
імени Правительства: 1) Уряд не признає договору, заключеного 24. октября ст. ст. між заступниками ДобрАрмії і заступниками ген. Тарнавського, тому що генерал Тарнавський
не мав права заключати які-небудь переговори в політичних
відношеннях.
В дальшім тягу заявив начальник штабу Гал. Армії —
ген. Ціріц: 2) а) Начальна Команда Галицької Армії має
повновласть від імени цілої Соборної Української Армії, за
участю представників уряду — осаула Крушинського і Штабу Наддніпрянської Армії — осаула Каменського, провадити
переговори з представниками ДобрАрмії в справі завішення
зброї. Заключені можуть бути тільки військові точки.
2) б) Після заключення умов про завішення зброї можуть
бути початі переговори урядами в справах політичних.
3) На підставі тих двох точок заявив ген. Ціріц, що повновласти попередних делегатів уневажнюється, а представників
відкликається назад.
Дальше запропонував генерал Ціріц висилку наших делегатів до Добровольчого Командування, а до часу прибуття
їх тамтуди заключити на фронті обох армій завішення зброї.
Однак добровольчі делегати — за браком відповідних повновластей — відказалися від цего і заявили, що вони на підставі вже перше заключеного договору поробили відповідні
кроки на фронті, а тепер ця зміна сітуації ставляє їхнє військове положення на фронті в скрутнім становищі. Після короткої дискусії зложив ген. Ціріц заяву, що Начальна Команда зобовязується в протягу 48-и годин від моменту прибуття уповновласнених заступників Галицької Армії до штабу генерала Слащова не розпочинати ніяких ворожих акцій
проти добровольчеських частин. Однак Начальна Команда
Гал. Армії надіється, що і зі сторони ДобрАрмії в згаданім
терміні не будуть підприняті ніякі ворожі акції, так як находячася при засіданні місія ДобрАрмії не мала повновласти
зложити в тім напрямі обовязуючих заяв.
Протокол цей підписали зі сторони Добровольчеського
Командування: полковники генерального штабу Саборскій і
Мозерт, від НКГА: генерали Микітка і Ціріц і як секретар
— сотник Кох. На засіданні були присутні понадто пполк.
Каменський і сотник Крушинський.
Протокол підписано о 15-ій годині.
Вслід за тим виїхала добровольчеська місія назад, а разом з нею поїхала і наша місія в складі отамана ген. штабу
Ціммерманна Альойза, сотника Турчина Луки і поручника
д-ра Давида Гриця. Як учасник місії — без права рішаючого
голосу — поїхав пполк. Каменський, другий член, а іменно
осаул Крушинський не поїхав, бо в посліднім моменті зголосився хорим.
Делегати одержали — на підставі уділених Начальній
Команді через Правительство на ст. Деражня дня 8. XI. повновластей — слідуючі інструкції:
,Д) При переговорах має бути підставою, що перемиря жадає не побіджена, а відпочинку потребуюча — Армія.
2) Треба — під можливо найкориснішими услівями — заключити як найдовше термінове перемиря при збереженні жовнірської чести для Гал. Армії і — коли можливе —
для Наддніпрянської Армії під тими самими услівями.
3) Треба стреміти до того рода угруповання обох армій (Галицької і Наддніпрянської), щоби по упливі перемиря
можна було однодушно зачати воєнні операції.
4) Всі залізні дороги, як телеграфічні і телефонічні установи, що є в районі Армії або заряді українського Правительства, мають — о скільки можливо — остати на дальше в руху і заряді Армії або українського Правительства,
а не щоби ДобрАрмія мала право контролі над ними.
5) Треба — по можности — осягнути, щоби всі ранені і хорі
обох армій, що не можуть бути поміщені в лічницях на
відповідній курації у власній области (около 5000), були
приняті ДобрАрмією, і щоби ця послідна старалася о
них і можливо відосібнено помістила, а по їх виздоровленні повернула їх до їх приналежних Команд.
6) Треба покласти поміж обома демаркаційними лініями
чотири (4) кільометри широку невтральну полосу.
7) Призначений евентуально для Армії простір розташування має бути на стільки широкий і глибокий, щоби
відпочинок військ був уможливлений, а заосмотрення
забезпечене. Через простір розташування (Кантонірунґсраум) мають вести залізничі шляхи.
8) Обі Армії, себто Українська і Добровольча, зобовязуються взаїмно підчас перемиря не провадити ніякого рода
пропаганди в армії противника.
9) Треба відмовити бажанню контролі услівій перемиря або
покласти її на взаїмности.
10) Перехід демаркаційної лінії дозволений тільки для осіб
заосмотрених в урядові повновласти.
11) Спеціяльно тяжкі услівя перемиря, при яких делегати
думають, що не можуть взяти на себе відвічальности за
приняття тих же, можуть вони предложити Начальній
Команді до рішення. При тім належить однак звернути
увагу на те, чи через це не буде взагалі заключення перемиря поставлене під питання”.
Війська повідомлено про заключення 48-годинного перемиря.
10. 11.
На фронті спокійно і без змін. 2-гу Бригаду наказано
пересунути в дво-дневнім поході до Рогізної, там підчиняється її Команді ПІ-го Корпуса. 8-ма Бригада переходить через
два дні в район на захід від Ворошнлівки.
Добровольці зближаються від полудня до Жмеринки.
Бригаді У.С.С. поручено вислати до добровольців старшину
з повідомленням, що в Жмеринці находиться залога У.С.С.,
і щоби добровольці — по думці заключеного 48-годинного
перемиря застановили дальший похід до Жмеринки. Добровольці відповіли на це, що по думці заключеного дня 24. X.
ст. ст. договору Бригада У.С.С. повинна перейти в район Липовець - Погребище. Ще тої самої ночі ввійшли добровольці
одною сотнею старшин до Жмеринки.
Сьогодня опубліковано наспівшу від Правительства відозву до війська і населення, в якій говориться про зрадницьку політику генерала Тарнавського і купки галицьких старшин-москвофілів. Брутальне поступовання Правительства викликало лише негодування супроти него самого. Відозва підписана премієр-міністром Мазепою. Ще того самого дня наспіла друга відозва Головного Отамана, держана в подібнім
тоні.
11. 11.
Добровольці, що обсадили Жмеринку, в першу чергу заборонили далі удержувати звязок по телеграфі наших команд з наддніпрянськими. В цей спосіб получення Начальної
Команди з Камянцем від полудня перестало функціонувати,
а доперва перед вечером установлено морзовий звязок з Проскуровом через Хмельник. Як вже звісно — зажадали добровольці цілковитого опущення Жмеринки Бригадою У.С.С.,
цему однак з нашої сторони супротивленося, вказуючи на
новий стан річей. Ціла ця справа буде либонь мирно полагоджена. Переговори ведуться далі. Охорону міста і стації
повнять обі сторони, все майно галицьких частин ненарушене. Спільна комісія розглядає все майно, а власність Наддніпрянців забирають Добровольці.
З П-го Корпуса прибула делегація в складі от. Шепаровича і сотника Олексина. Делегація інформувалася у генерала Ціріца про причини арештування ген. Тарнавського і
полк. Шаманека. Згадані особи були давніше в ІІ-гім Корпусі
дуже популярні і длятого доля їх живо інтересує тепер загал
Корпуса.
З Штабу Головного Отамана наспіла ще послідна депеша дорогою на Жмеринку: директива для: 1) удержання
Жмеринки, 2) відворот на случай зірвання переговорів і
скупчення армії в районі Літин - Летичів та звязок з Наддніпрянською Армією в Деражні.
До Липовця прибуло двох денікінських старшин, які зажадали, щоби наші частини опустили Липовець, бо там буде
ночувати один добровольчеський полк. Цих старшин арештувала 5-та Бригада. їй наказано випустити їх зараз, а добровольцям позволити на кватирунок в Липовци. Цей полк належить візвати, щоби він — по думці заключеного перемиря
і ведучихся переговорів — відійшов назад, звідки прийшов.
Подібний случай мав місце також і в 14-ій Бригаді; його полагоджено в подібний спосіб.
Щоби і на будуче оминути подібних випадків, передано
генералу Слащову в Христинівку і полковнику Гвоздакову в
Жмеринку телеграму з пропозицією — застановити дальший
похід на час ведучихся переговорів, щоби з цего не виникли
якісь суперечні умови поодиноких командантів.
12. 11.
На фронті спокій. 4-ій Бригаді наказано ще сьогодня перейти в район Печара та переняти охорону району 11-ої Бригади, яка в трох-дневнім поході має перейти до Браїлова.
Переговори з добровольцями в току і відомостей від нашої місії нема ніяких.
Відносно установленого 48-годинного перемиря прибуло
доперва сьогодня потвердження з добровольчої сторони, а
іменно в телеграмі начальника 5-ої Дивізії ч. 2754. до своїх
частин говориться, що заключено 48-годинне перемиря, яке
автоматично продовжується далі.
Липовецький інцидент скінчився тим, що місточко Липовець розділено демаркаційною лінією на дві частини, в одній
розкватирувалися добровольці, а в другій лишився один наш
курінь. По донесенням нашого команданта відбуваються в
місті рабунки (добровольці) і мабуть погроми. Чути крики
цивільного населення. Ворог в силі 400 піхотинців.
Доля наших етапних заведень в районі Бар - Могилів
невідома нам. Звязок з Баром перерваний. Про судьбу всіх
цих дрібних частин говорить телеграма отамана Тютюнника,
в якій він наказує своїм відступаючим частинам приєднува­
но
ти ці відділи до своїх груп, а майно забирати для заосмотрення тих груп.
З Штабу Головного Отамана наспіло повідомлення про
заключення зглядно продовження перемиря з Поляками. Наша делегація з Варшави доносить: ,,Сьогодня дня 9. XI. 1919.
20 годин підписана нами умова про завішення зброї до включно 19. цего місяця, себто на дальших десять днів з добавленням слідуючих нових пунктів: 1) Демаркаційну лінію установляється як слідує: від місцевости Ісаківці, при устю Збруча в Дністер, через Безалію до місцевости Кузьминці відповідно до умови з дня 1. вересня 1919., а відтак через Христівку по ріці Хомора до Полонного. На північ від цеї місцевости,
як на цілім просторі, відграниченім з полудня лінією залізниці Шепетівка - Козятин, застерігає начальне Командування польських військ вільну руку. 2) Українська військова
делегація приймає до відома деклярацію Начального Командування польських військ про надужиття, яких допускаються підчинені органи українських військових і цивільних властей на польських горожанах, осілих або переїзджаючих через Україну, зобовязуючися до негайного припинення невинно арештованих в вище названих випадках польських горожан. 3) Для скоршого переведення заключеної умови о доставу продуктів державі Начальне Командування військ польських має право — на схід від демаркаційної лінії з полос
означених лінією, яка переходить через місцевости Вікторівна, на полудневий схід від Гусятина, а відтак через Деміковці, Яромірку, Городок (останний з коліовою стацією і цукроварнею), дальше здовж потока Тростянець, місцевостей
Хмелівка, через Чебани, Чорний Остров з двірцем коліовим,
Катериновку, Марківці, Дубище і дальше здовж ріки Случ
на північ до коліової станції Миропіль, при чім усі названі
місцевости включається до цеї полоси, — переводити власними силами закупно земних плодів і їх перевиборки, і вивозити
їх. Для улекшення цего діла польські відділи забезпечують
залізні дороги, що лежать в цій зоні, а на коліових станціях
будуть уладжені польські коліові команди. Українські адміністративні власти остаються на дальше в названій цоні. Ці
власти уділять поодиноким польським горожанам і відділам
польських військ, які в ціли своїх функцій найдуться в названій цоні, всякої помочі.
Польськими представниками заявлено нам одноцільно,
що польська влада не буде настоювати на випровадження
гарнізону українського війська з названої в третім пункті цони на протязі найбільше 10 днів. Варшава, 8. XI. 1919. ч. 204.
Полковник Дільчук, сотник Луцький.”
. На. фронті спокій і без змін. З Штабом Наддніпрянської
13 11
Армії все ще істнує непорозуміння що до становища галицьких етапних заведень, які полишилися в тилу Наддніпрянської Армії. Начальна Команда ще раз застерігла собі виключне право розпоряджати згаданими відділами.
Від отамана Ціммерманна з Одеси наспіла телеграма, в
якій повідомляє, що генерал Шіллінг приняв нашу делегацію дня 11. XI., а з заступником Наддніпрянської Армії пполк.
Каменським рішучо відказався балакати і той вертає назад.
Далі прохає от. Ціммерманн, чи може він вести переговори
лише в інтересі Галицької Армії і докінчити договір на базі
договору з дня 6. XI.
Цей запит предложено п. Диктаторови і додано, що армія рішучо мусить відпочати, а політичні переговори п. Диктатора являються крайно необхідними і „це є одинока можливість, щоби вратувати Галицьку Армію. На жаль мусять
так командарм як і шеф штабу з огляду на вчерашну депешу
ч. 6809. зголосити, що вони не можуть взяти на себе гарантії
перевести успішно евентуальне инше рішення Диктатора. Вони противно є тої гадки, що припоручена їм посада зістане
їм вирвана сильною волею старшинського корпуса”.
Сьогодня розпочалася перед доразовим судом головна
розправа проти генерала-четара Тарнавського і полковника
Шаманека.
В склад суду увійшли: як голова — отаман д-р Шухевич
Степан; як члени — отаман Бубела, от. Лянг, от. Ціха: як ведучий розправу — сотн. суддя Курдіяк. Обжаловує прокуратор — поручник-суддя Калимон. Фахова комісія для видання
тактичного „парере” складається з предсідателя комісії пполковника генерального штабу Фідлєра, от. ген. шт. Вурмбрандта й отам. Куніша.
Обжалованих боронять: першого — сотн.-суддя Шалинський, другого — от. Шепарович.
Після обідної перерви, з огляду на те, що від часу ого112
лошення доразового поступовання минули вже 72 години, в
току яких мало покінчитися доразове поступовання, приступлено до звичайного поступовання.
Скаргу розтягнено і на прибувшого що лише з Одеси
отамана Лисняка, якого боронить поручник Кізь.
Сьогодня відбулося переслухання обжалованих і частини свідків.
14. 11.
На фронті перегрупіровка деяких частин, l l -та Бригада
переходить з Тиврова до Ярошевки, 14-та Бригада з Красного
до Тиврова, звідки має завтра перейти до Вітави. Штаб ПІ-го
Корпуса переходить до Гніваня.
Бригада У.С.С. переходить до Браїлова, полишивши в
Жмеринці охоронний відділ для береження находячогося там
нашого майна. В Жмеринці почалося виранжовання нашого
майна осібно; до тертя не прийшло.
З огляду на можливість селянських заворушень на тлі
рабунків зарядила Команда ІІ-го Корпуса скупчення всіх розпорошених корпусних частин в однім пункті, і так: 3-та Бригада в районі: Сорокотясинці - Рачки - Війовці, 7-ма Бригада
в районі: Волочок - Чуків - Бугаків - Иосипенки, 4-та Бригада : Немирів - Ковалевка - Масляковка - Медвеже. Цю диспозицію подано до відома других корпусів для евентуального
наслідування.
Автопанцирний дівізіон Групи С.С., що зараз в складі
пятьох броневиків перебуває в Винниці, переіменовано на „Автопанцирний Дівізіон Галицької Армії” і приділено покищо
на стан 1-го Корпуса.
Головний Отаман зажадав від Начальної Команди щирої й отвертої відповіди про дальші її наміри, і чи Галицька
Армія буде битися з ворогом на користь Соборної України.
На це вислала Начальна Команда відповідь слідуючого
змісту: Галицька Армія зараз в дуже лихім стані, після відпочинку вона станеться поважним військовим чинником.
„Наддніпрянська Армія не виказувала в послідних тижнях ніякої боєвої сили, а по всім одержаним звідомленням
вона зараз находиться в стадіюм цілковитого розскладу. Висланий на фронт тої ж Армії старшина генерального штабу
голосить, що не стрінув нігде ніякої регулярної частини, а
тільки здеморалізовані гуртки мародерів. Другий галицький
старшина голосить, що розїзд з 17-ти добровольців розоружив
700 людей Придніпрянців, а в иншім случаю взяло трох добровольців відділ з 200 людей в полон.
„Тому що командування добровольців напирає на це, аби
як найскорше скінчити переговори з Галицькою Армією, а з
другої сторони від пана Диктатора на наш звіт від 29-ти годин ніяких припоручень не одержано, вважає Начальна Команда, кермована тільки бажанням довести Галицьку Армію
знову до боєвої сили, своїм обовязком в інтересі української
державности: уповновласнити нашу делегацію в Одесі вести
дальші переговори тільки від імени Галицької Армії, при чім
буде місії заборонено рішати також і політичні питання. Розвязати ті послідні полишається виключно тільки правом пана Диктaтopa.,,
В слід за тим вислано до нашої місії до Одеси уповновласнення переговорювати тільки в інтересах Галицької Армії з пропозицією, щоби добровольці вислали уповновласнену місію до Винниці для прискорення переговорів.
Про все те повідомлено п. Диктатора.
З Штабу Наддніпрянської Армії, яка міжтим втратила
Могилів і Бар, наспіла телеграма, якою заряджено реорганізацію Армії і мобілізацію в повітах, які находяться ще в її
области.
б-ту Бригаду, що прибула до Винниці для повнення гарнізонової служби, підчинено Команді міста.
Бригаду У.С.С. в Браїлові підчинено Команді ІП-го Корпуса.
О
19-ій годині скінчилася розправа проти генерала-четара Тарнавського, полковника ген. штабу Шаманека і отамана
Лисняка увільнюючим вироком всіх о{Зжалованих.
15. 11.
На фронті спокій. Переводиться частинна перегрупіровка деяких відділів.
Ген. Тарнавський видав прощальну відозву до війська,
а полковник Шаманек попращався зі співробітниками в Начальній Команді.
Вечером о 18-ій годині привіз сотник д-р Бемко з Бару
слідуючу депешу Диктатора: „З Камянця, 14. XI. год. 7.30
веч. — Дозволяю нашій делегації вести дальше переговори
від імени в інтересах Галицької Армії. О скілько це однак
буде можливим повинна брати в оборону також всі ті наддніпрянські частини, які залишаються на фронті і піддадуться, а головно старшин. Належить застеречи Галицькій Армії
повну автономію під зглядом організаційним й адміністраційним під проводом і контролею галицького Уряду. Постаратися, щоби добровольча Армія застерегла собі в Поляків,
щоби шанували демаркаційну лінію, постановлену в договорі
з Петлюрою, а саме відносно лінії Збруча, інакше грозить
нам прихід Поляків до Камянця. Застеречи українську мову
службову, право на поповнення армії італійськими полоненими і місцевим набором та чеською бригадою. Як ціль цих
застережень подати замір в найблищій майбутности при відповідних услівях відібрати східну Галичину від Ляхів силою.
Застеречи федерацію східної Галичини з власним соймом,
Урядом і Армією з Росією. Дальші постанови політичного
порозуміння застеречи пізнішим переговорам. — Я неначе
увязнений, не маю наразі можливости получитися з Армією.
Проти всіх Галичан ведеться тепер беззглядна боротьба. Тутешне Правительство приготовляється до виїзду. — Здоровлю Всіх — Петрушевич.”
Ці нові інструкції подано зараз до відома нашій делегації
в Одесі.
В оперативнім звіті Штабу Наддніпрянської Армії з 14.
XI. ч. 411/оп. при кінці говориться таке: „О 16-ій годині стацію і місто Бар занято ворогом двома бронепотягами. На стації були галицькі частини, але ж ніякого опору ворогови
вони не оказали. В мент відходу наших військ із міста Бару
Галичани виставили проти нас броневий самохід” .
Начальна Команда відповіла на це донесення, що цему
винний лише брак дисципліни в наддніпрянських частинах,
які намагалися зрабувати наше майно.
16. 11.
В районах корпусів без змін.
В старшинській харчівні відбулося зібрання референтів
Начальної Команди, на якім Начальний Вожд і Начальник
Штабу говорили свої вступні бесіди. Генерал Ціріц в довшій
промові представив справу реорганізації Армії і Начальної
Команди. А іменно заміряється на місце дотеперішних корпусів потворити дивізії в складі чотирох полків. Наміряється
виставити покищо чотири дивізії.
17. 11.
В районах корпусів без змін.
Вчера вечером о год. 11-ій виїхав Диктатор зі всіми установами і двома куренями піхоти та двома батеріями з Камянця через Бар в напрямі на Винницю. Сьогодня о 7-ій годині
рано заняли Камянець, а либонь також і Проскурів — Поляки.
Большевицька група Несмянова, Пятенка і тов. розоружила в Калинівці дівізіон панцирних поїздів полковника
Шумського, а мужву — Галичан і Наддніпрянців — увязнила. Група ставиться до нас ворожо. Заряджено перервання залізниці біля Калинівки.
Генерал Ціріц виїхав ранком з отаманом Лисняком і сотником Кохом до Немирова, де відбув балачку з командантами частин П-го Корпуса. Зміст і програма його бесіди були
подібні як на вчерашнім зібранні референтів.
18. 11.
В районі корпусів без змін. Мороз дійшов до 11-ти степенів Цельзія.
О
12-ій годині ЗО хвилин наспіла з Одеси депеша від нашої місії з повідомленням про підписання договору з добровольцями. Наша місія разом з добровольчеською місією виїхала сьогодня рано з Одеси до Винниці. їде також двох англійських старшин.
Війська повідомлено про заключення договору і наказано припинити всякі ворожі кроки супроти добровольців.
З Летичева передає один старшина з Вишколу ІІ-го
Корпуса, що Поляки — за згодою Петлюрівського правління
— заняли Камянець і Чорний Острів. Правительство Петлюри не тільки не виступає ворожо, але старається їм помагати.
19. 11.
У корпусах без змін, мороз дійшов до 12-ти степенів Цельзія.
Перед обідом прибула з Одеси наша місія, а іменно отаман Ціммерманн, сотник Турчин і поручник д-р Давид, вернув і отаман Ерлє — член першої місії. Разом з ними прибула і добровольчеська місія в складі полковника ген. штабу
Коновалова, Саборського та ще двох старшин, як рівнож два
англійські старшини.
Наша місія привезла слідуючий підписаний протокол (в
двох примірниках, один — російський і один — український) :
„Протокол засідання військової комісії зложеної з представників добровольчеського і галицького командування. — Одеса, 4/17. падолиста 1919. года. — На засіданню явилися представники від Добровольчеської Армії полковники генерального штабу: Даровскій, Коновалов і Саборскій, а від Галицької Армії: отаман Генерального штабу Цимерман, сотник
Турчин і поручник Доктор Давид.
П о в н о в л а с т і представників Добровольчеської Армії
стверджує особисто командуючий військами Новороссії — генерал-лейтнант Шиллинг, а повновласти галицьких представників являються видними із предложених ними телеграм
від Командуючого Галицької Армії чч. 6828 і 7852. Провід
обняв як найстарший степенем полковник генерального штабу Даровскій.
Постановлено:
1) Галицька Армія переходить в повнім складі враз з тиловими установами, складами і движимими желізно-дорожними матеріялами на сторону Россійської Добровольчеської Армії і входить в повне розпорядження Головнокомандуючого збройними силами Південної Россії, тепер
через Командуючого Військами Новороссійської Области.
2) Галицька Армія задержує свою організацію, Командуючий збір, мову, устави і ціле військове майно. Частини
мають істнувати в складі не менше 50 % своїх штатних
складів по штатам Галицької Армії, які обовязують по
4/17. падолиста. Корпус Коновальця не уважається галицькою частиною.
3) Россійське Добровольчеське Командовання допоможе Галицькій Армії в доповненню її рядів уроженцями Галичини, які находяться так в чужих державах, як і на території Россії.
4) При висших штабах, як також всіх установах і всіх самостійних частинах Галицької Армії будуть приділені россійські старшини, лікарі і урядовці після вибору Добровольчеського Командування для звязку і порішення на
місци питань, які б не виявились.
5) Політичних питань відносно взаїмних відношень Галицького Правительства до Правительства Добровольчеської Армії, як також відносно майбутньої судьби Галичи117
ни не розбиравсь, а лишається до рішення політичним
переговорам. Аж до порішення тих питань в постою генерала Деиікіна задержує Диктатор Галичини права кермування і контролі внутрішного життя Галицької Армії.
6) Галицька Армія не буде воювати з Армією Петлюри, яка
бореться на фронті.
7) Галицька Армія розташується не пізніше 17/30. падолиста в районі Козятин - Винниця - Ілинці - Оратово - Погревище - Козятин.
8) Для забезпечення того зосредоточення занимає Галицька
Армія негайно частиною сил і держить район Бердичева.
S) Штаб Галицької Армії переходить не пізніше 17/30 падолиста с. р. до гор. Уманя.
10) Всі тили (військові установи, етапні склади і проче) пересувається постепенно і розташовується на лінії Христинівка - Ольгополь - Вознесенськ - Николаїв. Санітарні
установи, в котрих находяться хворі і ранені, остаються
на місци.
11) Хворі і ранені Галицької Армії, які не найдуть місця в
галицьких шпиталях, будуть приняті в шпиталі Збройних
сил Південної Россії на рівних правах з россійськими, а
по видужанню вертаються в Галицьку Армію.
12) Для звязи зі Штабом Командуючого військами Новороссії висилається зі Штабу Галицької Армії осібного старшину.
13) Сей договір входить в життя з хвилею ратифікації з
одної сторони Командуючим військами Новороссії, а з
другої сторони Командуючим Галицькою Армією.
14) Ворожі кроки між Добровольчеською і Галицькою Армією устають з хвилею підписання сего протоколу через представників обох сторін, не вичікуючи ратифікації
його, як се сказано в параграфі тринайцятім (§.13).
Слідують підписи вище названих членів комісії.
Протокол ратифікований в дни його ж підписання генерал-лейтнантом Шіллінгом. Зі сторони Галицької Армії ратифікував його сьогодня Начальний Вожд Гал. Армії — генерал-четар Микітка.
На підставі вище поданого договору видано зараз наказ
5-ій Бригаді заняти район Козятина. Вона має завагонуватися в Липівци і їхати тамтуди залізницею.
Ціле пополуднє відбувалися конференції представників
обох Армій, в яких брали участь Начальний Вожд Галицької
Армії і Начальник Штабу. Після привіту відбулася виміна
ратифікаційних грамот, після чого обговорювано загальні точки праці обох делегацій. Установлено підкомісії, як інтендантська, санітарна, які завтра мають після подрібного обговорення питань відбути спільні наради.
Вечером відбулося в готелі „Савой” приняття добровольчеської місії, в яким брали участь і генерали Микітка і Ціріц.
20. 11.
В районі розташування військ без змін. Слідний якийсь
ворожий рух проти наших частин. Вчера в селі Кордилівці,
що 7 кільометрів від Калинівки, було якесь заворушення, чути було стрілянину, що дуже стрівожило залогу Калинівки.
Впрочім не було там нічого надзвичайного. — 3 2-го гарматного полка С.С., що стоїть в Пятничанах, віддалилося 40 гарматчиків (Галичан), забравши 15 коней, з причини лихого
заосмотрення; не виключена і ворожа агітація. — 3 причини
провокаційної агітації одного старшини в 6-ім важкім гарматнім полку С.С. що стояв в Літині, вибралися всі батерії ще
16-го ц. м. без штабу полка в напрямі на Проскурів. Задержав їх однак отаман Лясковський з 4-им гарматним полком
і завернув на Винницю. До нині однак вони ще не наспіли,
заходить обава, що їх розоружила ,,Літинська бригада”.
Від Команди міста Винниці наспіло донесення, що довкруги Винниці повстає проти нас організація. Зорганізовані
волости: Гніванська, Острожецька, Ворошилівська. Акцію цю
мають вести большевицькі старшини. Заряджено як найрішучіше здавлення всякого повстанчого руху, розоруження всіх
таких відділів, впливаючи в відповідний спосіб пропагандою
на населення.
По полудни відбувалися в кабінеті Начального Вожда
дальші наради спільних підкомісій і всіх референтів.
Санітарний шеф докладав про санітарні відносини в Армії. Він разом з лікарем, представником Добровольчого Командування поставив внесок, що мусить відбутися негайна
асанація Армії з поміччу санітарних і матеріяльних средств
Добровольчої Армії, до чого потрібний принайменше три до
чотиро-місячний відпочинок, відповідна присилка лікарського перзоналу — двайцять до двайцятьпять лікарів та около
сто сестер. З причини пошесної околиці являється найменше
пересування військ величезною небезпекою для находячихся
ще в Армії здорових, і тому оба лікарі пропонують — оскілько можливо — не переводити приказу генерала Шіллінга відносно пересування у вказаний договором район, а тільки старатися ратувати на місці те, що дасться ще вратувати.
Представник ДобрАрмії полковник Коновалов заявив, що
відносно санітарної помочі вже заряджено і він одержав вже
навіть повідомлення, що деякі санітарні установи вже в дорозі для Галицької Армії.
Відтак предложив начальний інтендант своє запотребовання в одностроях і виряді, на що полковник Коновалов заявив, що цифри є дуже високі, та що він уважає своїм довгом
чести заздалегідь звернути увагу на неможливість сейчасового доставлення того всего, однак — що буде можливо —
то генерал Шіллінг відступить, а евентуально звернеться до
Головнокомандуючого Військами.
Отаман Лянг представив ситуацію артилерії, після чого
чисельний стан гармат представляється відносно корисно, а
також і гоні є добре відживлені та в потрібній скількости,
брак однак людської обслуги до гармат, тому що ціла обслуга лежить хора на тиф, так що в деяких полках всі здорові
гарматчики можуть обслужити одну батерію, а прочі батерії
мусять — як нездібні до бою — возитися при обозах. Відносно виміни небоєздатних і вже знищених гармат рішено по
короткій дискусії утворити окрему технічну комісію з обопільних представників, яка по відповідній оцінці має відставити лихі пушки до гарматної майстерні в Одесі. Понадто по
короткій дискусії осягнено порозуміння відносно виміни находячихся ще в Галицькій Армії 7.000 австрійських крісів на
російські та переоруження австрійських і німецьких скорострілів на англійські.
Після заяви полковника Коновалова являється достава
муніції і зброї вповні забезпеченою, а навіть зажадав він також запотребовання в січнім оружжу.
Відтак обговорено залізно - дорожні справи. Полковник
Коновалов інформував представників Галицької Армії про
адміністрацію так військову як і цивільну на залізницях в
области добровольчого правятельства і приняв до відома внесок сотника Сакса на віддання залізниць в области Гали120
цької Армії під її заряд, та заявив, що до нашої управи прийдеться додати і російських старшин для звязи та обзнакомленняся з істнуючою адміністрацією.
Запотребовання в технічнім, летунськім і телеграфічнім
згляді рішено передати письменно.
Відтак відпущено поодиноких референтів і по короткій
оперативній дискусії тільки між старшинами генерального
штабу піднято питання, — чи мимо внеску лікарів — належить приступити до хоч-би частинного пересунення військ
по думці довогову, чи з огляду на санітарні відносини полишити теперішний „статус кво” розташовання Армії, і заняттям Козятина забезпечити тільки район розміщення. Тому що
полковник Коновалов не мав повновластей рішити сам ту
справу, рішено звернутися до генерала Шіллінга з відповідним рефератом і внеском, а доперва по одержанні його рішення це перевести. Це однак не торкається 5-ої Бригади, яка
вже почала похід до стації Липовець, звідки залізницею має
вирушити на Козятин.
На тім засідання замкнено.
21. 11.
На фронті без змін.
6-та Бригада святкувала сьогодня в Винниці річницю
свого повстання. Свято відбулося на площі коло Кримських
касарень. Присутні були: Начальний Вожд Галицької Армії,
Начальник Штабу Гал. Армії, Командант Корпуса, представник російської й англійської місій. Підчас свята відправлено
полеву службу Божу, відбулася дефіляда, а місто національного гимну музика грала марш „Прінц Еуген” . — Вечером
відбулося з того приводу святочне приняття гостей в ресторані „Поділля”, де були присутніми також і чужі гості. Коли музика зачала грати марш Сімферопольського полка —
гимн ДобрАрмії, полковник Коновалов застановив його, а
велів грати „Ще не вмерла Україна”.
Вже тепер слідно, що не дадуться оминути поважні тертя на національній почві. В ресторані приміром, коли віддалилися чужинці, а товариство було трохи підохочене, здерто
російський і англійський фляг.
Варшавський оперативний звіт з 21. XI. говорить таке:
„Галицький фронт. Щоби оминути проливу крови та безпорядків в Камянці Подільському, який евакуували війська
Петлюри, зарядила наша Начальна Команда на бажання Петлюри окупацію Камянця Подільського, яку доконано дня
16-го ц. м. о 13-ій годині відділом піхоти, висланим на самоходах. Зараз панує в місті спокій”.
Перед будинком Начальної Команди лучився такий випадок: О 17-ій годині віз грузовик 16 хорих на тиф стрільців
до шпиталя. Перед самою Начальною Командою зіпсулося
авто і хорі чекали на дальший транспорт до 22-ої години. Вечером роздався звідти такий переразливий зойк і крик хорих,
що в канцелярії годі було висидіти. Один хорий помер таки
на авті. О 22-ій годині перевезено їх другим автом далі.
22. 11.
Сьогодня має вагонуватися 5-та Бригада, щоби вирушити
на Козятин. Вже рано наспіло донесення, що Козятин заняв
добровольчеський 75-ий севастопольський полк.
На представлення полк. Коновалова, що Армія не може
перевести умовленого в договорі скупчення ізза великого числа хорих, наспіло рішення генерала Шіллінга, щоби галицькі частини полишилися на своїх дотеперішних місцях. В слід
за тим видано директиви для слідуючої групіровки корпусів
й етапу:
I-ший Корпус: Козятин — Махаринці - Волоско - Самгородок - Заліванщина - Махновка. Штаб мав би перенестися
десь біля Калинівки.
ІІІ-тий Корпус: по обох сторонах залізниці Браїлів - Винниця.
II-гий Корпус, по обох сторонах вузко-колійки Турбів Немирів.
Етапні заведення належить перевести в район Христинівка - Зятківці - Ольгополь. Команда Етапу в Жмеринці.
Ще сьогодня однак зголосив ІІ-гий Корпус, що навіть
найменше пересунення корпуса з огляду на велике число хорих при частинах неможливе, а ще тим більше рух в північнім напрямі денервує старшин і стрільців.
З Команди Етапу наспіло повідомлення, що Диктатор з
полк. Вишиваним їде через Румунію до Одеси, а штаб Диктатора з 2000 стрільців і двома батеріями наспів — під командою генерала Гембачева — до Єлтушкова. Генералови
Гембачевому наказано відправити частини Бригади У.С.С. й
11-ої Бригади до Жмеринки в розпорядження ІІІ-го Корпуса,
а штаб Диктатора диригувати до Винниці.
Добровольча місія, що досі тут перебувала, відїхала назад до Одеси. Поїхав лише полковник Коновалов і капітан
Домажиров, поїхали й оба Англійці. Як старшина звязку при
Начальній Команді полишився полковник ген. штабу Саборскій, а як командант міста — капітан Сапунов.
На місті розклеєно сьогодня повідомлення полк. Коновалова про перехід Галицької Армії на сторону добровольців, далі установлення уряду „русского коменданта город а
Винници”, який аж до часу прибуття горожанських добровольчеських властей справує обовязки цивільного комісара.
Рівночасно обявлена мобілізація всіх старшин, яку має перевести ,,русскій комендант”. О 12-ій годині відбулося в Соборі
святочне богослуження з нагоди збратанняся обох Армій, на
якім від Галицької Армії брали участь Начальний Вожд і
Начальник Штабу.
Рівночасно з місією від’їхали до Одеси отаман Оробко і
сотник Левицький — як старшини звязку Галицької Армії
при Штабі Військ Новоросійської области.
. .
23 11
В районі корпусів без змін. На вчерашне письмо Команди П-го Корпуса відносно пересунення частин полишено їй
свобідну руку відносно переведення цего руху.
Команді Етапу наказано цілковито перебрати охоронну
службу в Жмеринці і звільнити етапними сотнями і жандармерією курінь Таганрожців, який з огляду на дуже скрутне
положення добровольців на Чернигівському фронті буде пересунений на північ.
Генерал Шіллінг видав такий наказ: „При стрічі галицьких частин з Поляками не входити з ними в бій, лише повідомити їх, що Галицька Армія є частиною уоружених сил
Півдня Росії й уважає Поляків як союзників в загальній боротьбі з большевиками”. Наказ цей вповні передано корпусам
і Команді Етапу, а до генерала Шіллінга зверненося з проханням, щоби галицьким частинам діставалися лише такі директиви, щоби стріча з Поляками була неможлива, тому що
така ситуація була би дуже неприємною, а з огляду на моральний стан військ дуже небажаною.
Для ведення одноцільної операції підчинив генерал Шілліиг 5-ту Бригаду, що мав перейти до Козятина, 5-ій добрдивізії генерала Оссовського, якого завданням є — операціями
від Фастова піддержати Київську групу та забезпечити групіровку Галицької Армії.
З Хмельника наспіли відомости, що отаман повстанців
Шепель забирає все майно галицьких частин. Генерал Микітка вислав до него листа, взиваючи його памятати на їх
давні добрі відносини і не ставити галицьким частинам ніяких перешкод. Рівночасно відправив тамтуди І-ший Корпус
відділ піхоти з одною батерією — під командою поручника
Д-ра Давида.
