Картотека · ID 137
Воспоминания. Книга 2. Год на Кавказе. 1839-1840
Автор: Милютин Д. А.
Рік публікації: 1919
Описує російську колонізацію народів: кілька народів
Права на публікацію: вільно (суспільне надбання: видано 1919 року)
Що тут лежить
| файл | що це | обсяг | де |
|---|---|---|---|
| vospominaniya_kniga_2_god_na_kavkaze_1839_1840_1919.pdf | 459 КБ | у цій теці | |
| vospominaniya_kniga_2_god_na_kavkaze_1839_1840_1919.md | текст | 543 КБ | у цій теці |
Звідки це в нас
Першоджерело: https://web.archive.org/web/20251109184144/http://militera.lib.ru/memo/russian/milyutin_da02/index.html
Текст розшифровано нами зі скану або збережено зі сторінки першоджерела; вихідний файл лежить поруч, щоб розшифровку можна було звірити.
Де згадується в базі знань
Посилання на цей матеріал стоять у 3 місцях.
Процедури
- Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Катування та знущання
…- чеченська громада на північному сході, біля кумицького кордону), захоплених зі зброєю після бою, 15 травня 1839 року біля селища Яриксу-Аух прогнали крізь стрій (кара-катування: людину проводили між шеренгами солдатів, і кожен бив її прутом-шпіцрутеном): вони «зазнали жорстокого катування прогоном крізь стрій. Солдати зігнали на цих нещасних свою злобу; з п'ятьох залишився живим тільки один»
- Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Каральні експедиції
Підсумок визнав імперський офіцер Мілютін, учасник вторгнення: «Спалення кількох селищ Ауховських та Ічкеринських тільки озлобило ще більше найближчих горців, а самий кінець нашого набігу все-таки мав такий вигляд, ніби вони вигнали непроханих гостей»
- Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Тотальне знищення інфраструктури
…записав поденно: «Аул Балансу, що знаходився поблизу, знайдено покинутим жителями і віддано вогню», «Усі аули, що лежали по боках дороги (Наке-Юрт, Цезин-Ірзау, Доба-Юрт), знайдено покинутими жителями і віддано вогню», а про розгром 12 травня Саясана, резиденції шейха Ташу-Хаджі (у 1834-1836 роках імама Чечні, керівника чеченського опору): «Укріплення було розорено, а селище віддано вогню»