Картотека · ID 96

Записки А.П. Ермолова. 1798-1826 гг.

Автор: Ермолов А. П.
Рік публікації: 1991
Описує російську колонізацію народів: кілька народів
Права на публікацію: вільно: документ (записки Єрмолова (помер 1861), текст у суспільному надбанні)

Що тут лежить

Та сама тека на GitHub

Звідки це в нас

Першоджерело: https://web.archive.org/web/20260617105700/http://militera.lib.ru/memo/russian/ermolov_ap/index.html

Текст розшифровано нами зі скану або збережено зі сторінки першоджерела; вихідний файл лежить поруч, щоб розшифровку можна було звірити.

Де згадується в базі знань

Посилання на цей матеріал стоять у 21 місці.

Кампанії

• Знищення присунженських селищ Нохчі та зведення фортеці Грозної на їхньому місці (1817–1818)

  Імперський генерал Єрмолов, командувач Кавказького корпусу, у своїх «Записках» свідчить про введення військ («24 травня переправився весь загін… перейшов від Терека на річку Сунжу»), про вимогу до старшин «поновити давню присягу на покірність» і про взяття аманатів «від їхніх селищ»

• Експлуатація села Сольжа (Сунженська) як ресурсної бази та його каральне розорення за збройну відсіч Нохчі (1818)

  Лише після цього війська увійшли в залишене село і кілька днів вивозили з нього «хліб, фураж і придатний для будівництва ліс»

• Показове знищення аулу Даді-юрт і зведення фортеці Внезапної для витіснення Нохчі з кумицької рівнини (1819)

  Єрмолов наказав генерал-майорові Сисоєву оточити аул і, «якщо чинитимуть опір, покарати зброєю, нікому не даючи пощади»

  Єрмолов сам у своїх «Записках» визнає результат: «усі, хто був зі зброєю, винищені, і число їх не менш як чотириста осіб», жінок і дітей «узято в полон до ста сорока… але значно більше число було вирізано або загинуло в домах від дії артилерії та пожежі», а селище «складалося з 200 домів» і було «розорене дощенту»

  Після знищення аулу качкаликівські селища Єрмолов добивав уже майже без опору; сам він визнає: «приклад Дадан-юрта поширив усюди жах»

• Розорення качкаликівських селищ Нохчі та витіснення жителів за гори після даді-юртівського терору (1819)

  Сам Єрмолов у своїх «Записках» описує похід: тридцятого вересня 1819 року він «сам пішов із 6-ма батальйонами та 16-ма гарматами артилерії до сіл качкалицьких», другого жовтня атакував «село Горячевське, найсильніше з них» (воно ж Істі-Су), а через день розорив Ноєн-Берди та Аллаяр-аул: «з першого Чеченців вигнано сильною канонадою, останнє було ними залишене… Обидва розорені цілковито»

  Водночас генерал-майор Сисоєв із Грозної вдерся в чеченську землю через Хан-Кале, відтягуючи на себе сили Чеченців із качкалицької рівнини

  Одне село встояло, підкорившись: Єрмолов пише, що «село Хангельди просило пощади… Аксаївські власники ручалися за його мешканців, і їм дано пощаду»

  Єрмолов визнає, що «в жодному з сіл не було жінок і дітей, майно також було вивезене», адже «приклад Дадан-юрта поширив усюди жах»

  … ще 1

Процедури

• Пропагандистська інверсія ролей і дегуманізація (1800–1864 рр.) — техніка Дегуманізація

  …породу: «Чеченці, найзліші з розбійників, що нападають на лінію», їхня земля — прихисток, де «дружньо приймалися лиходії всіх інших народів, які залишали свою землю через якісь злочини», а саму Чечню «можна справедливо назвати гніздом усіх розбійників», «менше за інших наповнені були розбійниками, які брали участь раніше в усіх набігах Чеченців на лінію. У них збиралися хижаки й переховувалися…»

• Знищення присунженських селищ Нохчі та зведення фортеці Грозної на їхньому місці (1817–1818) — техніка Воєнна інтервенція

  Імперський генерал Єрмолов у «Записках» свідчить про введення військ: «24-го травня переправився весь загін… одним маршем перейшов від Терека на річку Сунжу»

• Знищення присунженських селищ Нохчі та зведення фортеці Грозної на їхньому місці (1817–1818) — техніка Зведення фортець

  Імперський генерал Єрмолов у своїх «Записках» свідчить, що фортеця, «утискаючи жителів у володінні найкращими землями… недалеко від входу через урочище Хан-Кале, названа Грозною», а земляні роботи були закінчені до половини жовтня 1818 року

• Знищення присунженських селищ Нохчі та зведення фортеці Грозної на їхньому місці (1817–1818) — техніка Примусове оформлення підданства

  Імперський генерал Єрмолов у своїх «Записках» свідчить, що в травні 1818 року «старшини майже всіх найголовніших чеченських сіл були скликані до мене», у військовий табір, і він зажадав, «щоб надалі таких [хижацтв] не чинили, і на підтвердження вони мають поновити давню присягу на покору, повернути утримуваних у них полонених»