З ІІ-го Корпуса вернув полк. Шаманек, де він перебував
на відпустці в отамана Шепаровича, команданта 3-го арт.
полка. Полк. Шаманекови поручено команду 1-го Корпуса,
його начальником штабу назначено от. Ерлього; туди приділено рівнож з П-го Корпуса от. Якверта. Дотеперішнього
начальника штабу 1-го Корпуса — отамана Куніша перенесено до Начальної Команди, де він має обняти артилерійський реферат. На просьбу полк. Шаманека дозволив ген. Ціріц на відкомандовання сотника Коха Ганса до 1-го Корпуса,
куди він зараз і відійшов.
За ініціятивою інтенданта видано зарядження, щоби від
1-го грудня ц. р. виплачувано всі побори місто гривнями такою самою скількістю карбованців, значить всі побори здвоєно. Це зарядження потребує однак ще потвердження Диктатора.
Сегодня ранком о 3-ій годині помер в Запасній Лічниці
ч. 1. на плямистий тиф поручник Федюшка, начальник історичного відділу Н.К.Г.А. Великий жаль вкрив всіх його товаришів і знакомих. Був людиною світлого характеру, а відомий громадянин на літературнім і публіцистичнім полі.
Страшна язва тифу пожирає чимраз більше жертв, перед трема днями відбулися похорони двох старшин. Вчера
поховано сотника-лікара Д-ра Яцика, всіми любленого санітарного шефа 1-го Корпуса. Занедужання і смерть найкращих старшин на порядку дневнім, стрільців ховається денно
по кількадесять. Половина армії хорує на тиф, санітарний
шеф висказався, що це лише одна трета дороги цеї пошести.
Страшна кріза зависла над Армією, яка збільшається
все ще починаючимися майже масовими дезерціями стріль124
ців, які, розчаровані переходом до Москалів, можуть ледво
знести розліплені по місті прикази ,,русского коменданта”, а
всякі агітатори — з метою розложити армію — лише увихаються поміж ними. Населення по селах зараз як не вороже
супроти нас, то неприхильне, — агітують Поляки, большевики і Петлюрівці.
Сьогодня в ночі втікли з Начальної Команди всі вістові
крім одного, який лишився певно лише длятого, що заспав.
Всі помандрували до Галичини.
24. 11.
І-ший Корпус зачав сьогодня пересуватися в район, указаний передвчерашньою директивою. 9-та і 10-та Бригади вирушили в похід. 5-та Бригада ще в Липовци, 6-та в Винниці.
В прочих корпусах без змін.
І-ший Корпус доносить, що зі штабу та частин, підчинених прямо команді корпуса, здезиртирували досі: один четар і 78 стрільців, забравши з собою 26 коней, 11 возів, полеву кухню і саперський матеріял одної саперської сотні.
Щоби протиділати таким масовим дезерціям, видано зарядження, щоби всі старшини можливо всіми средствами
впливали на стрільців, пригадуючи їм їхню гідність та присягу, яку зложили вітчині. Понадто заряджено виставити на
всіх ведучих на захід дорогах полеві старшинські сторожі,
які перелапували би дезертирів. До заступника ДобрАрмії
полк. Саборського зверненося з проханням виєднати подібні
зарядження і зі сторони добровольчих властей.
Командант міста Винниці — капітан Сапунов видав між
иншим зарядження, щоби всі горожанські установи вивісили
російські національні фляги. Щоби тим не дразнити ще більше — і так вже розбурханих умів стрілецтва зглядно щоби
цему в якійсь мірі протиділати, заряджено з нашої сторони
вивісити на всіх будинках, де містяться галицькі частини
або заведення, український національний прапор.
Російський командант міста зарядив понадто мобілізацію всіх старшин, і перехід до старого календарного стилю
та петроградського часу.
На місце відійшовшого сотника Коха назначено прибічним адютантом ген. Ціріца сотника Турчина, а сотникови
Левицькому поручено провадити бюро пропаганди.
З Одеси наспіла відомість, що Диктатор, переїхав вже з
Румунії на територію ДобрАрмії (непровірена).
25. 11.
І-ший Корпус почав свою перегрупіровку в район Козятин - Махнівка - Самгородок. 5-та Бригада завагоновує сьогодня перший транспорт до Козятина на стації Липовець.
9-та Бригада осягнула район Стар. Прилуки, а 10-та район
Мончино - Шандровка.
В прочих корпусах без змін.
Добровольці заняли Проскурів, Ярмолинці і Дунаївці.
Для виобразування старшин генерельного штабу поручено начальникам генеральних штабів звернути увагу на
практичне виобразування таких з тим, що після три-місячної
служби таких учеників в якімсь зі штабів можуть вони бути
приділеними до генерального штабу.
На кладовищі Запасної Лічниці ч. 1. відбувся похорон
поручника Федюшки Миколи (М. Євшана) і сотника Щуровського.
26. 11.
І-ший Корпус продовжує далі свою перегрупіровку. Перший ешелон 5-ої Бригади прибув на стацію Козятин, решта
бригади на стації Липовець. 9-та Бригада переходить в район
Больший і Малий Чернятин. 10-та Бригада відпочиває. В прочих корпусах без змін.
Для ліквідації шепелівського повстання в Хмельнику
висланий тамтуди відділ пор. Д-ра Давида не дав ніяких
результатів. Команді корпуса наказано прослідити цю справу, винних потягнути евентуально до відвічальности. Щоби
справу остаточно закінчити, а головно, щоби відібрати від
Шепеля забране ним майно ІІ-го Корпуса і других частин,
вислав І-ший Корпус тамтуди свій полк кавалерії.
Щоби з одної сторони не позбавити Винниці з залоги, —
6-та Бригада з огляду на перегрупіровку 1-го Корпуса має
відійти, — та з другої сторони, щоби дати фронтовим частинам змогу відвушивитися, заряджено слідуюче: l l -та Бригада має прийти до Винниці дня 27. XI., а 2-га Бригада 28.
XI. 6-та Бригада відійде дня 28. XI., команда 1-го Корпуса
відійде 29. ц. м.; того самого дня має прибути до Винниці
штаб ІІІ-го Корпуса, який з двома своїми бригадами перебирає стаційну й охоронну службу в Винниці.
Щоби в який небудь спосіб перевести асанацію міста,
відвідала сьогодня санітарна комісія, зложена з сотн. лікара
Д-ра Гайдукевича та трох старшин — відпоручників команди міста і стадійної команди П-го Корпуса, всі відділи та
частини, розміщені в Винниці. Після провірки всіх закватированих частин поставила комісія внесок, щоби — як можна
— найбільше частин стягнути з міста до Кримських касарень,
де під строгим одноцільним наглядом можна би перевести
яку-таку асанацію, призначивши там осібного лікара. Комісія звернула увагу на діяльність і поведення старшин, яких
багато мешкає поза своїми частинами, не старається про них,
а в багато відділах витворилася справницька господарка
(фельдфебельвіртшафт) в повнім розцвіті.
На підставі цего внеску заряджено спеціяльно в Винниці перенесення всіх дрібних частин та їх старшин до касарень, взагалі звернено увагу на більше совісну діяльність
старшин.
Команді Етапу Армії, що мала після послідної директиви перейти до Жмеринки, на ЇІ просьбу лишитися в Барі, бо
в Жмеринці страшно поширені пошести, дозволено далі в
Барі перебувати.
Вже дня 20-го ц. м. затвердив ген. Ціріц нові інструкції
для організації Начальної Команди. Після них поділено цілу
команду на три відділи: оперативний, матеріяльний і загальний (їх начальники: отаман Ціммерманн, от. Зеегорш і от.
Лисняк). Праця має відбуватися після німецького взірця.
Команда Етапу не є тут предвиджена. Досі однак вся праця
при Начальній Команді біжить своїм старим трибом, нові інструкції викликали лише певну дезорганізацію в праці і дезорієнтацію референтів. Причиною цему: брак відповідних
поміщень, а ще більше безрадність начальників відділів, —
ізза браку відповідних середників.
Сьгодня видано додаткові постанови відносно праці оперативного відділу, в яких — беручи під увагу істнуючі обставини — було конечним зробити деякі відхилення від первісних інструкцій.
27. 11.
І-ший Корпус:
Решта 5-ої Бригади погрузилася на стації Липовець і
находиться в дорозі до Козятина. 9-та Бригада мала осягнути район Заліванщина - Самгородок - Юзеповка, 10-та Бригада район Зазулинці - Вікторівна.
I-ший кінний полк, призначений до ліквідації повстання в Хмельнику, осягнув Янів.
В прочих корпусах без особливших змін.
I I -та Бригада ІІІ-го Корпуса в поході до Винниці.
5-та дивізія добровольців наміряє з підчиненою їй 5-ою
Бригадою наступати на Бердичів. З огляду на дуже малий
стан бригади та на находячіся в Бердичеві большевицькі сили наступ не має виглядів на успіх. Щоби оминути непотрібних страт в людях, запропоновано Штабови Військ в Одесі
не переводити цего маневру, тим більше, що Начальна Команда наміряє перевести цей рух цілим І-шим Корпусом.
Щоби оминути непорозумінь, видав ген. Шіллінг наказ,
в якім розмежовує компетенції поодиноких командантів відносно повнення стаційної служби. А іменно начальником гарнізону являється найстарший рангою командант частини без
огляду, чи „Москаль” чи „Галичанин” . Агенди стаційної команди ведуть два команданти, один галицький, другий — добровольчий, при чім послідний, в місцевостях, де нема цивільної влади, виконує функції тої ж.
В полуднє прибув з Камянця хорунжий Коник, який
розказує слідуюче: „Бригада полковника Вариводи з частинами прибувших з Польщі й Італії полоненими виносить приблизно 16.000 чоловік; складається вона з піхоти, артилерії
та кавалерії і має бути добре одягнена і виряджена, має коні,
70 гармат, кріси, крісову й артилерійську муніцію, кілька
літаків, запаси обуви, біля й одностроїв. Перший ешелон цеї
бригади відійшов з Дайтш-Ґабель 3-го падолиста ц. р. і прибув через Словаччину, Трансильванію 12-го падолиста до Букарешту. З Букарешту вислано до Камянця як кватирерів
отамана генерального штабу Дякова і сотників Маташіча і
Майнля. Вони прибули до Камянця якраз в тім часі, коли
евакуувалася Диктатура. Не передчуваючи нічого, залишилися вони в Камянці на другий день і о 12-ій годині в полуднє арештували їх Поляки, при чім йому (хорун. Коникови)
вдалося втекти і донести о цім Начальній Команді”.
Начальна Команда віднеслася з тим всім до генерала
Шіллінга, щоби добровольці виєднали перевезення цілої бригади на територію ДобрАрмії, а понадто щоби арештованих
в Камянці старшин цеї бригади відставлено на територію
ДобрАрмії.
В Начальній Команді зголосився сьогодня генерал Гембачев, командант транспорту Диктатури.
28. 11.
I-ший Корпус:
9-та Бригада в районі Заліванщина - Мончинці, 10-та
Бригада в районі Козятин - Кордишівка - Махаринці. 6-та
Бригада вимашерувала з Винниці, находиться в поході до
Сальника. 1-ший кінний полк ночував в Янові, сьогодня вирушає далі на Хмельник; відомостей не одержано. 5-та Бригада прибула до Козятина.
II-гий Корпус:
Без змін. Стан хорих корпуса виносить в загальних числах 110 старшин і около 3290 стрільців.
III-тий Корпус:
l l -та Бригада прибула до Винниці. 2-га Бригада в поході
до Винниці.
Автопанцирний Дивізіон Галицької Армії, що досі був
в стані 1-го Корпуса, підчинено ІІІ-ому Корпусови.
Генерала Кравса, що завтра має прибути зі штабом IIIго Корпуса до Винниці, назначено тут стаційним командантом.
Штабови Військ Новоросії — генералови Шіллінгови
зроблено представлення про матеріяльні й санітарні відносини армії. Залізниці — від часу приходу добровольців —
цілком стали, заосмотрення в харчі неможливе. Майже 50%
стану армії хорує, з 32-ох лікарів захорувало 15. Ждати далі
цілими днями на обіцяну санітарну поміч вже не можна.
З Одеси прибули сьогодня старшини звязку для Галицької Армії. В Начальній Команді лишається девять старшин,
а до кождого корпуса відійшло по трох. Всіх їх представив
був полковник Саборський Начальному Вождови і Начальникови Штабу. Про це приділення повідомлено корпуси, взиваючи старшин віднестися до своїх російських товаришів з
отвертістю й належною військовою пошаною.
До Начальної Команди приділені: полковник генерального штабу Саборський, при нім штабс-капітан Клушин, поручник Бодаговський, до артилерії — полковник Полянський, Інтендантури — полковник Генкурін, санітарний представник — штатский совітник Білевич, ветеринарійний представник — коллєжский асистент Салімовський, транспорт —
капітан Ченцов, діловод — коллєжский регістратор Бінкі.
В начальника штабу була делегація від Бригади У.С.С.
в справі настановлення нового команданта, бо дотеперішний
командант — отаман Букшований, не хотячи погодитися з
сучасним станом річей, віддалився з декільки старшинами і
сто людьми кудись на Старо-Константинів, — правдоподібно
получився з відділом отамана Коновальця, який — після чуток — має находитися в поход* в північнім напрямку.
Цікаве, звідки большевики повзяли підставу для проголошення депеші по радіо, що 2.000 Галичан перейшло на їх
сторону. Депеша з дати — Москва 26. XI.
29. 11.
І-ший Корпус:
Команда Корпуса виїхала з Винниці до Кордилівки. Другий транспорт 5-ої Бригади на стації Глухівці, решта в Козятині. 10-та і 9-та Бригади в осягнених вчера районах. 6-та
Бригада, вирушивши з Винниці, ночує в Нападовці. 10-та
Бригада стратила підчас свого походу 200 людей, в тім 60
дезертирів, а решта хорими на тиф.
Заряджено реорганізацію й обсаду галицьким перзоналом Автопанцирного Дивізіона Галицької Армії. На команданта назначено сотника Максимчука.
Отаман Льонер — начальник штабу ІІ-го Корпуса —
предложив розпучливий звіт про санітарні відносини в корпусі. Він прохає в імя гуманности і культури звернутися з
зазивом до всего світа, щоби прийшов з ратунком геройській
армії, що з такою посвятою бореться за свою свободу.
З Одеси наспіло повідомлення, що в дорозі до Винниці
находиться санітарний поїзд з матеріялами, сорок лікарями і
понад сто сестрами. Про це повідомлено всі корпуси в надії,
що згаданий транспорт за 2-3 дні прибуде до Винниці.
Вулицями Винниці пересунувся сьогодня величавий похоронний похід. Похоронено команданта Запасної Лічниці
ч. 1. полковника-лікаря Д-ра Ямполєра та поручника Мойсейовича.
Команда ІІІ-го Корпуса прибула до Винниці. Генералчетар Крас обняв обовязки стаційного команданта.
за. її.
І-ший Корпус:
6-та Бригада перейшла в район Махнівки. Впрочім без '
змін. Бездонні дороги утруднювали похід 1-го Корпуса, зла
погода і бідна в припаси до життя та заражена пошестями
околиця спричинили збільшення великого числа хорих.
В прочих корпусах без змін.
1-ому Корпусови поручено заняти і держати Бердичів
згл. район Чехи - Хмелище - Скаківка - Половецько - перехрестя дороги і шоссе на захід від Половецько - Скраглівка.
Штабови Військ в Одесі предложено прохання підчинити стоячі в районі Козятина, Хажина і Білополя добровольчі частини Команді 1-го Корпуса.
З ІІІ-го Корпуса наспів звіт про висліди і способи денікінської пропаганди. Денікінські власти — після звіту команди етапу ІІІ-го Корпуса — розліпляли відозви по місті
Деражні, що хто хоче, може вступати до їхнього війська, хто
ні, той може свобідио жити як цивільна людина, або виїхати
до Галичини. Одна така подібна відозва під наголовком „Галичане” мала бути розліплена і в Винниці, але зникла скоро.
В штабі появився „Універсал Головного Отамана Петлюри”, в якім він під датою Хмельник 15. падолиста ц. р. повідомляє, що Директорія постановою з 15-го падолиста ц. р.
ухвалила, щоби її члени Макаренко і Швець для державних
справ виїхали за границю, а йому — голові Директорії і Головному Отаманови українських військ передано верховне
керівництво всіми державними справами республіки. Далі
він в довгій відозві взиває народ і наказує до повстання проти
Денікіна.
Стан хорих Галицької Армії в самім етапі представляється так: Проскурів — 1600, Деражня — 500, Дунаївці —
200, Жванчик — 100, Крушанівка - Грушка — 200, Нова Ушиця — 100, Глібів — 150, Могилів — 400, Лучинець — 300,
Єлтушково — 200, Манківці — 150, Летичів — 500, Жмеринка — 500, Бар — 2500 (дві лічниці, лікарі — крім одного —
хорі), понадто в поменших місцевостях по 50 до 100 хорих.
З цеї причини всякі пересування етапу в умовлений договором район неможливі, про що зроблено представлення Штабови Військ в Одесі з проханням, відступити від виконання
дотичної точки договору.
1. 12.
І-ший Корпус зачинає переводити перегрупіровку, яка
до завтра має виглядати так: 6-та Бригада в районі Помчинці
- Кмітенка, 9-та Бригада Волчинець - Юрівка - Молотківці,
10-та Махнівка - Пліховая.
В Хмельнику привернено порядок, повстання зглядно замішання, викликані рештками Запоріжської Групи, зліквідовані, вигнавши їх 1-им кінним полком з батерією.
В прочих корпусах без змін.
Погода постійно лиха, мрачні по части дощеві дні.
Команда ІІІ-го Корпуса предложила слідуючий звіт Команди Бригади У.С.С.: „29. ц. м. (ц. є. падолиста) між год.
12-ою а 16-ою острілював гарматний полк У.С.С., розташований в селі Біликівка, село Майдан Головчинський за те, що
довший час люди з того села крали стало коні, рабували приїзджаючих, так цивільних як і військових, та з початку падолиста вбили одного підхорунжого з трома стрільцями з
Бригади У.С.С. в ціли грабежі. Вистрілено до 120 набоїв, розбито три хати. Наслідки: Делегація вислана з острілюваного
села заявила, що крадежі коней і грабежі більше не повторяться, та видали тих, що вбили чотирох У.С.С. й успіли
скритися. Взагалі в останніх часах в районі розташування
бригади діються страшні крадежі і грабежі. — Команда Бригади У.С.С. — Оп. ч. 868/1.”
2. 12.
І-ший Корпус відбуває пересування частин після вчера
зазначеного пляну. Штаб 1-го Корпуса перенісся на сахарні
заводи в Бродецькім.
В прочих корпусах без змін, бригади: У.С.С., 8-ма і 14-та
доносять, що дезерції в них устали.
З Штабу Військ Новоросійської области наспіли директиви, після яких 5-та російська дивізія — підчинена Київській Групі — має завдання очистити київську губернію, а
Група генерала Шіллінга має заняти район Коростень - Новоград Волинський - Шепетівка. З огляду на неясні завдання 1-го Корпуса наказано йому покищо останути в теперіш­
ній групіровці: вияснень зажадано в Одесі.
З огляду на це, що досі від дня 16-го падолиста не має
ніяких відомостей про Диктатора, вислано до посла Сінгалевича у Відни через Одесу слідуючу телеграму: „Начальна
Команда Галицької Армії заключила 19-го падолиста ц. р.
військовий союзний договір з головним командуванням російської ДобрАрмії. — Слідує зміст 1-ої і 5-ої точки договору. — Тому що після договору є присутність Диктатора Д-ра
Петрушевича в Одесі конечно потрібною, проситься подати
сейчас до відома, де находиться Диктатор. Після звідомлення удався Диктатор 16-го падолиста ц. р. через Жванець на
румунську територію, щоби через Румунію удатися до Одеси.
Дуже можливо, що Диктатор попався в руки Поляків підчас
їх походу на Камянець. — В такім случаю є необхідним, щоби член Правительства Західно-Української Республіки, заосмотрений правами Диктатора, якнайскорше прибув до Одеси для дальшого провадження політичних переговорів з правительством Денікіна. Начальна Команда Галицької Армії
просить о якнайскорше телеграфічне повідомлення через головнокомандуючого російською ДобрАрмією генерала Шіллінга в Одесі. — Микітка, генерал-четар.”
3. 12.
І-ший Корпус перевів сьогодня слідуючу перегрупіровку
своїх частин: 5-та Бригада — Гуровське - Музики - Панасівка, 6-та Бригада — Маркуші - Кмітенка - Обуховка, 1-ший
кінний полк осягнув район Демчин. 9-та Бригада як корпусний запас в районі Волчинці - Юрівка - Молотківці. 10-та
Бригада мала осягнути район Хажин - Жежелєво - Кикішевка - Терехово, бригада відмовилася однак від виконання цего
походу з причини, що їй не була відома його ціль. До команданта бригади звернувся генерал Микітка з одної сторони з
зазивом своєю енергією вплинути на бригаду, а з другої сторони вжити всіх стоячих йому до розпорядимости дисциплінарних і законних средств проти упертих елементів і проступників.
Тут не відомі ще блище мотиви і причини цего виступу
бригади і хто його спонукав. Мається однак переконання, що
наші частини лише з великим трудом дається спонукати
до виступу проти большевиків за денікінські інтереси, а інсинуація воювати за ,,Єдіну недєліму” була і є головним товчком до масових дезерцій стрілецтва, що в инших случаях
може обявитися у відказанніся послуху своїй команді.
Та не лише політична агітація зменшувала і зменшує
ще ряди стрілецтва, але ще більш болючіші жертви забирає
зі собою пошесть тифу. І-ший Корпус за кілька днів походу
стратив дуже багато на своїй боєздатносте.
В других корпусах без змін.
Відносно попередних інформацій про Бригаду Вариводи
— після докладного перевірення їх — виказалося, що вони
в високій мірі невірні з причини, що їх автор хорунжий Коник має бути не зовсім здоровий на умі. Фактом однак є, що
наші війська в Чехо-Словаччині давно готові до відїзду, залишаються однак там ізза транспортових труднощів. Про цей
стан річей повідомлено Штаб Військ в Одесі.
В слід за йдучою реорганізацією Начальної Команди на
чотири відділи заряджено повільне розвязання Команди Етапу Армії в цей спосіб, що вона має постепенно передавати
свої функції Начальній Команді. Корпусам поручено — на
взір організації Начальної Команди — переорганізувати в
відповіднім масштабі свої штаби.
Від довшого вже часу незвичайно цікавлять загал, а декого волнують події на денікіиськім фронті. Офензива большевиків, яку вони з великим успіхом провели від Ореля за
лінію Прилуки - Суми - Бірюч - Каляч - Царицин. Півколесом до ЗО верстов від Київа над Ірпенем біжить фронт на захід по Бердичів і Новоград Волинський. З кождим днем подають московські звіти якісь успіхи зі свойого фронту, а їх
війська вступили зараз з теріторії Московщини на теріторію України. Не з тою самою однак програмою — як минувшого року — вступають большевики на землі України. Хай
говорить про те виданий 2-го грудня Троцьким наказ до
військ: „Товариші. Салдати. Команданти. Комісарі. — Вступаєте тепер на теріторію України, яку ви очищуєте від денікінських банд. Україна — це край українського селянина і
робітника, і лише вони мають право на Україні господарювати і панувати. Ви маєте проте відноситися до працюючих мас
в місті і на селі з братерською любовію. Українські робітники
і селяне маються чути безпечними під охороною ваших багнетів. Памятайте, що Вашим завданням не є поневолити Україну, але її визволити. Після розбиття денікінських банд порішить працююча кляса увільненої України сама, як вона схоче жити з Совітською Росією. Ми всі твердо переконані, що
працюючі українські народні маси рішаться за як найтіснішим братерським союзом з нами. Виконайте отже Ваш обо134
вязок, Товариші. — Смерть денікінським гнобителям. Нехай
живе незалежна вільна радянська Україна.” — Це з одної
сторони. — А з другої сторони йде жвава організація „Української Комуністичної Партії”, яка мас свій центр в Житомирі і приступила до організації українського комуністичного
правительства в Житомірі під проводом Полозова. В тій партії згуртувалися покищо всі ліві українські партії. Все майже
українське громадянство симпатизує тому рухови.
4. 12.
І-ший Корпус наступає сьогодня на Бердичів. 5-та Бригада прогнала большевиків з Больших Ніжгурців та підійшла під сам Бердичів, 6-та і 10-та Бригади були відкинені
з-під Бердичева на лінію Большії Ніжгурці - Семенівка - Харинь - Кикішевка - Маркуші. І-ший кінний полк наступав
правдоподібно на Ришківці. Боєвий стан корпуса впав зараз
так: 5-та Бригада — 120 люда, 6-та Бригада — 90 люда, 9-та
Бригада — 150 люда, 10-та Бригада около 300 люда. 10-та
Бригада виконала накази команданта Корпуса.
З огляду на невдачний наступ корпуса на Бердичів згодилася Начальна Команда на відтягнення корпуса на вище
згадану лінію, де має він ожидати, аж перейде в наступ група полковника Зеленецького, яка повинна зробити це вже
6-го грудня. Для одноцільности наступу підчинено І-ший Корпус полковникови Зеленецькому як старшому рангою.
І-ший Корпус дійшов між тим на край своєї боєздатности. Командант корпуса полковник Шаманек предложив
докладний звіт про відносини. А іменно подібні симптоми, які
були в 10-тій Бригаді, проявляються і в других частинах.
Війська мусять відійти на відпочинок і він жадає навіть, щоби охорону перед ворогом переняли частини добровольців.
Наче в відповідь на повищі донесення видана була згадана
директива з підчиненням корпуса полковникови Зеленецькому для поновного наступу; директиву цю ж концепував полковник Саборський.
Прочі корпуси без змін.
З Ліону одержано радіо з дати 3-го грудня, яке говорить:
„Найвища Рада установила східні границі Польщі. Ті границі
є для Поляків дуже прикрі, бо вони є потягнені далеко по
заду розміщень польських військ, так що в цей спосіб польські війська находяться далеко в границях Росії” .
5. 12.
І-ший Корпус:
Частини, що стояли в Больших Ніжгурцях, відступили
вчера вечером перед ворожим наступом. Впрочім на фронті
стрілянина панцирних поїздів. Розвідочні події.
В прочих корпусах без змін.
І-ший Корпус в злуці з частинами полковника Зеленецького має завтра далі наступати на Бердичів. В ночи здезертирувало з 10-ої Бригади 19 підстаршин, 72 стрільців з одним скорострілом, 19-ти кіньми, одною кухнею та трома фірами. Вони подалися в полуднево-західнім напрямку. Заряджено, щоби їх на дорозі переловлено.
. І-ший
. Корпус в злуці з групою полк. Зеленецького готу­
6 12
ється до наступу. Пополудни заняли бригади 1-го Корпуса
північну, західну і полудневу часть Бердичева.
7. 12.
І-ший Корпус:
Бригади 1-го Корпуса оволоділи були Бердичевом, большевики — підпомагані трема панцирними поїздами — держалися на стації, куди наступали частини полк. Зеленецького,
підпомагані артилерією 1-го Корпуса. Большевики однак відкинули І-ший кінний полк зі Скраглієвки і вдерлися з північного заходу до міста. Частини, що були захопили двірець,
були примушені відступити на лінію ст. Бердичів, висоти
казарм, Бистрик.
Про Диктатора наспіли відомости, що Румуни — задержавши його в Чернівцях — поводилися з ним як з приватним
чоловіком, відібрали авто і гроші, і що він після цего мав виїхати до Чехії.
До Начальної Команди прибула місія з Одеси в складі
англійського полковника Етс (Г. С. Уатес), полковника Коновалова. Прибув й отаман Оробко. Полковник Етс інформувався відносно бригади Вариводи, італійських полонених, та
балакав в справі достави мундурів.
В ціли виповнення точки договору відносно пересунення етапу видано зарядження, щоби переїхали: Армейський
Господарський Уряд ч. 1. з Жмеринки до Херсона, разом з
відділом жандармерії (2-ох старшин і 100 люда), 2-га Автосотня ч. 1. і авто-майстерні з Винниці до Миколаєва (з відді136
лом жандармерії, 2-ох старшин і 100 стрільців). Про відїзд
тих транспортів повідомлено Одесу.
. .
8 12
Положення 1-го Корпуса під Бердичевом дуже скрутне.
Мужва змучена. Стан Бригад по ЗО крісів, артилерія без обслуги. Частини неспосібні до дальшого бою.
Генералови Шіллінгови предложено слідуючих два звіти:
,,Сітуація 1-го Корпуса: 5-та Бригада і Група добровольців
в силі 300 чоловік держить двірець Бердичів, 9-та Бригада
держить висоту касарень, б-та Бригада збирається в Бистрику, кінний полк — мабуть в Пятигорці. Боєвий стан змалів
через хороби до тої степени, що в бригаді є всего ЗО чоловік
разом з стрільцями від скорострілів. Артилерія не має стрільців до обслуги. В двох днях буде виносити боєвий стан піхоти
й артилерії — мабуть 0 (зеро). Наколи І-ший Корпус не має
зівсім пропасти, треба його як найскорше забрати від контакту з ворогом. Прошу тому о як найскоршу зміну 1-го Корпуса
і перенесення його поза полосу Козятин - Махнівка - Крижанівка. Инші частини Галицької Армії є також по причині пошести неспосібні до всякої оперативної акції. 8. ХП. l l -та год.
— Ціріц, генерал.” Оп. ч. 7077.
Другий звіт:
,,Сітуація в районі Бердичева вимагає як найскоршого
притягнення нових свіжих сил, щоби установити назад первісне положення. Ані І-ший Гал. Корпус ані складаючася з
найвище 300 крісів група добровольців не є в стані посунутися до Бердичева. Командант 1-го Корпуса доносить, що наколи ще сьогодня не наступить якась акція добровольців, він
буде примушений відтягнути частини, щоби не мати контакту з ворогом. Командант корпуса твердить, що ворог в Бердичеві не є зівсім сильний і що по притягненні не дуже великої але свіжої частини вдасться зробити в Бердичеві порядок. Вказуючи на донесені тутешним оп. ч. 7077. обставини,
я підпираю просьбу команданта корпуса як найгорячіше і
прохаю як найскоршого рішення. 8. XII. 12-та год. оп. ч. 7078. — Ціріц, генерал.”
В прочих корпусах без змін.
Радіо з Науен доносить під датою 7. XII.: „Після варшавського донесення переходить східна Галичина зі Львовом і нафтовими теренами на 25 літ під польський заряд. Вона має мати автономію з власним правительством, соймом,
як також з власним військом, яке може бути ужите лише до
оборони. Після 25-ти років наступить оконечне рішення.”
Вечером о 8-ій годині виїхав Начальний вожд генерал
Микітка з генералом Ціріцом і деякими старшинами штабу
до Одеси. Генерала Микітку заступає на той час генерал
Кравс.
В районі Христинівки - Зятківці появилася повстанча
група — около 300 штиків. Штаб Військ Новоросійської области наказав Начальній Команді Гал. Армії зліквідувати
цю групу. В наслідок цего зарядив ІІІ-тий Корпус висилку
тамтуди одного панцирного поїзду і 20 людей.
9. 12.
І-ший Корпус:
Большевики наступали з західної части Бердичева на
Бистрик, відступили однак перед нашим огнем назад. О 9-ій
годині наперли вони скупченими силами на висоту касарень
і відкинули 9-ту Бригаду на висоти на північ від Хажина,
9-та Бригада відігнала їх однак протинаступом назад. По занятті большевиками Бистрика і Житинця мусілося опустити
висоту касарень. Полковник Зеленецький наказав 1-ому Корпусови держати лінію Терехово - Кикішевка - Паличинці, а
добровольчій групі лінію Большия Ніжгурці - Семенівка Хажин. Находячіся в тім районі 5-та і 9-та Бригади перенесено до Жежелєво - Бродецькоє. 10-та Бригада держить Терехово - Кикішевка, 6-та Поличинці, кінний полк — Обуховка - Райгородок.
В прочих корпусах без змін.
Стан хорих в П-гім Корпусі піднісся до 144 старшин і
4000 стрільців. За час епідемії в области корпуса померло 20
старшин і понад 200 стрільців.
Видано зарядження для переходу Армії на відпочинок в
район Балта - Ольвіопіль - Єлисаветгород - Полтавка - Миколаїв - Херсон, з тим, що ті зарядження служать як директиви
для кватирункових відділів. Корпусам приділено слідуючі
райони: І-ший Корпус: Балта - Ясеново - Криве Озеро - Ольвіопіль (там Команда Корпуса) - Лиса Гора; ІІ-гий Корпус:
Ново-Українка - Плешаний - Ташлик - Большая Вишка - Єлисаветгород (Команда Корпуса) - Знаменка - Нова Прага Верблюєвка; ІІІ-тий Корпус: Новогригоріївка - стація Долин138
ськая - Казанка - Новий Буг - Полтавка - Заселє - Миколаїв
(Команда Корпуса) - Херсон.
10. 12.
На фронті 1-го Корпуса спокійно. Корпус групіруеться
сьогодня: 9-та Бригада — Бродецькоє, 5-та Бригада — Жежелєво, 10-та Бригада — Терехово, 6-та Бригада — Поличинці - Маркуші, кінний полк — Обуховка.
В районі Уланів - Поборожня - Янушполь находиться
петлюрівська група, — мабуть Запоріжська Дивізія в силі
250 до 300 штиків з 9-ти гарматами. Команді Корпуса (1-го)
наказано не впускати до постоїв корпуса чужих відділів, а
поручено їй притягнути до своїх відділів всіх Галичан, що
були в петлюрівській армії, поставивши їх під догляд. З огляду на це, що ця група мала намір порушатися в північнім
напрямку, що загрожувало 1-ому Корпусови, предложено
Штабови Військ в Одесі прохання, щоби — згідно договору,
що Галицька Армія не буде битися з петлюрівськими військами на фронті, — відтягнено І-ший Корпус так далеко, щоби він стратив контакт з тими частинами.
В прочих корпусах без змін.
З Науен одержано слідуюче радіо з 10-го XII.:
1) ,,Після донесень варшавських часописей — поручений Полякам мандат до заряду східною Галичиною на 24
роки установляє слідуючі границі для автономії східної Галичини : На півночі стара австрійсько-російська границя, далі
на захід границя громади Белзець, між повітами Цішанів і
Рава Руська, як і між Цішановом і Яворовом, дальше через
границі повітів Ярослав і Перемишль з одної сторони, а повітів Яворів - Мостиска - Самбір і Старий Самбір з другої сторони, далі йде границя 3 кільометри на схід від Хирова, потім між ріками Стрвяж і Дністер, то значить вона відтинає
частину старо-самбірського повіту, а вкінци через границі повітів Добромиль і Ліско з одної сторони, і Старий Самбір і
Турка з другої сторони до словацької границі.”
2) ,,На польсько-большевицькім фронті заключено десятидневне перемиря в ціли уможливлення повороту закладників і збігців з Росії.”
Радіо з Миколаєва з дати 9-го грудня говорить: „Командант донської армії — генерал Сідорін заявив одному представникові! преси: — Большевики сконцентрували всю свою
увагу на полудневий фронт; з усіх фронтів посилають вони
туди свої найліпші сили. Рівночасно підприняли перзональні
зміни в команді, а іменно установляють на місце непевних
російських старшин німецьких старшин, а особливо на технічних посадах в генеральнім штабі. В тім моменті ми мусимо видержати незвичайний натиск, бо ми воюємо не лише з
совітською Росією, але також і з Німеччиною, при чім Німеччина, бачучи безсильність антанти і сподіючися для себе успішного продовження війни, вступає явно в цю боротьбу . . . ”
11. 12.
На фронті і в районах корпусів без змін.
Петлюрівська група з Уланова, яку оцінено на 3000 до
4000 люда, перейшла в район Хомутинці - Пісаревка - Гулевці з метою перейти завтра в район Голєндри.
Після звіту ІІІ-го Корпуса поширюється в Бригаді У.С.С.
тиф в застрашаючий спосіб. Денно вмирає пересічно один
старшина і шість стрільців. Крім тифу є ще случаї чорної
віспи і дезинтерії. Цілу бригаду обслугує один санітарний
хорунжий.
12. 12.
На фронті 1-го Корпуса спокій.
Група Тютюника (названа вище петлюрівська група)
перейшла сьогодня з ранку залізницю Калинівка - Козятин.
Кінна стежа, вислана ІІІ-им Корпусом для розвідки в напрямі на Брусилів, заїхала перед село Пеньківка, яке — уорожене — обявило себе самостійним і не впускає ані не випускає зі села нікого. Пеньківка має 600 узброєних людей, 50
скорострілів і 6 гармат. Стежа звернулася на Мізяків.
Від Русского Народного Сов'Ьта Прикарпатской Руси
(предсідатель — Цибик) наспіла привітна телеграма до Галицької Армії слідуючого змісту: ,,Родино. Русскій Народній
Сов'Ьт'ь Прикарпатской Руси, узнавь о вашемт> переході на
сторону ДобрАрміи, искренно обрадовался зтому правильному и спасительному для нашей Родиньї р'Ьшенію. Занятая
прив^тствуеть поздравляетт> Вась и просить Божаго благословенія предстоящей Вамт> борьб£ за свободу и благо нашей Родиньї”.
