Картотека · ID 105

Акты собранные Кавказскою археографическою комиссиею. Том VIII (1831-1837)

Автор: Кавказская археографическая комиссия
Рік публікації: 1881
Описує російську колонізацію народів: кілька народів
Права на публікацію: вільно (суспільне надбання: видано 1881 року)

Що тут лежить

Та сама тека на GitHub

Звідки це в нас

Першоджерело: https://web.archive.org/web/20250912093519/http://apsnyteka.org/381-akak_i_xii.html

Текст розшифровано нами зі скану або збережено зі сторінки першоджерела; вихідний файл лежить поруч, щоб розшифровку можна було звірити.

Цифрові відбитки файлів

Де згадується в базі знань

Посилання на цей матеріал стоять у 44 місцях.

Кампанії

• Зимові набіги Вельямінова на чеченські хутори й села вздовж Сунжі: полонення жінок і розорення дворів (1831-1832)

  Імперський огляд воєнних дій визнає: «ген.-л. Вельямінов у лютому 1832 року здійснив експедицію для покарання Чеченських сіл, що лежать від фортеці Грозної вгору по Сунжі»

• Винищення 61 селища рівнинної Чечні та гірської Ічкерії військами Розена, спалення живцем захисників Герменчука та вимагання заручників від 80 сіл (1832)

  Розен доповідав військовому міністрові Чернишову: «у самому селі залишено ним понад 100 тіл», а група «числом близько 60 осіб, здебільшого з людей, присланих Казі-Муллою для підбадьорення герменчуцьких жителів», на чолі з муллою Абдурахманом «була відрізана й оточена нами в одному великому будинку»

  Схему походу Розен визнав сам: селища, «не змігши погодитися між собою щодо звільнення полонених наших, покарані винищенням жител і ріллі, для чого, 27-го і 28-го минулого серпня, відряджено було полк. Шумського... Ним винищено Алхан-юрт, Сала-юрт, Катар-юрт, Лялсін-юрт, Назарі-юрт, Уздень-юрт, Урузбей-юрт і Хизін-Ерзо-юрт»

  …1832: «Усього дотепер підкорилося Чеченських та Ічкеринських селищ понад 80, з яких четверта частина ніколи не перебувала в залежності від нас; полонених наших повернуто 30 чоловіків і жінок; податей і штрафу грошима та худобою сплачено... близько 5-ти т. р. с. [п'яти тисяч рублів сріблом]. Винищено непокірних селищ 61, з яких багато після покарання виявили покірність і виконали всі вимоги»

• Таємна розвідка Чечні топографами Розена та розорення Зандака загоном Пулло: полон 31 жителя і викрадення худоби (1835-1836)

  …земель неприязних нам горців»; «1836 року, для огляду прямого шляху, що йде з Кахетії в Чечню, послано було топографа, який, пройшовши через сніговий хребет, вийшов на Кавказьку лінію у кр. Грозну, а звідти через Чечню, землі Кістинців і Дідойців, повернувся в Кахетію»; тоді ж «послано було мною з Владикавказа л.-гв. Гренадерського полку прап. кн. Уцмієва з топографом, через Чечню, в Андію»

  Проти руху імама Ташу-Хаджі полковник Пулло, начальник Сунженської укріпленої лінії, вів постійні експедиції; імперський огляд воєнних дій визнає: спроби Ташу-Хаджі «своєчасно попереджалися експедиціями начальника Сунженської лінії полк. Пулло, що завдавали цілковитого розорення жителям»

  …наведення на них страху, зважився здійснити рухи для покарання жителів с. Зандак»; «раптова поява наших військ навела жах на жителів»; піхота, витіснивши захисників, захопила «в полон 31 душу чоловічої та жіночої статі. Крім того, у здобич нашим військам дісталося майно жителів і 384 голови рогатої худоби»; перед відступом винищено будинки мюридів та «інших найголовніших прихильників Ташев-Хаджі»