  Вимога залишилася невиконаною: старшини «нічого не обіцяли»

• Знищення присунженських селищ Нохчі та зведення фортеці Грозної на їхньому місці (1817–1818) — техніка Захоплення заручників

  Імперський генерал Єрмолов у «Записках» свідчить, що при виході військ до Сунжі «в табір були взяті від їхніх селищ аманати»

• Знищення присунженських селищ Нохчі та зведення фортеці Грозної на їхньому місці (1817–1818) — техніка Примусова мобілізація

  Імперський генерал Єрмолов у своїх «Записках» свідчить, що «замість данини постановлено за нарядом начальників висилати на службу людей», і визнає: «ще не було прикладу, щоб хтось міг змусити Чеченців застосовувати зброю проти своїх земляків, але вже зроблено перший крок до цього, і їм навіяно, що цього завжди від них вимагатимуть»

• Знищення присунженських селищ Нохчі та зведення фортеці Грозної на їхньому місці (1817–1818) — техніка Ресурсна експлуатація

  Імперський генерал Єрмолов у своїх «Записках» свідчить, що виставлювані за нарядом люди висилалися «з власним озброєнням і на своєму утриманні»

• Знищення присунженських селищ Нохчі та зведення фортеці Грозної на їхньому місці (1817–1818) — техніка Експлуатація праці

  Імперський генерал Єрмолов у своїх «Записках» свідчить: «наказано було селищам, від яких були в нас аманати, доставляти ліс на будівництво»; найближчі селища «не сміли виявити непослуху»

• Експлуатація села Сольжа (Сунженська) як ресурсної бази та його каральне розорення за збройну відсіч Нохчі (1818) — техніка Мародерство

  Імперський генерал Єрмолов у своїх «Записках» свідчить, що раніше вимагав від військ щадити село, щоб фортеця «могла отримувати з нього все необхідне», а коли війська захопили село, «хліб, фураж і придатний для будівництва ліс вивозили кілька днів»

• Експлуатація села Сольжа (Сунженська) як ресурсної бази та його каральне розорення за збройну відсіч Нохчі (1818) — техніка Каральні експедиції

  …хто стріляв у солдата, не віддадуть і боронитимуться, якщо війська прийдуть», після чого начальник корпусного штабу «пішов сам з кількома ротами… але був зустрінутий пострілами», причому «дружини й діти та найкраще майно були вже відіслані, залишалися самі люди для захисту домів»; під час штурму військам було велено відрізати відхід — «відхопити відступ у лісі», — але захисники відійшли раніше

• Показове знищення аулу Даді-юрт і зведення фортеці Внезапної для витіснення Нохчі з кумицької рівнини (1819) — техніка Каральні експедиції

  Єрмолов у своїх «Записках» підтверджує свій наказ: оточити аул, запропонувати мешканцям піти, «а якщо чинитимуть опір, покарати зброєю, нікому не даючи пощади»

• Показове знищення аулу Даді-юрт і зведення фортеці Внезапної для витіснення Нохчі з кумицької рівнини (1819) — техніка Терор

  Сам Єрмолов у своїх «Записках» визнає цей розрахунок: «спонукати їх до віддалення дружин може лише приклад жаху», а після знищення аулу «приклад Дадан-юрта поширив повсюди жах»

• Показове знищення аулу Даді-юрт і зведення фортеці Внезапної для витіснення Нохчі з кумицької рівнини (1819) — техніка Масові вбивства цивільних

  Сам організатор, генерал Єрмолов, у своїх «Записках» визнає рахунок: «усі, хто був зі зброєю, винищені, і число їх не менш як чотириста осіб», а «значно більше число було вирізано або загинуло в домах від дії артилерії та пожежі»

• Показове знищення аулу Даді-юрт і зведення фортеці Внезапної для витіснення Нохчі з кумицької рівнини (1819) — техніка Викрадення людей

  Сам генерал Єрмолов у своїх «Записках» пише, що жінок і дітей «взято в полон до ста сорока»

• Показове знищення аулу Даді-юрт і зведення фортеці Внезапної для витіснення Нохчі з кумицької рівнини (1819) — техніка Мародерство

  Сам генерал Єрмолов у своїх «Записках» визнає це: після знищення Даді-юрта «солдатам дісталася доволі багата здобич»

• Розорення качкаликівських селищ Нохчі та витіснення жителів за гори після даді-юртівського терору (1819) — техніка Каральні експедиції

  Генерал Єрмолов у своїх «Записках» пише, що тридцятого вересня 1819 року «сам пішов із 6-ма батальйонами та 16-ма гарматами артилерії до селищ Качкаликських» і другого жовтня атакував «селище Горячевське, найсильніше з них», а генерал-майор Сисоєв одночасно вторгся з боку Грозної через Хан-Кале, відтягуючи на себе сили Чеченців із качкаликської рівнини

• Розорення качкаликівських селищ Нохчі та витіснення жителів за гори після даді-юртівського терору (1819) — техніка Тотальне знищення інфраструктури

  Генерал Єрмолов у своїх «Записках» пише, що Ноєн-берди та Аллаяр-аул були «розорені цілковито»