Друга-ж від „Общества ,,Славьянское Единение” (предсідник — митрополит Федоров): „Послушавь радостную
в'їсть о переході Галиційскаго корпуса на сторону ДобрАр140
мій, Общество Славьянское Единеніе прив^тствуеть вьісшее
Галиційское Командованіе. В'Ьримть, что близокь чась, когда
возраждающаяся Россія, сь помощію славьянских'ь братьевт>
сокрушитт> большевизм'ь, порожденньїй исконньїм врагомт>
славьянства, Германіей”. Отсі телеграми вказують, що галицькі москвофіли і русскі славянофіли стараються використати наш перехід на сторону ДобрАрмії для своїх політичних
цілей.
Сьогодня о 6. год. рано вернулися ген.-чет. Микітка і
ген.-чет. Ціріц з Одеси, де їх торжественно приймали.
. .
13 12
На фронті 1-го Корпуса і в районах корпусів без змін.
Розвідка 1-го Корпуса виказала, що група Тютюника є
частиною розвязаної коло Любара Петлюрівської Армії. Козаки цеї групи походять з Полтавщини і кажуть, що хочуть
вернутися до вітчини; перейти до большевиків не думають.
Кінна стежа 2-ої Бригади, вислана до Лукашівки, зістала
вчера вечером заатакована через повстанців і повернула, оставивши четаря і двох стрільців як полонених.
Большевики вдерлися вчера після бою до Харкова, сьогодня заняли м. Полтаву та обсадили передмістя Київа на
лівім березі Дніпра.
Після донесень пропагандивних старшин уділяють нашим стрільцям перепусток (згл. паспортів) до повороту в
Галичину. Команда міста Жмеринки (добров.) та якийсь
польський комітет в Винниці Р. В. старається вислідити виновних.
14. 12.
На фронті і в районах корпусів без змін.
Як доносить от. Оробко з Одеси, Диктатор — після слів
начальника чехо-словацької місії Червоного Хреста в Букарешті, який приїхав в Одесу, находиться зараз в Словаччині.
Румуни хотіли з початку арештувати його, але на інтервенцію чехословацького посла закинули цей намір, та переїхати
до Одеси не дозволили йому. Наслідком цего переїхав він на
територію Чехо-Словаччини.
Преса Миколаїв подає в радіо-депеші опінію полк. Коновалова про Галицьку Армію, яку він мав нагоду оглядати
на фронті: „Галицькі війська, які перейшли до нас від Петлюри, боряться вже в наших рядах. Полк. Коновалов по своїй поїздці на фронт, де він переглядав галицькі відділи, зложив слідуючий звіт: — Галицька Армія віддала себе під необмежений і безконтрольний приказ ген. Денікіна. Армія перейшла в цілім своїм складі на нашу сторону і бореться
разом з нами проти большевиків. На всій обсадженій Галичанами території виконали без протесту вони прикази — як
заступники добров. командування. Галицька Армія находиться в знаменитім стані. Склад старшин величавий. Галицькі
старшини є інтелігентні і мають добре військове образовання.
В галицьких відділах панує дисципліна, яка удержує взірцевий порядок. Армія є знаменито узброєна і заосмотрена в технічний матеріял, має власні броне-поїзди, авта, літаки, радіостації, більшу скількість гармат і скорострілів і т. д. Фронт,
який я переглядав, находиться в найкращім стані.”
15. 12.
І-ший Корпус підпомагає наступи групи полк. Зеленецького на Бердичів артилерією. Впрочім без змін.
Петлюрівська група під командою отамана Юрка Тютюника, яка перейшла залізничий шлях Козятин - Винниця,
подалася на схід та перейшла залізницю Козятин - Умань
між ст. Рось і Литовець, наміряючи далі йти на Умань.
Зараз переводиться реорганізацію Галицько-Української
Армії, з корпусів твориться дивізії, з бригад полки стрільців,
які будуть носити числа бригад, з яких повстали. Бригада
У.С.С. зватиметься „І-ший галицько-український полк стрільців”. Основною засадою при реорганізації має бути: ...........
В Миколаєві творить Начальна Команда за згодою Добровольчого Командування „Збірну Станицю”, яка збиратиме всіх полонених Галичан, що находяться на теріторії ДобрАрмії, та відсилати їх до приналежних галицько-українських
дивізій.
Дивізіям приділила Начальна Команда слідуючі доповняючі округи:
1-ша Дивізія — Тернопіль, Бережани, Чортків;
2-га Дивізія — Львів (доповнення для 1-го полку гал.укр. стрільців), Золочів, Рава Русь., Перемишль;
3-та Дивізія — Самбір, Стрий, Станиславів, Коломия.
Радіо з Науен під датою 15-го грудня 1919. доносить про
упадок кабінету Падеревського, та створення на його місце
нового під проводом соймового посла Скульського. Військо142
вим міністром назначений ген.-чет. Леснєвський, заграничних
справ — Д-р Врублєвський, внутрішніх справ — Войцєховський.
Радіо Миколаїв з 12. XII. 1919. подає іменовання генерала
Врангеля командуючим ДобрАрмії на місце генерала Май
Маєвського. В своїм наказі до військ зазначує ново-іменований, що без милосердя буде нищити темні сили та карати за
погроми, грабіжі, насильство та піянство.
16. 12.
Група большевиків, складаючася зі 100 піших і 40 їздців, наступала з Клітенки на Поличинці, однак її відбито.
Вона цофнулася на північ. Впрочім без змін.
В Літині і в селах Воняків, Новоселиця і Пеньківка мається 600 до 700 повстанців, уоружених крісами і скорострілами, які наче наміряють в найближчім часі йти на Лукашівку, що на північний захід від Винниці; в останнім селі
змобілізовані Шепелем всі здібні до оружжа і стягаються
до повстанців.
Варшава (Русскульта). — На засіданні польського сойму 12. XI. Заявив премієр - міністер Падеревський в справі
східної Галичини: „Небезпека, що східна Галичина лише часово пійде під Польщу, ще не усунена, але Польща не може
бути без Львова. Польська держава не може сповнити своєї
історичної місії на сході без східної Галичини, якій ми даємо
широку національну автономію. Часове рішення не лише нам
некорисне, але погубне і для Українців, бо перепинило би
відбудову знищеної країни. Впрочім я заявив, що ні я ні
Дмовський такого трактату не підпише.”
Київська часопись „Промінь” з 7. грудня 1919. подає, що
по відомостям Пресового Бюра в Тифлісі, Батумі та Ерівані
зорганізовано українські генеральні консульства уряду Петлюри.
Радіо Науен з 16. XII. 1919. „Після варшавського „Роботніка” Польща підняла наново переговори з совітською Росією. Польська комісія в Дорпаті має — перш всего — тільки
інформативні ціли, однак посідає також достаточні повновласти, щоби брати діяльну участь в мирових переговорах”.
Користаючи з побуту в Одесі, вислав ген. Ціріц через
курієра письмо до посла З.О.У.Н.Р. — Д-ра Сінгалевича у
Відні, в якім проситься повідомити Диктатора про сучасне
становище Галицько-Української Армії, що його присутність
тут необхідна, — дальше, сповістити, що в Команді ДобрАрмії пороблено заходи в ціли перевозу наших полонених з
Італії, Чехо-Словаччини, Відня, Будапешту, та закупленого
свого часу в колишній австро-угорській монархії воєнного
матеріялу, зброї та одягу для сто тисяч люда з Марсилії, —
відтак поставлено прохання до ДобрАрмії, щоби можна було
доповняти Галицько-Українську Армію німецькими кольоністами з херсонської губернії та щоби уладжено постійний курієрський звязок між Одесою і західноукраїнським посольством
у Відні. Добровольче Командування в Одесі — ген. Шіллінг
та американська й англійська місії обіцяли сповнити всі бажання, тільки що до деяких питань прим, що до набору німецьких кольоністів муситься увійти в порозуміння з Денікіном. Галицько-Українська Армія буде перенесена в район
Балта - Херсон - Миколаїв, Начальна Команда Гал.-Укр. Аркії перейде до Миколаєва. Дальше прохається повідомити п.
Диктатора, що Начальний Вожд Гал.-Укр. Армії підчас свого
побуту в Одесі був торжественно принятий почетною сотнею
і з музикою. 10-го і 11-го були основні наради, як з головнокомандуючим ген. Шіллінгом, з його начальником штабу —
ген. Чернавином, начальником оперативної канцелярії, начальником інтендантури, санітарним шефом і начальником
Залізно-Дорожної Військової Управи, так і з шефом американської місії, яка має звичайно своє місце побуту в Букарешті, і шефом англійської місії в Одесі.
Ген.-чет. Микітка захорував на висипний тиф. На час
його недуги переняв — на його просьбу — команду ГалицькоУкраїнської Армії ген.-чет. Тарнавський, що Добровольче
Командування приняло до відома.
З огляду на заняття большевиками Полтави і Харкова
та їхній енергійний наступ в цих напрямках — на внесок
Начальної Команди Гал.-Укр. Армії — галицькі частини не
будуть розташовані в районі Єлисаветгорода, Новомиргорода
та Нової Праги, тільки в другім районі відпочинку — більше
на захід від цего.
I-ша Гал.-Укр. Дивізія перейде в район: Бірзуля, Балта,
Борщі, Ясеново, Ольвіопіль. Команда Дивізії і запасні частини в Балті.
II-га Гал.-Укр. Дивізія в район: Ново-Українка, Арбу144
зинка, Александрівка, Вознесенськ, Березівка, Петрівка, Покровське. Команда Дивізії і запасні частини в Вознесенську.
ПІ-та Гал.-Укр. Дивізія в район: Новий Буг, Полтавка,
Миколаїв, Херсон. Команда Дивізії і запасні частини в Миколаєві.
17. 12.
На фронті 1-го Корпуса і в районах корпусів без змін.
Населення місцевостей на північ від Винниці заховується
зглядом нас неприхильно, не хоче продавати поживи, фуражу. Очікують большевиків. Після донесень цивільних, з Липівця і Ілинець банда махнівців прогнала добровольчі відділи
і захопила власть.
Большевицькі ліво-бережні відділи здобули дня 16-го
грудня о 17-ій год. ЗО мін. по завзятім бою Київ. Крім того
заняли большевики Купянськ, Переяслав і Богучар.
Сьогодня видав ген.-чет. Тарнавський наказ військам, в
якім повідомляє про переняття команди на час недуги ген.
чет. Микітки, закликає до видержання в рядах та жадає повного довіря для себе і його діл, рівночасно заповідає встановлення при Начальній Команді політичного реферату, зложеного з відомих наших політиків, якого обовязком буде кермувати політичним життям Армії аж до приїзду Диктатора,
з яким будеться старати як найскорше увійти в звязок.
Через Добровольче Командування в Одесі вислано до
посла З.О.У.Н.Р. — у Відні — Д-ра Сінгалевича депешу про
недугу ген.-чет. Микітки та тимчасову зміну в Начальній Команді з просьбою сповістити про це Диктатора,
До ген.-квартирмайстра ген. Чернавина в Одесі вислано
знову звіт про тяжке становище 1-го Корпуса — головно під
санітарним зглядом та просьбу витягнути його як найскорше
з боєвого фронту, та перенести його до місцевостей більше
на полуднє від Бердичева, де санітарні відносини зглядно
корисніші.
18. 12.
На фронті 1-го Корпуса наступали большевики на фронті
Іванківці - Поличинці. О 15-ій год. відкинено наші частини з
Кикишевки і по части з Терехова.
На стації Голєндри, що між Козятином і Калинівкою,
находяться повстанці Волоха.
Радіо Москва 18. XII. — „В ціли сотворення сильного
робітничо-селянського правительства на теріторії вільної совітської України зорганізувався все-український революційний комітет, в склад котрого входять Петровський, Мануільський, Тятенський і представники українських комуністів,
боротьбістів, і лівих есерів. Революційний комітет видав до
робітництва і селянства України таку відозву: ,,Вибила година освободження робітників і селян України. Вільна, независима українська соціялістична совітська Республіка (У.С.С.Р. — прим.) знову воскресає. Вона буде йти рука в руку з
російською совітською республікою. Злучення їх армій в одну
російсько-українську червону армію буде запорукою сили того союза. Як лише більша часть України буде освободжена
спід біло-гвардійського ярма, буде як найскорше скликаний
всеукраїнський конгрес совітів”.
З Команди 1-го Корпуса наспів слідуючий звіт про становище корпуса: „Знаючи про положення, моральний стан і
настрій корпуса, чуюся приневоленим просити, щоби відвести
як найскорше останки корпуса з теперішного району. Весь
район наслідком неустанних боїв і переходу найріжнородніших воюючих сторін і банд є пересичений всякого рода агітацією. Дезерція, яка, як здавалося, скінчилася в корпусі,
появилася тепер наново. Песимізм, який закорінився в поодиноких відділах, найшов собі на жаль через останні події
новий корм. Про боєвий стан корпуса Начальна Команда є
поорієнтована через кількаразові донесення. Він погіршається очевидно з дня на день. Дві бригади корпуса взагалі вже
більше не істнують. Це є 6-та Бригада, яка має до бою тільки
всего кілька їздців, і 9-та Бригара, яка тільки розпоряджає
кількома виздоровцями. Прохаю зважити, що корпус не може в теперішнім своїм стані представляти для ДобрАрмії
ледве яку підпору, а натомість настоювання на тім, щоби
корпус був до безконечности на фронті, мусить довести його
вкінці до розвязання. ” Цю депешу предложено Штабови
Войськ Новорос. области в Одесі.
19. 12.
Частини 1-го Корпуса стоять на лінії Бродецькоє - стація
Бродецькоє - Юровка. На фронті артилерійський вогонь і діяльність стеж.
В районах прочих корпусів без змін.
. .
20 12
Частини 1-го Корпуса держать лінію Бродецькоє - стадія
Бродецькоє - Юровка. На фронті діяльність артилерії і стеж.
В районах прочих корпусів без змін.
Терміново-розвідочний звіт Штабу Войск Новорос. области з 20-го XII. ц. р. подає слідуюче про польський фронт:
„В районі Камянця розташована бригада піхоти і 6-тий уланський полк, в районі Гусятина 143-тий піхотний полк і в районі сіл Городок, Сазано 144-тий піхотний полк, при чім в
самім Городку курінь з трох піхотних й одної скорострільної
сотні і четою уланів. Отсі частини входять в склад дивізії
окремо тактичного призначення, її штаб находиться в Борщеві. Командант дивізії — французької служби генерал Боне. По агентурним донесенням — в Тернополі під видом
інтерновання збирається і формується українська армія. Українське міністерство заграничних справ поміщується в Варшаві, гостинниця Брістоль. Петлюра на днях виїхав з Варшави, оставивши там свою сімю.”
На приказ Команди Войск в Одесі тяжка артилерія Галицької Української Армії відходить через Миколаїв, Снігіровку, Берислав, Перекоп в район Джанкой на Кримі, а летунська сотня до Севастополя.
Сьогодня виїхали в Одесу від Начальної Команди сотник
Левицький Осип і сотник Турчин Лука, звідки мають удатися
до Праги до Диктатора, щоби його поінформувати про сучасне становище Галицько-Української Армії та засягнути у него вказівок політичної натури.
По приказу Команди Войск Новобл. розпічне ДобрАрмія
пляновий відворот ізза успіхів большевиків на лівім березі
Дніпра та коло Київа. ДобрАрмія має завдання до 23. грудня
ц. р. включно держати лінію Самгородок, Сквіра, Біла Церква, відтак до 27. грудня включно лінію Опичинці, Дзьонків,
Володарка і Тараща, а вкінці трівко лінію Гайсин, Бузовка,
Русановка, Мошин.
Для обезпеки району Жмеринка остає група полк. ТуганБарановського з кримським кінним полком і гірською батерією.
Галицько-Українська Армія має прикривати Винницю.
З огляду на цю зміну в положенні Галицька Українська
Армія має похідним порядком дня 23. грудня ц. р. почати
скупчуватися в районі Винниця - Браїлів - Жмеринка - Рахни - Вапнярка, по чім буде перевезена в призначені райони
відпочинку. І так ІІ-гий Корпус має відійти в район залізничої стації Рахни Лісові - Юрковка і на схід звідси, Бригада
У.С.С. до Бишика - Слєди на північ від Рахнів. Команда ІІ-го
Корпуса до Рахнів. ИІ-тий Корпус в район залізничої стації
Будки і Ярошинка. Команда ІІІ-го Корпуса до Муравськая
Пєнковка на південь від залізничої стації Ярошинка. І-ший
Корпус в район Винниця і зал. ст. Тюшки, Гнівань, Браїлів.
Обезпеку Винниці ітзренимає І-ший Корпус, якому в тій ціли
підчиняється кінну бригаду Шепаровича ІІІ-го Корпуса, Відділ народньої Сторожі — сотника Ващука, броне-поїзд „Галичина” і два панцирні авта. — Етап остає покишо незміненим.
. .
21 12
На фронті 1-го Корпуса пройшла ніч спокійно. Вечером
обсадили большевики Волчинець і Бродецькоє. І-ший Корпус
стоїть: 6-та і 9-та Бригади — Махнівка, 10-та Бригада — Молотковці, кінний полк — Юровка, 5-та Бригада — Черепашинці.
22. 12.
На фронті 1-го Корпуса большевики о 14-ій год. наступали на Махнівку, до якої від 17-ої год. телефонічний звязок
перерваний.
Сьогодня дві наші стежі, одна в Стрижавці, друга на північ від Калинівки, були нападені та обступлені переважаючими в силах бандами.
Радіо. Науен 22. XII. Найвища Рада в Парижі означила
на своїм засіданні дня 18. грудня границі східної Галичини і
Буковини.
„Варшавская Рєчь” — орган Денікіна з 5. XII. ц. р. пише: „Втікачі з Київа й Одеси доносять, що південна Україна
стоїть в огні повстання. Весь край находиться в стані страшного заворушення. Протягом одного року міняв Київ десять
разів свого пана. Ходить вістка, що підчас коли одна часть
міста була в руках ДобрАрмії, друга занята повстанцями Зеленого. Багато українських міст находиться в руках повстанців, які — по всякій імовірности — йдуть походом на Одесу.
Звязок між поодинокими добровольчими частинами перерваний, багато відділів є зданих на себе самих. Велику переш148
коду в створенні неділимої Росії творять новоповсталі республіки, тому що відносини до них є крайно напружені.”
„В Копенгазі відбуваються від якогось часу переговори
між Англією та совітською Росією в справі обопільної виміни
полонених. Переговори йдуть дуже важкою ходою, все під
вічною загрозою зірвання.”
На приказ Команди Войск Новобл. видано розпорядження формувати при Корпусах і Етапі старшинські відділи зі
всіх хвилево збуваючих старшин, щоби скріпити малий боєвий стан частин Галицько-Української Армії.
Щоби забезпечити відхід галицьких частин в новий район, знищено залізничий міст коло Калинівки та приготовано
до висадження у воздух міст між Винницею а Гніванем.
23. 12.
На фронті 1-го Корпуса спокій. Большевицькі стежі доходили до Мшанєц, Плеховая і Пустоха. І-ший Корпус стоїть: 9-та і 6-та Бригади в районі Куманівка - Лопатінськая,
10-та Бригада в районі Мончинці - Туга.
Впрочім спокій.
Після оперативного звіту з Москви, 22. XII. большевики
обсадили коло Київа ст. Боярка і більшу скількість сіл 15
верств на південь від него.
Радіо. — Миколаїв 23. XII. Преса. „Втікачі з Москви доносять, що до Москви прибув відділ німецької генеральної
булави — ген. Шомгавзен, отаман Каслєр і четар фон Гайслєр. їх приїзд являється вислідом тайного договору. Большевики обіцяли не вести в Німеччині ніякої агітації, а Німці
відновили свою піддержку большевикам і почали присилку
військових спеціялістів.”
Радіо. — Науен 23. XII. — Зєдинений конгрес рад в Москві вибрав — після донесення з Штокгольму з 20. XII. —
новий виконавчий комітет, при чім найбільше голосів дістав
Калінін. Лєнін став другим предсідником.
Стан хорих ІІІ-го Корпуса з дня 22. грудня ц. р.:
2-га Бригада: 11 старшин 322 стрільців в Тиврові
10 старшин 219 стрільців при частинах
8-ма Бригада: — старшин 166 стрільців в Жмеринці,
Потоках і Демидівці
2 старшин 224 стрільців -виздоровців
при частинах
2 старшин 230 стрільців в лічницях
у Винниці
стрільців
при частинах
старшин
473
—
Кав. Бригада:
2 старшин 108 стрільців при сотнях
Вишкіл:
— старшин ЗО стрільців в Браїлові
1 старшина 20 стрільців в Винниці
Обоз:
5 старшин ЗО стрільців в сотні в
Тел. Сотня:
Винниці
Валка 3/Ш :
— старшин 17 стрільців
Запасна Валка: — старшин 12 стрільців
І-ший Корпус відтягається здовж залізниці Козятин Винниця в напрямі на Винницю і має завдання обезпечувати
евакуацію Винниці. По виконанні цеї задачі має охоронна
група Винниці стягатися здовж вузко-шляхової залізниці на
Гайсин.
l l -та Бригада:
24. 12.
Перед фронтом 1-го Корпуса заняв ворог Нимічинці і
Вуйна.
Команда Етапу Армії з Бару доносить, що одержала від
Стаційної Команди Нова Ушиця слідуючу телеграму: „В згоді з гарнізонним командіром ДобрАрмії голошу, що Поляки
наступають на Нову Ушицю. Вчера прибула польська стежа
до Дунаївців. Тутешний добровольчий гарнізонний командант одержав приказ з Жмеринки від полк. Барановського,
щоби він по мірі наступу Поляків відступав на Проскурів і
Могилів Подільський, залишаючи територію Полякам. Добровольці гадають місто Проскурів і Могилів утримувати. Чи
Поляки наступають з ворожими намірами — тут не відомо.”
Отсю депешу передано ген. Шіллінгови в Одесі з заміткою, що в районі Дунаївці, Мінківці, Нова Ушиця і на полуднє находиться біля 1500 хорих Галичан, та з просьбою
видання негайного розпорядження, щоби команданти ДобрАрмії залишилися на своїх постах і через це напевно перешкодити, щоби галицькі війська і хорі не зіткнулися з Поляками.
25. 12.
І-ший Корпус групується, як слідує: 9-та Бригада в районі Турбів, кінна бригада ІІІ-го Корпуса, підчинена 1-ому
Корпусови, в районі Холевінці, 10-та в районі Сальник, 5-та
в районі Калинівки, кінний полк в районі Павловка, б-та
Бригада в районі Стадниця. ІІ-гий і ІП-тий Корпуси продовжують свій перехід.
Сьогодня о год. 15 і 1/2 виїхав з Винниці до Вапнярки
оперативний штаб Н.К.Г.У.А.: матеріяльний штаб має вирушити опісля другим ешелоном.
В ночі з 24-го на 25-го грудня заняв місто Винницю без
бою отаман Шепель з повстанцями. В ночі виїхали останні
добровольці, між иншим виїхав і старшина звязку ДобрАрмії при Гал.-Укр. Армії полк. Саборський зі всіми підчиненими йому добровольчими старшинами. На гост. Савой, в якій
поміщається штаб Шепеля, повіває синьо-жовтий прапор, на
бальконі 1-го поверха направлені на вулицю дулами два скоростріли, по місті увихаються де-неде Шепелівці з синьожовтою відзнакою на шапках та входять в розмову з нашими
старшинами і стрільцями, намовляючи їх остати у Винниці
та пристати до „батька Шепеля”. Розказують, що їхньої намови послухало вже декілька Галичан та пристало до Шепелівців. Галицьким частинам не роблять Шепелівці ніякої пакости, відїздови військових транспортів не ставлять ніяких
перешкод, до Галичан не почувають ніякої ворожнечі, відносяться приязно; ні вони Галичан, ні Галичане їх не займають.
На двірці не видно російської хоругви; кажуть, що зняв
її якийсь Галичанин.
Населення Винниці майже зі сльозами на очах прощає
відїзджаючі і відходячі галицькі частини, які своїм тактовним поведенням та толеранцією що до політичних переконань мешканців зєднали собі у них велику симпатію. Мешканці жили спокійно під охороною галицьких частин, тепер з
їх відходом глядять з трівогою на надходячі непевні часи.
Багато заможніших мешканців опустило вже заздалегідь
Винницю та удалося залізницею до Одеси. Кажеться, що за
вагон приходилося їм солоно оплачувати дотичним залізничим і військовим властям, декого з них коштував вагон 60.000
карбованців. З того приводу та ізза инших надужить нарікання на добровольчу владу в останнім часі не вмовкали. Населення, головно його буржуазні кляси, і перед Галичанами
заявляє своє негодовання добровольчим властям, яких приходу вони — ніде правди діти — з нетерпеливістю ждали,
сподіваючися, що добровольці заведуть лад і порядок; тимчасом в дійсности вийшло що инше.
. .
26 12
Ворог слідував двома кінними сотнями аж до Кордилівки. Група сотника Коссара (5-та Бригада і кінний полк)
прикриває евакуацію Винниці в районі Павловка, Слобода
Лявровська, Холевінці. 10-та Бригада в районі Щітки, 6-та
в районі Лука Мієлешковська. Начальна Команда Гал.-Укр.
Армії прибула на стацію Жмеринка і рано відїздить до Вапнярки.
27. 12.
В районі Винниці спокій. Бригади 1-го Корпуса осталися
сьогодня на своїх місцях крім 9-ої, що перейшла в район
Гніваня.
Н.К.Г.У.А. прибула на стацію Крижопіль.
ДобрАрмія наміряє держати лінію Помошная, на півд.захід від Ново-Українки, Ольвіопіль, Бірзуля. Наслідком цего видані досі прикази що до відтранспортовання в район
Балта - Вознесенськ - Миколаїв змінено, а саме ГалицькоУкраїнська Армія — по своїм зєдиненні на лінії Винниця Рахни — має перенестися піхотним порядком в район на
полуднє від Бірзулі.
Всі транспорти мається відсилати до Одеси, перш всего
всі нагружені транспорти з Винниці, Жмеринки й етапу, весь
технічний матеріял, харчові припаси і всіх негорячкуючих
хорих. Для відвезення хорих належить — по змозі — багато
порожняків перетворити на імпровізовані санітарні поїзди.
До Команди ДобрАрмії в Одесі вислано просьбу, щоби
відкликала сейчас свої команди двірців з Винниці, Жмеринки та Вапнярки, бо вони відсилають тільки добровольчі і цивільні транспорти, а галицькі транспорти даром ждуть на
дальше відтранспортовання; і так з цих неможливих відносин на залізниці з транспортів, які виїхали від 15. грудня,
переїхав тільки один через Вапнярку, три стоять ще в Вапнярці, шіснайцять в Жмеринці, одинайцять у Винниці. З виїмком небагатьох хорих потребуючих хірургічного лічення,
які приїхали до Вапнярки, ані один хорий не опустив армейського району.
Рівночасно повідомила Н.К.Г.У.А., що на місце відкликаних добровольчих залізничих властей утворить власні. Також предложено Команді Войск в Одесі просьбу, щоби вона
видала зарядження що до приміщення хорих і виздоровців в
Одесі, Тирасполі, Миколаєві і Херсоні.
28. 12.
На фронті 1-го Корпуса нічого замітного.
Большевикам вдалося посунутися на лінію Сквіра, Біла
Церква, Трипілля і перейти на правий беріг Дніпра коло Переяслава і Черкас. Коло останнього міста вже два дні ведуться завзяті бої за його посідання. Добровольчий Сімферопольський офіцерський полк розбив 27. грудня повстанчий відділ
в 4.000 люда в районі Липовця і заняв місто. — Поляки заняли того дня Мінківці.
Радіо. Париж 28. XII. — Кореспондент часопису „Темпе”
в Варшаві підчеркає вагу подорожі до Парижа нового польського міністра заграничних справ — Патека. Одним з головних питань, які займають п. Патека, є союз західних держав,
який утворено в Льондоні, тому що є конечним здати собі
з того справу, що вступлення Польщі в цей союз є необхідним. Всі обставини говорять на користь цего приступлення.
Географічне положення зглядом Німеччини, невгасаєма ворожнеча між тими обома краями і тісні узли, які на віки вяжуть Польщу з Францією. Як отже видно, може опісля подорож, якої першим наслідком є модифікація постанов конференції що до Східної Галичини, принести дуже важні наслідки, важні так для Польщі, як і для союзників. Трапляється
дуже щасливо, що п. Патек буде обговорювати отсі проблеми, тому що він поділяє погляди ген. Пілсудського — президента польської республіки, ніякого діссонансу не належить
сподіватися з цеї сторони, а це має своє значіння”.
З огляду на змінене положення вислано просьбу до Комвойск Новобл. в Одесі, щоби бувших галицьких полонених,
які находяться в области ДобрАрмії, збирано не в Миколаїві,
тільки в Одесі. Для утворення Збірної Станиці в Одесі вислано туди от. Гофмана.
29. 12.
Від 1-го і П-го Корпусів звітів не одержано. Після розвідочного звіту ІІІ-го Корпуса міщане Ворошилівки прогнали 27. грудня відділ денікінської кінноти, при чім зранили
одного Денікінця. Галичан пускають свобідно.
З огляду на зміну в положенні видано директиви відносно перегруповання Гал.-Укр. Армії в район між Бірзулею і
Одесою.
Мають осягнути похідним порядком, починаючи 31. грудня н. ст.: І-ший Корпус в район 8 кільометрів на північ від
зал. ст. Затише і 1 кольометер на полуднє від зал. ст. Іванівна,
потім етап аж до 5 кільом. на полуднє від зал ст. Веселий
Кут, потім ІІІ-тий Корпус аж до 6 кільом. на полуднє від зал.
ст. Роздільна і вкінці ІІ-гий Корпус аж до 2 кільом. на північ
від зал. ст. Вигода. Рівночасно з відмаршом Армії має бути
продовжувана евакуація ціннішого майна і матеріялу через
кермуючого транспортами от. Зеегорша.
Негорячкуючих хорих і виздоровців мається забрати
з собою, прочих оставити в лічницях. Для останніх мається
безуслівно оставити потрібний перзонал, санітарний матеріял
і харчі — на протяг 30-ти днів.
Охоронна група Винниці прикриває так довго цей район,
як цего вимагатиме потреба; евакуацію Винниці, а потім слідує за 1-им Корпусом.
На случай заняття міста Винниці большевиками призначила Команда 1-го Корпуса четара Гачкевича Осипа з кількома старшинами для опіки над позісталими хорими Гал.Укр. Армії. В Винниці остається около 3.000 хорих.
Щоби мати запоруку, що большевицькі власти будуть
добре відноситися до Галичан, зажадала НКГУА від ДобрАрмії передачі нам большевицького комісара Максимовича,
якого свого часу галицькі війська зловили під Бердичевом, а
тепер русска команда міста Винниці вивезла в Одесу.
ЗО. 12.
Бригади 1-го Корпуса займали вчера: Група сотн. Коссара: кінний полк — Калинівка; кінна бригада — Холевинці,
Турбів; 5-та Бригада — Стрижавка; 10-та Бригада — в Винниці : 9-та Бригада — Гнівань; 6-та Бригада — Ворошилівка.
Большевицькі стежі доходять до Туга і Заліванщина. Перегрупіровка ІІ-го і ІІІ-го Корпусів продовжується.
В районі Гнівань, Браїлів, в Винниці й околиці находяться відділи от. Шепеля.
Радіо. — Москва ЗО. XII. Преса. — „Денікінська влада
на Україні знівечила до щенту промисл і транспортові середники. Перед відворотом білої гвардії йшла залізниця тільки
що третий день. Звя5ку з Кримом, Одесою і Київом нема.
Праця в донецькім басейні застановлена. Підчас відвороту
знищили Денікінці мости, телеграфічні і телефонні лінії.”
Поляки заняли Проскурів і Нову Ушицю. Населення не154
приязне до Поляків, так що далося б легко намовити до повстання. З огляду на сучасну політичну ситуацію видала Начальна Команда Команді Етапу інструкції, щоби лише піддержувати духа у селян, а на будуче обіцяти не тільки моральну, але і фактичну поміч.
Видано зарядження що до висадження зал. моста коло
Межирова, якщо Поляки посувалися би в напрямі Жмеринки.
Добровольча група полк. Туган-Барановського опустила
Жмеринку, яку заняли Шепелівці, які Галичанам не ставлять ніяких труднощів у відтранспортованні.
Управу залізниць в Жмеринці переняла галицька Залізно-Дорожна Військова Управа, на полуднє аж до стації Рахни Лісові. В Бірзулі утворено власну контролю транспортів.
. .
31 12
121-ий совітський полк обсадив Калинівку. Впрочім нічого замітного.
Большевики посунулися в районі Кременчуга 20 верств
на полуднє від цего міста, в районі Катеринослава дійшли на
відтинку між р. Ворсклою а Катеринославом до Дніпра. Крім
цего заняли большевики в донецькім басейні місто Бахмут
та посунулися ЗО верств на полудневий захід від цего міста.
Радіо. — Науен 31. XII. — В Льондоні при „ .....................
.........................” завязалася українська підкомісія, якої предсідником є Ярослав Олесницький, його заступником Меленевський, писарем Ростохуєв. „ ..........................................” пише:
„Як кожна сказати, що положення добре, коли панують такі
великі двозначности що до проектів Денікіна, Колчака і спілки, коли ані Українці, ні балтійські держави, ні Фінляндія не
знають, яка доля жде їх від Денікіна, якщо він став би побідником і що з цілої його поведінки належить обавлятися, що
він прилучить їх до нової реакційної Росії.”
Радіо. — Вітебськ ЗО. XII. — „Після донесень польських
часописей — вибухли між Антантою а Денікіном нові непорозуміння. Причиною їх є ця обставина, що Кубанська Рада
відказалася доставляти збіжжа.”
1 9 2 0 - и й
1. 1.
Р І К
Ворог 31. XII. 1919. підійшов на половину дороги між
Калинівкою а Стрижавкою. Залізничий міст через Десну на
схід Стрижавки 31. XII. основно зірваний. Сильніші ворожі
сили находилися 31. XII. в марші на Липовець з півночі.
До 3. січня 1920. І-ший і ІІ-гий Корпуси мають осягнути
слідуючу групіровку: для прикриття Винниці остає група
сотника Коссара в районі на північ від міста; головна сила
корпуса в районі Лопатинці - Стояни - Опитківці. Другий
Корпус: дві бригади в районі Тульчин - Жабокрич, дві бригади в районі Кернасівка - Савинці.
Большевицький оперативний звіт з 31. XII.1919. доносить
про заняття червоною армією Калинівки, Погребища, 35 верстов на полуднє від Козятина, Катеринослава, Новомосковська, та що їхній похід на полуднє від Бахмута розвивається
успішно.
Радіо. — Москва 1 .1. — Преса. — Рік 1919. був роком
побід робітничої кляси так на фронті як і в запіллі. Цей рік
приніс нам закріплення совітської влади. Червона армія нанесла на побоєвищах рідній контрреволюції рішучі смертні невдачі. Під сильними ударами червоної армії розвіялися полки
царських генералів. З червоними прапорами і побідним гомоном входимо в новий рік 1920. В р. 1920. покінчимо побідно горожанську війну. В цілім Сибірі, на Україні, на Доні, на Кавказі пануватимуть совіти. Совіти пануватимуть теж в Берліні, Вашінгтоні, Парижі і Льондоні. В цілім світі буде основана совітська влада. Хай живе побіда пролетаріяту. Хай живе
світова революція. Хай живуть червоні провідники Лєнін і
Троцький. Хай живе революційний рік 1920.
2. 1.
Вчера о 16-ій год. заняв 121-ий совітський полк піхоти
Сосонку і Стрижавку. Група сот. Коссара переходить сьогодня кінним полком до Винниці, а кінний полк 5-ої Бригади в
район Тиврів - Вороновичі.
Большевицький оперативний звіт з 1 .1, доносить про заняття червоною армією Черкас, Верхнедніпровська.
Радіо. — Варшава 1 .1. — В звязку з політичними дебатами в соймі політика націонал-демократичної фракції стала
все більше русофільською. 2 часописи „Курієр Варшавскі”
і „Газета поранна” принесли серію статей, які заявляються
в приязнім виді за відбудованням Росії.
Радіо. — Москва 1 .1. — Преса. — В середу 31. XII. 1919.
підписано в Дорпаті між Естонією а совітською Росією договір про завішення оружжа на час від 3 .1, до 10.1.1920. На
1 .1, починаються переговори мирової конференції про дефінітивний мировий договір. Понад 20 американських і західноєвропейських журналістів було присутних при підписанні договору. Вони заявили одноголосно, що день 31. XII. 1919. приніс совітській Росії значну побіду в її боротьбі о мир.
3. 1.
Кінний полк 1-го Корпуса сьогодня пзрейшов в район
Тиврова, кінна бригада і відділ Народньої Сторожі сотника
Ващука в район Воронович. Прочі бригади й артилерія 1-го
Корпуса прибули в район Опитківці - Рахни Лісові - Стояни.
Кінна бригада і відділ Народньої Сторожі сотника Ващука
переходять завтра в район Немирова. Прочі части 1-го Корпуса остаються на місці.
3-та, 4-та і 7-га Бригади ІІ-го Корпуса кінчать завтра
угрупування в районі Тульчин - Демківка - Капустяни - Кобилівка. Охоронні відділи (старшина, 10 їздців зі скорострілом) осталися на переправі через Бог коло Брацлава, Печари, Рогозної. Від ІІІ-го Корпуса відомостей не одержано.