• Примус зруйнованого Зандака до підпорядкування й податі полковником Пулло (1836)

  Під цим страхом уже 27 серпня 1836 старшини зруйнованого села з'явилися до фортеці Грозної з вимушеним проханням про прийняття в підданство; Розен доносив військовому міністру: «27-го серпня старшини Зандаківські з'явилися до командувача Сунженською лінією з виявленням покірності, яку встановленим порядком і прийнято від них»

• Винищення жителів Кишкерой-Юрта загоном Пулло: 76 убитих, 40 полонених, спалення села із запасами (грудень 1836)

  Санкцію було видано заздалегідь: 10 грудня 1836 Розен повідомив військового міністра Чернишева, що «дозволив полк. Пулло нині ж діяти проти непокірних чеченських сіл»

• Винищення Малої Чечні експедицією Фезе: 92 полонених, понад тисяча спалених сакель (січень 1837)

  Мету походу Розен сформулював у рапорті військовому міністру Чернишову від 11 лютого 1837: «для покарання чеченців західної частини Чечні, що ухилилися від покори»

  …поклавши на місці 14 душ», 67 жителів уведено в полон, село спалене; 25 січня Фезе відправив колони «для відкриття і знищення народонаселення в густих лісах вгору по обох берегах р. Шалажі»; загалом за похід узято в полон 92 особи, «на зворотному шляху спалено понад тисячу сакель по Мартанському і кілька сот по Тенгінському ущелинах» (сакля - дім горця), знищено запаси хліба і сіна посеред зими

  У загоні імперія вела горців проти горців - 800 вершників осетинської та інгуської міліції (міліція - допоміжні загони з горців на імперській службі): журнал експедиції називає в колоні полковника Широкого «сотню козаків і 800 вершників з осетинів та інгушів»

  З аулу Ачхой, до якого війська увійшли на четвертий день винищення сусідів, за записом того ж журналу взято присягу «в покірності» і шість заручників-аманатів (аманат - людина, яку імперія забирала в громади як гарантію підпорядкування)

• Примушення Чечні до присяги весняним туром Фезе: аманати з примушених до присяги громад, знищення аулів по Джалці, штраф худобою (лютий-квітень 1837)

  Санкцію Розен сформулював у донесенні військовому міністру Чернишову: похід «за Аргуном» корисний «для зменшення в чеченцях довіри до підбурювачів і відхилення їх від наміру з'єднатися з Шамілем» (Шаміль - імам, керівник опору горців Дагестану і Чечні російському завоюванню)

  …Сеїд-юрт і Автур «чеченці, охоплені страхом від попередніх дій... прийшли у велике зневір'я» - і війська взяли присяги з аманатами (аманат - людина, яку імперія забирала в громади як гарантію підпорядкування) з Шалі 6 лютого, Герменчука 8-го, Гельдігена 15-го, шести аулів Мічика 21-го, аулів по Яман-су і Аксаю 25-го, а наприкінці березня - зі старшин Гойтинського лісу і Мартанського міжгір'я

  Зведення рапорту від 4 березня 1837 рахує за одинадцять лютневих днів: «захоплено військами нашими в полон 52 душі жителів, що не підкорилися добровільно... і взято аманатів 52 чол.»

  У березні війська пройшли вгору по Джалці: «залишені ними чотири аули зайняті і винищені без опору», знищено кутани (зимові споруди для худоби) із запасами хліба

  … ще 1

Процедури

• Зимові набіги Вельямінова на чеченські хутори й села вздовж Сунжі: полонення жінок і розорення дворів (1831-1832) — техніка Каральні експедиції

  …із табору біля фортеці Грозної спрямовував війська на чеченські селища в помсту за підтримку повстання: 23 грудня 1831 підполковник Засс, командир Моздокського козачого полку, розорив хутори по правий бік Сунжі навпроти села Чертугай, а в лютому 1832 Вельямінов «здійснив експедицію для покарання чеченських сіл, що лежать від фортеці Грозної вгору по Сунжі» — це визнає імперський огляд воєнних дій

