Картотека · ID 104
Акты собранные Кавказскою археографическою комиссиею. Том VII (1827-1831)
Автор: Кавказская археографическая комиссия
Рік публікації: 1878
Описує російську колонізацію народів: кілька народів
Права на публікацію: вільно (суспільне надбання: видано 1878 року)
Що тут лежить
| файл | що це | обсяг | де |
|---|---|---|---|
| akty_sobrannye_kavkazskoyu_arheograficheskoyu_komi_yu_tom_vii_1827_1831_1878.md | текст | 7.3 МБ | у цій теці |
| akty_sobrannye_kavkazskoyu_arheograficheskoyu_komi_yu_tom_vii_1827_1831_1878.pdf | 186.6 МБ | актив релізу (файл важчий за 10 МБ) |
Звідки це в нас
Першоджерело: https://web.archive.org/web/20250912093519/http://apsnyteka.org/381-akak_i_xii.html
Текст розшифровано нами зі скану або збережено зі сторінки першоджерела; вихідний файл лежить поруч, щоб розшифровку можна було звірити.
Цифрові відбитки файлів
| файл | sha256 |
|---|---|
| akty_sobrannye_kavkazskoyu_arheograficheskoyu_komi_yu_tom_vii_1827_1831_1878.pdf | c6ab85e254ec45facc1c407cd1a2f4027a8a1510305ad5d79440b0907641e580 |
Де згадується в базі знань
Посилання на цей матеріал стоять у 6 місцях.
Кампанії
- Обман і силове утримання Бейбулата Таймієва Паскевичем, розкол Чечні на партії та примус до присяги (1828-1829)
Командувач військ на Кавказькій лінії Емануель у рапорті Паскевичу поставив умову: «покірність Бей-Булата та інших непокірних Чеченців лише тоді буде визнана благонаміреною, коли вони беззастережно приймуть присягу і видадуть аманатів»
Паскевич у приписі Емануелю розкрив розрахунок на розкол народу: «не без користі нам мати в Чечні дві партії, які, залишаючись обидві покірними нашому урядові, міжусобними чварами утримуватимуться від ворожих задумів проти Росіян»
Сам Паскевич визнав схему в приписі Емануелю від 2 серпня 1829 року: «я одразу вирішив викликати до себе під виглядом пояснень їхніх старшин і відомого вам старшину Бей-Булата, аби, відвабивши їх сюди, позбавити це плем'я можливості... вчинити що-небудь вороже»; «Протримавши їх у такий спосіб протягом цілого літа, я забезпечив Лінії спокій з їхнього боку»
Тим самим приписом затверджено положення про Чечню: аманати від кожного старшинства «в заставу покірності» у фортеці Грозній, син шамхала — комісаром над Чеченцями, виїзд на імперську територію лише за білетами (письмовими перепустками) від комісара
… ще 1
Процедури
- Обман і силове утримання Бейбулата Таймієва Паскевичем, розкол Чечні на партії та примус до присяги (1828-1829) — техніка Підтримка підконтрольної опозиції
У приписі командувачеві військ на Кавказькій лінії Емануелю від 16 травня 1829 року Паскевич писав: «не без користі нам мати в Чечні дві партії, які, залишаючись обидві покірними урядові нашому, міжусобними чварами утримуватимуться від ворожих замислів проти Росіян»
Для цього він розіслав нарочних (гінців зі спеціальним дорученням) до старшин бейбулатівської партії, приписав начальникові лівого флангу Кавказької лінії Енгельгардтові «сприяти, скільки можна» їхньому виклику, а положенням від 2 серпня 1829 року поставив над Чеченцями комісаром сина шамхала Тарковського
- Обман і силове утримання Бейбулата Таймієва Паскевичем, розкол Чечні на партії та примус до присяги (1828-1829) — техніка Примусове оформлення підданства
Самі Чеченці у проханні до Паскевича у квітні 1829 року документували тло, на якому підписувалася покірність: імперське командування «арештовували, брали в полон, вішали й засилали до Сибіру та в інші місця багатьох із тих, які, будучи покірними, служили великому Государеві»
Командувач військ на Кавказькій лінії Емануель у рапорті Паскевичу від 15 травня 1829 року обумовив визнання покірності: вона «лише тоді буде визнана благонаміреною, коли вони беззастережно складуть присягу та видадуть аманатів»
- Обман і силове утримання Бейбулата Таймієва Паскевичем, розкол Чечні на партії та примус до присяги (1828-1829) — техніка Нейтралізація опозиції
Паскевич визнав обман власним пером у приписі Емануелю від 2 серпня 1829 року: «я одразу вирішив викликати до себе під виглядом пояснень старшин їхніх та відомого вам старшину Бей-Булата, аби, відволікши їх сюди, позбавити плем'я це можливості у разі невдоволення вчинити що-небудь вороже»
- Обман і силове утримання Бейбулата Таймієва Паскевичем, розкол Чечні на партії та примус до присяги (1828-1829) — техніка Захоплення заручників
У приписі Емануелю від 16 травня 1829 року він писав: «Сама відсутність цих людей, які будуть у нас на кшталт аманатів, утримає немирних Чеченців від будь-яких ворожих замахів»
Підсумок він підбив 2 серпня 1829 року: «Чеченські старшини, бувши прийняті мною прихильно, залишилися в загоні й були при мені у воєнних діях проти Турків. Протримавши їх у такий спосіб протягом цілого літа, я забезпечив Лінії з їхнього боку спокій»
Тим самим документом заручництво закріплено як систему управління Чечнею: «У заставу покірності означених Чеченців залишити у кр. Грозній наданих від кожного старшинства аманатів; якщо ж від котрогось аманата ще не доставлено, то старшина до часу доставлення аманата зобов'язується... залишатися сам заставою у кр. Грозній»
- Обман і силове утримання Бейбулата Таймієва Паскевичем, розкол Чечні на партії та примус до присяги (1828-1829) — техніка Економічний контроль
Положенням від 2 серпня 1829 року головнокомандувач Паскевич замкнув доступ Чеченців до торгівлі на призначеного імперією комісара: виїзд на імперську територію дозволявся лише за білетами (письмовими перепустками) — «Йому ж надається право видавати білети означеним Чеченцям для проїзду в наші володіння в торговельних потребах»
На практиці перепускна система доповнювалася свавіллям: чеченське суспільство писало Паскевичу 21 листопада 1829 року, що Енгельгардт і Хасай-Муса «наказують своїм підвладним брати під арешт усіх тих Чеченців, які приїжджають до них із білетами від Шахбаза», а підлеглі Хасай-Мусі діють так, що чеченці втрачають «засоби до прожитку»