На Винницю наступали — після дотеперішних відомостей — 121-ий і 142-ий совітські полки. Хмельник має бути
занятий червоними.
Після донесень розвідчика — 1-го січня ц. р. мав прибути
на ст. Липовець більший большевицький ешелон.
Після відомостей одного повертаючого старшини — велися на початку цего місяця бої в районі Тетієва - Сквіри
між большевиками а відділами отамана Павленка й отамана
Тютюника. В районі Липовця мали — по донесенні цего старшини — добровольці побити відділ отамана Волоха (відділ
повстанців).
Команда ІІ-го Корпуса доносить, що часописи і проклямації з 28. XII. 1919. приносять іменовання генерала-четара
Павленка начальним вождом зєдинених західно- і східно-українських військ. Про це Начальна Команда Гал.-Укр. Армії
нічого блищого не знає.
Большевицький оперативний звіт з 2 .1, доносить, що червона армія заняла в районі Житомира Пиків і Янів, 40 до 50
верстов на полудневий захід від Бердичева і зближається до
місцевости Прилуки, 50 верстов на полуднє від цего міста,
в районі Київа місцевість Володарку, 25 верстов на полудневий схід від Сквіри і більшу скількість сіл, 25 до 40 верстов
на полудневий захід від м. Канева, надто обсадили большевики Царицин.
Радіо. — Полтава 1 .1. — Делегація Петлюрівського повстанського відділу, який оперував в районі Катеринослава
під проводом Мелешка, прибула сюди. По розпаді Петлюрівської Армії і по відпаді Галичан прилучився відділ Мелешка
до Махновців. Притиснені Денікінцями звернулися до нас
Петлюрівці з пропозицією злучитися з нами. На це відповіли
ми, що, якщо вони хотять, можуть вони бути влучені до червоної армії, про инші злуки не може бути бесіди.
Радіо. — Одеса 2. І. — Подаючи воєнну сітуацію при
кінці заявляє: 3 польською командою в Проскурові і СтароКонстантинові не маємо ще ніякого контакту. Як випала проба завести між Поляками а ДобрАрмією телеграфний звязок
— ще нічого не відомо.
Сьогодня в ночі приїхав залізницею до Крижополя генерал-четар Микітка, який — хорий на тиф — остав був в
Винниці. Генерал мається добре, находиться вже десятий день
по крізі. Наразі замешкав тут на приватній кватирі.
По певним відомостям — санітарний шеф Галицької Армії, полковник Д-р Бурачинський і його заступник сотник
Д-р Гайдукевич захоріли сипним тифом та остали в шпиталі
в Жмеринці.
Сьогодня приїхав з Вапнярки в Крижопіль кримський
кінний полк: його першим ділом було розграблення склепів,
в якому брали участь і старшини. Вечером подалися Кримці
на Попелюхи.
4. 1.
І-ший Корпус продовжує завтра свій перехід на полуднє.
Сітуація П-го Корпуса незмінена. Бригада У.С.С. прибула
в район Жабокрич - Копіївка. ІІІ-тий Корпус прибув сьогодня
в Рахни Лісові - Юліямпіль - Вапнярка - Попелівка - Лопатинці, і завтра переходить в район Юліямпіль - Крижопіль Антопіль - Попелівка. Частини Команди Етапу Армії мають
завтра осягнути район Джурин - Деребчин. Дороги ізза великого болота — тяжкі до переходу. Артилерія тільки з трудом посувається вперід. Частини не можуть забрати зі собою
хорих ізза незвичайно лихого стану доріг.
Большевики заняли Винницю, а залізнодорожники на
ст. Жмеринка захватили власть, збираючися підпирати большевиків проти Поляків. Вони післали ремонтний поїзд для
направи моста на Десні, на північ від Винниці. Зглядом Галичан неприхильні. По непровіреним відомостям — Поляки
заняли Бар, направляють міст коло Межирова, на захід від
Жмеринки, і буцім наступають кольоною від Літина на Гнівань. Шепель будь-то би розбитий большевиками на схід від
Літина.
Большевицький оперативний звіт з 3 .1, доносить про заняття червоною армією м. Таращі і м. Богуслава, ЗО верстов
на схід від цего міста.
Якою тернистою дорогою ступає Галицько - Українська
Армія може посвідчити хоч би слідуючий случай: На останнім із торів в забитім куті на ст. Крижопіль знайдено в запльомбованім возі 14 тяжко ранених стрільців м. и. без рук
і без ніг. їх привезли були з Вапнярки, закинули на отсей
тор, та вже два дні сиділи вони там замкнені, в неопаленім
возі на ст. Крижопіль. Кричати або стукати ніхто з них задля
ослаблення не міг, а случайно переходячий попри цей віз
стрілець, почувши стогін, відчинив його і побачив страшний
вид. Генерал Тарнавський, якого про це зараз повідомлено,
як побачив цих мучеників, заплакав рясними слізьми. Казав
він зараз перенести їх до опаленого воза, дати їм горячої
страви та відіслати найближчим транспортом до Бірзулі.
5. 1.
Охоронні відділи 1-го Корпуса остають на своїх місцях.
Прочі бригади 1-го Корпуса продовжують сьогодня свій перехід на полуднє.
В ночі на 5-го січня заняв ворожий курінь Вороновичі.
По одержанні підкріплення части групи посуваються на підводах в напрямі Немирова. Агентурною розвідкою виявлено:
на ст. Липовець ворожа група в силі около 1500 людей і З
гармат. Часть цеї групи має мати приказ дальшого походу
на Христинівку, а друга часть має посуватися на Винницю.
Непровірені вістки кажуть, що отаман Волох убитий в боях
біля Животова.
Сьогодня звернулася команда ДобрАрмії (команда войск
ДобрАрмії) в Жмеринці з запитом до Н.К. У.Г.А., чи на її
думку отаман повстанців представляє на стільки поважну
силу, щоби з ним продовжати переговори що до спільної боротьби проти большевиків. Начальна Команда Укр.-Гал. Армії відповіла, щоби загалом увійти в порозуміння з повстанцями, на яких чолі находиться отаман Омелянович Павленко, через повстанське Головне Командування, або Уряд, які
зараз мають находитися в районі Немирова.
Сьогодня святкує 3-та Бережанська Бригада роковини
свого основання. Начальна Команда вислала з цего приводу
свої бажання.
Начальна Команда вислала сьогодня знову просьбу, щоби Добр. Командування занялося судьбою хорих галицьких
стрільців, яких мусілося оставити в области занятій Поляками.
Сьогодня ховали в Крижополі в залізничім садку коло
стації поручника кінноти сл. п. Шепаровича, який помер по
дорозі в санітарнім поїзді на тиф. В похороннім обряді брали
участь майже всі старшини НКУГА та почесна чета Полевої
Сторожі НКУГА. Надгробну промову мав полевий духовник
о. Базилевич, який змалював незавидну долю галицьких
стрільців, а рівночасно дорікав тутешному громадянству за
його байдужість. Між иншим навів, що залізнича крижопільська управа не хотіла дозволити поховати покійного в згаданім садку.
6. 1.
На фронті 1-го Корпуса і в районах корпусів нічого замітного.
По агентурним звідомленням — мали большевики обса160
дити Жмеринку, Літин, Летичів, Полонне, та збираються почати офензиву проти Поляків.
Радіо. — Москва 6 .1. — Преса. З нагоди побіди над Денікіном видав т. Ленін слідуючу проклямацію до робітників
і селян на Вкраїні: „Червоні війська заняли Київ, Харків,
Полтаву і посуваються в побіднім поході на Ростів. Денікін
мусить бути знищений, щоби ми були свобідні від всякої небезпеки нової інвазії. Пановання Денікіна на Вкраїні було такою тяжкою пробою, як пановання Колчака в Сибірі. Тяжка
лекція денікінського панування навчить щойно українського
селянина і робітника зрозуміти завдання совітської влади,
щоби її більше енергічно боронити. На Вкраїні як і в Великоросі! муситься знищити поміщика. Крім цеї й инших спільних з Великоросією завдань, виникає на Вкраїні ще одно питання, на яке в теперішнім часі муситься звернути особливу
увагу, — національне питання. Чи має Україна творити окрему независиму радянську республіку тільки через федерацію
в звязи з Росією, чи має Україна злитися з совітською Росією в одну совітську республіку. Независимість України зістала признана Центральним Екзекутивним Комітетом і комуністичною партією. Дефінітивна розвязка питання, чи Україна має злитися з Росією, чи остати независимою, і який має
утворитися федеративний звязок, найде український робітник
і селянин на Все-Українськім Конгресі Рад. Ми є ворогами
національної ненависти і національних усобиць. Щоби побороти буржуазію всего світа, змагаємо ми зєдинити тісно робітників і селян всіх націй світа. Капіталізм поділив нації
в мале число упривілейованих і велике число пригнічених
і зависимих народів. Через довгі роки збиралася ненависть
зависимих народів проти пануючої нації. Так було з Українцями супроти Великоросії. Ми хочемо добровільний звязок
народів без ніякого насильства. Не сміється забувати, що буржуазія все змагала грати на національних струнах. Де зачинається націоналізм, тріюмфує контрреволюція. Хто проте
стає на перешкоді тісної з луки між Україною і Велкоросією,
цей помагає Колчакови і Денікінови, капіталістам і грабіжникам всіх країв. Проте мусимо ми великоруські комуністи
переслідувати найменші прояви великорусского націоналізму
серед нас і ми мусимо на случай непорозумінь з українськими
комуністами (боротьбістами) бути уступчивими, коли розходиться о національне питання. Неугнуті, неуступчиві мусять
бути великоруські й українські комуністи, і всіх инших народів, тільки тоді, коли розходиться о питання пролетарської
боротьби, пролетарської диктатури. Денікіна побідити, його
зівсім знищити, це є першим завданням великоруських і українських робітників і селян.”
З нагоди Різдвяних Свят видала Начальна Команда слідуючий наказ військам: „Далека від рідної хати, здалека від
тих, що очи виплакали, очікуючи з тугою повороту своїх
батьків, синів, серед байдужого окруження, нищена хоробами
і смертністю, святкує геройська Українська Галицька Армія
цегорічне Різдво. Склонюючи голову перед памятею героїв,
упавших в бою за народню справу, і згадуючи з глибоким
жалем тих, що, не діждавшися щасливого кінця тяжкої боротьби, лягли спочити вічним сном на широких полях України — Начальна Команда Української Галицької Армії шле
з нагоди Різдвяних Свят всім старшинам і стрільцям сердечні
бажання.
—
Нехай це будуть останні сумні свята. Дай нам Боже
щасливо пережити всі проби безжалісної судьби і вернути
як побідники до рідної хати, та святкувати найблищі свята
в крузі наших родин.”
Також вислала Начальна Команда Укр.-Гал. Армії до
Комвойськ в Одесі різдвяні бажання, звідки теж наспіли желання для Галицької Армії.
Сьогодняшної ночі спалили повстанці залізничий міст
на річці 2 верстви від Крижополя, на лінії Крижопіль - Рудниця, на 3 метри довгий, а 4 високий. Добровольчий бронепоїзд протягом слідуючого дня направив його.
До американських Українців в Чікаго вислано радіо з
Одеси, щоби вони підпомогли Галицьку Армію, особливо санітарним матеріялом.
7. 1.
I-ший Корпус: 10-та Бригада в районі Іцка, 9-та — Жабокрич, 6-та — Юрківка, артилерія — Аннопіль, Войтовка.
II-гий і ІП-тий Корпуси без змін.
На підставі зізнань повертаючого з польського полону
четаря летуна Пилипця Володимира — залогу Камянця Подільського становив 25. грудня 1919. 143-тий полк піхоти
„кресових” стрільців, які належать до 7-ой дивізії Галлєра.
Командантом дивізії є французький генерал Бонев. Шефом
штабу — майор Арцішевскі. 7-ма дивізія не мала наказу посуватися вперід. — 25-го грудня 1919. 7-ма дивізія Галлєра
й імовірно всі частини армії Галлєра, які оперували на східнім фронті, мали бути змінені частинами армії Пілсудського,
і відійти до Познаня. І так на місце команданта міста зі 143го полка обняв команду міста поручник Гарасимович з армії
Пілсудського. Прийшла також жандармерія з армії Пілсудського. Проскурівська група одержала 27-го грудня приказ
заняти шосе Проскурів - Камянець і злучитися з камянецькою групою, але потерпівши значні втрати від повстанців
коло Нової Ушиці, мусіла відійти назад. Частини армії Галлєра є добре одягнені і узброєні, а противно армія Пілсудського терпить на брак одностроїв.
Большевицький оперативний звіт з 6 .1, доносить про заняття червоною армією Літина, Винниці, Липівця, Знаменки
коло Єлисавету, Александровська, Маріуполя — на побережжі Чорного моря.
Наслідком приказу Комвойск Одеса змінено райони спочинку для корпусів; ІІ-гий Корпус похідним порядком має
перейти в район Окни, 10 кільометрів на північ ст. Мардаровка, Ананіїв, Шимкова, 5 кільометрів на південь ст. Перехрестово, Сошова, Єгеровка, Германовка. Всі ці місцевости належать до ІІ-го Корпуса.
Від того на полуднє — І-ший Корпус аж включно до нінії
Шираєво - Степановка, Ново-Івановка, 8 кільометрів на полуднє ст. Затише, Осиповка.
На полуднє від того ІІІ-тий Корпус аж включно до лінії
Петровєровка, Цибулєвка, 5 кільом. на полуднє від ст. Веселий Кут, Новопетровскоє; етап на полуднє аж включно до
лінії ст. Мігаєво, Кардамієвка.
8. 1.
Після звіту 1-го Корпуса — місцеві больщевики, 40 чоловік піхоти і 20 їздців, заняли 6 .1, о 14. год. Онітковці, на
полуднє від Тиврова, та обсадили більшим відділом село Міхайловку, на схід від Тиврова. Жмеринка також має бути
занята большевиками. Большевицькі частини, які вивантажені на ст. Липовець, силою до 1500 люда, машерують на
Христинівку та Жорнище. В повстанцях відомо, що Шепель
убитий і розпорошений большевиками. Менші його відділи в
районі Вороновичі - Немирів. В брацлавськім повіті збирається більша група повстанців під командою отамана Самосенко. Вона має мати вже до 300 люда. В найблищих днях
переходить до Немирова. Отаман повстанців боротьбістів Волох має находитися в районі Гайсина.
Большевицький оперативний звіт з 7 .1, доносить, що відділи червоної армії посуваються успішно в районі залізниці
Бердичів - Шепетівка на Шепетівку, та що заняли Таганрог
на Кубані.
Після звіту Команди 1-го Корпуса здезиртирувало з кінного полка ЗО їздців з наміром перейти до большевиків разом
з оружжам і кіньми, остало 20 їздців, всі старшини й обоз.
На просьбу Команди 1-го Корпуса кінну бригаду отамана
Шепаровича передано назад ІІІ-му Корпусови.
9. 1.
І-ший Корпус прибув в район Юрківка - Ніка - Аннопіль.
Кінна Бригада в район Немирова. ІІ-гий Корпус в районі Тростянець - Тульчин. ІІІ-тий Корпус в район Гонорівка - Пісчанка - Вербовоє - Антопіль. Машеруючі частини Етапу в
районі Комаргород - Томашпіль.
Большевицький оперативний звіт з 9 .1, доносить про заняття Бердянська і Новочеркаська.
До Збірної Станиці Галицької Української Армії воєннополонених прибуло досі 6 старшин, 117 людей, з котрих сейчас 20 відійшло до шпиталя. Повернувші полонені є зле відживлені й одіті.
Отаман Гарабач Гал.-Укр. Команди міста Миколаїва
одержав приказ перейти на ст. Роздільна.
Після звіту кермуючого транспортами от. Зеегорша, який
находиться зараз в Вапнярці, транспорти Галицької Армії в
цілости уратовані, шлях аж до Рахн евакуований. Залізнича лінія і телеграф коло Ярошинки знищені.
. І-ший
. Корпус головними силами осягнув район Білоу-
10 1
совка, Бурянівка, Іліяшівка. ІІІ-тий Корпус осягнув район
Крижопіль - Горячківка - Пісаревка - Француська.
Большевицький оперативний звіт з 9 .1, доносить про заняття ст. Жмеринки червоними відділами.
Радіо. — Ліон 6 .1. — По донесенням польських часописей — осягнено порозуміння між польським та українським
правительством. Польське правительство признає независимість України, натомість вона зрікається всяких претенсій
до Галичини.
Радіо. — Одеса з Букарешту. 8 .1. Одеса. Генерал Чермазіне 24. XII. їде до Одеси з польським куренем пінсько-волинським.
Радіо. — Вітебськ 5 .1. — „Міньскі Курієр” доносить, що
перебуваючи зараз в Парижі др. Крамарж, який недавно обїхав полудневу Росію, просив у французького правительства
о поміч для Денікіна, щоби його уратувати від катастрофи.
На це заявлено йому, що відносини Англії й Америки до совітської Росії сильно змінилися, через це муситься чекати вияснення положення.
Начальна Команда Гал.-Укр. Армії видала зарядження,
щоби на стаціях уладили команди двірців в одній з почекалень кімнату для недужих і харчову станицю для переходячих недужих.
11. 1.
І-ший Корпус: 9-та Бригада — Тиманівка, Липівка, 5-та
— Білоусівка, Войтівка, б-та — Журавлівка, Самогородок,
10-та — Кіпієвка. ІІ-гий Корпус: 3-та Бригада — Кернасівка,
Клевань, Білоусівка, Богданівка, 4-та Бригада — Паланка,
Ладижин, Лукашівка, 7-ма Бригада — Демківка, Капустяни,
Александрівка, У.С.С. Бригада — Іцки, Кричинці, Колодіївка. ІІІ-тий Корпус: 2-га Бригада — Крутиє, 8-ма Бригада —
Француське, l l -та Бригада — Рибки, Гонорівка, 14-та Бригада — Рудниця, Ставки, Кінна Бригада в районі Немирова.
Йдучі похідним порядком частини Етапу в Дмитрошевці,
Зелянці.
Від Команди П-го Корпуса наспіло слідуюче донесення:
,,Дня 6 .1, машерував курінь 1/6. 3-ої Бригади попри залізничу стацію Демківка, на якій стояв денікінський бронепоїзд
„Пластунь”. Нараз побачив командант куріня поручник Ґолембйовський, що проти куріня двигається зі сторони бронепоїзда розстрільна, яка отворила огонь. Він виїхав сейчас з
двома їздцями проти розстрільної, дав їй знак, щоби застановила вогонь, та спитав добровольців, чому вони наступають на курінь. Замість відповіди, його розоружено, а з ним
кількох старшин куріня. На їх жадання завели їх до команданта, якогось полковника; він зажадав виказок, не вірив, що
курінь належить до Галицької Армії, питав зі здивованням,
чому курінь машерує в північнім напрямку і чому люди носять тризуб. По двогодинних переговорах віддав він все оружжа і відпустив старшин. Люди з бронепоїзда питали наших
стрільців, чому вони в таких пірваних одягах ще воюють, а
не йдуть до дому. Отсі замітки денікінських жовнірів викликали зараз численні дезерції при 6-тім полку піхоти.”
З огляду на змінене положення видала НКУГА приказ
летунській сотні, що вона має остати в Одесі, а не виїздити
на Крим, а важкий гарматний полк має вигрузитися в Бірзулі.
. ІІ-гий
. і ІІІ-тий Корпуси і частини Етапу, що були в по­
12 1
ході, без змін. І-ший Корпус зачав похід здовж і на схід
залізниці. Дощі і розмоклі дороги утруднюють похід.
Большевицький оперативний звіт з 11. І. доносить про
заняття червоною армією Христинівки і Ростова. Через заняття останнього міста, полудневий фронт поділився на дві
части.
На адресу генерала Тарнавського наспіла від Комвойск
Одеса слідуюча депеша: „Числячи на ту поміч, яку моглиби
принести повстанці в спільнім ділі боротьби з большевиками,
Комвойск поручає на повірений Вам Штаб організацію вступних мір по виясненні можливости згоди з отаманом Омельяновичем Павленком, якому — в позитивнім случаю —
могла-би бути дана поміч в боєвих припасах.”
Після звіту одного повернувшого цивільного — обсадили Поляки 27. XII. 144-им кордонним стрілецьким полком,
силою до 800 люда, Проскурів. З розмов з торговельною польською місією виходить, наче би Поляки збираються наступати на Жмеринку кольоною, в складі 142, 143, і 144. полків
з багато кінноти, другою кольоною здовж Дністра через Мотилів на Ямпіль, і третою кольоною через Літин на Винницю.
На відтинку Шепетівка - Дністер має находитися до 40.000
людей боєвого складу і ще одна польська дивізія з Галичини
з району Чортків - Нижнів. По словам польських старшин
виходить, що антанта зажадала від Поляків наступу на большевиків, за що обіцяні Полякам великі політичні та економічні концесії, з цим згодився також Петлюра. 6-го січня Поляки заняли Деражню, висилаючи далеко наперед на полуднє своїх агітаторів. Посеред залишених хорих Галичан ведеться большевиками велика агітація.
13. 1.
ІП-тий Корпус і частини Етапу, що йдуть піхотним порядком, без зміни. П-гий Корпус в районах: 7-ма Бригада —
Александрівка - Тимківка - Капустяни, 4-та Бвигада — Ладижин - Паланка - Лукашівка, 3-та Бригада — Клевань - Аннопіль - Кернасівка, У. С. С. Бригада — Холодівка - Іцка,
Кінна Бригада — осягне сьогодня район Вапнярки. І-ший
Корпус осягне сьогодня чолом кольони район Жабокрич Ободівка.
Большевицький оперативний звіт з 12.1, доносить про заняття червоною армією Мелітополя, та що в районі Александровська переводять успішно розоруження банд Махна. 15-ий
полк Махна перейшов до большевиків, крім цего розоружили
вони 800 людей та здобули одну батерію.
Радіо. — Париж 11.1. — Польське правительство дало
ініціятиву до скликання конференції із заступників Латвії,
Литви, Естонії, Фінляндії й України, та кавказьких республік, в ціли організації спільної оборони проти большевизму.
В другій половині січня ожидається прибуття делегатів. Надіються, що також Румунія братиме участь на цій конференції, тому що наслідком безпереривного відвороту Денікіна
Румунія буде незабаром в прямім контакті з большевиками.
В добровольчім оперативнім звіті з 12.1, поміщається, що
після відомостей з польських кругів — вступили до Жмеринки польські відділи. З Коростеня й Овруча мають іти також
на Житомір. Від Київа мають бути віддалені не більше як
100 до 105 верстов. До офензиви польських військ привязують у військових кругах велике значіння.
З нагоди Нового Року НКУГА і Штаб Войск Новообласти обмінялися привітними депешами.
Союз німецьких кольоністів і в районі Балти - Одеса —
після донесення старшини звязку отамана Оробка — наміряє приняти старшин-виздоровців Галицької Української Армії у німецьких кольоністів.
До Начштабу в Одесі вислано слідуючу телеграму: „Згідно радіо-телеграфічного звіту Штабу Військ Новоросії з 27.
ХП. після польських звідомлень прибули до Жмеринки польські частини, що не зівсім погоджується з нашими розвідчими
звітами, згідно яких мали би Поляки відступати перед большевиками і начеби вже опустили навіть Проскурів. Тому,
що положення Поляків взагалі та передовсім на Вкраїні в
виду істнуючих ворожих взаємовідносин між обома арміями
має для нас велике значіння, та польські відносини до ДобрАрмії також не „безразлични”, проситься о можливо певну
інформацію про положення Поляків на фронті, їх можливих
задач та їхніх відносин до ДобрАрмії.”
..
14 1
ІІ-гий і ІІІ-тий Корпуси та Етап без зміни. І-ший Корпус
в поході після диспозиції.
Большевицький оперативний звіт з 13.1, доносить, що в
районі Александрівська посунулися большевики на лінію сіл
55 до 25 верстов на північний захід і північ від Нікополя,
розоружуючи по дорозі банди Махна. В останніх двох днях
розоружили понад 1000 люда і 3-тю гарматню дивізію Махна. Крім того, перейшов на нашу сторону кінний відділ, 250
люда з оружжам і кіньми.
Етапна Стаційна Команда в Могилеві доносить: „Етапна
Сотня і Лічниця мають стан ЗО старшин, 600 стрільців. Держать фронт проти Поляків разом з повстанцями. Харчів достаточно. Просять о мілітарну поміч”.
На це Начальна Команда Укр. Гал. Армії відповіла, що
цеї помочі не можна дати, а всі спосібні до походу люди мають відійти через Ямпіль в район відпочинку Укр. Гал. Армії.
НКУГА поробила вступні кроки що до порозуміння з заступником Трієстенського Льойду в Одесі, що до перевозки
матеріялу і людей та поштового руху між Одесою і Віднем.
..
15 1
І-ший Корпус осягнув головою кольони Чечельник. ІІгий Корпус почав свій похід, осягнув мабуть сьогодня район
Ободівки. З ІІІ-го Корпуса не одержано звітів.
Большевицький оперативний звіт з 14.1, доносить про заняття червоною армією в районі Винниці Сєняви і м. Летичева, в районі Нікольська посуваються наші війська на полуднє, розоружили банди Махна, при чім один з наших полків розоружив 25 верстов на схід від ст. Апостолово 4-тий
корпус Махна, взяв в полон команданта Павловського, здобув
одну батерію з упряжею, два скоростріли і багато воєнного
матеріялу.
Радіо. — Москва 14.1. — Преса. — Положення в Сибірі
в сучасний мент представляється ось-як: Козаків Семенова,
які хотіли заволодіти Іркутськом, убили Чехи, які взяли від
них 1500 полонених, 3 бронепоїзди. Байкальський округ на168
ходиться в сфері власти іркутського правительства. Між Каінськом а Іркутськом стоять ешелони польських і чеських
військ. В Каінську находяться червоні партизанські загони
і Чехи.
Генерал Микітка — по виздоровленні — обняв з сьогодняшним днем, знову команду над Галицькою Українською
Армією.
З того приводу видав він слідуючий наказ військам:
„Видужавши із важкої недуги, переймаю я знову з нинішним
днем поручену мені команду над Галицькою Українською
Армією. Вповні свідомий великих труднощів, які ГалицькоУкраїнська Армія до цего часу, а передусім в останніх місяцях мала побороти і через пошести витерпіти, звертаюся я
до всіх старшин і стрільців витревати вірно у виконанні високого завдання, якого вимагає увесь український народ, а
головно тісніша Вітчина-Галичина від Української Галицької Армії. Свята для нас всіх українська справа жадає, щоби
Галицько-Українська Армія була задержана в своїм теперішнім складі і стала знову боєздатною. В цій ціли мусить бути
армія як найскорше, о скільки на це дозволяє їй її сучасне
положення, перенесена в призначений район відпочинку, щоби — оподалік від всякого ворога, в повнім супокою — дати
вкінці змогу недужим прийти до здоровля, усунути пошесть,
скріпити почуття внутрішньої звязи та переорганізуватися.
Для осягнення цеї мети вимагаю від кождого старшини
без ріжниці службового становища і степеня найточнішого
— аж до самопожертвовання — сповнювання обовязків і найбільшого пікловання підчиненими стрільцями. В тяжких часах ділає добрий приклад старшин — особливо підіймає він
і оживляє доброго духа серед стрілецтва.
Старшина мусить бути постійно провідником і приятелем
стрільців.
Проти всіх настроїв і впливів, що ділають на шкоду сильної звязи армії, мають всі команданти всіх степенів виступити
з найбільшою строгістю й енергією. Довіря у власну силу,
якої корінь лежить тільки в тісній злуці, подає надію на
щасливе покінчення війни, і віру в щасливу будучину нації,
за яку вже тільки синів Народа пролило свою кров і наложило головами.
Цей наказ належить в цілости проголосити старшинам,
стрільців основно і не раз про це поучити.”
..
16 1
І-ший Корпус в районі Жабокрич - Торканівка, Гонорівка. ІІ-гий Корпус в марші в район Бершад - Фльорина. ПІ-тий
Корпус в марші здовж лінії залізної дороги Бірзуля-Чубівка.
Большевицький оперативний звіт з 15.1, доносить про
заняття червоною армією Уманя, Нікополя, в районі Мозира
і Новгороду Волинського в деяких відтинках бої місцевого
характеру.
Радіо. — Москва 15.1. — Центральний Комітет видав
слідуючий декрет: „Робітниче і селянське правительство було
досі приневолене уживати як найостріших середників, щоби
згнобити шпіонажу, дезорганізаційну і підбурюючу працю
агентів антанти і служачих їй царських генералів. Провал
контрреволюції у внутрі і на вні, знищення значніших тайних організацій контрреволюції і осягнення через це скріплення совітської влади, дають нам зараз змогу зрезигнувати
з найвищого виміру кари — себто смерти через розстріляння.
Революційний пролетаріят, революційне правительство совітської Росії стверджує з вдоволенням, що заняття Ростова,
увязнення Колчака уможливлять йому відложити терористичне оружжа. Тільки, якщо антанта мала би повторити свої
проби уоруженого вмішання, то совітське правительство буде
приневолене ужити наново методу террору. За будуче відновлення методу червоного террору паде отже відвічальність вповні і зівсім на пануючі кляси антанти і на приязно до них
настроєних російських капіталістів. В виду цего одержують
-надзвичайні комісії (Ч. К.) змогу і обовязок всю свою увагу
звернути на боротьбу з нашим теперішним головним ворогом,
себто господарським хаосом, спекуляцією і занедбанням обовязків з боку державних урядовців. — Про цю постанову відібрати надзвичайним комісіям право проголошувати смертну кару належить повідомити всі місцеві власти, відтак поручається тов. Дзєржинському предложити на Раді Народних
Комісарів і на Центральнім Виконуючім Комітеті представлення знести кару смерти. — Підпис: Предсідатель Ц. В.К.
Дзєржинський, секретар Савінов.”
Радіо. — Нордайх 16.1. — Львівська „Газета вєчорна”
подає, що польське правительство заключило з армією Денікіна договір, після якого мають польські війська підняти
офензиву на Київ і здержати дальший напір большевиків на
Вкраїні.
„Даіли Телеграф” з ЗО. XII. пише: „Завзята ворожнеча
Денікіна і його реакційних старшин до українського селянського населення, виразне нехтовання всякої демократичної
форми правління, признана ними мета утворити нову імперію, або що найменше все-російський режім, привели його
розгром. Українські селяни, які не є приязно настроєні до
большевиків, мимо того однак завзято настоюють при демократичних свободах, які вони собі здобули, дивляться на денікінську армію як на більшу армію від большевизму і вони
повстали.”
„Квартрієне етат Тоулоузе” пише: „Якщо французьке
правительство обстає при тім не признати независимости України і хоче приділити цей край до царського цісарства, то
Франція остане сама зі своєю тяжкою в наслідках авантурою. Наш гріш прогайнований без зиску і ми будемо мати
в тих околицях через століття неприєднаних ворогів, з якими
не будемо вести торговлі. Якщо в ново-вибраній палаті найдеться хтось, який виступить як оборонець України в тій
справі і отворить правительству очі, щоби воно не поповнило
непоправної похибки. Право, інтерес і справедливість зобовязують Францію Признати независимість України.”
17. 1.
І-ший і П-гий Корпуси без зміни. Ш-тий Корпус в поході в районі Борщі ст. Мардарівка.
Большевицький оперативний звіт з 16.1, доносить між
иншим, що в районі Нікополя здобули вони 2 панцирні поїзди, 1 аероплян, 6 паровиків, 3 авта, 80 вагонів, харчові і
гарматні склади армії Махна.
Радіо. — Москва 17.1. — Преса. — Червоні добровольчі
загони обсадили Каінськ. В Каінську остало в ешелонах до
25,000 чеських жовнірів. Штаб одної з наших дивізій в районі Каінська одержав слідуючу телеграму прямо з Іркутська: „Вся північ Сибіру, починаючи від Тигун, вся область
Лєни обсаджена відділами північної групи червоних добровольчих загонів. Всюди зорганізовано совіти, злучені в один
центральний совіт. Через радіостанцію в Охотську висилається інформації і проклямації Центрального Совіту до Далекого Сходу. Радіо-станція в Охотську доносить:. „В ночі
на 10.1, відбувся безкровний переворот в Петропавловську і
в области Камчатки. Гарнізон перейшов на сторону народу,
всіх старшин, всіх правительственних урядників увязнено,
заведено совітську владу. Між Владивостоком а Хабаровськом находяться війська генерала Калмікова, які окружені
сильними червоними добровольчими загонами очікують кінця. Між Владивостоком і Уссурійськом скрізь повстання. Міста Владивосток, Хабаровськ, Миколаїв, Благовіщенське ожидають кождої хвилі перевороту. Уряди втікають. ”
Радіо. — Дорпат 14.1. — Заступник військового міністра
литовської республіки Меркес заявив, що відносини між Литвою а Польщею все більше заострюються. Польща не хоче
віддати заняте польським військом чисто литовське місто
Вильно. Як довго Польща не зречеться своїх агресивних плянів супроти Литви, не може Литва входити в ніякий союз, в
якім членом є Польща. Одиноку надію Литви творить балтійський союз, під напором якого Польща мусить зректися
своїх надмірних претенсій.
Радіо. — Москва 16.1. — 3 Харкова сповіщають, що генерал Май-Маєвський розстріляний на підставі засуду полевого суду. Йому роблено закид з пяничення, спекуляції і занедбування служби.
Радіо. — Ліон 16.1. — „Курієр Польскі” сповіщає, що
польський генерал Ридз-Сміґли дістав поручення організувати литовську армію.
Радіо. — Париж 16.1. — В четвер пополудни передала
Найвища Союзна Рада мировий договір угорській делегації.
Він є зредагований після взірця договору в Сан-Жермен дотично сторін спеціяльно. Союз Народів, інтереси Угорщини
поза Европою, полонені, охорона меншостей і ненарушимість
є ідентичні. Границі означені через імена малих місцевостей.
Зі сторони Австрії тратить Угорщина пояс території під назвою німецької Угорщини. Зі сторони сербо-хорватсько-словенської держави йде границя з бігом Муру і Драви до близько . .. кільометрів на північ від її впливу до Дунаю, відтак
йде вона на полуднє від Могачбая і Шегедина, де вона осягає
румунську границю. Від сторони Румунії йде границя за лінією на північний схід і йде між Дебречином (Угорщина) а
Великим Варадином (Румунія). Чехо-Словаччина є відграничена від Румунії і на півночі від Угорщини через горішну
долину Тиси, звідки границя сягає долини Дунаю близько
ЗО кільометрів на північ від Будапешту. Фінансові клявзулі
означують розділ угорського довгу між державами, які одержують части колишнього королівства. Загальне число узбро172
єних сил Угорщини не сміє перевищати 35,000 людей і ніякої гармати понад 10.5 мм калібру не сміє Угорщина мати.
Радіо. — Познань. — Польського курієра висланого вчера через старшину звязку з Вроцлава до Познаня цивільна
людність побила вчера на вроцлавськім двірци. Відірвано
йому орла зі стяжкою. Протестуючи як найенергічніше, подається до відома, що цей випадок подано компетентним властям до відома. Команда фронту не може проте висилати на
будуче курієрів до Вроцлава. Команда фронту Великопольщі.
Начальна Команда — генерал Микітка — видала слідуючий приказ: „Галицька Українська Армія прибуде до кінця
цего місяця своїми находячимися в поході частинами в повнім числі в район відпочинку.
— Зараз неможливо сказати, який протяг часу буде вона
мати до розпорядимости для відпочинку і переведення реорганізації. Загальне положення на жаль оправдує обаву, що
Галицька Українська Армія не буде могла також в новім
районі довго перебувати. Тому що відносини ще не є вияснені,
з одного боку всі міри мусять бути в той спосіб пірприняті,
щоби похід Галицької Української Армії міг по зовсім малім
часі відпочинку бути піднятий на ново, з другого боку, реорганізація мусить бути зараз з прибуттям в новий район розпочата. Я взиваю всіх командантів корпусів, бригад і Етапу
з цілою повагою, запалом і посвятою перевести реорганізацію після виданих вже 15. XII. 1919. оп. ч. 7128. подрібних
вказівок і всі зарядження видати в дусі тих розпоряджень,
підчиненим давати провід і наглядати сильною рукою.
— Я повторюю ще раз те, що вже не раз було сказане,
що тільки боєздатна і морально високо стояча армія дає запоруку на осягнення ціли, себто утворення української держави.
— Що до скріплення сильно підупавшої карности і моралі вийдуть в найблищім часі вказівки. На мою думку я
не потребую аж надто підчеркувати, що я зівсім ясно бачу
теперішню боєздатність армії, що я не омину ніяких середників, щоби армії подати не тільки потрібний час, але також
потрібну матеріяльну піддержку. Однак, якщо обставини є
сильніші від волі, і якщо мусять бути видані зарядження —
вправді дуже тверді для поодиноких частин або для цілої
армії, — але за те лежачі в інтересі української справи і для
неї прямо рішаючі, — то я ожидаю від всіх командантів безумовного послуху моїм приказам.
—
Ніякий командант не має права скидати з себе відвічальности за переведення цих заряджень, бо він мусить нести
відвічальність за найбільш діяльне та доцільне переведення
приказів. За видання отцего приказу відповідаю я.”
..