• Винищення 61 селища рівнинної Чечні та гірської Ічкерії військами Розена, спалення живцем захисників Герменчука та вимагання заручників від 80 сіл (1832) — техніка Каральні експедиції

  Розен визнав цю схему в рапорті військовому міністрові Чернишову: селища, «не змігши погодитися між собою щодо звільнення наших полонених, покарані знищенням осель і ріллі»

• Винищення 61 селища рівнинної Чечні та гірської Ічкерії військами Розена, спалення живцем захисників Герменчука та вимагання заручників від 80 сіл (1832) — техніка Терор

  Розен доносив військовому міністрові Чернишову: група «числом близько 60 чол.... очолювана... муллою Абдур-Рахманом, була відрізана й оточена нами в одному великому будинку»

• Винищення 61 селища рівнинної Чечні та гірської Ічкерії військами Розена, спалення живцем захисників Герменчука та вимагання заручників від 80 сіл (1832) — техніка Тотальне знищення інфраструктури

  Розен доносив військовому міністрові Чернишову про відрядження полковника Шумського, яким «знищені Алхан-юрт, Сала-юрт, Катар-юрт, Лялсін-юрт, Назарі-юрт, Уздень-юрт, Урузбей-юрт і Хизін-Ерзо-юрт»

  а підсумок підбив сам: «Знищено непокірних селищ 61»

• Винищення 61 селища рівнинної Чечні та гірської Ічкерії військами Розена, спалення живцем захисників Герменчука та вимагання заручників від 80 сіл (1832) — техніка Штучний голод

  Розен визнав це в рапорті військовому міністрові Чернишову: селища, що не підкорилися, «покарані знищенням осель і ріллі»

• Винищення 61 селища рівнинної Чечні та гірської Ічкерії військами Розена, спалення живцем захисників Герменчука та вимагання заручників від 80 сіл (1832) — техніка Вилучення ресурсів

  За підсумками походу серпня - вересня 1832 року війська корпусного командира Розена стягнули з чеченських сіл податі та штрафи грошима й худобою: Розен доносив військовому міністрові Чернишову, що загалом за похід «податі та штрафу грошима й худобою сплачено... близько 5-ти т. р. с. [п’яти тисяч рублів сріблом]»

• Винищення 61 селища рівнинної Чечні та гірської Ічкерії військами Розена, спалення живцем захисників Герменчука та вимагання заручників від 80 сіл (1832) — техніка Оподаткування

  Розен доносив військовому міністрові Чернишову: село Гурдалі «видало аманата й зобов’язалося платити подать»

• Винищення 61 селища рівнинної Чечні та гірської Ічкерії військами Розена, спалення живцем захисників Герменчука та вимагання заручників від 80 сіл (1832) — техніка Захоплення заручників

  Розен доносив військовому міністрові Чернишову про село Міскіт: «коли їм було оголошено, що в разі найменшого опору все село, хліб і сіно будуть знищені, вони негайно представили аманатів»

  Підсумок Розен підбив там само: заручницьким підкоренням охоплено «Чеченських та Ічкеринських селищ понад 80»

• Винищення 61 селища рівнинної Чечні та гірської Ічкерії військами Розена, спалення живцем захисників Герменчука та вимагання заручників від 80 сіл (1832) — техніка Викрадення людей

  Розен доносив військовому міністрові Чернишову: кавалерія «встигла взяти в полон 4 чол. і 1 жінку»

• Винищення 61 селища рівнинної Чечні та гірської Ічкерії військами Розена, спалення живцем захисників Герменчука та вимагання заручників від 80 сіл (1832) — техніка Мародерство

  Розен доносив військовому міністрові Чернишову, що 15 вересня біля села Дунген-юрт кавалерія «відбила 140 баранів і 9 голів рогатої худоби»

• Таємна розвідка Чечні топографами Розена та розорення Зандака загоном Пулло: полон 31 жителя і викрадення худоби (1835-1836) — техніка Комплексна розвідка територій

