Картотека · ID 189
Енциклопедія історії України: Т. 3
Автор: Інститут історії України НАН України
Рік публікації: 2005
Де надруковано: редакційна колегія: Смолій В. А. (голова) та інші
Описує російську колонізацію народів: Українці
Права на публікацію: не можна (енциклопедія під авторським правом Інституту історії)
Файли не викладаємо
Звідки це в нас
Першоджерело: https://archive.org/details/e0h0u
Де згадується в базі знань
Посилання на цей матеріал стоять у 11 місцях.
Кампанії
- Запровадження військових поселень і ліквідація Задунайської Січі (1817–1828)
Пізніше кошовий Гладкий із частиною задунайців «30(18) трав. 1828 перейшли Кілійське гирло Дунаю, увійшли до Ізмаїльського порту й приєдналися до рос. армії»
– це стало кінцем останньої вольниці: Задунайська Січ «існувала з останньої чв. 18 ст. по 1828»
- Повоєнний ідеологічний терор («Жданівщина») (1946–1953)
Паралельно тривала державна антисемітська кампанія: «18 лип. 1952 Військ. колегія Верховного Суду СРСР винесла смертний вирок 13 особам, у т. ч. 5 вихідцям з України… 12 серп. 1952 всі вони були страчені»
Процедури
- Ліквідація Запорозької Січі (1709) — техніка Вилучення ресурсів
Січ «була своєрідною військ. базою, де містилися флот, артилерія, арсенал»
- Військова анексія Кримського ханства (1783) — техніка Примусова мобілізація
а під час штурму Ізмаїла «Загалом у битві взяло участь понад 6 тис. чорноморців»
- Запровадження військових поселень і ліквідація Задунайської Січі (1817–1828) — техніка Підкуп еліт
Переманювання на бік імперії кошового отамана Гладкого 1828 року: частина задунайців «на чолі з кошовим отаманом Й.Гладким 30(18) трав. 1828 перейшли Кілійське гирло Дунаю, увійшли до Ізмаїльського порту й приєдналися до рос. армії»
- Запровадження військових поселень і ліквідація Задунайської Січі (1817–1828) — техніка Нейтралізація опозиції
Перехід отамана залишив козаків, що зосталися за Дунаєм, під ударом Порти й поклав край останній козацькій вольниці: Задунайська Січ «існувала з останньої чв. 18 ст. по 1828»
- Промислова колонізація та ресурсна експлуатація Півдня (1890) — техніка Ресурсна експлуатація
Українські регіони стали головним сировинним донором імперії: «1910 вуглевидобуток складав 1 млрд пудів, а 1913 — 1,5 млрд пудів. За цей час питома вага Донбасу в кам'яновугільній промисловості імперії зросла з 67% до 74%… Перед I світ. війною укр. металургія давала 2/3 чавуну, що виплавлявся в імперії»
- Тактика «випаленої землі» та злочинна мобілізація (1941–1945) — техніка Вилучення ресурсів
Тотальне вивезення промислового обладнання та продовольства в глиб СРСР: «углиб СРСР було переміщено 550 індустріальних об'єктів (190 — союзного та 360 — респ. підпорядкування)»; «З Правобережжя на лівий берег Дніпра було переправлено 4498 тракторів, 680 комбайнів, 690 автомашин»
- Повоєнний ідеологічний терор («Жданівщина») (1946–1953) — техніка Цензура
Кампанія завершилася вироком у справі Єврейського антифашистського комітету: «18 лип. 1952 Військ. колегія Верховного Суду СРСР винесла смертний вирок 13 особам, у т. ч. 5 вихідцям з України, відомим єврейс. письменникам і поетам»
- Повоєнний ідеологічний терор («Жданівщина») (1946–1953) — техніка Терор
Її підсумком стала страта фігурантів справи ЄАК: «12 серп. 1952 всі вони були страчені»
- Повоєнний ідеологічний терор («Жданівщина») (1946–1953) — техніка Нейтралізація опозиції
Сфабриковані репресії проти діячів української та єврейської інтелігенції: у справі Єврейського антифашистського комітету «18 лип. 1952 Військ. колегія Верховного Суду СРСР винесла смертний вирок 13 особам, у т. ч. 5 вихідцям з України, відомим єврейс. письменникам і поетам Д.Бергельсону, Д.Гофштейну, Л.Квітко, П.Маркішу, І.Феферу. 12 серп. 1952 всі вони були страчені»