18 1
І-ший, ІІ-гий і ІІІ-тий Корпуси без змін.
Стан хорих армії погіршився.
Радіо. — Польду 18.1. — Найвища Союзна Рада рішила
вчера вечером ось-це: 3 огляду на важке становище російського народу рішили союзники уможливити російським кооперативам ввіз товарів в заміну за збіжжа, лен і инші сирі
продукти. Отце рішення не зміняє однак політики союзників
супроти совітської Росії.
Радіо. — Ліон 18.1. — В суботу в полуднє злучилася
палата громад і сенат у Верзалі для переведення виборів президента республіки. Президентом вибрано Дежанеля 734 голосами на 889 управнених до голосовання.
Радіо. — Нордайх 18.1. — Заступники союзників в Парижі оголосили на внесення Клємансо, що ніхто з них не
сміє сам входити в дипльоматичні зносини з совітською Росією, і що вони тільки спільно заключать мир з Росією, як
також, що це заключення миру має бути признане через Союзну Раду.
Радіо. — Москва 18.1. — Преса. — В звязку з постановою Найвищої Союзної Ради відносно знесення бльокади совітської Росії пише „Правда” : „Так прорвався санітарний
кордон, який хотіла Франція повести довкола совітської Росії. Понад один рік фінансували Англія, Франція, Зєдинені
Стани і Японія Добрармії, достарчаючи їм харчі, муніцію та
однострої, щоби їх вирядити до боротьби проти большевиків,
але тепер вони пересвідчилися, що весь цей грім пішов з вітром. Війська Юденіча, Колчака й Денікіна не хотіли боротися з червоними, вони боялися попасти в їх полон, але в
глибині свого серця боялися ще більше, що як вислід їх побід
буде привернена попередня неволя. Французькі військові круги хотіли зорганізувати міжнародню карну експедицію проти
большевиків, американські війська у Франції захотіли однак
вернутись до вітчини, австралійські і канадійські війська виявили також грімко своє невдоволення і зажадали сейчасової
демобілізації і поволі переконалися французькі військові, що
навіть чисто французьких і американських військ не можна
післати. З північної Росії відкликано малі контингенти антанти. Бачучи неможливісь — власними військами побороти
большевизм — пробували союзники боротися з ними при
помочі американського золота, яке доставили їм самі Американці, або яке одержали вони від них в дорозі позички.
Англійці і Французи вислали до Добрармії своїх старшин і
підстаршин, інструкторів, і відтак старе дрантя з їхніх ружейних складів, поломані танки, старі аеропляни, уживані
черевики. Одну по другій розбито і знищено Добрармії Юденіча, Колчака і Денікіна. Після останніх відомостей Антанти
мають тепер Ленін і Троцький приготовляти страшний удар
на Польщу. З Берліна знова доносять, що якщо большевикам
удалося би побити Польщу, тоді большевики ударять з Польщею на західну Европу. Як вислід усіх цих міркувань являється повисша резолюція Найвищої Союзної Ради. Практичні
міри що до підняття торговельних зносин з совітською Росією
ще не вироблені, або на разі держані в тайні. В кождім разі
ходить о виміну готових фабрикатів за російське збіжжа та
инші продукти. Італія потребує збіжжа, Англія скіри, Франція цукру. Очевидно не можуть торговельні кораблі союзників так без нічого причалювати до пристаней на Чорнім морі,
які находяться в руках большевиків, тому що вони ризикують, що большевики пустять їх гарматами на дно, аж доки
не буде заключене з совітською Росією якесь завішення оружжа. Це питання остається отвертим.”
..
19 1
І-ший, ІІ-гий і ІІІ-тий Корпуси без змін.
Большевики мали заняти 17.1. Немирів одним курінем
і Гайсин цілим пішим полком. В Жмеринці й околиці 421-ий
большевицький полк. Большевики розібрали залізничий шлях
на полуднє від Жмеринки. Отаман Тютюнник з повстанцями
находиться в районі Гайворона, а в Піщанах і Переймі, що
на північ від Балти, організуються нові повстанчі відділи. В
околицях Балти місцеве населення виступає узброєно проти
добровольців. В районі Окни - Черна - Тополі, що 50 кільометрів на полудневий захід від Балти, зявилися банди з 400
до 500 піших і кінних грабіжників, які терроризують місцеве
населення. В районі Слобідки та здовж залізниці на Рибницю також знаходяться значні банди, що виступають як проти
добровольців, так і місцевого населення.
Начальна Команда видала приказ всім корпусам і Ета
пови починати розташування в своїм районі, в першу чергу
в місцевостях на захід від залізниці, а потім тільки на схід
від залізниці. Заряджено розвідку переправ через Дністер.
Начальна Команда вислала от. Ціммерманна до Румунії
переговорювати з Румунами в справі евентуального переходу
Української Галицької Армії на румунську територію, якщо
большевики заняли би Одесу та наступали на Укр. Гал. Армію.
З Команди ІІ-го Корпуса наспіла слідуюча депеша: „Як
вже голошено, заняли большевики 17.1. Гайсин і мають посуватися на Бершад. Тому що ми ожидаємо кождої хвилини
їхнього прибуття, а корпус конче потребує кілька днів, щоби
заосмотритися харчами і приладити шпиталі, не можна виминути красної армії. Проситься о вказівки. На случай стрічі
з червоними переговори мусяться вести, щоби за всяку ціну
удержати порядок.”
Начальна Команда на це відповіла: „Переговори з большевиками має Команда Корпуса вести тільки що до поведення з полишеними хорими і тільки тоді, якщо большевики
дійсно продовжатимуть марш, прийдуть в район постою корпуса і корпус не матиме сили відбити імовірно сильно переоціненого ворога. Заосмотритися харчами мав корпус доволі
часу, щоб уладити лічниці не потребує цілий корпус стояти.”
20. 1.
І-ший, ІІ-гий і ІІІ-тий корпуси без змін.
Большевицький оперативний звіт з 19.1, доносить про
заняття червоною армією в напрямі на Камянець Подільський м. Пилява, Межибіж і Деражні.
Начальна Команда зарядила сьогодня розвязати 6-тий
гарматний полк 1-го Корпуса та розділити його поміж прочі
гарматні полки. При полку відкрито заговір, який змагав до
того, щоби усунути всіх старшин в полку. Проти провідників
заговору наказано поступити після доразового права. Сьогодня виїхала Начальна Команда зі ст. Крижопіль в напрямі
Бірзулі.
21. 1.
І-ший, П-гий і ІП-тий Корпуси без змін. Командант двір176
ця Вапнярка телефонує: „Сьогодня одержав денікінський
бронепоїзд наказ знищити шлях в Демківцях. Ми однак маємо в Тростянці ешелон, нагружений батерією У.С.С. та вісім
вагонів під нагрузку цукру для ІІ-го Корпуса. Ешелон може
бути звідти витягнений аж завтра, тому що сьогодня відбувається нагрузка цукру. Шлях має бути знищений до год. 6.
вечером. Щоби однак відложити знищення шляху аж до стягнення нашого ешелону жадає командант бронепоїзду три
вагони цукру.”
До генерала Чернавіна в Одесі вислано слідуючу тзлграму: „Загальне положення Добрармії і Галицької Української Армії приневолює мене звернутися до Вашої Ексцеленції з просьбою подати директиви для Галицької Української
Армії, яка є вповні небоєздатна в отцих случаях: 1) Якщо
район відпочинку не буде міг бути певно обезпечений, 2) якщо большевики обсадять Миколаїв та упадок Одеси належатиме до можливости.”
Начальна Команда приїхала на короткий постій на ст.
Борщі.
22. 1.
І-ший Корпус осягнув головою с. Попова Гребля, що 12
кільометрів на схід від Кодими. ІІ-гий Корпус без перемін.
ІІІ-тий Корпус в поході здовж залізниці, осягнув сьогодня
чолом Шентеридюр - Глубокояр, що 12 кільометрів на
полудневий захід від ст. Затише. Похідні частини Етапу в
районі Крутиє - Бірзуля.
Ситуаційний звіт ІІ-го Корпуса з 20. січня 1920.: ,,3-та
Бригада в районі Бершад - Балинець. 1/5. курінь в Чернашівці, поки що нездібний до маршу. 4-та Бригада в районі
Полева Куріївка. В Ладижині лишила бригада 5 старшин і
50 стрільців (хорими). У.С.С. Бригада в районі Бирлівка Баланівка. 7-ма Бригада в районі Ольгопіль. ІІІ/13. курінь
в Ободівці. 300 хорих поки що нездібних до маршу. Корпусний відділ в Ободівці. Відділ жандармерії сотника Ващука
остався в Брацлаві. В Тульчині лишилося 70 старшин і 1200
стрільців в Запасній Лічниці корпуса, там полишено саперську сотню корпуса. Підчас маршу згинуло багато обозних коней, і велике число людей захоріло. Коло ЗО виздоровців з
перемучення поумирало. Після зголошення Бригад і відділів
корпуса число нових хорих в корпусі виносить вже до тепер
500 осіб.”
Команда ІІІ-го Корпуса голосить: „Дня 21. перед полуднем у Фльорі, на північ від Окни, розоружили місцеві большевики 2-гий гарматний полк. 21-го січня вечером розоружило 6 до 8 людей командаита куріня 8-ої Бригади в Антонівці, на захід від ст. Мардарівка. В Антонівці стояв обоз
двох Бригад. Командант куріня утік, і не знає нічого про
долю двох куренів. Большевики в Окні мали осягнути через
мобілізацію силу в 1000 людей.”
Начальна Команда має на підставі всіх відомостей слідуючий образ про ворога: для 21.1. перед полуднем большевики напирають головною силою здовж трох залізничих ліній
в напрямі на Херсон, Миколаїв і Одесу. 20.1, осягнули вони
приблизно лінію Апостолово, Долінська і Ново-Українка. В
районі Уманя на захід імовірно стоїть тільки одна дивізія
(45-та), яка має свої висунені до Уманя і Гайсина части відтягати назад. Тому що большевики знищили самі залізницю на
полуднє від Жмеринки, це вказувало би, що вони не мають
наміру в найблищім часі наступати на Галицьку Українську
Армію. Могилів є обсаджений тільки большевицькими бандами. З цего можна вносити, що большевики не наміряють
спершу осягати Дністра. Для обезпеки району Винниці і Жмеринки є червоні відділи висунені аж до Деражні, Межибожа,
Піляви. Належить напевно приняти, що не переступлять
Збруча.
23. 1.
І-ший і ІІ-гий Корпуси без змін. ІІІ-тий Корпус осягнув
головою ст. Іванівка.
Команда 1-го Корпуса доносить: „Дня 21.1. розоружили
селяни зі Старого Луга, що на захід від Чечельника, одну
батерію 6-го гарматнього полку. Вислана карна експедиція
примусила селян до цілковитої видачі загарбаного майна та
покарала місцевість малою контрибуцією.
Загальне положення: На правім березі Дніпра здовж
трох залізничих ліній до Херсону, Миколаїва і Одеси без
змін. Большевики доносять про бої з Поляками коло Чуднова
(коло 50 кільометрів на захід від Бердичева) і 25 кільометрів на полудневий схід від Новгорода Волинського. Це ви-
ясняс стягнення їхніх військ з Гайсина та Уманя.
24. 1.
Без змін.
Команда 1-го Корпуса доносить: „Після донесення наших розвідчих старшин пересувають большевики XX. червону армію на польський фронт. В Тульчині утворили повстанці — київські самостійники — Ревком, який видав наказ,
що прочі частини Галицької Армії мають остати в районі Немирова, Брацлава, Тульчина.
Начальна Команда звільнила полковника Шаманека з
Команди 1-го Корпуса та призначила його кермуючим транспортами на шляху від Бірзулі виключно на північ, доки є
рух, а отамана Льонера зі становища начальника штабу ІІго Корпуса, назначуючи його кермуючим транспортами з
Бірзулі та підчиняючи підполковникові Вітошинському в Роздільній. Командантом 1-го Корпуса назначено от. Підковича,
а начальником штабу ІІ-го Корпуса от. Ціху.
25. 1.
Без змін. ІІІ-тий Корпус продовжує похід в район відпочинку.
Сьогодня приїхали з 1-го і ІІ-го Корпусів за згодою Начальної Команди старшинські депутації, які представили незавидний стан корпусів та жадали від Начальної Команди
вияснення що до орієнтації, якої має держатися Галицька
Українська Армія. Рішено, що Г.У.Армія переходить — згідно директив в район відпочинку, а при НКГУА твориться політичний відділ, до якого всі корпуси мають сигнувати по
двох відпоручників, завданням цего відділу є вести політичні
справи Галицької Української Армії.
Завдяки заходам делегатів 1-го і ІІ-го Корпусів Начальна
Команда анулювала прикази назначення полк. Шаманека й
отам. Льонера, поручення Команди 1-го Корпуса от. Підковичови та приділення от. Ціхи до ІІ-го Корпуса.
На просьбу генерала Кравса звільнено отамана Льобковіца зі становища Начальника штабу ІІІ-го Корпуса та поставлено до диспозиції Начальної Команди.
В Винниці — по відході Начальної Команди — завязався
Ревком Червоної Української Галицької Армії, який дня 13.
січня 1920. видав слідуючий наказ військам Гал. Армії ч. 1.:
„1) Згідно угоди Ревкому Укр. Гал. Армії з українськими
комуністичними партіями має він негайно починати свою організацію. 2) Відступ армії на південь має бути негайно припинений. 3) Перевезення хорих з одного місця на друге строго забороняється. 4) Отаманови Лиснякови, поручникови (сотникови) Штукгалеви, поручникови Караванови, четареви Герасимовичови і Мойсеєви негайно зголоситися до м. Винниці
для ведення організаційної праці до Ревному Ч.У.Г.Армії.
От. Льонеру й от. Лиснякови забрати зі собою інтендантський
апарат, який мас зложити сотник Цьокан або сотник Хробак.
5) Пресова кватира НКГУА., 40 старшин піхоти, кінноти й
артилерії і 10 військових суддей. 6) За невиконання цего приказу відповідає особисто от. Лисняк і чет. Чайківський перед
революційним судом Укр. Армії. 7) Одержання цего наказу
мають згадані старшини потвердити телеграфічно. Голова
Ревкому Д-р Гірняк, секретар Опока.”
Відтак наспів через Команду ІІ-го Корпуса приказ ч. 4.
Укр. Ревкому ЧУГА з 15-го січня 1920.: „Всім Бригадам Укр.
Гал. Армії — до відома, четареви Чайківському — Брацлав,
от. Шухевичови — Тульчин, от. Лиснякови — Крижопіль. —
Всі Бригади Укр. Гал. Армії виберуть в найкоротшім часі
чотири відпоручники, до десять стрільців і двох старшин, які
на Окремім Зїзді виберуть новий Ревком ЧУГАрмії у кількости сімох людей. Про вислід виборів повідомлять команди
бригад от. Шухевича Тульчин, який визначить місце і час
зїзду відпоручників для переведення виборів нового Ревкому. — Голова Ревкому Д-р Гірняк.”
Начальна Команда видала наказ до всіх корпусів, щоби
на всі накази і телеграми Ревкому не реагувати.
26. 1.
Без змін. ІІІ-тий Корпус в поході в призначений район.
Згідно оперативного наказу ДобрКомандування в Одесі, Гал.
Армія має прикривати бірзульський вузол. В тій ціли має вона заняти й удержувати фронт Саврань — Піщана - Абамаліково. Це завдання вложила Начальна Команда на І-ший і
П-гий Корпуси. Команда 1-го Корп. перейде в Балту, Кмда
ІІ-го Корп. в Ананіїв. Представлення Нач. Кмди в генерала
Шіллінга — що Гал. Армія є небоєздатна — не принесло
успіху.
Начальник німецького звязку кольоністів чорноморської
области повідомив отамана Оробка, що слідуючі села приймуть сейчас по 10 старшин нашої армії за уміркованою —
в кождім разі нище харчового стоячою платнею: Ляндау,
Ґроссліхтенталь, Александерфельд, Нейфрейденталь, Рорбах,
Зельц. 60 старшин може зараз відійти. Ціну за особу і день
подасть місцевість.
Нач. Кмда прибула сьогодня на ст. Бірзуля.
З Одеси прибув на місце захорівшого старшини звязку
ДобрАрмії полк. Саборського генерал-майор Стойкін. Від
Кмдуючого військами новообласти привіз він повновласть
вести з Нач. Кмдою переговори з повстанцями та Українцями.
Рівночасно з ним приїхав представник англійської місії капітан ............................., який має поінформуватися про стан
та потреби Гал. Армії.
Приїхавші з Одеси наші старшини розповідають, що в
Одесі в застрашаючий спосіб розвинулося грабіжництво та
бандитизм, в якому мають брати участь добровольчі старшини. По 6-тій год. небезпечно показатися на вулиці, всю ніч по
місті стрілянина. Добровольчих старшин в Одесі декілька тисяч, а всі на загал займаються спекуляцією. Багато з них позривало вже пагони та думає тільки, щоби виїхати за границю. Загалом у Добрармії не бачиться ніякої поважної думки про оборону, кождий думає про власне спасення. — Українці в Одесі доволі сильно зорганізовані, мають багато приватних українських шкіл. Вони і взагалі майже все населення Одеси — без різниці кляс — бажає собі приходу Гал. Армії в Одесу, щоби запанував порядок і безпеченство. На будинку Збірної Станиці галицьких полонених, яка поміщається
над самим морем, повіває довжезна синьо-жовта хоругов з
вишитим тризубом. Матерію на хоругов дарував один український купець в Одесі. Українці в Одесі задумують зробити
переворот в Одесі та перебрати в свої руки власть.
27. 1.
Без змін. ІІІ-тий Корпус в поході.
Переходячі з району Одеси два повстанці подають слідуючі відомости: 1) Кубань і Терська область злучилися в
одну державу, вибрали спільне правительство в складі пятьох членів: трох Терців а двох Кубанців. В ново-утвореній
державі оголошено мобілізацію до 50 літ в ціли боротьби з
большевиками. Большевики заняли цілий донецький басейн.
2) Німецькі кольоністи зорганізували 30-тисячну армію для
оборони Одеси. Зброю — після оповідань денікінських старшин — мають вони дістати з Італії. 3) Відділ ген. Шкура
розбитий Махном. 4) В Одесі бувають дуже часто напади
уоружених банд; стрілянина не устає. Ціни на продукти дуже
зростають. В Одесі та околиці завважується живе і діяльне
українське життя. Серед денікінських сфер росте бажання
получитися з Українцями. Теперішний кабінет Денікіна має
уступити. Серед денікінців завважується масова дезерція, головно старшин, як рівнож і стрільців, а головно з українського елементу. В останніх днях тішаться денікінці симпатією
Румунії. Під Одесою — на морі — стоїть один французький
та один італійський кружляки. 5) В Подільській губернії
оперує повстанчий відділ Криворучки, який мав захопити броневики на лінії Крижопіль - Вапнярка. 6) Повстанча група
Тютюнника — імовірно Дієва Армія — має перейти в тім
тижні до Голти. Число цеї групи невідоме. Обозна частина
має мати 800 підвод. 7) Повстанчих груп на Вкраїні існує:
а) Шепель — Літинщина, б) повстанець Рябокін, наслідник
Зеленого — Київщина, Полтавщина над Дніпром; Зелений
має жити, місто вбитий має бути ранений, в) сотник Закусило,
г) Шуба — на Полтавщині (боротьбіст).
28. 1.
ІІІ-тий Корпус осягнув призначений район відпочинку.
Кмда ІІІ-го Корп. в Гофмансталі. З 1-го і ІІ-го Корпусів звітів
не одержано.
Радіо. — Нордайх 28.1. — „Бернер Бунд” з 9-го пише:
Муситься ствердити, що програмові заяви Деїтікіна, а щебільше практика його адміністрації, знехтували всякі управнені
домагання українського населення, а що більше — мусять
робити вражіння шовіністично-централістичної системи. Коли
узгляднимо надто попирані офіційно переслідування Жидів,
пригнічування свободи преси, самоуправа в занятих Денікіном областях, то можемо мати поняття про душну атмосферу,
яка сьогодня панує на полудні.”
Політичний відділ при НКУГА. складається, як слідує:
голова — Музичка, секретар — сот. Цапяк, члени: от. Волощук, сот. Паліїв, от. Лисняк, сот. Станимір, сот. Навроцький,
як госпітант — пор. Гупаловський. Як політичного референта при старшині звязку от. Оробкови в Одесі приділено
сот. Д-ра Бемка. От. Оробко дістав вказівки, що — на случай
українського перевороту в Одесі — Галицькі частини, які
там находяться, мають виступити активно, а — на случай
большевицького — всі галицькі частини в цілості мають заховуватися пасивно.
До старшини звязку ДобрАрмії ген.-май. Стойкіна приділено на його просьбу в Гал. Армії ген. булави полк. Какуріна,
Як доносять німецькі і польські часописи — постанова
Найвищої Союзної Ради в справі східної Галичини викликала велике зворушення в публичнім житті. Статут Ліги Наро«дів ставить східну Галичину в відокремлене становище, дає їй
автономний сойм, через що вся адміністрація переходить в
руки українського народа, а Полякам запевнюе права меншости. Польська політична думка заняла негативне становище супроти цего статута і запротестувала проти кождого відділення східної Галичини.
29. 1.
І-ший Корпус: X. артилерійський полк відійшов нині з
Чечельника і переходить в тих днях в район Єлинівка - Мосняги. 10-та Бригада відмашерувала нині з Жабокрича і ночує
в Чечельнику. Впрочім без змін.
З П-го і III Корпусів звітів не одержано.
Для редактора Бенціона Фетта видано повновласть для
пороблення кроків у перебуваючих в Одесі англійської, американської і французької місій, в справі матеріяльної помочі
для хорих і ранених жовнірів Гал. Укр. Армії.
СТАН ГАЛИЦЬКОЇ УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ
І-ший Гал. Укр. Корпус
Загальний стан:
5-та Бригада
6-та Бригада
9-та Бригада
10-та Бригада
2k. січня 1920
харчовий
старш. стрільці
430
4143
58
50
42
71
ІІ-гий Гал. Укр. Корпус
560
550
452
478
боєвий
старш. стрільці
100
478
23
23
13
38
156
80
72
139
25. січня 1920.
Загальний стан:
605
7202
У.С.С. Бригада
3-та Бригада
4-та Бригада
7-ма Бригада
130
133
48
86
1159
1487
629
1542
500
ІІІ-тий Гал. Укр. Корпус
Загальний стан:
хорих 385
2-га Бригада
8-ма Бригада
l l -та Бригада
14-та Бригада
29. січня 1920.
харчовий
старш. стрільці
338
2631
94
809
66
793
79
787
54
334
Етап
Начальна Команда
боєвий
старш. стрільці
коней 1654
харчовий
11600
5000
ЗО. 1.
І-ший Корпус: 10-та Бригада відмашерувала з Чечельника, ночує сьогодня в Переймі. 5-та Бригада має сьогодня
прийти до Чечельника. 9-та Бригада — до Березово, Обжува,
Х-тий гарматній полк в район — як вчера зголошено. Запасна
лічниця ч. 1. має сьогодня прибути до Балти. — 3 ІІ-го і ІІІ-го
Корпусів не одержано звітів.
Радіо. — Москва 29.1. — Совіт Народніх Комісарів видав
заяву в імени провізоричного правительства України до польського правительства і польського народу, що Червона Армія
не переступить території боєвої лінії, що питання спірні, які
стоять на перешкоді сусідських зносин між совітською Росією
і Польщею, можуть бути вирішені на мирній дорозі. Нар. комісарови для заграничних справ поручається поставити на
найблищім засіданні Центрального Виконуючого Комітету,
яке відбудеться в лютім, внесення на святочне потвердження
совітської політики зглядом Польщі.
Кмда ІІ-го Корп. одержала слідуючі депеші з Ревкому
Винниця:
1) ,Д-ший і ІІ-гий Корпус має покищо лишитися в районі
Перейма, Винниця, Ободівка. Ревком Шyxeвич.,,
2) „Ревком установив курієрську службу релє з Винниці
до Тульчина, куди будуть надіслані опісля дописи, відозви
і т. д. Корпус старається о дальшу злуку з Тульчином. Винниця. Ревком: Шyxeвич.,,
3) „До 1-го полку кавалерії Колодницького. Полк має
установити курієрську службу релє по дорозі від Винниці
Немирів - Тульчин, так щоби в Вороновичах, Немирові і Брацлаві було б до 8 їздців. Винниця. Ревком: Шухевич.”
4) „До всіх корпусів і Команди Етапу Армії: В случаю
стрічі галицьких військ з красною армією має частина вислати делегатів до червоних, і їх приїзд поздоровити. Отаман
Льонер видасть приказ сейчас корпусам і Команді Етапу, і
заявить, що Галицька Армія стоїть під приказами Ревкому
Винниця. — Винниця. Ревком: Шухевич.”
5) „Інтендантство армії не є в стані подати відповідної
скількости харчів. І-ший і ІІ-гий гал. Корпус має забезпечитися харчами на один місяць. ІІ-гий Гал. Укр. Корпус має
також прохарчувати корпусний шпиталь в Немирові. І-ший
Гал. Укр. Корпус в Крижополі, Вапнярці і Шпикові. Винниця. Ревком: Шухевич.”
6) „Всі виздоровці, мужва і старшини, мають остати в
шпиталях. Всі команди шпиталів мають зараз відіслати до
Ревкому Винниця звіт про стан хорих і виздоровців, лікарів,
санітарного перзоналу, коней, возів, стан харчів після поодиноких родів, на кілька днів є ще конечно доставити, стан оружжа, муніції — після системи. День подання станів подати в
депеші. Винниця. Ревком: Шухевич. — Проситься Ревком
у Винниці о способі порозуміння з НКУГА орієнтувати.”
Сьогодня виїхав генерал Ціріц з от. Волощуком і Д-ром
Музичкою з політичного відділу та старшиною звязку Добрармії ген. Стойкіном до ДобрКомандування в Одесі для обговорення справ, які виникли з огляду на похід большевиків
на Одесу.
В Одесі заложено Пресову Кватиру НКУГА. під проводом четара Герасимовича. От. Бубелі віддано Стаційну Команду Укр. Гал. Армії в Одесі.
31 1
ІІІ-тий Корпус в районі відпочинку. І-ший і ІІ-гий Корпуси осягнули сьогодня чолом призначені райони.
Після донесення Кмди ІІ-го Корп. в Ольгопільщині організує повстанців полк. Наддніпрянської Армії Трутенко і
Афтнер, що мають від отамана Павленка повновласти і накази до тої ж роботи в Ольгопільщині, Брацлавщині, Липовеччині — на скільки ці повіти вільні від ворога. Названі
оголосили поклик до народа вступати в ряди тих, що боряться
за самостійність України. Повстанці голосяться дуже повільно. На протязі двох тижнів зголосилося около 800 людей —
..
не всі з оружжам. Ті, що зголосилися, сидять наразі дома і
ждуть заклику до збірки, котру задумує полк. Трутенко урядити в Ольгопілі, куди переносить цими днями свій постій.
Організуючі не мають средств ані жаданого від Кмди Корпуса позволення на побір цукру в нашім районі. Працюють
під директивами от. Павленка, з котрим не мають від Різдвяних Свят ніякого звязку. Ціль: Боротьба з кождим ворогом,
що не стоїть на плятформі самостійної України. Сільське
населення відноситься до Галичан — як звичайно — пасивно, оскілько не поносить матеріяльних тягарів.
Військово-революційний Комітет червоної брацлавської
групи видав 17-го січня 1920. слідуючий приказ: „Товариство.
§. 1. Військово-революційний Комітет, організувавший повстання проти узурпатора черносотенця Деникіна і очистивши
Брацлавщину від означеного злючого ворога України сьогодня приступає до будівничої праці народнього ладу на Брацлавщині. Оголошую, що сьогоднішнього дня на Брацлавщині
влада належить Українській Радянській Соціалістичній Республіці, а через те Військово-Революційний Комитет приказує: Повітовій Народній Управі Брацлавщини переіменуватися в Брацлавську повітову виконавчу Раду, всі волостні
народні Управи переіменовуєся в міські і сельські виконавчі
Ради. Повітовий комісариат переіменовуєтся в народній комісаріат повіту. Всі урядові особи, котрі виконували до сього
часу свої обовязки у виконавчих радак до особого распорядження Поділського ревкому і губернської Радянської влади.
— Брацлавська повстанська група переіменовується червоною Брацлавською групою.
— Приказуєтся всім районним комендантам Брацлавської групи перейменуватися в районні Коменданти червоної
Брацлавської групи.
— Для керування військовими справами в повіті військово-Революційний Комітет вибірає від себе військового комісара Брацлавщини товариша Семесенко, його же призначає командуючим військами червоної Брацлавської групи.
— Всім районним комендантам червоної Брацлавської
групи приказується на далі продовжувати організацію війська як було приказано командою Брацлавської повстанської
групи, а також оголосити, аби всі старшини і урядовці бувшої Української і Московської армії на протязі шести доб
з дня оголошення сього приказу зареєструвалися кождий
в своєму районі при комендатурах червоної Брацлавської
групи.
§. 2. Приказуєтся всім установам вивісити на установах
по два прапора, один жовто-блакітний, другий червоний. На
прапорах мати дописи буквами У.Р.С.Р.
§.3. Всі галицкі частини розташовані в районі військової округи червоної Брацлавської групи свій рух на південь
повинні припинити, а залишитися на своїх місцях, бо коли
вони будуть відходити в район розташування чорносотенних
війск то це буде рахуватися зрадою трудового Народу Української Радянскої Соціалістичної Республіки. Проти сего будуть приняті рішучі міри Червоними військами.
Для згуртування Галицьких військ центром призначається Брацлав, де приказуєтся закласти етапну станицю.
Комендантом Станиці презначаєтся стаційний комендант
II. Галицького корпусу товариш сотник Рибачевський, до котрого повинні всі Галицькі частини і поодинокі особи Галицької армії зголоситисй для регістрації, а таковий їх повинен
розташувати в районі Немирова, Брацлава і Тульчина.
§. 4. Всі грошеві знаки України як то гривні всяких вартостей, аеропляни всяких вартостей, купони від них, карбованці гетьманські 250, 1000, 100 з Богданом, 50, 25 і 10 карб.,
а також гроші Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки повинні прийматися в обіг як платне средство всіма як державними так і громадськими установами і
поодинокими особами обовязково. Не виконуючі сього наказу
будуть претягатися до військово-Революційного суду.
Товариші громадяне і військові.
Відноситися всі з великою пошаною і задопоможіть нам
в будуванні народнього апарата Української Радянської Соціалістичної Республіки, не вірьте ріжним провокаторським
слухам, котрі пускают недобитки буржуазії, котрим дуже бажанно погубити здобутки Революцій, котрі плачут і дуже
плачут, що у нас являтся Господарем не черносотенець буржуй, а бідний трудовий нарід України.
Будьте трудящими, не будьте байдужими, віднесітся до
сього як найліпше, задопоможіть нам закрепити спокій на
теріторії Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Всі спішіть на поміч Червоної Української Армії.
Всі спішіть задопомогти матеріально Червоній Брацлавській Групі.
Всі несіть мающуся у Вас зброю, аби тимчасово озброїть
війська Червоної Брацлавської Групи до того часу, поки нам
буде налагоджений звязок з центральними установами в Київі Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Всі, всі до праці. Всі на задопомогу червоним військам,
аби нам скоріще розбити черносотенні польські війська. Хай
живе Українська Радянська Соціалістична Республіка і її
червона армія. Слава їм.
Голова Ревкому Царенко. Члени Дідик, Назаренко, Семесенко.
З оригіналом згідно: Військовий Комісар і Командуючий
червоними військами групи Семесенко.”
1. 2.
З Корпусів звітів не одержано.
Большевицький оперативний звіт з 31.1, доносить про заняття червоною армією Вознесенська.
Радіо. — Польду 1. II. — 3 Відня доносять, що Українці
переняли від Денікіна Одесу. Містом управляє Комітет, зложений з Українців і російських Жидів. Панує цілковитий
порядок.
Радіо. — Нордайх 1. П. — Після донесень французьких
часописів — заявляють перебуваючі у Варшаві дипльомати
антанти, що Фош дійсно в найблищому часі прибуде до Варшави. Фош має одержати начальний провід проти совітської
армії. Конференція французького воєнного міністра Лєферна,
в середу з Фошом, Жофром і Петеном ставиться також в звязок з польсько-большевицькою справою.
Радіо. — Москва — Преса 31.1. — „Даіли Геральд” доносить, що новий французький міністер заграничних справ
Міллєранд висловився за признанням російських окраїнних
держав і за порозумінням з большевиками. Проти цього пляну виступає енергічно маршалок Фош, який — при помочі
Черчіля — старається вплинути на Румунію і Польщу, щоби
вони виступили проти совітської Росії.
Радіо. — Ревель ЗО. І. — Агенція Ройтера доносить, що
положення чеських військ, числячих 15000, які є розсіяні
здовж сибірської залізничої лінії, є дуже важке, тому що
весь край є настроєний по большевицьки. Залізничий шлях
є сильно ушкоджений, а робітники відказуються направляти.
Большевицька головна кватира в Томську пропонувала Чехам відтранспортувати їх через Росію до дому під умовою,
що вони видадуть старшин Колчака, запас золота і воєнний
матеріял. Польська дивізія Колчака збунтувалася, убила своїх старшин і перейшла до большевиків. Війська Семенова і
підпираючі німецькі й австрійські жовніри зєдинилися також
з большевиками.
Радіо. — Дорпат ЗО. І. — Естонська Телеграфічна Агенція доносить: Ізза страшного браку вугля має Варшава вигляд мертвого міста. Місто неосвітлене. Рух поїздів застановлений в цілій Польщі на 14 днів.
Радіо. — Київ 29.1. — В місточку Монастирищина убили
відступаючі Денікінці коло 1000 осіб і зранили тяжко понад
8000. Погроми тревали весь час їх побуту.
Гомель 28.1. — Дня 26.1, зробили польські леґіоністи
наступ в районі Рогачева. Наша кіннота обійшла ворога і
зявилася в їх тилах, на що шляхтичі кинулися в панічнім
страху в утечу. Ми зробили полонених, здобули 150 коней,
12 скорострілів і 6 гармат.
Радіо. — Ревель 28.1. — Після донесення з Харбіна —
заняли большевики Нікольськ, Уссурійськ, Благовішенськ.
Радіо. — Ревель 29.1. — Після англійських донесень —
ожидається димісії останніх трех приналежних до робітничої партії членів англійського кабінету. Робітнича партія і
трейд-уніони видала маніфест з жаданням заключити сейчас
мир з совітською Росією. Маніфест заявляє, що робітники
ужиють всіх средств, щоби перешкодити правительству почати війну з совітською Росією.
З Одеси надав генерал Ціріц ось-таку депешу: „Вчера
говорив я з начальником штабу а потім з генералом Шіллінгом в присутности англійських і французьких представників.
Сьогодня ще раз з ексц. Шіллінгом, потім відвідини в англійській і французькій місіях. Відїзд сьогодня ок. 6-ої вечером.”
Добровольчий штаб в Одесі передає копію слідуючої телеграми: ,,Верховньій круг Дона, Кубани и Терека, начиная
свою Д'Ьятельность прив£тствуегь доблестньїе войска и шлете
имт> своє благословенне на ратньїй подвига. Да не померкнете наша боевая казачья слава вт> вашихе подвигахь и да
сокрушите она злого врага, разоряющаго наши хутора и
станицьі, не щадящаго нашихе жене, д'Ьтей и старикове, и
оскверняющаго наши дорогие святьіни. Помните дорогіе братья. Ваша поб^да принесете свободу. Ваше пораженіе обратите насе ве разоре и холопове. В'Ьрховньш круте варите,
что скоро обратить казачьи степьі огласится звонкой пісней
свободьі. № 27/п. Предс'Ьдатель Верховнаго Круга Тимошенко. Скр'Ьпил'ь секретарь круга Прокоповичт>.”
. .З Корпусів звітів не одержано.
2 2
Большевицький оперативний звіт з 1. П. доносить про заняття червоною армією Перекопа, та що при ліквідації банд
Махна в районі Гуляйполя здобуто 13 гармат, 8 скорострілів,
міномет, 1200 крісів, 60 коней й инші трофеї. Взято в полон
300 люда.
Радіо. — Польду 2. П. — Оголошена союзниками перша
ліста обвинених задля воєнних злочинів Німців обіймає між
иншими архикнязя Рупрехта Баварського, князя Віртемберського, генерала Клюка, генерала Більова, маршалка Макензена, адмірала Касселя, барона Ляпкара.
Кмда ІП-го Корп. дістала наказ передати за посвідченням в руки заступника ген. Шеля, команданта формацій німецьких кольоністів, 16 гармат Гал. Укр. Армії та злишню
муніцію.
Сьогодня вернувся генерал Ціріц з Одеси.
. .З Корпусів звітів не одержано.
3 2
Большевицький оперативний звіт з 3. II. доносить, що в
районі Коростеня ведуться завзяті бої 35 верстов на захід від
него, та що червоні відділи заняли Херсон, Миколаїв і находяться 35 верстов на захід від Миколаїва.
Начальна Команда видала директиви для переправи Гал.