  У звіті імператорові Розен визнає: «у 1836 році, для огляду прямого шляху, що йде з Кахетії в Чечню, було послано топографа, який, пройшовши через сніговий хребет, вийшов на Кавказьку Лінію у фортеці Грозній, а звідти через Чечню, землі Кістинців і Дідойців, повернувся до Кахетії»; тоді ж «послано було мною з Владикавказа л.-гв. Гренадерського полку прап. кн. Уцмієва з топографом, через Чечню, в Андію»

  Розен прямо називав метод: «приховані огляди земель ворожих нам горців»

• Таємна розвідка Чечні топографами Розена та розорення Зандака загоном Пулло: полон 31 жителя і викрадення худоби (1835-1836) — техніка Каральні експедиції

  Імперський огляд воєнних дій визнає: спроби Ташу-Хаджі «своєчасно попереджалися експедиціями начальника Сунженської лінії полк. Пулло, що завдавали жителям цілковитого розорення»

  Корпусний командир Розен доносив військовому міністрові про мету: «щоб похитнути вплив Ташев-Хаджі та приборкати хвилювання між Чеченцями й навести на них страх, вирішив здійснити рухи для покарання жителів с. Зандак»

• Таємна розвідка Чечні топографами Розена та розорення Зандака загоном Пулло: полон 31 жителя і викрадення худоби (1835-1836) — техніка Тотальне знищення інфраструктури

  Корпусний командир Розен доносив військовому міністрові про знищення в аулі будинків мюридів та «інших найголовніших прихильників Ташев-Хаджі»

• Таємна розвідка Чечні топографами Розена та розорення Зандака загоном Пулло: полон 31 жителя і викрадення худоби (1835-1836) — техніка Викрадення людей

  Корпусний командир Розен доносив військовому міністрові: піхота витіснила захисників, «захопивши в полон 31 душу чоловічої та жіночої статі»

• Таємна розвідка Чечні топографами Розена та розорення Зандака загоном Пулло: полон 31 жителя і викрадення худоби (1835-1836) — техніка Мародерство

  Корпусний командир Розен доносив військовому міністрові: «у здобич нашим військам дісталося майно мешканців і 384 голови рогатої худоби»

• Примус зруйнованого Зандака до підпорядкування й податі полковником Пулло (1836) — техніка Примусове оформлення підданства

  Факт і дату оформлення Розен зафіксував у донесенні військовому міністру: «27-го серпня старшини Зандаківські з'явилися до командувача Сунженською лінією з виявленням покірності, яку встановленим порядком і прийнято від них»

• Винищення жителів Кишкерой-Юрта загоном Пулло: 76 убитих, 40 полонених, спалення села із запасами (грудень 1836) — техніка Каральні експедиції

  У квітні 1836 Микола I вимагав вживати заходів проти Ташу-Хаджі «не інакше, як з цілковитою впевненістю в успіху»

  а 10 грудня 1836 Розен повідомив військового міністра Чернишева, що «дозволив полк. Пулло нині ж діяти проти непокірних чеченських сіл»

• Винищення Малої Чечні експедицією Фезе: 92 полонених, понад тисяча спалених сакель (січень 1837) — техніка Каральні експедиції

  Розен у рапорті військовому міністру Чернишову від 11 лютого 1837 назвав мету прямо: «для покарання чеченців західної частини Чечні, що ухилилися від покори»

  Похід продовжив зимові каральні операції після грудневого винищення Кишкерой-Юрта (кампанія C1158): за тиждень, за журналом експедиції при тому ж рапорті, винищено Шалаж-юрт і житла по обох берегах Шалажі, спалено понад тисячу сакель (сакля - дім горця), взято 92 полонених

• Винищення Малої Чечні експедицією Фезе: 92 полонених, понад тисяча спалених сакель (січень 1837) — техніка Масові вбивства цивільних

