Картотека · ID 620
По решению Правительства Союза ССР
Автор: Бугай Н. Ф., Гонов А. М.
Рік публікації: 2003
Де надруковано: Нальчик: Эль-Фа, 2003. 928 с.
Описує російську колонізацію народів: Нохчі (Чеченці)
Права на публікацію: вільно: документ (збірник документів 1940-х років під авторським правом упорядників (Нальчик, 2003): викладаємо лише тексти актів, том цілком — ні)
Файли не викладаємо
Чому: у матеріалу немає файлу, який можна викласти (видання цілком не наше)
Звідки це в нас
Першоджерело: https://archive.org/details/po_resheniyu_pravitelstva_soyuza_ssr
Де згадується в базі знань
Посилання на цей матеріал стоять у 7 місцях.
Кампанії
- «Заслані навічно»: життя у спецпоселенні та повернення на зайняту батьківщину (1949-1965)
а відділ переселень колоніальної адміністрації («Оргкомітету по ЧІАРСР») рахував у довідці на 20 січня 1958 року: за планом мали переселитися 23 503 сім'ї - прибуло 52 037 сімей, 201 746 осіб
Процедури
- «Заслані навічно»: життя у спецпоселенні та повернення на зайняту батьківщину (1949-1965) — техніка Нацьковування сусідніх народів
Відділ спецпоселень поліційного відомства в довідці, складеній у липні 1950 року, датував погром у Леніногорську 17 червня і рахував убитих по-своєму: «У бійці було вбито 34 спецпереселенці-чеченці», а напад в Усть-Каменогорську відносив до 27 червня
- «Заслані навічно»: життя у спецпоселенні та повернення на зайняту батьківщину (1949-1965) — техніка Правова сегрегація населення
…СРСР указом від 11 березня 1952 року звеліла навіть тих, хто відбув строк, не випускати на волю: чеченців, інгушів та інші виселені народи, «які відбули покарання за різні злочини у виправно-трудових таборах, колоніях і тюрмах», належало «після закінчення строку покарання направляти етапом на спецпоселення, під нагляд органів Міністерства державної безпеки СРСР, за місцем проживання їхніх сімей»
Те саме міністерство нарахувало на 10 листопада 1955 року у висланих «за зраду» чеченців 2280 учасників війни, 4455 нагороджених орденами й медалями та 2553 сім'ї загиблих на фронті, в інгушів - ще 1085, 1869 і 871
- «Заслані навічно»: життя у спецпоселенні та повернення на зайняту батьківщину (1949-1965) — техніка Фіктивні суди
Саме міністерство доповідало: «Заходи з виселення були визначені загальними зборами колгоспів і селян сіл, що їх проводили органи МВС»
- «Заслані навічно»: життя у спецпоселенні та повернення на зайняту батьківщину (1949-1965) — техніка Знищення локальних систем знань
МДБ (попередниця сучасної ФСБ) нарахувало на 1 січня 1952 року не охоплених обов'язковим навчанням «дітей народностей, виселених із Північного Кавказу, - 33 702» і пояснило це «відсутністю зимового одягу та взуття у зв'язку з тяжким матеріальним становищем батьків, відсутністю шкіл у низці місць розселення або віддаленістю шкіл від місць проживання»
- «Заслані навічно»: життя у спецпоселенні та повернення на зайняту батьківщину (1949-1965) — техніка Адміністративно-територіальний поділ
Міністр внутрішніх справ СРСР Дудоров у червні 1956 року пропонував узагалі не повертати народ: «Колишня територія заселена» - і ставив питання «про створення для чеченців та інгушів обласної автономії на території Казахської та Киргизької РСР»
Указ від 9 січня 1957 року доручив установити кордони російському парламентові (Президії Верховної Ради РРФСР)
- «Заслані навічно»: життя у спецпоселенні та повернення на зайняту батьківщину (1949-1965) — техніка Міграційне заміщення
1956 року комісія керівництва більшовицької партії («ЦК КПРС») готувала відновлення республіки і доповіла про приїжджих: у райони, що відійшли до Грозненської області, «було переселено з РРФСР, України та Молдавії 78 тис. осіб», на землі, віддані Дагестану, «переселилося з високогірних районів республіки 46 тис. горян», у райони, віддані Північній Осетії, - «55 тис. осіб»