Укр. Армії на румунську територію. Гал. Укр. Армія має
переправитися через Дністер на відтинку Тираспіль - Рашків,
а саме І-ший і ІІ-гий Корпуси на відтинку 6 верстов на полуднє від Рибниці - Рашкова включно, Начальна Команда і
Команда Етапу Армії на лінії 4 верстви на північ від Ботушан - Дубосар (Включно). ІІІ-тий Корпус звідси на полуднє
до Тирасполя (виключно), всі в районі Тираспіль - Кучурган Роздільна й Одеса находячіся частини Г.У.А. в Тирасполі.
Корпуси і Команда Етапу Армії мають прослідити і технічно
приготовити місця переправи. Командантом місця переправи
в Тирасполі назначено от. Льобковіца. Команданти місць переправи мають увійти в пророзуміння зі стоячими напроти
румунськими командантами. Якщо проти сподівання поодинокі незорієнтовані румунські команданти підвідділів не до190
пускали би до переправи, мається, тому що це противиться
міжнародньому ^іраву, вибороти собі переправу силою оружжа. Нездібних до транспорту хорих мається зібрати і заосмотрити в найконечніший санітарний перзонал, ліки, харчі і
гроші на найменше 4 тижні, полишити. Старшин і стрільців
мається поучити, що по виздоровленні мають прибути до найблищого відділу Укр. Гал. Армії. — Збірні райони на румунській території: ІІ-гий Корпус: район на північ від Більці
(виключно), Струма, Єгорівка, Куболта. І-ший Корпус —
Більці, Біліченці, Радоя, Циплішті. ІІІ-тий Корпус і частини
з Тирасполя й Одеси район Кишинів - Стратени. Команда
Етапу Армії район Оргеїв - Пересєчіна. Начальна Команда
імовірно в околицю Кишинева. О матеріяльне заосмотрення
Команд, частин і установ мається — оскільки забрані ,зі собою припаси в грошах, харчах, ліках і т. п. не вистарчать —
передусім просити в найблищій румунській команді. Коли
мається почати переправи, Начальна Команда повідомить телефонічно,
Згідно оперативному наказу Добровольчого Командування в Одесі — Гал. Укр. Армія має відвести своє праве крило
назад і утворити фронт: Ново-Павловка, Софіївка, Балта,
Рибниця і скупчити часть свого резерву в районі Черново.
Розмежуюча лінія між генералами Бредовим і Микіткою —
Юзефполь, Ново-Павловка, Петровіровка, Граденіца, всі пункти для генерала Микітки.
Після звіту Команди ІІІ-го Корпуса невиплачування льонів дуже деморалізуючо впливає на стрільців; їх виплата є
конечна. Як не наспіє в найкоротшім часі біля, умундуровання і обув, як також ліки для коней, погине буквально решта
людей і коней. Вози й упряж мусять бути майже в цілости
виміняні; відчувається цілковитий брак матеріялу до підкуття.
На команданта всіх остаючих на Вкраїні старшин і стрільців назначила Начальна Команда сотника Кондрацького, а
на начальника штабу отамана Льонера. Сотник Кондрацький
має: 1) по змозі як найліпше піклуватися оставшими хорими
Гал. Укр. Армії; 2) творити відділи і підвідділи; 3) відводити
назад — як поодиноко так і громадно — в данім моменті в
той спосіб зібрані частини до Гал. Укр. Армії; 4) переслідувати всіх тих членів Гал. Укр. Армії, які допустилися звичайного проступку.
4. 2.
З корпусів звітів не одержано.
Політичний відділ видав слідуюче рішення в справі переведення Гал. Укр. Армії за Дністер, яке запало на нарадах
політичного відділу дня 4-го лютого ц. р. більшістю (2/3)
голосів: „Політичний Відділ оставляє рішенню НКУГА справу переведення Української Галицької Армії за Дністер.”
Делегати політичного відділу відходять до своїх частин
для предметового і безстороннього зясовання стану річи. Постій, дня 4. лютого 1920. За Політичний Відділ: голова —
Музичка Андрій, секретар — Іван Цапяк, сотник.”
На основі телеграфічного донесення отамана Ціммерманна з Тирасполя надала Начальна Команда до корпусів
слідуючу телеграму: „Голова місії, висланої до Румунії для
ведення переговорів, голосить шифрою: — Румунський генерал в Кишиневі відноситься до переправи прихильно. Тому
що справа має бути правдоподібно вирішена Верховним Командуванням і Радою міністрів, до 3-го лютого, не наспіла
ніяка відповідь.”
Генерал Ціріц виробив слідуючий реферат про причину
переходу Гал. Укр. Армії на румунську територію: 1) правну підставу підчинення Української Галицької Армії Командуванню ДобрАрмії в Одесі становить договір 19. XI. 1919.
На основі загального оперативного положення наказало Добровольче Верховне Командування лінії відвороту аж до Дністра. 2) 3 хвилею, як Добровольче Командування опускає
Одесу, Українська Галицька Армія тратить всяку змогу матеріяльного заосмотрення. Вона мусить проте сейчас сотворити собі нову базу. 3) Цю базу може дати тільки перехід на
румунську територію, бо з упадком Одеси перерваний всякий
звязок з державами антанти. 4) Хотяй голови англійської та
французької військових місій в Одесі не могли дати ніяких
зобовязуючих запевнень, що Українська Галицька Армія —
як частина ДобрАрмії — буде принята в Румунії як союзна
армія, всеж-таки дали обіцянку в тім змислі. 5) Українська
Галицька Армія тепер — наслідком її морального і матеріяльного стану — нездібна до ніякої бойвої акції. Передусім
пануюча все ще в ній пошесть вимагає строгого відокремлення на кругло 6 тижнів та основного наділення свіжим біллям і мундурами. 6) Чим сильніша армія перейде і чим більш
боєздатна буде по відпочинку, тим більше слово може виска192
зати політик (диктатор). 7) Якщо Гал. Українська Армія
перейде на румунську територію — чисельно сильніша від
ДобрАрмії, тоді буде можна слушно жадати, щоби військовий
провід припав Українській Галицькій Армії, а якщо це станеться, то і політичний провід по стороні українських політиків. 8) 3 ніякої сторони, як тільки від антанти (передусім Англії) дано запевнення матеріяльного заосмотрення. 9) 3 переходом на румунську територію є доказане, що Українська
Галицька Армія не була ніколи і не буде знаряддям большевицького правительства.
До отамана Ціммерманна надано слідуючу депешу: „Телеграму з третього одержано. Положення тіснить, тому переправу буде мусілося перевести без згоди. Доложити всіх
старань, щоби принайменше було найголовніше рішене. Англійська і французька місії в Одесі заходяться в тім самім
змислі.”
З Кмди 1-го Корп. наспіло телеграфічне запитання, які
умови заключено з румунськими властями що до приказаного
переходу.
5. 2.
З П-го і ІІІ-го Корпусів звітів не одержано.
Після донесення Кмди П-го Корпуса денікінський відділ
знищив місто Саврань, порозбивав вікна, двері, пограбував
все жидівське населення, а по части Христіян. На вулицях
лежать трупи. Мешканці ховаються по стрихах, а більша
частина населення опустила місто.
Після донесення добровольців, місто Ананіїв обсаджене
сьогодня місцевими большевиками в скількости до 300 люда.
Групіровка 1-го Корпуса слідуюча: 6-та Бригада — Черномін, Гонорівка; 9-та Бригада — Тимків, Слобідка; 10-та
Бригада — Балта, Андріяшівка; 5-та Бригада — Чечельник.
Артилерійська група в районі Стратіївка, Мірони, Цостобія.
Кмда 1-го Корпуса доносить, що зарядила прослідження і
приготовлення переправ через Дністер.
Виходить на яв, що тільки невеликі частини Команди
Етапу та ІІІ-го Корпуса проявляють охоту перейти на румунську територію. Більшість Української Галицької Армії думає остати на Вкраїні та получитися з большевиками в ціли
спільної боротьби проти польської шляхти. До Румунії не
хочуть перейти, бо кажуть, що вона є союзником Польщі, ще
й готова віддати їх в руки Полякам, а вороже відношення
Румунів мали Галичани нагоду пізнати при нашім першім
і другім відвороті в Галичині. Від антанти не належить сподіватися для нас нічого доброго. За нашу боротьбу з большевиками віддає Галичину в польську неволю. Думка стрільців
така: получитися хочби з чортом, щоби тільки зискати Галичину та пімстити на Поляках всі завдані кривди, кажуть:
„вже нас багато погинуло, але най ще погине, щоби ми тільки
в тріюмфі вернулись до Галичини, бо інакше стид буде глянути людям в очі, якщо повернеш до Галичини занятої Поляками.” Думка реванжу не супдить з голови стрільців.
Начальна Команда видала наказ до військ, що хто самовільно остає на місці, а не йде по вказівкам Начальної Команди, яка приказала перехід Української Галицької Армії
в Румунію, є зрадником української справи.
Тверезіші умірковані уми Української Галицької Армії
є за тим, щоби частина Української Галицької Армії получилася на Вкраїні з большевиками, а частина — бодай 2000 —
перейшла до Румунії, щоби бути забезпеченим на два боки
і мати своїх людей у большевиків та антанти, бо ще не знати,
котра сторона візьме верх.
. .З 1-го і П-го Корпусів звітів не одержано. Кмда Ш-го
6 2
Корп. видала директиви до своїх частин на час аж до осягнення району Кишинева.
Большевицький оперативний звіт з 4-го лютого доносить
про заняття червоною армією Очакова і Херсону.
Радіо. — Москва 6. II. — В відповідь на мирове предложення совітської Росії одержав народній комісар для заграничних справ від польського правительства слідуюче радіо:
„Польське правительство потверджує відбір деклярації правительства совітської Росії з 29.1. Деклярацію розбирається,
а відповідь совітському правительству буде передана. Станислав Патек, міністер заграничних справ.”
Радіо. — Смоленськ 2. II. — В Варшаві появляються тайно три комуністичні часописі та одна часопись союза ремісників.
Радіо. — Смоленськ 3. II. — Варшавські часописі доносять, що турецькі націоналістичні круги нахиляються до
большевизму. Стверджено, що в російській большевицькій армії служить кількасот турецьких старшин.
Радіо. — Нордайх 3. П. — „Газета Варшавека” приносить
розмову з Сазоновом: Росія признасть незалежність Польщі
в її етнографічних границях і може також Фінлядію, але
ніяким чином незалежність инших держав, які перед тим належали до Росії. Самостійність Латвії й Естонії є мрією, нема
також українського народу, також не зречеться Росія Білої
Руси.
„Журналь де Женеве” пише: — Антанта чи скорше чи
пізніше прийде до погляду, що вона мусить признати також
Литву й Україну, обі одинокі між молодими республіками,
зглядом яких вона ще задержує ворожу резерву.
Отаман Ціммерманн доносить з Тирасполя, що відповідь
що до переправи Української Галицької Армії на румунську
територію має прийти сьогодня о 10-ій год. перед полуднем,
в другій депеші повідомляє, що відповідь ще не прийшла.
Тому що отаман Льонер відказався від обняття команди
над остаючими на Вкраїні Галичанами, отамана Льонера
звільнено на його просьбу від Української Галицької Армії,
а отамана Ерлє іменовано шефом штабу П-го Корпуса. Отамана Якверта згл. сотника Коха аж до його виздоровлення
іменовано шефом штабу 1-го Корпуса, сотника Шобера шефом штабу сотника Кондрацького.
Отамана Грабовенського назначено командантом Бригади У.С.С. на час нездібности до служби отамана Дудинського.
7. 2.
Після донесення полковника Шаманека — на першій
залізничій стації на схід від Балти показалися большевицькі
відділи так піхоти як і кінноти, які посуваються здовж залізниці на захід. Коло села Жулинка на північний захід від Гайворона розвідча стежа 4-ої Бригади стрінула червоні відділи.
Большевики наступили на нашу стежу, захопили трех стрільців, та посуваються дальше в напрямі на Бершад.
Згадані частини червоних входять в склад 45-ої совітської дивізії. Таким чином була Кмда П-го Корпуса примушена
увійти в прямі переговори з відділами червоних, а саме з головною метою — задержати евентуально дальший похід червоних через район галицьких військ. Рівночасно приневолили
обставини також штаб 1-го Корпуса до переговорів з начальниками большевицьких частин, які зараз посуваються на
Балту.
Начальна Команда прибула сьогодня на ст. Воронків коло Рибниці.
Розрив Укр. Гал. Армії став цілком очевидним. Політичний відділ, який виїхав з Нач. Команди по корпусам, осів
при команді 1-го Корпуса під назвою „Нач. Ревком Черв.
Укр. Гал. Apмiї,, і обняв провід над галицькими Військами.
Шефом штабу назначений полк. Шаманек.
У відповідь на це Нач. Ком. Укр. Гал. Армії видала наказ, що полк. Шаманека звільняється з кмди 1-го Корпуса і
має він прибути до Нач. Команди. Полковникови Вольфови
видано наказ перевести з усею енергією приказ що до переправи Укр. Гал. Армії на румунську територію.
Укр. Гал. Армія має отже дві команди. Начальний Ревком, ідучи за Ревкомом ЧУГА в Винниці, увійшов в порозуміння з большевиками, які прислали до 1-го і ІІ-го Корпуса
своїх старшин звязку, та видав наказ, що галицькі частини
мають остати на Вкраїні, та відпочивши тут, рушити відтак
на Польщу. Начальний Ревком пішов за настроєм загалу галицького стрілецтва.
Начальна Команда держиться старого шляху, страхається, щоби антанта не сказала, що ми большевики, і думає перевести армію на румунську територію під опікунчі крила антанти, яка віддала Галичину під опіку Польщі, та знехтувала
наші слушні домагання.
Начальна Команда поручила галицькому розвідчому
старшині в Рибниці повідомити румунського команданта напроти Рибниці, що частини Укр. Гал. Армії перейдуть дня 9.
лютого 1920. границю.
6-та Бригада в Гонорівці і 9-та Бригада в Тимкові одержали приказ переправитись через Дністер, не ждучи на дальші прикази 1-го Корпуса.
..
8 2
З корпусів звітів не одержано.
Радіо з Москви з 8. II. доносить, що червоні відділи заняли дня 7. II. Одесу.
Від нашого розвідчого старшини в Рибниці наспіла слідуюча депеша: „Командант румунської пограничної сторожі
в Резині — четар Мітитель звідомляє, що команда румунської дивізії повідомлена розпорядженням їхнього правительства ч. 2496 з дня 5. II. 1920., що українська делегація інтервеніювала в Букарешті в справі переходу через границю румунську. Правительство згоджується на перехід, однак команда дивізії не дістала наказу, щоби Укр. Гал. Армію пере196
пустити через Рибницю. Я представив четарови Мітителиви,
що справа з огляду большевицького наступу є дуже нагла.
Він прирік, що зараз по одержанні відповіди з Букарешту
повідомить мене. Румуни в боці Рибниці роблять вправи в
стрілянні, дуже затрівожені.”
На підставі цеї телеграми надала Нач. Команда ось-таку
телеграму до ІІ-го і ІІІ-го Корпусів, Команди Етапу Армії та
всіх команд двірців: „Після зголошення четара Чайки з Рибниці — румунське правительство декретом з дня 5. II. ч. 2496.
згодилося на перехід Укр. Гал. Армії через Днicтep.,,
9. 2.
З корпусів звітів не одержано.
Стара Начальна Команда прибула сьогодня з Воронкова
до Рибниці і зараз вислала місію зложену з от. Куніша Івана,
сотника-судді Ковшевича Романа до румунського команданта
місця переправи в Рибниці зі слідуючою повновластю на
французькій мові: „Начальна Команда Галицької Української Армії уповажнює отамана генер. булави Івана Куніша і
п. сотника-суддю Д-ра Ковшевича Романа умовитися з королівським румунським командантом місця переправи в Рибниці що до: а) безпроволочного розпочатая переправи поодинокими частинами Галицької Української Армії, б) місця найблищого закватировання перейшовших частин, в) усталення
місця і часу, в якому всі питання, звязані з переходом Гал.
Укр. Армії мають бути порішені повновласниками королівсько-румунської влади і Гал. Укр. Армії. Надто дано сотникови-судді Д-ру Роману Ковшевичови ось-такі вказівки для
переговорів: 1) Гал. Укр. Армія буде вважатися по переступленні границі румунської території союзною армією, а в ніякому случаю не має бути трактована як така, що вступила
на територію невтральної держави тому, що Гал. Укр. Армія
бореться проти большевиків по стороні російської ДобрАрмії,
якої є складовою частиною, ся-ж остання армія належить до
союзних і сполучених держав антанти, з котрих одною є румунське королівство, але навіть і без посередництва рос.
ДобрАрмії та союзних і сполучених держав антанти взагалі
Гал. Укр. Армія повинна бути вважана союзною армією, тому що бореться від початку свого істнування проти большевиків і таким чином боронить також границь Румунії від
спільного ворога. 2) Наслідком цего має бути Гал. Укр. Армія полишена в посіданні своєї зброї та своїх воєнних матеріялів: роззброєння цеї армії представляється отже недопустимим. На случай, наколиби органи румунського правительства були дотично цего предмета иншої гадки, Начальний
Вожд Гал. Укр. Армії видав інструкцію командантам поодиноких груп, що перейдуть границю, щоби видали зброю за
одержанням письменної посвідки відбору, з якої має бути видно, хто зброю відібрав, як також число і якість відібраних
предметів. У всякому случаю вимагають дисциплінарні згляди, щоби старшини Гал. Укр. Армії були полишені в посіданні зброї. 3) Виконування військової юрисдикції супроти
осіб приналежних до Гал. Укр. Армії буде — згідно звісним
приписам міжнароднього права застережене судовим органам
Гал. Укр. Армії, яка у цім згляді має бути трактована як
екстериторіяльна одиниця. 4) Розкватировання та уладження
прохарчовання Гал. Укр. Армії будуть предприняті все в
порозумінні з військовими та цивільними органами румунської влади в як найдальше йдучому узглядненні інтересів місцевого населення.
Начальний Ревком ЧУГА видав дня 7. Н. 1920. в Чечельнику за підписом Музички Андрія, сотника Цапяка — як
секретара, от. Волощука — як члена та полк. Шаманека —
як начальника штабу отцей наказ військам: 1) Заступники
всіх корпусів та Етапу Гал. Укр. Армії утворили тимчасовий
Начальний Ревком з осідком покищо при Кмді 1-го Корп. 2)
Вкоротці слідує вибір головної ради Гал.Укр.Черв.Армії. Приказ до переведення виборів слідує. Аж до уконституовання цеї
ради належить придержуватися отсих провізоричних заряджень. 3) Всі частини Гал. Укр. Армії, які находяться на
схід від Дністра, творять Червону Українську Галицьку Армію та являються союзниками всіх совітських військ. 4) Найвищу військову та політичну владу над Черв. Гал. Укр. Військами, а через це і відвічальність перед армією і народом,
поносить Начальний Ревком. 5) Переведення всіх військових
справ лежить виключно в крузі ділання Червоної Начальної
Команди, яка за всі свої діла та блуди, як також за дух та
ударну силу армії відповідає перед Начальним Ревкомом.
6) При командах корпусів належить зорганізувати подібні
Ревкоми. 7) Службова дорога між поодинокими командами
остається — як досі — та сама. Команди Корпусів одержують
прикази від Начальної Команди, а впрочім ділають в порозумінні зі своїми Ревкомами. Ревкоми при командах корпусів
одержують свої вказівки від Начального Ревкому. 8) Прикази Начальної Команди, які торкаються військових рухів
та засад пропаганди мають бути підписані так Начальною
Командою як і одним з членів Ревкому. Прикази, які відносяться тільки до внутрішньої служби, та не мають впливу
на загальне положення, видає виключно Начальна Команда,
однако ж все інформує вона Начальний Ревком про видані
зарядження. 9) Іменовання всіх вищих начальників, від команданта бригади в гору, переводить Начальний Ревком на
внесок Начальної Команди. Дотеперішні команданти і шефи
штабів остаються на своїх посадах. Всі прочі іменовання переводить Начальна Команда. 10) Зноситися зі союзниками
або ворогом має право тільки Начальний Ревком, однак все
в порозумінні з Начальною Командою. 11) Начальником штабу Черв. Укр. Гал. Армії іменується поки що полк. Шаманека,
який — аж до іменовання команданта — виконує і його
функції. 12) 3 огляду на виїмкові відносини одержує начальний вожд та команданти корпусів право деградувати всіх
старшин, прямо їм підчинених, які своїм поведенням ярко
порушили свої військові обовязки. Переведення таких мір
голосити через Ревком корпуса Начальній Команді при поданні причин. 13) Всі засуди смерти мають бути потверджені
Ревкомом. 14) Приказ цей належить оголосити. 15) Відходить до всіх корпусів та Команди Етапу.
Начальна Команда ЧУГА видала за підписом тов. полк.
Шаманека дня 8. II. приказ: ,,Спонуканий волею частин і їх
начальників, та в журбі о судьбу наших хорих та недужих
рішив Начальний Ревком не переходити через Дністер до
Румунії, не тратити української землі зпід ніг українського
жовніра. Наказується: 1) Всі частини ЧУГА остаються надальше на своїх місцях та не починають ніякх рухів на полудневий захід. 2) Команди двірців Слобідка та Бірзуля ніяким
чином не випускають які-небудь транспорти в напрямі на
Рибницю. Весь матеріял є власністю стрільців та наших хорих і при них маються лишити. 3) Між залізницею та Дністром зорганізувалися червоні повстанці, яких представники
заявили, що не хочуть перепустити Галичан на румунський
бік. Частини, що находяться біля залізниці, мають — на
случай стрічі з такими нерегулярними відділами — зорієнтувати тих же про наші наміри та про те, що наше майно —
як власність червоних Галичан — є нетикальне. 4) Команда
Етапу концентрує свої відділи і формації можливо біля Бірзулі та старається о телефонічну сполуку з частинами ІІІ-го
Корпуса. 5) Відділи ІІІ-го Корпуса мають остатися в районі
ст. Затише та — по можливости — угрупуватися здовж залізниці на північ. 6) Транспорти концентрувати на ст. Слобідка або Бірзуля. Поїзди з району Тирасполя і Роздільної
стягати постепенно на ст. Бірзуля. 7) Ситуаційні звіти щоденно до год. 10-ої перед полуднем до Чечельника, постою
Начальної Команди ЧУГА надсилати. Сюди присилати також
точні звіти стану. 8) Відходить до 1-го і П-го Корпусів та через ст. Бірзуля на ст. Слобідка, крім цего передає ст. Бірзуля
цей приказ до Команди Етапу та частинам ІІІ-го Корпуса.
Від сотника Шобера — військового референта Ревкому
ЧУГА в Винниці наспів слідуючий звіт під датою 5. II. 1920.:
1) в о р о ж а с и т у а ц і я : Поляки держать укріплені становища Камянець Подільський, Ярмолинці, Проскурів, Старо-Константинів, Полонне, кругло трема дивізіями. Старшини, що приходять з лічниці в Проскурові, подають ось-це:
„Виряд, одяг польських військ дуже добрий. Після їх оповідань польський інтендантський апарат — здається — не добре функціонує. Лучаються часто насильні реквізиції. Сейчас
за фронтовими військами приходять польські політичні функціонарі і починають польонізацію. Всі урядники мусять на
протязі двох місяців володіти польською мовою; засновують
сейчас польські школи. В польській армії служить зараз багато французьких старшин. Вони подають, що Петлюра є
розбишакою, авантюристом, і з ним взагалі не треба рахуватися. Міністрерство Петлюри арештоване. Про утворення українського легіону в рядах польської армії немає мови. Всіх
петлюрівських старшин в Камянці арештовано і відвезено до
Домбя. Французькі старшини означують цю часть фронту
як східню границю французької республіки. Лінія Камянець
- Проскурів вже вповні евакуована. З Проскурова евакуовані
також хорі, імовірно до Тернополя. З Франції мається ожидати багато тяжких гармат. Польські часописі голосять, що
диктатор Д-р Петрушевич мав прибути до Парижа. 2) Р у м у н и : Про рухи румунських військ нема ніяких донесень.
Доносять про скупчення військ коло Могилева (три дивізії).
3) Б о л ь ш е в и к и : В районі між Камянцем і Полонним
оперує ХІІ-та совітська армія (ставка Київ), яка складається
з трех дивізій. Сила дивізій ріжна. Найсильніша має числити
9ПЛ
45.000 людей. Висипний тиф лютує дуже сильно в їх рядат..
Дисципліна до певної міри добра. Впадаючим в очі є зжиття
командантів з підчиненими. Дуже велику увагу звертають на
виховання жовніра в революційнім дусі. Не оминається ніякої
нагоди, щоби обзнакомити його з біжучими подіями. Урядової тайни нема. Кожда справа може бути і є обговорювана публично. На загал можна сказати, що панує величезний паперовий світ, який стоїть на перепоні скорому полагоджуванню.
Інтендантура до нічого. Армія живе властиво з грабіжі. Населення не хоче зовсім доставляти артикулів всякого рода, тому що ніхто не принимає большевицьких грошей. Інтендантура щойно твориться. Ніяка большевицька організація не
розпоряджає запасами. Дух большевицьких військ: певні побіди, велика самопевність. Як аксіому мусимо держати перед
очима: ,,Всі справи військової, політичної й адміністраційної
натури рішає партія — без неї нічо не робити.” Всі військові
справи рішаючої натури рішає приділений до головного командування Реввоєнсовєт. 4) В л а с н а с и т у а ц і я : Положення хорих і виздоровців предложиться по одержанні докладних звітів. Харчове положення дуже важке. Большевицький харчовий апарат не функціонує. Положення утруднене
ще через те, що наше політичне відношення до большевиків
не вияснене. Надіюся, що — перебуваюча в Київі — місія
принесе в цім згляді деяке поліпшення. Військо живе з дня
на день. Грошей нема. В лічницях бракує топлива, тому що
нема підвод. Обуви, одягу, біля нема зовсім. Поодинокі запаси сконфіскували совітські війська. На довіз з большевицького запілля не можна числити, тому що залізниця не заосмотрена в дерево. Цукор для виміни не видають, тому що призначений для центральної Росії (в Москві коштує більше чим
10.000 рублів). Прислана поміч в санітарнім матеріялі і дезінфекційних средствах невистарчаюча. Задля великого морозу
і недостаточного прохарчування часті случаї пневмонії.
. Групіровка
.
1-го і ІІ-го Корпусів слідуюча: ІІ-гий Кор­
10 2
пус: Штаб — Бершад, три бригади довкруги Бершаду тісно
угруповані; 7-ма Бригада в м. Ольгопіль. — І-ший Корпус:
оперативний штаб — Чечельник, 5-та Бригада — Чечельник,
6-та Бригада — район Черномін - Гонорівка, біля ст. Попелюхи, 9-та Бригада — район Тимків - Слободзєя, біля ст.
Слобідки, 10-та Бригада в районі Бендзари, що на схід від
Балти; адміністративний штаб корпуса в Балті. Х-тий гарматний полк в районі Мошняги - Ефтодія, що 8 верстов на
захід від Балти; ІХ-тий гарматний полк в селі Стратіївка, що
на південь від Чечельника.
Новоутворена НКЧУГА видала наказ Кмді ІІІ-го Корп.
взяти як найбільш активну участь при відбиранні добровольчого майна. ІІІ-тий Корпус, що стоїть в районі Кассель - Захаріївка - Бергдорф, підняв червоний прапор та підчинився
НКЧУГА.
Кмда ІІ-го Корп. доносить, що І-ший і ІІІ-тий курені 533го совітського полка увійшли рано без припадку до Бершаду
й обсадили місто. Курені мали приказ своїх команд розоружити ІІ-гий Корпус в м. Бершад, а оружжа здепонувати й
охоронити. Цей приказ відноситься хвилево лише до м. Бершад і с. Фльорини. Розоруження є тільки тимчасове.
Ревком ЧУРА - Винниця призначив розпорядком з 4. лютого ц. р. тимчасово начальним вождом ЧУГА тов. підполковника Вітошинського Амврозія, а розпорядком з 6. лютого
іменував — на пропозицію Паркому Української Комуністичної Партії Прикарпаття — тов. Барчука Дмитра політичним
комісарем при начальнім вожді ЧУГА.
Ревком ЧУГА при Начальній Команді видав — за підписами голови — тов. Музички Андрія, секретаря — т. Цапяка, Волощука, Шепаровича і політкома Барчука — слідуючий приказ до всіх частин ЧУГА: „Гал. Укр. Армія опинилася під цю хвилину в доволі грізнім становищі. Ведена дотеперішними політиками і вождами, які загнали її до Денікіна, гал. армія стратила всяке довіря, кредит, якого тепер
так потрібно. Червона армія зажадала здачі оружжа. Причини цему — це тільки недовіря у щирість нашого переходу в ряди червоних військ. В тій справі ведуться переговори з командуванням черв, військ. Приказ червоних відносно здачі зброї
є хвилевий і він безумовно ніяк на наше повзяте рішення не
впливає. Ревком по порозумінні з членами винницького Ревкому наказує: 1) всі частини ЧУГА мають остатися на місці.
Команданти частин і старшини, які вводили би переполох в
ряди, будуть віддані Революційному Трибуналови. 2) Частини, від яких червоні війська зажадали віддачі зброї, мають
таку зложити за поквітованням. 3) Повідомляється, що ІІІ-ий
корпус брав участь в боротьбі проти Денікіна і розоружив
5 бронепоїздів, як також денікінські частини, які старалися
перейти в Румунію. 4) Взивається всіх старшин і стрільців
заховати холодну кров і не допускати до ніяких ексцесів.
Зазначується ще раз, що нашими політичними і військовими
чинниками ужито всяких заходів, щоби Червону Галицьку
Армію удержати в цілости.
НКУГА в Рибниці видала до Кмди ІІ-го Корп., всіх бригад і команд двірців слідуючий приказ: „Начальна Команда
з частинами Етапу перейшли 10-го лютого коло Рибниці
Дністер. Я пригадую всім старшинам і стрільцям на зложену
ними присягу й очікую, що всі команди, частини й установи
перейдуть як найскорше з усіми людьми і по змозі з цілим
майном на румунську територію.” —
Румунський командант напроти Рибниці — по довгім
зводженні — заявив, що відповідь прийде за дві години, а
відтак знову за дві години, заявив, що дістав наказ від своєї
команди дивізії не перепустити ніяких галицьких частин, як
також і добровольців. Генерал Ціріц і отаман Грушка пробували перебратися за Дністер на свої паспорти, виставлені
їм західним українським посольством у Відні, однак це їм не
повелося. Отсим рішенням румунського правительства Антанта дала нам вільну руку і прямо вгнала нас в союз з большевиками. Иншої дороги для галицької армії не остало. Гал. армія підняла червоний прапор, щоби його застромити на гордих
верхах Карпат, звільнивши в союзі з російсько-українською
совітською армією прикарпатську Україну з-під кормиги
польських шляхтичів. Вони загарбали галицьку Україну та
вигнали що найкращих її синів з рідної землі, щоби тисячами
могил покрили широкі степи України. Серце галицького
стрільця і старшини накипіло завзяттям до ворога та жадобою пімсти за всі зазнані злидні, тож не диво, як приміром
один стрілець висказався, держачи за багнет, що буде різати
Поляків від двох до вісімдесяти літ. Думка відібрання Галичини з польських рук не сходить з думки галицькому старшині і стрільцеви. Для маленької ілюстрації хай служать
хочби слідуючі случаї: — Над Рибницею кружляє велика
гурма ворон — що найменше 20.000 — дивляться старшини
і говорить один за всіх: „Гей, коби нам хоч тільки здорового
війська, так йдемо в Галичину, а як вступимо до неї, так тисячі тих, що тепер сидять дома, пристануть до нас і поможуть
виганяти Ляха.”—Знову друга ілюстрація:—Сидять стрільці
в теплушці, розмовляючи, а все про поворот до Галичини,
але не той одинцем з похиленою головою, але громадно з
побідним оружжам в руці. Крізь шпару пробиваються соняшні проміння, а на них через всю ширину вагона тремтять
тисячі порошинок. Зітхання добувається з грудей одного
стрільця, а в слід за тим слова: „От, коби нас тільки, як того
пороху, так під нашим ударом не устоявбися клятий Лях.” —
З Ревкому прийшов до от. Лисняка приказ арештувати
генерала-четаря Микітку, ген.-чет. Ціріца та ген.-майора
Стойкіна з усіми добровольчими старшинами. Приказ виконано. Частини галицької армії дістали наказ причепити під
українську відзнаку на шапці червоні стяжки. Стрільці і старшини—без найменшого ремствовання виконали це. Переворот
в галицькій армії відбувся безкровно. Заініціований і переведений старшинами — при загальній прихильности стрілецтва,
яке злучившися з червоною армією надіється побідно вернутись в рідні сторони.
На приказ НКЧУГА транспорт начальної команди виїхав
сьогодня з Рибниці до Слобідки.
Подільський губерніяльний комітет комуністичної партії
большевиків України розкинув між Галичанами відозву слідуючого змісту: „Пролетарі всіх країн єднайтеся. Товариші
Галичани, козаки та старшини. Не вірте провокаторам. Червона армія не буде з вами боротися, навпаки, вона бажає, аби
Ви стали з нею рука в руку проти контрреволюції і визволили селян і робітників Галичан. Тому будьте спокійні. Ви будьте на місцях, не слухайте денікінців. Не йдіть туди, куди
вони Вас висилають. Червона армія в злуці з Вами розібє
польське панство і визволить галицького робітника і селянина. Хай живе повстання проти Денікіна. Хай живе червона
галицька армія.”
. Транспорт
.
начальної команди з арештованими прибув до
11 2
Слобідки. Вечером приїхав сюди новий начальник штабу —
полк. Шаманек та обняв урядовання. Крім зміни на найвищих
становищах, склад НКЧУГА не змінився. До нової Начальної Команди увійшли всі давні референти і команданти підвідділів, організація остала та сама, що й досі. НКЧУГА зі
всім апаратом переходить до м. Балти,
Ревком ЧУГА видав слідуючу відозву: до козаків і старшин Галицької Армії: „Товариші. З утечею диктатора Петрушевича за кордон та цілковитим розвалом уряду Петлюри по204
кінчився той соромний в історії визвольних змагань українського народу період, над яким історія повинна поставити напись: вислугування реакційній політиці антанти. Це забігання ласки в сильних капіталістичного світу довело до того,
що наші дотеперішні провідники звели на ніщо шумно заповіджені суспільні реформи в користь працюючих, вкінці наплювали на цілу минувшину і явно перейшли в табор реакції.
Диктатор Петрушевич передався з галицьким усім військом
лютому ворогови працюючих мас і визволення України царському генералови Денікіну. Петлюра кинувся в обійми відвічного ворога України, споконвічного гнобителя селянських
мас України — в обійми реакційної Польщі. Утеча обох тих
зрадників народніх в ворожий табор відкрила очі галицьким
козакам. Полишені на свій власний „хлопський” розум — галицькі козаки побачили, що їм не по дорозі ні з царським
генералом Денікіном, ні з польською шляхтою. Галицькі козаки зрозуміли, що коли тепер йде бій на життя і смерть між
буржуазією в лиці прислужників антанти—Денікіна та Польщі—з робітничо-селянськими масами, які мають свою оборону в червоній армії російської та української радянської республіки, їм нема довго чого вагатися, а треба стати на сторону
братів своїх, на сторону червоної робітничо-селянської армії.
Так галицька армія стала червоною. Революційним способом
зложений Революційний Комітет в Винниці переняв на себе
дальше ведення внутрішних справ Галицької Армії та веде
акцію в ціли зясовання становища ЧУГА в червоній армії
обох радянських республік. Та діло революції в Галицькій
Армії ще не покінчене. Начальна Команда хоча й спакована
до виїзду в Румунію, під покровом недобитків Денікінської
армії ще дальше баламутить галицьких козаків і сіє розклад
і зневіру в наших рядах. Щоби завершити справу революції
в галицькій армії, щоби остаточно прочистити її зі зрадницьких контрреволюційних елементів і приспішити реорганізацію
галицької армії в червону галицьку українську армію, в армію селян і робітників Галичини, Ревком ЧУГА в Винниці
скликав на день 25. лютого Перший Військовий Зїзд. Зїзд всесторонно обсудить теперішне становище Галицької Армії та
вибере військову раду ЧУГА, яка перебере на себе дотеперішні функції Ревкому і дальше буде вести політичний і військовий провід в ЧУГА. Тому до діла, Товариші. Нехай негайно по всіх частинах відбудуться збори всіх козаків і старшин. Застановіться на цих зборах над усіми пекучими питаннями ЧУГА і виберіть по одному делеґатови на сто людей,
окремо від козаків і старшин, на Винницький Військовий Зїзд.
Делегатам треба дати підводи і гроші на прохарчування в
Винниці бодай на три тижні. Делегати мусять вуїхати на
тиждень наперед, щоби заосмотрені у відповідні легітимації
зголосилися найпізніше 24. лютого в Ревкомі ЧУГА в Винниці, вул. Хмельницького ч. 8.
До діла, Товариші. До побачення на Зїзді. Хай живе
Червона Галицька Українська Армія. Хай живе Українська
Соціялістична Радянська Республіка. Хай живе всесвітня Революція.”
..