  Журнал експедиції, представлений Розеном військовому міністру Чернишову 11 лютого 1837, записує: оточений у ніч на 24 січня Шалаж-юрт узятий «без пострілу, поклавши на місці 14 душ»

  25 січня Фезе, за тим же журналом, відправив колони «для відкриття і знищення народонаселення в густих лісах вгору по обох берегах р. Шалажі» - розпорядження про знищення населення прямим текстом

  Біля Урус-Мартана після втечі жителів, записує журнал, «убитих тіл ворожих залишилося на місці 23»

• Винищення Малої Чечні експедицією Фезе: 92 полонених, понад тисяча спалених сакель (січень 1837) — техніка Захоплення заручників

  За журналом експедиції, представленим Розеном військовому міністру Чернишову 11 лютого 1837, 26 січня в Ачхої взято 6 аманатів «із сімейств найповажніших старшин», у Пхан-кічу - 4 (аманат - людина, яку імперія забирала в громади як гарантію підкорення; журнал оформлює вилучення людей словом «видали»)

• Винищення Малої Чечні експедицією Фезе: 92 полонених, понад тисяча спалених сакель (січень 1837) — техніка Викрадення людей

  Журнал експедиції, представлений Розеном військовому міністру Чернишову 11 лютого 1837, рахує за епізодами: при взятті Шалаж-юрта «в полон узято 67 душ», біля Урус-Мартана «захоплено в полон 13 душ», біля Ханхарик-Рошні та Бірзуля загін «узяв у полон 12 душ»

• Винищення Малої Чечні експедицією Фезе: 92 полонених, понад тисяча спалених сакель (січень 1837) — техніка Тотальне знищення інфраструктури

  Журнал експедиції, представлений Розеном військовому міністру Чернишову 11 лютого 1837, фіксує: «Спаливши Шалаж-юрт», війська «винищили зимівники... і житла чеченців по обох берегах Шалажі», а «на зворотному шляху спалено понад тисячу сакель по Мартанському і кілька сот по Тенгінському ущелинах» (сакля - дім горця)

• Винищення Малої Чечні експедицією Фезе: 92 полонених, понад тисяча спалених сакель (січень 1837) — техніка Штучний голод

  Завершуючи винищення Малої Чечні, війська Фезе знищили і їжу вцілілих: 29 січня 1837 року, за журналом експедиції при рапорті Розена військовому міністру Чернишову від 11 лютого 1837, «загін до полудня довершив винищення жител і запасів хліба та сіна по Мартанському ущелині»

• Винищення Малої Чечні експедицією Фезе: 92 полонених, понад тисяча спалених сакель (січень 1837) — техніка Нацьковування сусідніх народів

  Журнал експедиції, представлений Розеном військовому міністру Чернишову 11 лютого 1837, називає склад колони полковника Широкого: «сотня козаків і 800 вершників з осетинів та інгушів» (осетинська та інгуська міліція - допоміжні загони з горців на імперській службі)

• Винищення Малої Чечні експедицією Фезе: 92 полонених, понад тисяча спалених сакель (січень 1837) — техніка Примусове оформлення підданства

  26 січня 1837 року, на четвертий день винищення Малої Чечні експедицією Фезе - через два дні після взяття сусіднього Шалаж-юрта з 14 убитими - війська, увійшовши в аул Ачхой, взяли з нього присягу «в покірності» і 6 аманатів (аманат - людина, яку імперія забирала в громади як гарантію підпорядкування)

  Рамку журнал експедиції, представлений Розеном військовому міністру Чернишову 11 лютого 1837, проговорює сам: «війська прямують до них не для покарання їх, а власне для утвердження в покірності»

• Примушення Чечні до присяги весняним туром Фезе: аманати з примушених до присяги громад, знищення аулів по Джалці, штраф худобою (лютий-квітень 1837) — техніка Каральні експедиції

