Картотека · ID 265

Этнополитические процессы в Чечено-Ингушской АССР в 1957-1990 гг.

Автор: Кузнецова А. Б.
Рік публікації: 2005
Де надруковано: диссертация
Описує російську колонізацію народів: Нохчі (Чеченці)
Права на публікацію: не можна (сучасна публікація 2005 року під авторським правом)

Файли не викладаємо

Звідки це в нас

Першоджерело: https://web.archive.org/web/20260912051226/https://annyku.narod.ru/disser.htm

Де згадується в базі знань

Посилання на цей матеріал стоять у 9 місцях.

Процедури

• «Заслані навічно»: життя у спецпоселенні та повернення на зайняту батьківщину (1949-1965) — техніка Експлуатація праці

  За довідками відділу спецпоселень таємної поліції, чеченці та інгуші працювали в розпорядженні всіх міністерств («наркоматів»), крім військового: на 1 січня 1949 року 125 753 особи були зайняті в сільському господарстві, 6175 - у вугільній промисловості, 9737 - у металургії, 12 011 - у місцевій промисловості

• «Заслані навічно»: життя у спецпоселенні та повернення на зайняту батьківщину (1949-1965) — техніка Знищення локальних систем знань

  Кузнецова наводить слова колишніх засланців: «була ліквідована писемність чеченською та інгуською мовами»

• «Заслані навічно»: життя у спецпоселенні та повернення на зайняту батьківщину (1949-1965) — техніка Тотальне знищення інфраструктури

  Кузнецова підбиває підсумок: «Віддалені від комунікацій селища та населені пункти (високогірні) були знищені», а із заселенням сільських районів приїжджими «були втрачені навички відгінного тваринництва, обробітку високогірних ділянок землі, терасного землеробства»

• «Заслані навічно»: життя у спецпоселенні та повернення на зайняту батьківщину (1949-1965) — техніка Адміністративно-територіальний поділ

  Від плану СРСР відмовився через «різко негативне ставлення чеченців та інгушів» і їхнє прагнення повернутися додому

• «Лише помилувані»: чужа влада і придушення національного життя чеченців та інгушів (1965-1989) — техніка Встановлення чужорідного управління

  Торієва: «Чеченці та інгуші зазнавали жорстокої дискримінації при прийомі до КПРС - їх приймали лише з числа робітників, через що ті, хто обіймав інженерні посади, були змушені йти працювати на завод робітниками, щоб мати змогу вступити до партії»

• «Лише помилувані»: чужа влада і придушення національного життя чеченців та інгушів (1965-1989) — техніка Нейтралізація опозиції

  Кузнецова наводить підсумок: «З КПРС було виключено 23 особи, з ВЛКСМ [комсомолу, молодіжної організації радянської влади] - 18, звільнено з керівної роботи 9 осіб і притягнуто до кримінальної відповідальності - 14 осіб»

• «Лише помилувані»: чужа влада і придушення національного життя чеченців та інгушів (1965-1989) — техніка Переписування історії

  Фількіна, «при цьому на обговоренні не було сказано жодного слова про депортацію»

• «Лише помилувані»: чужа влада і придушення національного життя чеченців та інгушів (1965-1989) — техніка Правова сегрегація населення

  Кузнецова пише, що на початку 1970-х років «керівництво ЧІАРСР [Чечено-Інгуської республіки] (узгоджено з союзним центром [Москвою]) оголосило, що трудові ресурси республіки (читай - безробітних) необхідно використовувати на місці»

• «Лише помилувані»: чужа влада і придушення національного життя чеченців та інгушів (1965-1989) — техніка Переведення шкіл на мову метрополії

  Чеченці мови не віддали: за переписом 1989 року 938 765 із 956 879 чеченців назвали рідною мовою чеченську