12 2
Сьогодня заключено в Київі між представниками Ревкому ЧУГА а делегатами ХІІ-ої сов. армії договір, який звучить: 1) 3 галицьких військ, розташованих в районі волинської, подільської та херсонської губернії, сформувати три
піхотні бригади, відповідне число артилерії (по одному легкому дивізіонови двох-батерійного складу і по окремій тяжкій або гавбічній батерії в кождій бригаді) і кавалерії (по
одному полкови чотирех-ескадронного складу при кождій
бригаді) по штатам, обявленим в приказі В.В.С.Р. з дня 13/
XI. 1918. ч. 220. і з дня 19/VII. 1919. ч. 1201/226. 2) Формування відбувається під наглядом відповідних Начдіві при участи представників від інспектора піхоти, кавалерії й артилерії. 3) Сформовані бригади прикомандувати четвертими бригадами до 44., 47. і 58. дивізій. 4) Начальникови Політичної
Управи Армії разом з партією Большевиків Прикарпаття ужити заходів переглянути командний склад гал. військ і вибрати
відповідних командантів і комісарів, обзнакомлених з мовою
і побутом Галичан. 5) При Політичній Управі Армії оснувати
галицьку секцію для кермування політичним вихованням галицьких старшин. 6) Галицькі бригади формувати на взірець
червоної армії. 7) В галицьких бригадах і командуваннях так
внутрішних як і зовнішних діловодство провадиться українською мовою. 8) Галицькі бригади доповнюються виздоровцями зі шпиталів та всіми Галичанами, здібними до фронтової служби, які находяться на території радянських республік. 9) В галицьких бригадах лишаються на службі вибрані
річники від 18 до 35 літ. Особи старших річників і професій,
не підпадаючих бранці, увільняються від неї в порозумінні з
Політичною Управою Армії і комуністичної партії большевиків Прикарпаття і розпреділюються по їхнім вказівкам. 10)
Воєнне майно, яке находиться в розпорядженні Галицької
Армії, котре не все буде вжите при сформуванні галицьких
бригад (інтендантське, артилерійське, залізно-дорожнє, саперське, телефонне, авіяторське і ріжного рода майстерні), передається в армейський склад на осібнім відрахунку в ціли
використання постачання істнуючих і формуючихся галицьких частин. 11) Санітарна Управа Армії допоможе медикаментами, санітарним матеріялом і лікарськими силами галицьким бригадам на формування лязаретів і перевязочних
пунктів. 12) Галицькі бригади будуть ужиті в першій мірі на
польськім фронті, а відтак проти инших ворогів робітничоселянської влади на західнім і полуднево-західнім фронті.
13) 12. лютого 1920. галицькі війська зачислюються на всі
види постачання при XII. Армії, а хорі передаються піклуванню Санітарної Управи Apмiї.,,
Кмді 1-го корпуса видано наказ в ціли зліквідовання
частей 4-ої бригади, яка, тому що червоні війська почали
зразу розоружувати наші частини, рішила перейти з оружжам до Румунії, та кінний відділ 1-го корпуса під проводом
четара Панаса, який знову рішив остати на Вкраїні та удержуватися тут на взір повстанців.
. Останки
. добровольців, в силі кілька тисяч крісів і їздців
13 2
і багато гармат, стараються перебитися здовж Дністра на північ, щоби получитися з Поляками. Причиною є заборона Румунів перейти через Дністер. Відділи ІІІ-го корпуса від трех
днів стоять в боях з денікінськими відділами в районі Григоріополя.
Пресову кватиру УСС. приділено до НКЧУГА.
Тов. от. Лисняк назначений тимчасово командантом 1-го
корпуса.
Харчовий стан ІІІ-го корпуса: 359 старшин, 3206 стрільців, потягових коней 2476, верхових 444, скорострілів 97, гармат 28.
Ситуація ЧУГА з днем 13. лютого 1920:
1)
Команда 1-го Корпуса — Чечельник, 6-та бригада —
Черномін, Гонорівка, 9-та бригада — Тимків, Слободзея, Слобідка, 10-та бригада — Балта, Бендзари, Переліти, запасна
лічниця ч. 1 — Балта.
2) Кмда 1-го Корпуса — Бершад, 4-та бригада — Устє,
УСС. бригада — Баланів, 5-та бригада —Бершад, Фльорина,
7-ма бригада — Ольгопіль, Деміївка, Запасна Лічниця —
Бершад, Армейський Вишкіл — Ободівка.
3) Кмда ІІІ-го Корпуса — Бергдорф, l l -та бригада — Захаріївка, 8-ма бригада — Гліксталь, Гайдорф, 2-га бригада
— Кассель, 14-та бригада — Григоріопіль, Пошестна Лічниця
— Затише.
4) Команда Етапу Армії — Бірзуля, етапні частини в
районі навкруги Бірзулі.
5) В Одесі: Летунська сотня, кольона особових авт, Збірна Станиця, дві Лічниці.
На лінії Тираспіль - Роздільна - Бірзуля - Рибниця: Армейська майстерня одностроїв, Залізно-Дорожні сотні 1, 2 і
3., Харчові Склади 11-ої, 14-ої, 2-ої та 8-ої бригад і ІІІ-го корпуса, Армейський Господарський Уряд ч. 2., Харчові Склади
1-го корпуса, 9-ої та УСС. бригад, артилерія УСС., матеріяльпий поїзд 1-го корпуса, Санітарний Полевий Склад, Саперський і Технічний Склад.
В Тирасполі: Лічниця от.-лікаря Д-ра Новака, 6-тий важкий гарматній полк, Самохідний курінь, Автопанцирна сотня,
Саперська сотня І/З., Армейський Господарський Уряд ч. 1.
В Розалівці коло Роздільної — кінська лічниця.
Транспорт Начальної Команди прибув до Бірзулі, звідки
ще того самого дня відїхав до Балти.
Начальний вожд ЧУГА — тов. підполк. Вітошинський
вступив сьогодня в виконання своїх обовязків та прилучився
в Бірзулі до транспорту Начальної Команди.
Генерал-майора Стойкіна та других добровольчих старшин звязку при НКГА передано Окружному воєнному комісарові (окрвоєнкому) Краєвському в Одесі на його ж домагання.
14. 2.
Група добровольців — під проводом ген. Бредова — посувається здовж Дністра. Дня 12. лютого осягнуло було чоло
цсї групи район Найдорф - Гліксталь, де вступило в бій з частинами ІІІ-го корпуса. Бої трівали також і через цілий день
13. лютого, деякі частини добровольців розоружено та захоплено дещо майна. Трета бригада 45-ої сов. дивізії посувається в наступі на район Павлівка - Гліксталь, з нею співділають наші частини.
До Винниці виїхали сьогодня з корпусів представники
ЧУГА на наради в справі нової організації армії з представниками ХІІ-ої сов. армії.
Після донесення Кмди ІІІ-го корпуса находиться при корпусі около 750 хорих, не числивши хорих, що остали в Винниці, Гнівані, Тиврові.
Транспорт Начальної Команди прибув на ст. Балта та
перенісся до міста.
15. 2.
Денікінські відділи сконстатовано сьогодня в Артемівці,
на полудневий захід від Окни. В Окнах стоїть 404-ий сов.
полк. Охорону Бірзулі переводять відділи Етапу.
О
охорону району Слобідки старається 9-та бригада, якій
крім того підчинено в тій ціли Вишкіл УСС., дві батерії та
кінноту 5-ої бригади.
Санітарним шефом ЧУГА назначений сотник-лікар Д-р
Козакевич.
16. 2.
Добровольчі відділи осягнули сьогодня своїми передовими частинами залізницю Слобідка - Воронків - Рибниця.
Після звіту Кмди 9-ої бригади кінні та піші частини Денікінців три рази наступали на фронт Бурштин - Тимків, коло
Слобідки, але у всіх случаях їх відперто.
Харчовий стан ІІІ-го корпуса виносив 14-го лютого 1920:
346 старшин, 2918 стрільців, і так: 2-га бриг. 77 старш., 609
стр., 8-ма бригада — 52/610, l l -та бр. 82/665, 14-та бригада
— 43/306. Крісовий стан 232. 2-га бригада — 22, 8-ма бригада
— 27, l l -та бригада — 21, 14-та бригада — 12. Корпусна кіннота — 140. Потягових коней — 2442, верхівців 445, возів 584,
кухонь 54, гармат 28, скорострілів 97.
Між командармом XIV-ої сов. армії а НКЧУГА заключено 16.11. ц. р. слідуючий договір: „1) Всі харчові ешелони,
які находяться на залізничій лінії Бірзуля - Одеса і Роздільна
-Тираспіль, будуть направлені в райони розташування Укр.
Гал. Армії після вказівок команди названої армії. 2) Всі
здорові стрільці частин Укр. Гал. Армії, що находяться в
Одесі, і взагалі всі частини, що находяться поза районом розташування армії, будуть стягнені Укр. Гал. Кмдою до своїх
частин; всі виздоровці — по виході з лічниць — постепенно
відходять до своїх частин. 3) В лічниці в Одесі будуть приняті хорі ЧУГАрмії в числі около 2000 людей, що находяться під цей час в Тирасполі і Роздільній. 4) Питання про вивіз
аероплянів, авт і прочого майна ЧУГА з Одеси, не зазначеного в точці 1-ій цего протоколу, буде предметом додаткових
пзреговорів. 5) Вище згадані постанови сего протоколу входять в силу з днем підписання сего протоколу.” Протокол
підписали від XIV. сов. армії кмдт армії тов. Убирович і нач.
штабу тов. Мармузов, від ЧУГА тов. сотн. Сенечко, тов. поруч. Дикий, тов. Воловодюк.
. Добровольці
.
переходять сьогодня лінію сіл Слобідка,
17 2
Красненька, Рибниця.
4-та бригада і кінний відділ четара Панаса, які свого
часу відлучилися були від Укр. Гал. Армії, заявили через четара Панаса зі Слобідки своє підчинення НКЧУГА. Бригада
одержала приказ перейти з Загнідкова до Кодими і Сербів.
Сьогодня виїхав на наради в Винниці тов. полк. Шаманек і члени Ревкому при Начальній Команді.
На засіданні комісії про реорганізацію армії рішено, що
реорганізація ЧУГА відбуватиметься в дотеперішних місцях
розташування. Реорганізація відбуватиметься при участи делегації з ХІІ-ої армії. Ешелони, які находяться на полуднє
від Бірзулі, можна в міру можливости стягати в район Бірзуля - Слобідка - Балта.
. Добровольці
.
подалися на північ через Крути і Шаршин-
18 2
ці. Впрочім ситуація без змін.
Большевицький оперативний звіт з 18. лютого ц. р. доносить про заняття червоною армією ст. Вапнярка, що в районі
Тирасполя осягнули червоні відділи по завзятих боях Дністер, а в районі Дубосари - Григорієво - Тираспіль та Одеса
ведуться завзяті бої з поодинокими ворожими відділами, при
чім червоні відділи заняли м. Ольвіопіль і морське побережжа в районі дністрового лиману.
Радіо. — Москва 18. II. — Проти внутрішнього розстрою.
Пролетаріят видав господарському розстроєви і дезорганізації рішучий бій. Робітничі донесення запасних армій, відомосте зі всіх міст Росії потверджують це. Сотки червоних жовнірів відложили своє оружжа і почали боротьбу з господарським розладом. Через їх примір та їх енергію потягають вони
за собою звичайних робітників. Геройська 7-ма армія, яка
довше як рік боронила Петрограду і знищила Юденіча, взяла
в руки сокиру і пилку та воює зі студенею. 2-га армія, яка
боролася з Мамонтовим і Денікіном, направляє тепер знищені
через біло-гвардійців перевозові середники.
..
19 2
Ситуація без змін.
Большевицький оперативний звіт з 18. лютого ц. р. доносить про заняття червоною армією ст. Рибниця і Воронків.
Радіо. — Смоленськ 17. II. — Населення східної Галичини вимирає дослівно на пошесть тифу. Є села, в яких не
остала жива душа. Польське правительство не підприняло
досі ніяких мір, щоби здержати страшне поширення пошести.
..
20 2
Добровольці осягнули вчера лінію Попелюхи - Загнідків
- Рашків, їх бойові відділи рабували передвчера на ст. Кодима, а вчера на ст. Попелюхи.
Радіо. — Варшава 19. II. — Преса. — Генерал Шептицький, командант литовсько-білоруського фронту, заявив кореспондентови „Дзєннік волиньскі” : — Большевицька офензива
на весні не є виключена, а навіть імовірна. Польща не має
причини боятися, тому що дух армії знаменитий, число і вирядження війська вистарчаюче.
Радіо. Харків 19. II. — Радянське правительство України
заявляє як найбільш торжественно, що воно вповні прилучується до зробленого совітською Росією 2-го лютого ц. р. мирового предложення польському правительству. Висказуючи
свою найглибшу симпатію для визвольного руху робітників і
селян всіх країв, заявляє відтак українське радянське правительство, що воно не має найменшого наміру вести агресивну політику зглядом своїх сусідів і ані силою ані якоюнебудь інтервенцією впливати на справи сусідньої держави
або на волю иародніх мас инших держав. Президент центрального виконкому України Петровський, президент ради
народніх комісарів — Раковський, нар. комісар хліборобських справ — Мануїльський, нар. ком. публичної науки —
Гріцколя, нар. ком. апровізації — Владимирів, нар. ком. судових справ — Трілецький, нар. ком. соціяльної опіки —
Падеріне, нар. ком. здоровля — Коста, делегат найвищої
федеративної ради народнього господарства Чубар, нар. ком.
без портфелю — Замінський (Затонський).
21. 2.
4-та бригада прибула дня 19. II. до с. Серби, коло Кодими,
тільки 7-им пішим полком в стані 15 їздців, 160 стрільців, 6
скорострілів, 20 старшин. Прочі частини бригади, штаб і кавалерія були змушені силою оружжа йти з добровольцями.
7-ий полк переходить сьогодня до Кодими, де тимчасово залишається.
Червоні сов. війська займають зараз проти Польщі боєвий фронт на полуднє від пінських лісів — ХІІ-ою армією в
складі 44-ої сов. дивізії, від Бару до лінії Троянів - Баранівка
— 58-ою сов. дивізією, на північ до шосе Житомір - Новгород
Волинський і далі на північ до рівнобіжника коло Мозиря —
47-ою сов. дивізією. На відтинку Бар - ріка Дністер находяться тільки слабші совітські розвідчі відділи. Цей відтинок має
бути занятий частинами XIV-ої сов. армії. Наступом вчера
20. II. вдалося Полякам захопити Летичів і відкинути совітські війська на 10 кільометрів на схід від него. Пробиваючимся відділам добровольців вдалося мабуть сьогодня осягнути
лінію Вапнярка - Ямпіль.
Витяг з радіо Москва 21. II. 1920. — Нове українське
правительство складається із заступників українських большевиків комуністів, партії українських комуністів-боротьбістів та української партії соціял-революціонерів. Нове правительство уважає своєю першою задачею скликати на день 15го квітня четвертий зїзд українських рад. Українське радянське правительство повідомляє отсим всі народи і держави,
що воно знову уконституувалося, та заявляє свою незломну
волю берегти независимість і недоторкаємість української
радянської республіки. Рівночасно висказуємо наше гаряче
бажання жити в мирі з усіми народами, які запрошуємо вступити з нами в економічні та дипльоматичні зносини. Український робітничий та селянський уряд підчеркує потребу заключити мир з Польщею, як це вже заявив наш союзник, себто російська совітська республіка своєю деклярацією з дня
2-го лютого 1920.
Радіо. — Москва 19. II. — доносить про заняття червоною
армією Архангельська.
Радіо. — Москва 21. II. — Совіт народних комісарів постановив всіх обвинених о бандитизм, оружні грабежі і рабункові напади передавати ревтрибуналови.
Начальний вожд ЧУГА т. підполк. Вітошинський видав
ось-такий наказ військам: ,,Ревком Черв. Укр. Гал. Військ
назначив мене начальним вождом армії. Обовязок цей беру
на себе в хвилині, в якій являється нам нова надія, що на
весну виборемо собі нашу дорогу Вітчину. Вправді розсіяна
наша армія по цілім Правобережу, здесятковані ми хоробами
і боями, нездібні покищо наші відділи до війни і боротьби.
Журбою моєю буде зібрати всі наші частини, переорганізувати галицькі стяги, заосмотрити їх в потрібні матеріяльні припаси і через це як найскорше зробити з них нову боєздатну
одиницю. При переведенні отцих задач числю я на поміч цілої армії та на цю певність, що всі Галичане пожертвують
все, щоби вкінці дійти до своєї вимріяної ціли. Ніхто не сміє
остатися побіч, ніхто не має права остатися поза нашими
рядами. Обовязком всіх виздоровців та відокремлених від
своїх відділів галицьких червоних стрільців є — зголоситися
сейчас в найближчій галицькій частині, прилучитися негайно
до наших стягів. На удержання ладу та дисципліни серед всіх
відділів армії буду звертати як найбільшу увагу. Руководячися вказівками Ревкому ЧУГА та підмогою політкомів поодиноких відділів думаю, що це легко буде осягнути. Жадаю,
щоби кожний з галицьких червоних стрільців здавав собі
справу з того, що армія без дисципліни станеться тільки гуртком безрадних людей, який не тільки не може мати ніякого
успіху, але скорше чи пізніше станеться жертвою случаю або
судьби. Від праці найближчих тижнів залежить все. Наколи
кождий з нас удержить в собі почуття обовязку, добру волю
до праці і пожертвування, тоді вкоротці станемо знову готові
і здібні до бою: до посліднього бою проти нашого старого ворога — польської буржуазії, що загарбала нашу землю.
Стан ІІІ-го корпуса: харчовий — 364 старшин, 893 підстаршин, 2057 стрільців, 1410 потягових коней, 452 верхівців, 52
кухні, 593 вози. Боєвий: 86 старшин, 183 підстаршин, 217
стрільців, обслуга гармат, скорострілів, пушок і мінометів,
25 старшин, 54 підстаршин, 94 стрільців, людей без оружжа
вишколених 59, стан оружжа: крісів австр. 605, російських
300, шабель 174, гармат 13 більше 15, заладованих, скорострілів австр. 19, російських 12, инших 16. Стан муніції: піхотньої австр. 43734, гарматньої рос. 164, скорострільної австр. 20100, рос. 12115, амер. 9000, хорих при відділах на стані
частин 19 більше 223, хорих в лічницях — не на стані частин
15 більше 495.
Сьогодня вернувся з Винниці т. полк. Шаманек, приїхав
також цілий Ревком ЧУГА з Винниці на постійний побут до
Балти. Він уконституувався в цей спосіб, що головою вибрано тов. сот. Кондрацького, а секретарем тов. Музичку. В Винниці остає невелика делегація Ревкому. Рівночасно приїхав
новий політком тов. Сірко Василь.
В Київ вислано місію, зложену з тт. Гірняка, Ерлє, Паліїва і Гадзінського, яка має переговорювати, щоби Черв. Укр.
Гал. Армію полишено як самостійну одиницю, а не розділювано бригадами по дивізіям ХІІ-ої сов. армії.
Військовий Зїзд, який назначено було на 1-го марта ц. р.
в Балті ,не відбудеться з огляду на реорганізацію армії; відложений до дальшого зарядження.
Що до реорганізації армії видано вказівки: реорганізація
відбуватиметься в теперішнім районі. ІІ-гий корпус має переформуватися в І-шу Бригаду УСС., І-ший корпус — в П-гу
Бригаду, ІІІ-тий корпус в ІІІ-ту Бригаду ЧУГА. Кожда бригада має складатися з команди бригади, з трех полків піхоти
трех-курінного складу, одного полку кінноти двох-сотенного
складу, одного легкого гарматного полку та одного важкого
гарматнього дивізіону, а крім того потрібних військових установ. З дотеперішних бригад твориться полки з попередними
числами. Дотеперішня 4-та бригада переходить в розпорядимість 1-го Корпуса і буде розділена між нові полки, дотеперішню 5-ту бригаду мається ужити для формування кінноти
1-го корпуса, а стан 14-ої бригади розділити між нові полки
ІІІ-го корпуса. Частини Етапу Армії розділюється по найбільшій части на І-ший і ІІІ-тий Корпуси. В склад бригад не входять тільки всі залізно-дорожні сотні, самохідний курінь, летунська сотня та всі господарські відділи. Всі заводові і пробні жандарми та міліціонери будуть приділені до полевої сторожі. Кожда ново-сформована бригада має крім того заложити запасний курінь.
Надто видала Начальна Команда зарядження що до переведення виздоровців з району Винниця - Немирів - Брацлав - Тульчин в райони дотичних корпусів. Находячіся в районі Літина, Хмельника, і взагалі на захід від Винниці виздоровці і хорі маються стягнути до Винниці.
До Кмди XIV-ої сов. армії вислано до Одеси делегацію в
складі тт. Куніша, Д-ра Бемка, політкома Сірка для переговорів в справі: 1) пересунення ешелонів і матеріялів ЧУГА
з району Одеса - Роздільна - Тираспіль на північ, 2) організації ЧУГА в складі XIV-ої сов. армії по евентуальним приказам Рев. воєн. Ради Пол.-Зах. Фронту, 3) розгрузки ешелонів
ЧУГА, якої зажадала Кмда XIV-ої сов. армії.
22- 2 .
Похід добровольчої групи ген. Бредова на Могилів відбувається трема кольонами: 1) обози, штаби та — мабуть —
сам ген. Бредов здовж Дністра через м. Ставки, що на схід
від Яруг, 2) головна сила через Дзіговку, 3) сильніша група
— мабуть для охорони правого крила — здовж залізниці на
Піщанку. Всі згадані місцевости були осягнені денікінцями
дня 20. лютого 1920. Передні сторожі ген. Бредова зближалися до залізниці Могилів - Жмеринка. Через дні 19. до 21.
лютого 1920. були частини ЧУГА в бою з правою кольоною
групи ген. Бредова, в районі Кодими; убито 5 денікінців.
23. 2.
Ситуація без змін.
Большевицький оперативний звіт з 22. II. доносить, що в
районі Летичева перейшли червоні відділи до офензиви і ведуть завзяті бої 5 до 10 верстов на схід від Летичева. В районі
Тирасполя полонено і розоружено 18. II. на полуднє від Тирасполя 2600 добровольців, між тим більше як 500 старшин.
Одна добровольча група перейшла ЗО верстов на полудневий
схід від Тирасполя на західний беріг Дністра, однак під натиском Румуніз мусіла вона під гураганним вогнем вернутись.
В районі Ростова йдуть завзяті бої — о посідання Ростова і
Нахічевана.
Начальна Команда видала директиви що до реорганізації
піхоти, кінноти, легкої і тяжкої артилерії.
24. 2.
Ситуація без змін.
Большевицький оперативний звіт з 24. II. доносить, що
15 верстов на північний схід від Летичева ведуться бої.
Начальний Ревком ухвалив, що інституцію чурів зноситься. За це дозволяється тов. червоним стрільцям помагати
своїм товаришам командантам за обопільною згодою.
На домагання комісара Воєнного одеського округа тов.
Краєвського вислано ген. Микітку і Ціріца до Одеси, де вони
мають бути поставлені перед Рев. Трибунал XIV-ої рад. армії.
В галицьких частинах та установах заведено радянський
час, який півтора години наперед ріжниться від середно-европейського часу.
25. 2.
Ситуація без змін.
Начальна Команда видала зарядження, що по полкам
мається полишити тільки необхідний старшинський склад, а
решту старшин злучити в окремих вишкільних курсах на командантів.
Зі справоздання Українського Інформаційного Бюра в
Чернівцях: — Коли Льойд Джордж заявив, що всі народи
мають підняти боротьбу проти большевизму, професор Михайло Грушевський, який перебуває тепер в Швайцарії, написав у французькій газеті „Ля Гуманіте” : „Українці від
трех літ борються проти большевиків, а ви до нині не визнали їх самостійности і не дали їм ніякої помочі. Навпаки
підпомагаєте всяких ворогів України, сотворили Денікіна,
Колчака і т.п. умисно на те, щоби розбити Україну. Ми нині дякуємо зівсім за ваше визнання. Ми визнаємо себе самі і визнає нас ваш нарід. А ми битися проти большевиків
не будемо, бо тоді, коли ми билися, ви приглядалися цему
спокійно.”
Українська місія у Варшаві заперестала вже свою діяльність і старається вирвати з Польщі. Андрій Лівицький
звісний з цего, що підписав Полякам деклярацію з дня 2.
грудня 1919., в якій заявив, що справа східної Галичини
належить до виключного полагодження польським урядом,
виїхав вже до Камянця Подільського. Сам Петлюра, який
перебуває в Варшаві, стратив на повазі серед Поляків і польські часописи насміваються в огидний спосіб, пишучи, що
„юж би час видаліць теґо ґосця, а затшимаць то злото, яке
польскєму скарбові правнє сє налєжи.”
— Місто Відень є збірнею всіх українських дезертирів
старшин, як також всіх гешефтярів та злодіїв українського
державного майна.
— На угорській Україні, де з початку були панували
москвофіли, змінилося зівсім в користь Українців. Всі чорносотенці виїхали вже звідтам, а їх місця заняли Українці.
Директором гімназії в Ужгороді є Андрій Алиськевич, директор української гімназії в Перемишлі.
26. 2.
Ситуація без змін.
Большевицький оперативний звіт з 25. II. доносить, що в
районі Летичева перейшли червоні відділи до наступу і боєм
осягнули лінію сіл 15 до 25 верстов на північний схід від
Летичева; офензиву продовжується. В районі Перекопа завзяті бої о посідання Перекопа.
Радіо. — Москва 26. II. — Комісаріят для заграничних
справ звернувся до Америки, Румунії та Японії з мировим
предложенням.
Начальна Команда видала в справі організації технічних
частин зарядження, що всі саперські відділи мається стягнути в одну технічну сотню, яка одержить число дотичної новосформованої бригади. В ціли вишколення командантів і їх
доповнення виставлено вишкільну батерію.
27* 2.
Без змін.
Польський оперативний звіт з 25. II. подає, що ворог на
подільськім фронті, зібравши більші сили, перейшов до протинаступу. На новій обсадженій лінії Старосєнява - Летичів Деражня відбито всі ворожі наступи, при чім прийшло до боротьби на багнети.
До Начальної Команди прибули сьогодня з Винниці, згл.
Київа тов. Затонський — член Реввійськради ХІІ-ої армії, т.
Порайко — назначений Кмдою ХІІ-ої армії тимчасовим кмдуючим ЧУГА для переформування Укр. Гал. Армії в червоні
бригади, т. Солодуб, помічник кмдуючого ЧУГА в військових
справах, т. Михайлик, помічник кмдуючого ЧУГА в політичних справах, т. Іванів — начальник штабу ЧУГА, т. Пучко
— політичний комісар, надто фаховці в гарматних й інтендантських справах. Начальна Команда носить від тепер назву
Полевий Штаб ЧУГА та з хвилею реорганізації армії перестає істнувати. Т. Шаманек назначений начальником оперативно-адміністративного відділу Полевого Штабу, дотеперішний начальний вожд т. Вітошинський уступив. Поодинокі
реферати Начальної Команди остали на своїх місцях та працюють по давньому. Ревком ЧУГА на приказ т. Порайка —
розпущено, всі свої справи має він передати паркомови комуністичної партії (большевиків) східної Галичини і Буковини.
Т. Гірняка призначив кмдуючий в політвідділ 44-ої дивізії для організації при ній галицької секції та загалом для
ведення політичної праці серед галицьких стрільців.
Партійні відносини на Вкраїні. При власти находиться
комуністична партія большевиків, яка стоїть на інтернаціональнім ґрунті і в склад її входять Москалі, Українці, Жиди
і Поляки, — тих останніх мало, бо на Вкраїні з Поляків майже сама буржуазія. З цеї партії головним чином і складається
українське радянське правительство, яке зараз помішується
в Харкові. До неї прилучилася українська комуністична партія большевиків Прикарпаття, яка тепер держить в своїх руках політичну керму ЧУГАрмії. Крім цего істнує ще українська комуністична партія большевиків, яка стоїть на тісно
національнім ґрунті та стоїть в опозиції до теперішнього українського правительства; до неї пристало багато давніших
петлюрівських елементів. ЧУГАрмія мусіла увійти в звязь з
К.П.Б.У., яка тільки тому, що має власть в своїх руках, може
фінансувати Гал. Армію.
28. 2.
Ситуація без змін.
Вчера прибув з Тирасполя на ст. Затише транспорт виздоровців: 1 сотник і 42 стрільців.
Большевицький оперативний звіт з 26. II. подає, що 10
до 20 верстов на схід і північний схід від Летичева продовжуються завзяті бої. По додатковим відомостям — полонено в
районі Одеси і Тирасполя 12700 добровольців і здобуто 342
гармати, 560 скорострілів, 20 панцирок, 10 панцирних авт,
коло 5500 крісів, 15 літаків, 390 паровиків, 2000 вагонів. В
районі Тіхорецька, 50 до 60 верстов на схід від него, побили
І-ший кубанський корпус, полонивши 4500 людей з корпусним
штабом.
Радіо. — Польду 28. II. — 3 Варшави доносять, що українських міністрів Левицького і Безпалка арештували польські
органи в Камянці і відвезли до Варшави. Увязнення переведено в порозумінні з Симоном Петлюрою.
Большевицький оперативний звіт з 27. II. подає: в районі
Мозиря осягнули ми ряд сіл 18 верстов на захід від Мозиря.
В районі Коростеня успішні для нас бої 40 верстов на північний захід від Коростеня. В районі Летичева тревають бої з
більшими ворожими відділами 15 до ЗО верстов на схід і північний схід від Летичева. В напрямі на Могилів Подільський
ведуть наші відділи успішний для нас бій 35 до 40 верстов
на північ і північний схід від Могилева Поділь. 40 верстов на
схід від цего міста обсадили ми Томашпіль і Мясківку. В ра218
йоні Балта продовжують наші частини похід в напрямі до
Дністра.
Радіо. — Москва 28. II. — Радек цитує голоси з польських газет. „Піаст” пише: „Щоби проти-большевицьку війну
зробити популярною в народі, мусимо ми памятати на завдання, які нам передано. Одним з найважніших наших завдань
є пацифікація України під польською зверхністю і сотворення порядку від моря до моря, що представляє історичне покликання Польщі. Польські зрадники соціялізму ухвалили,
буцім-то вони незгідні з цими постановами, слідуючу резолюцію: „Мир між Польщею а Росією можна тільки тоді заключити, коли Росія признасть Польщу і всі повставші на
звалищах старої Росії держави.” Що ж це за держави. Це
очевидне, що польським зрадникам соціялізму повинно бути
байдуже, як совітська Росія, Литва, Естонія і Латвія уладять
свої взаємовідносини. А що до України — то польське правительство певно не одержало від українського народу мандату
заступати інтереси України перед совітською Росією. Піддержувати Петлюру і його прихильників, які не можуть удержатися власними силами, значить запускатися в авантюрничу
політику окупації України під покришкою Петлюри, що рівнозначне з установленням французького імперіялізму через
Польщу.” — В „Роботнік-у” находиться також стаття якогось „несоціяліста”, який доказує, що знищена країна не може безумовно продовжувати війни, яка може мати для Польщі катастрофальні наслідки. В цій статті говориться ще, що
Польща навіть — як би мала надіятися від антанти далекойдучої помочі — то це мимо того могло би їй мало помогти,
якщо війна на сході тревала би дальше. Все дорожіє, армія
потребує більше, як ми можемо їй доставити, залізниці служать виключно для військових цілей, більше як половина
буджету йде на покриття воєнних коштів. Що ж буде доперва
за рік. Україна, на яку Австрія і Німеччина кинули свої армії, щоби свої народи заосмотрити в хліб, стала могилою для
цих сильних європейських держав. — Так пише „не-соціяліст”. — Буржуазна часопись „Понєдзялек” пише: „Якщо
легко було би підійти до Москви, то можна також звідти вернути.п Радек пропонує польській буржуазії запитати свого
приятеля Денікіна, як легко можна зайти до Москви.
Місця розташування ЧУГА з 28. лютого.
Полевий Штаб — Балта.
Кмда 1-го корпуса — Чечельник, 5-та бригада — Чечельник, 6-та бригада — Гонорівка, Черномінці, 10-та бригада —
Перейма, 9-та бригада — Кодима.
Кмда ІІ-го корпуса — Бершад, 3-та бригада — Устє,
УСС. бригада — Бирлівка, 4-та бригада — Білий Камінь
(розвязується), 7-ма бригада — Ольгіопіль.
Кмда ІІІ-го корпуса — Бергдорф, l l -та бригада — Захаріївка, 14-та бригада — Найдорф (розвязується), 2-га бригада — Кассель, Комарівка.
29. 2.
Без змін.
Польський оперативний звіт з 26. II. доносить, що большевики відбили у них Єлтушково.
Штаб 45-ої дивізії в Одесі повідомляє, що ген. Микітка
і Ціріц — як полонені — будуть відправлені в штаб 14-ої
армії. Полевий Штаб ЧУГА зажадав, щоби їх повернути в
Балту, де находиться Ревтрибунал ЧУГА.
В Жмеринці уладжено Збірну Станицю ЧУГА, яка має
збирати галицьких виздоровців та відсилати в район розташування армії.
Полевий Штаб рішив, що реорганізація армії має відбуватися після директив, виданих вже тов. Шаманеком. Що до
розвязання Кмди Етапу Армії видано подрібні вказівки, до
котрих бригад поодинокі етапні частини мають прийти. Також видано подрібні вказівки що до формування кавалерійських полків.
Сьогодня відбулися збори старшин Полевого Штабу ЧУГА, на яких представлялися всі референти і співробітники
новому начальникови штабу, а крім того комісар тов. Пучко
виголосив довшу промову, в якій представив історію, ціль і
завдання радянської влади та червоної армії. В тім самім
дусі говорив т. Гадзінський, підчеркуючи історичне значіння
переходу Гал. Армії на червоний бік.
. .
1 3
Ситуація без змін.
Большевицький оперативний звіт з 29. II. доносить, що
коло м. Ромаиова, 50 верстов на північний захід від Бердичева, ведуться бої, що червоні відділи здобули Хмельник і
ряд сіл на захід від Хмельника.
Після штатів червоної армії видано зарядження що до
організації штабу бригади: оперативний штаб, інтендантура,
санітарна частина, ветеринарна частина, господарський відділ штабу, обоз штабу бригади, сотня звязку, технічна сотня.
При Полевім Штабі зорганізувався Ревтрибунал, на чолі
з тов. комісарем Пучком.
. .
2 3
Ситуація без змін.
Большевицький оперативний звіт з 1. III. доносить, що в
районі Ростова зломили червоні війська опір ворога і переслідують його на полуднє, до цего часу зареєстровано 4000 полонених, 3 гармати, 52 скоростріли і великі обози та здобуто
Ставропіль.
Відносно відзнак в ЧУГА видав Полевий Штаб слідуючі
зарядження: 1) всі старшинські відзнаки (на рукавах) зноситься, 2) відзнаки родів оружжа (на ковнірах — без золота)
залишаються, 3) відзнакою У.С.Р.Р. є червоний прапор з написом „У.С.Р.Р.” Відзнакою всіх червоноармейців є — признана ІІІ-тим Все - Українським Зїздом Рад — пяти-раменна звізда з серпом і молотом, як знамя селян і робітників.
Тільки вона є дозволена. Тризуб зноситься, а на разі з недостачі звізд мають всі носити червону відзнаку.
Т. кмдуючий Порайко видав наказ галицьким військам,
в якім вітає їх, висказує радість ізза прилучення ЧУГА до
червоної армії, з якою тільки Галичани будуть могти повернутись в рідні оселі. Наказ кінчиться закликом: „До бою з
польською шляхтою, Гал. Стрілець, до визволення нашого
краю.”
Надто видав т. Порайко відозву до тт. червоних стрільців, в якій наклеймує зрадницьку політику ріжних авантюрників в роді Голубовича, диктатора Петрушевича, отамана
Петлюри й инших, та дає вислів радости, що галицькі стрільці прийшли вкінці до переконання, що визволення зможе наступити тільки тоді, коли вони візьмуть свою судьбу в свої
руки і разом з робітниками і селянами України і Росії будуть
боротися зі своїм відвічним ворогом. — Ваша ціль одна, —
каже він при кінці, — визволення робітників і селян з економічної і політичної неволі, а шлях до того визволення: Диктатура робітництва і селянської бідноти.
Характеристичну відозву т. Затонського подаємо в цілости: „Товариші Галичане. Ми з Вами зустрічаємося не в перше. На цім самім місці билися ми торік одні з другими. Не
одного побито, не одного з одягнених в сірі шинелі трудящих
кістки гниють на широких просторах Поділля. Вас вийшло
понад 100 тисяч узброєних ,гарно організованих вояків. . . А
кілько зісталося . . . За віщо ж терпіли Ви такі невимовні
страждання . . . Вам казали ватажки Ваші, учені інтелігенти,
що позанімали старшинські посади, що позасідали в уряді,
Вам казали вони, що це є необхідне задля визволення вітчини
від знасильства Поляків, Вам казали, що треба вперед вратувати Наддніпрянську Україну від завойовників большевиків, кацапів, і лише — опанувавши в Київі — допоможе Вам
Петлюра вернутися в рідні оселі. . . Де зараз Петлюра. . . У
Варшаві разом з польськими генералами обмірковує плян
нового наступу на Вкраїну. Вже антанта і Пілсудський його
гетьманом України призначили. Що ж робила Ваша Начальна Команда і всі майже старшини, коли вже сліпий бачив,
що бувший соціяліст Петлюра не тільки зрадник соціялізмові а просто запроданець. Повели Вас до Денікіна, до царського генерала, до лютого ката робітництва та селянства.