  Санкцію Розен виклав у донесенні військовому міністру Чернишову: похід «за Аргуном» - «для зменшення в чеченцях довіри до підбурювачів і відхилення їх від наміру з'єднатися з Шамілем» (Шаміль - імам, керівник опору горців Дагестану і Чечні російському завоюванню)

  Гертлінський рейд оголошений у рапорті Розена Чернишову від 30 травня 1837 карою: «для руйнування або остаточного винищення цієї хижацької партії... і для покарання його жителів»

• Примушення Чечні до присяги весняним туром Фезе: аманати з примушених до присяги громад, знищення аулів по Джалці, штраф худобою (лютий-квітень 1837) — техніка Терор

  Рапорт Розена військовому міністру Чернишову від 4 березня 1837 фіксує результат винищення аулів: «чеченці, охоплені страхом від попередніх дій... прийшли у велике зневір'я»

  тим же словом рапорт Розена від 11 березня описує вимогу покірності з андійців - «бажаючи скористатися страхом»

  Страх гнав людей із землі: після березневих облав по лісах жителі, за рапортом від 12 квітня, «цими пошуками примушені були піти у віддалені гори»

• Примушення Чечні до присяги весняним туром Фезе: аманати з примушених до присяги громад, знищення аулів по Джалці, штраф худобою (лютий-квітень 1837) — техніка Примусове оформлення підданства

  …міністру Чернишову рахують їх за датами: 6 лютого Шалі («принесли присягу на покірність нашому уряду і представили в заставу оної аманатів»), 8 лютого Герменчук («поновлена присяга на підданство»), 15 лютого Гельдіген («принесли присягу на вірнопідданство і видали за вибором з кращих сімейств аманатів»), 21 лютого шість аулів Мічика, 25 лютого аули по Яман-су від Балан-су до Білетлі і на Аксаї

  До 24 лютого, за рапортом від 11 березня, Фезе «привів до покірності чеченців, що мешкають по р. Мічику»; наприкінці березня біля табору при Устар-хані війська взяли присягу зі старшин Гойтинського лісу і Мартанського міжгір'я - ті «принесли присягу на вірнопідданство Г. І. (Государю Імператору) і представили аманатів у забезпечення своєї покірності»

• Примушення Чечні до присяги весняним туром Фезе: аманати з примушених до присяги громад, знищення аулів по Джалці, штраф худобою (лютий-квітень 1837) — техніка Захоплення заручників

  Рапорти Розена військовому міністру Чернишову фіксують механізм: Шалі - «представили в заставу оної аманатів», Гельдіген - «видали за вибором з кращих сімейств аманатів», Яман-су і Аксай - «із забезпеченням оної аманатами», Гойтинський ліс і Мартанське міжгір'я - «представили аманатів у забезпечення своєї покірності»; зведення від 4 березня 1837 рахує: за 12-22 лютого «взято аманатів 52 чол.»

  У квітні в Гертлінському селищі, за рапортом від 30 травня, «Фезе наказав узяти під варту сімейство старшини і ще 12 душ»

• Примушення Чечні до присяги весняним туром Фезе: аманати з примушених до присяги громад, знищення аулів по Джалці, штраф худобою (лютий-квітень 1837) — техніка Викрадення людей

  Зведення рапорту Розена військовому міністру Чернишову від 4 березня 1837: за 12-22 лютого «захоплено військами нашими в полон 52 душі жителів, що не підкорилися добровільно, у тому числі 8 чол. озброєних»

  Рапорт від 23 лютого про спалення Сеїд-юрта і Автура: взяті «один чеченець і три жінки, що не встигли піти в ліс»

  У ніч на 22 березня біля Гурдалі, за рапортом від 12 квітня, підполковник Пантелєєв «захопив у полон 9 чеченців непокірних»; у квітневому рейді на Гертлінське селище «захоплено ще 18 душ, що належать до сімейств хижаків»

• Примушення Чечні до присяги весняним туром Фезе: аманати з примушених до присяги громад, знищення аулів по Джалці, штраф худобою (лютий-квітень 1837) — техніка Тотальне знищення інфраструктури

  Рапорт Розена військовому міністру Чернишову від 23 лютого 1837: 5 лютого «війська наші винищили аули Ахой-юрт і Люмік-юрт, що лежали на шляху, і хутори ворожих чеченців», 9 лютого винищені Сеїд-юрт і Автур

  У березневому марші вгору по Джалці, за рапортом від 12 квітня, «залишені ними чотири аули зайняті і винищені без опору. Потім війська проникли в хащу лісу, знищили кутани (зимові споруди для худоби)»; 26 березня війська знищували кутани біля Шалі, і своїм маршрутом те ж робила колона Бірзуля

• Примушення Чечні до присяги весняним туром Фезе: аманати з примушених до присяги громад, знищення аулів по Джалці, штраф худобою (лютий-квітень 1837) — техніка Штучний голод

  Рапорт Розена військовому міністру Чернишову від 12 квітня 1837 фіксує: у кутанах «спалили значну кількість знайденого в них хліба», біля Шалі війська «захопили вартових, що перебували при них, і безліч їстівних припасів», а колона Бірзуля спалила «кілька сот четвертей знайденого в них хліба» (четверть - старовинна міра зерна, близько 210 літрів)

• Примушення Чечні до присяги весняним туром Фезе: аманати з примушених до присяги громад, знищення аулів по Джалці, штраф худобою (лютий-квітень 1837) — техніка Мародерство

  За рапортами Розена військовому міністру Чернишову: 5 лютого відбито худобу загону мулли Уді - «148 штук різного роду худоби»; 11 лютого «захоплено 213 штук різного роду худоби, що належала непокірним чеченцям»; проти тих, що переховувалися в лісах, «зроблені були за різними напрямками пошуки... і захоплено в багатьох із них різного роду худобу і майно»

  Квітневий рейд на Гертлінське селище, за рапортом від 30 травня, взяв «465 штук дрібної худоби»

• Примушення Чечні до присяги весняним туром Фезе: аманати з примушених до присяги громад, знищення аулів по Джалці, штраф худобою (лютий-квітень 1837) — техніка Руйнування природного ландшафту

  За рапортами Розена військовому міністру Чернишову: у лютому прорубано дорогу «в лісах через Качаликівські гори по Мічику і між аулами Казбеком і Аку-юртом»; рапорт від 12 квітня зазначає, що березневий марш ішов «просікою, прорубаною ним у лютому місяці цього року»; сам Фезе наприкінці лютого рухався, «розробляючи в'ючну стежку в придатну дорогу для проїзду всяких вантажів»

• Примушення Чечні до присяги весняним туром Фезе: аманати з примушених до присяги громад, знищення аулів по Джалці, штраф худобою (лютий-квітень 1837) — техніка Експлуатація праці

  Рапорт Розена військовому міністру Чернишову від 4 березня 1837 записує: 21 лютого «жителі шести сусідніх аулів виявили покірність і вислали робітників для прорубки, разом з кумиками, дороги в лісах через Качаликівські гори по Мічику»

• Примушення Чечні до присяги весняним туром Фезе: аманати з примушених до присяги громад, знищення аулів по Джалці, штраф худобою (лютий-квітень 1837) — техніка Колективні покарання

  Квітневим рейдом 1837 року на Гертлінське селище війська генерала Фезе наклали на все село колективне майнове стягнення: за рапортом Розена військовому міністру Чернишову від 30 травня, понад забрану під час рейду худобу «покладено на селище штраф у 132 штуки худоби»

• Спроба підкупу Шаміля обіцянкою влади над Дагестаном заради явки до Миколи I в Тифліс і виклик чеченського імама Ташу-Хаджі (1837) — техніка Підкуп еліт

  Паралельно генерал Фезе доручив Ахмед-хану Мехтулінському «переконати Шаміля прибути в Тифліс на час Найвищого туди прибуття», про що генерал Розен доносив Чернишову 25 вересня 1837