Ваші ватажки, що увесь час дурили Вам голову національним визволенням України, не задумалися продати Вашу кров
та кости тим бузувірам, що глузували з самої назви „Україна” . . . Що ж дивного, що Ви тепер може вже нікому не вірите і зовсім збилися з пантелику. Ми і не вимагаємо від Вас
сліпого довіря, навпаки кажемо: ширше одкрийте очі, пригляньтеся до життя, де світова революція. Трудячі з робітництвом на чолі бються за новий лад, де не було би насильників ані скривджених, де не було би катів та власників душі
і тіла злиденної голоти, де не було би і самої голоти. Це не
легко дається. Віками Вас, селян особливо, держали в кайданах і не тільки залізних, а ще кріпших від заліза — духових. Ви росли слухняними волі володарів та учених. Народові казали: „Оце Твій ворог” і він — як бик — кидався у
бій, не помічаючи, що ті, які раніш на йому орали, тепер його
ж продали на мясиво. Тепер Вас привели до нас. Зараз все
одно, нікуди податися. Петлюра у Варшаві, Денікін притиснений до моря — конає десь на Кубані. — Хай живе Совітська Влада — кричать ті самі, що вели вас проти російських
та українських братів до Петлюри, до Денікіна. Начіпляють червоні биндочки, а тимчасом мріють все зоставити по
старому: ті-ж штаби, ті-ж старшини, та-ж темнота та сліпа
слухняність в масах. Ми цего терпіти не можемо і не будемо. Ви потрібні нам, не як сліпе знаряддя, а як свідома
революційна сила, яка поруч з трудячими — все одно, чи
Українцями, чи Росіянами, чи Поляками, — буде битися з
панами та підпанками також всіх кольорів. Біда навчає.
Але навчає вона тільки темних, неосвічених. Ті-ж, що покінчили університети, як досі не навчилися — в більшости
ніколи нічому не навчаться, і знову будуть коверзувати, інтригувати. Не оден ще за Петлюрою до польської шляхти
перейде, бо шляхта — хоча польська — їм ближча, чим свій
український робітник. Буде боротьба в Ваших власних колах, Вас ще будуть провокувати проти совітської влади, проти червоної армії. Вам ще прийдеться битися зі всякими
пройдисвітами, що виступати-муть під жовто-блакітним прапором, одуривши темне селянство. В цій боротьбі — ми певні — галицьке робітництво та селянство буде по вашім боці,
на боці революції. До Вас, стрільців, до простих вояків, до
трудящих звертаюся я зі щирими привітаннями. Геть духові
кайдани. Геть зрадників, геть шептунів та маловірів. Всі під
червоний прапор.”
Тт. Затонський та Порайко виїхали по службовим справам в Київ. Зі собою повезли меморіял, випрацьований т.
Шаманеком, в справі конечности утворення інспекції для
всіх галицьких частин і приділення галицьких звязкових
органів до дивізій та ХІІ-ої радянської армії. З собою мали
забрати ген. Тарнавського, якого потягають до відвічальности за його проти-большевицьку політику. На приказ командуючого його арештовано, однак поїзд з тов. Порайком відійшов, так що він вернув назад до міста. Тут полишено
його на вільній стопі, однак він мусів дати слово чести, що
не опустить місця постою. Ревтрибунал ЧУГА веде проти
него слідство.
СТАН
Ч. У. Г. А.
з 1-го марта 1920.:
ІІ-гий корпус:
УСС. Бригада
3-та Бригада
7-ма Бригада
Штаб Корпуса
Разом
харчовий
190/1418
112/1420
87/1269
246/2709
635/6816
хорих виздоробців здорових
9/079
152/1228
29/111
10/117
6/120
96/1183
13/112
5/144
69/1013
12/512
213/1871
21/326
44/820
61/701
530/5295
1-ший корпус:
5-та Бригада
6-та Бригада
9-та Бригада
10-та Бригада
Штаб Корпуса
Разом
харчовий
52/0488
64/0616
72/0697
85/0639
229/1868
502/4308
хорих виздоровців здорових
41/0280
3/110
8/098
34/0276
10/200
20/140
35/0227
17/283
20/187
59/0430
14/139
12/070
181/1441
20/164
28/263
350/2654
72/995
80/659
хорих виздоровців здорових
ІІІ-тий корпус: харчовий
56/0238
23/172
5/076
84/0486
2-га Бригада
65/0499
23/090
91/0654
3/065
8-ма Бригада
70/0358
86/0699
4/083
12/258
l l -та Бригада
6/092
23/0276
Кав. Бригада
30/0473
1/105
75/0675
97/0782
10/082
12/025
Штаб Корпуса
21/0107
25/0193
4/086
Запас
Разом
413/3287
25/354
78/780
310/2153
Видано наказ, що реорганізація ЧУГА має бути до 10.
марта скінчена.
3 . 3.
Ситуація без змін.
Большевицький оперативний звіт з 3. III. подає про заняття червоною армією Азова.
Радіо. — Варшава 3. III. — Війська Петлюри мають заняти лінію Могилів, Ямпіль, Брацлав, Ольгопіль, де вони
мають ввести адміністрацію Укр. Нац. Ради.
Радіо. — Москва 3. III. — Вислід виборів до московського
совіту. На загал вибрано 1461 депутатів, з того 1232 комуністів, союзників-комуністів 48, безпартійних 128, меншевиків 43, максималістів 3, лівих есерів 1, анархістів 4.
Полевий Штаб видав зарядження що до організації запасної кінної сотні і кінських лічниць, технічної сотні при
бригаді і запасних частин.
Кмда 3-ої Бригади доносить, що красно-армейці обдерли
в Барі галицьких хорих старшин і стрільців, крім того забрали ще Галичан в свої частини. В тій справі звернувся Полевий Штаб до Реввійськради ХІІ-ої армії в Київі.
Сьогодня вийшов приказ з назначенням начальників полків і самостійних відділів ЧУГА та видано подрібні вказівки
що до реорганізації артилерії.
Неприсутного кмдуючого тов. Порайка заступає тов. Солодуб. Комісарем 1-ої Бригади назначений тов. Яків Струхманчук, 2-ої Бригади тов. Роман Дідуник, 3-ої Бригади тов.
Михайло Балицький.
Всі бувші старшини старої російської армії мають негайно здати всі свої діла і прибути до Полевого Штабу ЧУГА не
пізніше 8-го марта ц. р.
Наказ ч. 7. Черв. Укр. Гал. Військам з 3-го марта 1920.:
1) Так як в червоній армії нема ніяких військових степенів,
а є тільки поодинокі посади, належить так в службових, як
і приватних відношеннях припинити дотеперішне взаїмне називання по степеням, а вживати виключно назви посад: товариш стрілець, - роєвий, - справник, - четовий, - сотенний,
- курінний, - полковий, дальше товариш адютант, начальник
штабу, товариш лікар і т. д. 2) В деякій відміні дотеперішних
службових правильників відносно віддавання військових поздоровлень поодинокими частинами належить придержуватися слідуючих вказівок: начальники скупчених відділів командують військовий поклін так стоячи як і підчас (не-боєвого) походу: а) червоним прапорам робітничих або військових частин, гуртків, походів, б) похоронним кондуктам
померших військових товаришів, в) переходячим другим військовим частинам. Евентуальні перегляди (паради) переводити як досі, однак належить перевести в життя: а) музика
грає Інтернаціонал, б) начальник, відбираючи параду, вітає
частину словами „хай живе радянська влада”, на що частина
відповідає „слава” або „ура”. На привіт начальника „здорові
були, товариші” — відповідає частина „здорові були, товаришу ...........”, на евентуальне признання („дякую за службу” )
стрільці відповідають „служимо народови” згл. „служимо революції”. Відїзджаючий начальник пращає частину, на що і
вона відповідає „пращайте товаришу.......... ” 3) Помічено, що
дехто з командного складу і стрільців пянствують замість
того, щоби занятися в цей поважний мент найскорішим переформуванням частин і віддати всего себе на працю проти
польської шляхти, котра гнете в Галичині наших селян і робітників. Наказується під особистою відповідальністю командантів і комісарів частин негайно припинити це ганебне діло,
бо червона армія, котра несе в собі визволення працюючих
від гнету капіталістів „дідичів” та генералів повинна кріпко
держати червоний прапор революції і високо нести свою нашу „червоних стрільців”. Всіх командантів, які на далі будуть помічені в піянстві, будуть негайно усуватися з посад і
зіддаватися під суд револ. трибуналу, а стрільці товариському полковому СУДОБИ.
. .
1 3
Ситуація без змін.
Команди бригад просять о полишення Наддніпрянців —
зодай тих, що служать ще зпід Львова при Гал. Армії, в складі ЧУГА. Полевий штаб рішив, що тяжкі артилеристи — Надцніпрянці можуть поки що остати.
Після вкінченої реорганізації мають відійти бригади в
район на схід від Винниці, а саме: 1-ша Бригада УСС — район Самгородок, 2-га бригада — район Прилуки, 3-та Бригада — район Липовець. Для розпочаття того походу мають
бригади до 12-го марта відповідно скупчитися. По змозі —
3-та бригада буде пересунена залізницею. Початок того руху
буде поданий. Доповняючі формації остаються в дотеперішних районах бригад, так само і всі уладжені лічциці.
Тов. Оробко, кмдт Збірної Станиці в Одесі, дістав наказ
— як найскорше відправити всі галицькі ешелони зі ст. Одеси, а самому вернути зі всіми галицькими частинами, які зараз находяться в Одесі, — можливо залізницею — назад в
розпорядимість Пол. Штабу ЧУГА.
Видано зарядження, що власні коні всіх бувших старшин
переходять до частин як скарбові; за коні буде проведена
платня по оцінці особистими, на це утвореними комісіями.
Черв. Укр. Гал. частини мають вислати до Київа разом
100 (сто) членів некомандного складу в ціли дальшого вишколу, а саме: 50 таких червоноармейців будуть відкомандовані
в школу командантів, других 50 в „політичну школу червоної
армії”. До тих шкіл мають віддати: І-ша Бригада УСС — 35
стрільців, з того 20 на політичний курс, 15 на командантський
курс, 2-га бриг. — ЗО стрільців, 3-та бриг. — 20 стрільців, обі
бригади по-половині на оба курси. Частини, підлягаючі прямо
Пол. Штабови ЧУГА — 5 стрільців на командантський курс.
Згадані курсанти мають зголоситися до 10-го марта в місті
Балта.
Сьогодня відбулися в кімнаті Пресової кватири П. Ш.
ЧУГА перші сходини комуністичного гуртка (ком-ячейки),
на яких поодинокі прелегенти представляли теорію комунізму
та про його боротьбу зі старим капіталістичним світом та
культурою для сотворення нового пролетарського світа й
культури.
5. 3.
Ситуація без змін.
Радіо. — Варшава 4. III. — Львівські часописі доносять,
що до Нової Ушиці і Камянця Подільського, які є обсаджені
польською армією, прибули денікінські відділи. Ці відділи є
частиною армії ген. Бредова, яка зробила відворот з Одеси.
Відділ складається з 3000 добре вирядженого, зложеного з
піхотинців і гарматчиків, війська. Ген. Бредов запропонував
польській команді переняти військовий участок, однак військове міністерство зарядило розоруження відділу Бредова та
його концентрацію в Станиславові.
Тов. Шаманек опустив сьогодня Полевий Штаб та відїхав до Чечельника, щоби обняти кмду 1-ої бригади УСС.
. .
6 3
Ситуація без змін. Бригади проводять наказану реорганізацію.
По агентурним відомостям має находитися в районі Гайворона відділ Тютюнника, який немов має посуватися дальше
на захід. На случай наступу тої групи на район розташування
черв. Гал. частин мають гал. частини приймити бій і відділ
противника безумовно розоружити. Кмді 1-ої Бригади наказано вести розвідку.
7. 3.
Ситуація без змін. Стан реорганізаційної діяльности слідуючий : піхота сформована майже по половині штатного стану, з прочих мається тільки рами для пізніших доповнень
виздоровцями. Формування артилерії стрічає великі трудности з причини злого стану доріг, занедужання половини стану
коней та браку половини обслуги. Кіннота по половині штатного стану укінчена, для дальшого формування брак сідел.
Технічні формації майже сформовані. Переформіровка обозів припиняється з тих самих причин, що й артилерії — себто
злих доріг і кінських слабостей.
. .
8 3
Після звіту одного розвідчика в селі Велика Кирилівка
коло Бершаду розоружив відділ з армії от. Павленка нашу
батерію 2/4. Сам Павленко має находитися в Гайвороні, його
армія має виносити около 7000, заступником його є Тютюнник.
Радіо. — Польду 8. Ш. — „Даіли Телеграф” з неділі доносить, що Константинопіль занятий англійськими сухопутними і морськими силами.
До Інтендантури П. Ш. ЧУГА зістав приділений опродком ХІІ-ої армії.
. .
9 3
Після звіту Кмди 1-ої Бригади — відділи Тютюнника відступили на лівий беріг Буга.
Після оперативного звіту з 8. III. з Москви — в Могилів
Подільському районі розпочалися бої на північний схід від
міста Нова Ушиця.
Начальник штабу 1-ої Бригади тов. Льонер одержав 14дневну відпустку, яку відбуватиме при запаснім курені.
Сьогодня вся Україна святкує торжественно 106-ті роковини уродин Тараса Шевченка. Полевий Штаб видав слідуючий наказ військам: ,,Дня 9-го марта 1920. р. святкуємо роковини нашого великого поета, борця за народні права, пророка революції — Тараса Шевченка. Давно Його немає між нами, одначе Його поезії, в яких Він оспівав страждання муки нашого Народа, Волю, якої він так прагнув, і
досі памятаємо. Нехай же свято Його роковин додасть нам
більше енергії, більше сил — взятися до праці й ужити всіх
заходів, щоби видерти нашу країну польським магнатам та
здобути Славу і Волю Вітчині. Наказую проте всім галицьким частинам в місцях постою уладити в цей день святочні походи з публичними промовами до стрільців, в яких належить вияснити велике значіння нашого Батька — Тараса Шевченка для революції взагалі, а для України спеціяльно. Комісарам і команд антам належить на мітінгах (вічах) зясувати характер слів Шевченка як вираз протесту
закріпощеного мужика, жидівського наймита і панського
холопа, і що Його цілим бажанням було визволення від гнету панів. Наказую ужити всіх заходів, щоби день 9-го марта пройшов як найбільш святочно. Частини, які мають свої
хори і музику, мають устроїти для стрільців концерт з творів Шевченка.”
Сьогодня відбулося в Балті з приводу Шевченківського
свята велика маніфестація з походом, промовами, в яких
брала участь ціла військова залога м. Балти. Свято випало
величаво. Вечером відбувся концерт.
10. 3.
Ситуація без змін.
Радіо. — Москва 10. 3. — До п. Войвод — міністра президента в Букарешті (Вія Відень, вія Варшава, вія Карнорвон, також до Льондону). — Російське радянське правительство приймає з вдоволенням до відома постанову румунського правительства, почати мирові переговори з Росією. В порозумінні з українським радянським правительством пропонує місто Харків як місцевість ведення переговорів. Це місто має положення, що представники всіх трех,
беручих участь в переговорах держав, легко і безпереривно будуть могли порозуміватися зі своїми правительствами.
Участь українського радянського правительства є вказана
сама через себе, бо українська держава є положена між Росією а Румунією та ніяке теріторіяльне питання не може
бути розвязане без її участи, а й багато инших квестій вимагає категорично її представництва в переговорах. — Наркоминдел Чічерін (Народний комиссар иностранних дел.)
Радіо. — Москва 10. 3. — Наркоминдел Чічерін і предсідник Совнаркома Укр. Рад. Республіки звернулися спільною нотою до союзників по причині почавшогося наступу
Поляків. Російське та українське правительства вказують,
що обі радянські республіки скоро доведуть до кінця освободження своїх теріторій від загрожуючих їх істнуванню
зовнішних і внутрішних ворогів, тепер желають посвятити
свої сили великій задачі своєї внутрішньої відбудови і жити в мирі зі всіма народами. Напад Польщі все ще загрожує
союзним республікам Росії й України і представляє перешкоду для умиротворення Европи. Правительства союзних
країв антанти моглиби положити кінець таким спокусам
польського правительства, котре все ще вагається вступити
в мирові переговори з радянськими республіками.
Від от. Павленка прибули до 1-ої Бригади У.С.С. представники в ціли ведення переговорів з Гал. Армією. їм заявлено, що Гал. Армія входить в склад червоних військ і
буде вжита проти Поляків, що представники от. Павленка
з відповідними повновластями можуть приїхати в ціли офіціяльних переговорів до Бершаду та що отам. Павленкови
предкладається відійти зі своїми відділами на один перехід
від галицьких передніх сторожей; крім цего — на доказ
наших добрих відносин — зажадано звороту батерії і майна, яке повстанці нам забрали. Делегація обіцяла вдоволити всі наші домагання. Ворогувати з нами — Українцями
взагалі не бажалиби. Павленко мав заявити, що йому ходить о те, щоби зєдинитися в тій хвилі до будови держави,
колиби навіть прийшлося поступитися програмою. Про заговір Петлюри з Поляками вони досі цего не знали, а довідалися тільки від нас. Новий земельний закон Все-Українського Ревкому їм подобається. З українськими большевиками згідні переговорювати, бояться тільки російських
комуністів. Двох представників з делегації відіслано назад
з одним нашим чоловіком для звязку, а одного задержано.
Після звітів бригад — Шевченківське свято по поодиноким частинам та установам відсвятковано з торжественністю, галицькі червоні війська скрізь віддали гідно честь
великому свому пророкови та духовому Батькови.
Часописі доносять про торжественне святковання Шевченківських роковин в Київі і Одесі. В Київі брали участь
в святі т. Затонський і кмдуючий ЧУГА т. Порайко, де складали привіт від ЧУГА.
. .
11 3
Ситуація без змін.
Пол. Штаб видав зарядження для оборони м. Балти перед евентуальним набігом повстанців. Кмдтом оборони назначений тов. Льобковіц.
Від Х-го гарм. полка вплинув протест, ухвалений на
загальних зборах полка, проти знесення тризуба, а введення на його місце червоної відзнаки. В своїм протесті підчеркують, що отся відзнака (тризуб) стала вже історичною,
та що за неї, як за видимий знак самостійности України,
пролилося немало крови.
. .
12 3
Ситуація без зміни. З боку повстанців не завважено ніякого загрожуючого руху.
Сьогодня вся радянська Україна і Росія святкує роковини лютневої революції, яка повалила російського царя
(27-го ст. ст.). По заду не остає і Черв. Гал. Армія, по
всіх частинах відбуваються мітінги, концерти, походи. Всюди виступають бесідники, які вияснюють величезну вагу
лютневої революції для поневоленого пролєтаріяту Росії й
України з окрема, а всего світа взагалі. В Балті відбулося
загальне свято, в якім червоні гал. частини взяли численну участь.
До бригад вислані опродкомармом XII. комісарі постачання, яких завданням є набувати харчі та фураж для бригад.
13. 3.
Ситуація без змін.
От. Павленко відповів, що переговорів з Укр. Гал. Армією — як частиною червоної армії вести не буде, бо свого
часу червона армія не хотіла вести їх з ним.
Сьогодня Політуправою ЧУГА вислані політкомісарі
для полків.
14. 3.
Ситуація без змін.
Після радіодепеш з Варшави — на тешинськім Шлеську вибухли з нагоди плебісциту великі заворушення. Польські часописі скаржуться на Чехів, що вони вживають всіх
способів, щоби плебісцит випав на їх користь, а на некористь
Поляків.
На приказ Кмди ХП. армії — І-ша Бригада УСС має
відійти в район Бердичева в розпорядження 44-ої рад. дивізії. Пол. Штаб видав потрібні до цего директиви. Завагоновання пічнеться 18-го марта ц.р.
Сьогодня виїхали тт. Затонський і Порайко до 1-ої і 2-ої
черв. укр. гал. Бригад — в ціли перегляду.
..
15 3
Ситуація без змін.
Оперативний звіт з Москви з 14. 3. доносить про заняття
черв, армією Мурманська.
Радіо. — Москва 15. 3. — На Україні. Для звеличення
памяти Шевченка червоний Київ уладив торжественні поминки для великого українського поета і борця людства. На Михайлівській площі при великім здвизі народа — по промові
Затонського, Порайка і инших — положений угольний камінь
під памятник Шевченка. Вечером для пролетарського населення Київа в театрах відбувалися представлення і концерти,
посвячені творчости поета, співця української неволі. Всі газети вийшли з шевченківським портретом.
Радіо. — Москва 15. 3. — Переворот в Німеччині. :— В
суботу в Берліні наступив державний переворот. Соціяльно-угодове правительство Шайдемана скинене військовими
частинами. Воно утікло до Дрезна. На чолі нового правительства стоїть ген. Літвіц, адм. Тірпіц і Д-р Кап, основателі „Фатерляндспартай”. Давніше правительство взиває
робітників до загального страйку. Нове правительство уважають монархічним, хоч само правительство називає себе
правительством свободи, волі і порядку, і запевнює, що ніяких монархічних плянів не має. На всякий случай — особи, стоячі на чолі правительства, мають означену марку і
робітнича кляса Німеччини буде мусіла віднестися в означений спосіб до цего перевороту. Всякі тимчасові угодові
часи скінчилися і кляси суспільности стоять одна проти
другої.
. .
16 3
Ситуація без змін.
В районі Голти появилися повстанські відділи.
Оперативний звіт з Москви 15. III. доносить про опущення черв, армією Перекопа.
Одеська Спілка Учителів-Українців віднеслася до Пол.
Штабу з проханням, щоби відступити їй інтелігентних Галичан і Галичанок для обсадження ними учительських посад.
Потрібно на разі 80 осіб. Пол. Штаб думає вислати для цеї
ціли надаючіся до цего жіночі канцелярійні сили.
На місце т. Оробка назначено кмдтом частини ЧУГА в
Одесі т. Черевка.
Стан ЧУГА з 15-го марта ц. р.
1-ша Бригада УСС.: харчовий стан — 642 командного складу,
20 лікарів, 8 ветеринарів, 6988 стрільців.
Боєвий стан з крісами: 65 кмдного складу, 1007 стріль.
Боєвий стан без крісів: 40 кмдного складу, 1158 стріль.
2-га Бригада: харчовий стан: 487 кмдн. складу, 18 лікарів,
6243 стрільців; боєвий стан: 136 кмдн. складу, 1006 стр.
3-та Бригада: харчовий стан: 356 кмдн. скл., 3457 стрільців,
боєвий стан: 196 кмдн. складу, 815 стрільців.
17. 3.
Ситуація без змін. В районі Гайворона і Голти крутяться
невеликі банди, які граблять сахарні заводи.
Політуправа при П. Ш. ЧУГА видає для галицького стрілецтва газету „Червоний Стрілець”, при 1-ій Бригаді УСС виходить „Червоний УСС”.
Пол. Штаб видав наказ про знесення чур та включення
їх до муштрових частин. Також по наказу Пол. Штабу розвязується харчівні бувших старшин, кмдний склад одержує
харчові пайки на рівні зі стрільцями, при чім може на власний кошт удержувати спільні харчівні.
18. 3.
Ситуація без змін. 1-га Бриг. УСС починає погрузку на
ст. Рудниця і Попелюхи.
Опер, звіт з Москви 17. III. доносить про заняття червоною армією м. Пятигорська на кавказькім фронті.
Радіо. — Москва 17. III. —3 занятих Поляками місцевостей на західнім фронті доносять про страшні жорстокости
проти селян. Польські улани в м. Любар зажадали від селян
видачі оружжа, 12 розстріляли, ціле село понищили, многим
повідрізували бороди, доведені до розпуки селяне підняли
повстання. Поляки спалили село і страшно покарали повстанців. Подібні відносини панують по всіх занятих ними місцевостях.
Радіо. — Москва 18. III. — Терор в Угорщині. Подавлення червоної радянської Угорщини більше чим рік тому відбулося при приміненні терору: убито 4800 людей, з котрих
тільки 26 на підставі судового присуду, десятки тисяч арештовано, арештовання тривають дальше, а в таборах і вязницях помирають з голоду і зимна всі нещасні, підозрілі о большевизм.
В Київ виїхали стрільці призначені на командантський
курс.
З Київа прибув від Черв. Хреста транспорт ліків для
ЧУГА.
19. 3.
Ситуація без змін.
Бригади нарікають на цілковитий брак грошей. Досі не
одержала ЧУГА від 12-ої рад. армії ані копійки.
Опер, звіт з Москви з 19. III. доносить про заняття черв,
армією Катеринодару, де взято багато бранців.
Радіо. — Москва 19. III. — Укр. комуністи про союз з
рад. Росією. — На нарадах комуністичної укр. партії ухвалено, щоби вільна, самостійна Укр. Республіка була союзною
з рос. республікою, при чім господарський уряд і військова
сила їх обох мають бути спільні.
Радіо з Науен 18. III. подає про упадок нового німецького
правительства, а поворот старого. В багатьох містах комуністи взяли влясть в свої руки. Комуністи захватили гірничу
область Рур. Між спартаківцями а привительственними військами ведуться кріваві бої.
20. 3.
Ситуація без змін.
Тт. Затонський і Порайко відїхали в 3-ту Бригаду для
її перегляду.
Сьогодня покінчила наради селянська безпартійна конференція балтського повіту. Наради почалися були 19. ц. м.
В імени ЧУГА привитав зїзд т. Солодуб. Наради велися над
текучим моментом, мали на ціли, щоби селяне своїми устами
висказали свої болі та свої жадання від радянської влади.
Багато селян нарікало на те, що при рішанню питань, які
обходять селянські маси, радянська влада не питає селян про
їх думку. На зїзді вибрано селянську контрольну комісію,
яка м. и. має слідити за працею радянських установ та їх
служачих. Безпартійна конференція постановила допомагати
повіт. Ревкомови установити твердий порядок, щоби чим скорше можна було скликати зїзд рад та установити тверду радянську владу.
21. 3.
Ситуація без змін.
Радіо. — Москва 21. III. — Польський рай. Вернувші з
Польщі большевики, що находилися там взяті закладниками,
розказують обширно про дійсне положення в Польщі. Життя
там надзвичайно тяжке. Робітники страдають безмежно наслідком безробіття, страшної дорожні, тим більше, що робітнича платня находиться в разячій диспропорції до торговельних цін. Продукти першої потреби нечувано подорожіли. В
польській армії дисципліна удержується буками, хліба нема,
а проби — привезти хліб з Познаня — не удаються, тому що
познанські жовніри забирають наладований хліб для себе.
Большевицький рух розростається і виключно тільки передача влади пролетаріятови моясе спасти положення в Польщі.
При П. Ш. ЧУГА основано в ціли евіденції і збору всіх
спадщинних осталостей по упавших в бою, померших товаришах ЧУГА, як також для ведення посмертних книг.
22. 3.
Ситуація без змін. Повстанці опустили район Гайворона
та відійшли на полудневий схід в напрямі на Саврань.
П. Ш. ЧУГА назначив кмдтом 1-ої Бриг. УСС т. Білінкевича Романа — на місце т. Шаманена, якого назначено начальником штабу тої ж бригади. Кмдтом 2-ої Бриг, назначено
т. Головінського на місце т. Лисняка, який — па разі — остає
без приділення.
23. 3.
Ситуація без змін. По відході 1-ої Бриг. УСС перебирає
2-га Бриг, охорону дотеперішнього району 1-ої Бриг, з задачею — перешкодити нападови ворожих сил зі східнього напрямку на залізну дорогу Бірзуля - Жмеринка.
24. 3.
Ситуація без змін.
Летунська сотня ЧУГА, яка находилася в Одесі, дістала
приказ — переїхати в Київ в розпорядження 12-ої армії.
Тов. Шаманек захорував — його заступає т. Бізанц.
До наркома Мануїльського в Харкові звернувся П. Ш.
ЧУГА в справі висилки представників ЧУГА на Все-Український Зїзд Рад, який має 1. мая відбутися в Київі.
Після донесення 1-ої Бригади — повстанські відділи Павленка, Тютюнника, Волинця находять піддержку у місцевих
Поляків, а саме з польських сахарних заводів дістають все,
що потрібне.
Кмдтом 3-ої Бриг, назначений т. Станимір, начальником
штабу т. Льобковіц, політкомісарем т. Замора. Дотеперішний
кмдт т. Кравс має ожидати в Збірній Станиці Бірзуля нового
призначення.
Згідно наказу 12-ої рад. армії 3-та Бриг, має перейти в
розпорядження 58. рад. дивізії в район Житоміра. До цего
видано відповідні директиви для перевозки її по залізниці.
25. 3.
Ситуація без змін. 1-ша Бриг, кінчить сьогодня свою погрузку.
Радіо. — Москва 25. III. — Укр. народня комуністична
партія т. зв. „боротьбістів” рішила злитися з партією большевиків України. Оба центральні комітети повзяли в тій справі
ухвали злуки і спільного поступовання при маючих наступити виборах Ради.
По наказу кмдуючого ЧУГА всі священики частин та
установ мають відійти до Збірної Станиці в Бірзулі.
Сьогодня переведено вкорочення складу П. Ш. ЧУГА:
поодиноким референтам полишено саму необхідну скількість
співробітників. Злишніх з кмдного складу відіслано до 36.
Станиці в Бірзулі, стрільців до Переход. Відділу в Балті для
відсилки по бригадам.
На Шевченківськім обході 9. ІП. зібрано в Балті 33093
карб, на хорих стрільців. Гроші перебрав саншеф ЧУГА.
Тт. Затонський і Порайко вернулись з 3-ої Бригади. Вони
дуже вдоволені виглядом та бадьорою поставою гал. стрільців, які зробили на них дуже корисне вражіння.
26. 3.
Ситуація без змін.
Оперативний звіт з Москви доносить, що в районі Мозиря,
Нової Ушиці, Летичева йдуть з Поляками завзяті бої.
Радіо. — Відень до Кракова 25. III. — Комунікат держ.
коресп. бюра звертає увагу, що по остемпльованні коронових
нот в Угорщині і по наміреній в Польщі в найближчім часі
виміні корон на польські паперові марки, не будуть вже нігде
неостемпльовані ноти австро-угор. банку законним средством
виплати.
Радіо. — Вашінґтон 25. Ш. — Радіо з Парижа доносить,
що предсідник американського черв. Хреста — Давідзон подав до відома дневникарських справоздавців дуже сумні дати
про санітарні відносини на сході Европи. Безпроволочна санітарна поміч конечна. В самій тільки Польщі є 250000 случаїв тифу, з того найбільша часть без змоги лікарської помочі мусить пропасти. Всі відділи Черв. Хреста хотіли би
перетягнути надзірну лінію від Балтійського до Чорного моря, але брак на це средств. В цілій Чорногорі є всего 4 лікарі
на 420000 людей. Правительства всіх держав мусять нести
поміч, щоби ратувати людей від нещастя.
З сьогодняшним днем розвязано всі полеві суди. Для
черв. гал. частин призначений тільки один суд, а це: Військ.
РевТрибунал 12-ої армії, Відділ для Черв. Гал. Частин, який
поміщається в Балті. Всі бувші полеві суди мають передати
йому свої акти, а перзонал переходить в розпорядження дотичних бригад згл. частин.
27. 3.
Ситуація без змін.
Штаб 1-ої Бриг. УСС прибув до Винниці, де штаб 44-ої
дивізії приняв його почетною сотнею і музикою.
До поодиноких рад. дивізій, де мають бути приділені гал.
бригади, вислали кмди бригад своїх звязкових, до 12-ої армії
вислав П. Ш. ЧУГА також звязкових.
28 3
Ситуація без змін.
Опер, звіти Москва і Варшава з 27. ПІ. доносять про кріваві бої на польсько-большевицькім фронті. Ні одна, ні друга
сторона не може повеличатися значнішими успіхами. В районі Бердичева тривають бої 55 верстов на захід від цего міста.
Радіо. — Москва 28. III. — Нарком закорд. справ одержав радіо від польського правительства, в котрім воно пропонує приступити до мирових переговорів між Росією а Польщею 10. IV. в м. Борисові.
Наступило переіменовання частин ЧУГА:
1-а Бриг, називається „1-а Гал. Черв. Бригада УСС”,
2-а ”
”
„2-а ”
3-а ”
”
„3-а ”
В 1-ій Бригаді є полки ч. 1., 2. і 3.
В 2-ій Бригаді є полки ч. 4., 5. і 6.
В 3-ій Бригаді є полки ч. 7., 8. і 9.
Тов. Воєвідку, кмдта 1-ої запасної батерії, застрілив ольгопільський районний комісар за це, що названий не хотів
видати йому коня. Кмда 2-ої Бриг, дістала приказ арештувати
виновника та доставити в Ревтрибунал.
Зал.-дорожні сотні чч. 1., 3. і 4. злучено в одну зал.-дорожну сотню.
..
..
29 3
Ситуація без змін.
Черв, армія заняла 27. ПІ. м. Новоросійськ, де захватала
кольосальну скількість добичі та бранців. Також занята нею
на кавказькім фронті багата нафтова місцевість — Грозне.
Радіо. — Москва 29. ПІ. — Петлюрівські війська, що
находяться на Волині, не мають ані лікарів ані перевязочного
матеріялу. Американський Черв. Хрест післав туди лікарства
аеропляном.
Радіо. — Москва 28. III. — Нарком закорд. справ одержав радіо від міністра закорд. справ Латії, в котрім звідомляється про згоду латського правительства розпочати мирові
переговори з рос. рад. правительством з початком цвітня в
Москві.
Згідно наказови 12. армії переходить 2-а Бриг, в розпорядження 45. рад. дивізії похідним порядком в район Жмеринки, який має вона осягнути дня 5. IV. ц. р. Запасні частини
і майно мають грузитися на ст. Рудниця і Попелюхи, звідки
відїде по залізниці.
30. 3.
В районах бригад без змін. Штаб 1-ої Бриг, прибув в
Бердичів.
Радіо. — Москва ЗО. III. — Нарком закорд. справ Чічерін
відповів, що годиться на предложення Латії і Польщі що до
розпочаття мирових переговорів. Переговори з Латією пропонує розпочати в Москві 5. IV. Переговори з Польщею не
мають ще означеного часу і місця, бо тов. Чічерін на ці переговори вважає більше відповідним вибрати якесь невтральне
місто, ім. в Естонії.
Пол. Штаб переїздить протягом цего тижня з Балти в
Київ. Перший транспорт (ширший штаб) від'їздить 31. Ш. Відділи Народ. Сторожі ч. 1. і 2. в Балті відходять до 2-ої Бриг.
Переходовий Відділ в Балті переходить до Перех. Відділу в
Бірзулі, який до дальших приказів буде дальше істнувати.
По перевезенні бригад всі частини та установи, що полишаються в районі Бірзулі та Вапнярки, будуть перевезені в район Київа.
31. 3.
Після наказу 12. армії всі запасні частини ЧУГА мають
бути направлені в Київ. Також мається направити в Київ всіх
був. старшин ЧУГА, які остали без приділення.
Згідно наказу 12. армії мають гал. бригади приділити до
дивізій по трех звязкових при штабі і двох при Інтендантурі
дивізії.
Після наказу штабу Полудн.-Зах. Фронту — не перейде
3-а Гал. Бригада в Житомір, але в район Вапнярки в розпорядження 14-ої рад. армії.
Сьогодня оглядав начальник штабу — т. Іванів Армейський Запасний Обоз тов. Волощука, де застав усе в як найкращім порядку. Обоз приділив до 2-ої Гал. Бригади, де він
має бути збережений та повернений в цілости галицькому
працюючому народови. В нім находиться 19 розплодових жеребців.
1. 4.
2-а Бригада в поході в призначений район.
Тов. Солодуб видав слідуючий наказ військам: ,,Скоро
наступить час, коли реорганізація ЧУГАрмії буде скінчена
і бригади незадовго віллються в міцні руки Робітничої Армії,
що вже третий рік несе прапор визволення трудячих мас від
капіталу. В найскоршім часі Пол. Штаб розвязується і передасть Вас в ці надійні руки. Стрільці і команданти. Памятайте, що Ви не пасинки червоної армії, а її рідні діти, котрим
випала тяжка доля покинути вітчину і блукати в шроких
степах України, щоби здобути волю батькам і матерям. Від
щирого серця витаємо Вас з днем відходу до дивізій армії і
складаємо щиру подяку всім частинам і Пол. Штабови за
чесне, гарне та щире відношення до служби підчас реорганізації. Маємо надію, що Ви всі будете також на будуче працювати під керовництвом дивізій Робітничої Армії. Прощайте. Будьте тверді і хороніть в серцю великі мрії братерства
всіх народів, бо тільки вони приведуть Вас в рідний Край. —
До роботи, Стрільці і Команданти. Вас очікують Ваші брати
на червоному фронті.”
2. 4.
Пол. Штаб виїздить з Балти 3. IV. попол. Всі етапні і запасні частини, які находяться на лінії Одеса - Жмеринка Винниця, мають відправитися в Київ. Для евакуації установлено заступників ЧУГА в Одесі, Бірзулі, Жмеринці і Винниці,
їх завданням є збирати розсіяних стрільців та відсилати до
приналежних частин.
3. 4.
Сьогодня вечером виїхав Пол. Штаб з Балти до Бірзулі.
Полеву Сторожу, яка була при Полевім Штабі, відіслано до
1-ої Бригади УСС.