Картотека · ID 107

Акты собранные Кавказскою археографическою комиссиею. Том X (1844-1854)

Автор: Кавказская археографическая комиссия
Рік публікації: 1885
Описує російську колонізацію народів: кілька народів
Права на публікацію: вільно (суспільне надбання: видано 1885 року)

Що тут лежить

Та сама тека на GitHub

Звідки це в нас

Першоджерело: https://web.archive.org/web/20250912093519/http://apsnyteka.org/381-akak_i_xii.html

Текст розшифровано нами зі скану або збережено зі сторінки першоджерела; вихідний файл лежить поруч, щоб розшифровку можна було звірити.

Цифрові відбитки файлів

Де згадується в базі знань

Посилання на цей матеріал стоять у 16 місцях.

Кампанії

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851)

  Підсумок підбив генерал Слєпцов рапортом від 4 жовтня 1850 року: «багаті землі між Сунжею і Російською дорогою дісталися в беззвітне володіння уряду, так що вся площина Малої Чечні нині цілком очищена від ворожого населення»

• «Ні орати, ні сіяти»: погром Чечні, організований голод, перекупівля еліт та інститути підкорення (1852-1857)

  Знищення їжі стало доктриною: Воронцов, намісник і головнокомандувач на Кавказі, службовим листом (отношенієм) військовому міністрові Чернишову від 28 серпня 1852 року доповів, що позбавлені посівів і сіна чеченці «повинні - або переселитися в наші межі, або піти в саму глиб гір»

Процедури

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851) — техніка Масові вбивства цивільних

  власний рапорт Слєпцова від 20 червня 1851 року формулює м'якше - «ті, що зважилися захищатися, були вбиті, або дуже небагатьох пощадили і взяли в полон»

  …укріплень на землі нохчі), рапортом генералу Завадовському від 18 вересня 1851 року описав, як чеченці, що визнали владу імперії («мирні»), і козаки рубали втікачів: «Мирні чеченці й козаки наші, переслідуючи їх вузькими стежками, рубали безпощадно. Ніхто не думав захищатися... Я сам і офіцери мої намагалися стримувати вбивства, але це було майже неможливо»; убитих він рахує «понад 200 тіл»

  16 листопада 1851 року генерал Козловський рапортом від 21 листопада 1851 року відзвітував про винищення аулу Дахін-Ірзау: «я зважився винищити цей аул, що й виконано мною, на світанку 16-го листопада, з повним успіхом» - убитих понад 40, поранених понад 100

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851) — техніка Тотальне знищення інфраструктури

  У ніч на 17 лютого 1850 року за приписом головнокомандувача на Кавказі, переданим журналом воєнних подій генерала Іллінського, - «винищити там житла шкідливого й упертого в непокірності населення» - загін полковника Слєпцова спалив хутори Музуроєва, Нехлоєва й аул Ясан-юрт: «Небагато з жителів встигли врятуватися... Закінчивши винищення хуторів і аулу за дві години часу, полк. Слєпцов почав відступ»

  а 16 листопада 1851 року - аул Дахін-Ірзау: рапорт генерала Козловського відзначає «обернення в попіл аулу Дахін-ірзау з величезними запасами хліба та сіна»

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851) — техніка Каральні експедиції

  наліт 17 лютого 1850 року зайняв «дві години часу»

  у червні, вересні й листопаді 1851 року по аулах били загони генералів Слєпцова, Барятинського й Козловського

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851) — техніка Депортація

  Генерал Слєпцов рапортом генералу Іллінському від 4 жовтня 1850 року відзвітував: «За два дні, з 30-го вересня по 2-е жовтня, аули Галгаєвський, Ейшкалойський, Начхойський і Терлоєва, розсіяні хуторами, спорожніли. Понад 150 родин заселили простір біля Закан-юрта і Казах-кічу» - біля імперських укріплень

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851) — техніка Створення економічної безвиході

  Генерал Слєпцов рапортом від 4 жовтня 1850 року будував на цьому розрахунок на майбутнє: гірські товариства, «стиснуті майбутніми нашими поселеннями на долині,... неминуче підуть за прикладом своїх співвітчизників» - тобто теж зійдуть до укріплень

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851) — техніка Вилучення ресурсів

  Генерал Слєпцов рапортом генералу Іллінському від 4 жовтня 1850 року підбив підсумок зселення гірських аулів: «багаті землі між Сунжею і Російською дорогою дісталися в беззвітне володіння уряду, так що вся площина Малої Чечні нині цілком очищена від ворожого населення»

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851) — техніка Захоплення заручників

  Генерал Слєпцов рапортом від 4 жовтня 1850 року доповів, що утримує в козачій станиці Сунженській, поставленій на місці чеченського аулу Дібір-Юрт, заручників (аманатів) - людей, яких імперія забирала з родин переселених, щоб тримати громади в підпорядкуванні під загрозою розправи над узятими: «Аманатів же, взятих мною на засвідчення безумовної покірності переселених, я утримую в ст. Сунженській»

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851) — техніка Викрадення людей

  У нальоті 17 лютого 1850 року взято «полоненими 54 душі обох статей»

  біля переправи через річку Сунжу 15 вересня 1851 року - 38 полонених

  при винищенні Дахін-Ірзау 16 листопада 1851 року «захоплено в полон 24 душі»

• «Ні орати, ні сіяти»: погром Чечні, організований голод, перекупівля еліт та інститути підкорення (1852-1857) — техніка Масові вбивства цивільних

  Винищення людей було і заявленим планом: Воронцов, намісник і головнокомандувач на Кавказі, листом імператору від 1-20 березня 1854 року сформулював завдання минулої зими - «остаточне підкорення і винищення немирних, що залишаються, по околицях на площині»

• «Ні орати, ні сіяти»: погром Чечні, організований голод, перекупівля еліт та інститути підкорення (1852-1857) — техніка Тотальне знищення інфраструктури

  Підсумок 1853 року підбив Воронцов, намісник і головнокомандувач на Кавказі: листом імператору від 1-20 березня 1854 року він доповів, що Барятинський «заволодів Мічиком, зробив величезної ширини просіку через Качкаликівський хребет до рівнин Великої Чечні і винищив більшу частину сіл, які залишалися ще непокірними по Мічику та інших річках у напрямку до Умахан-юрта»

• «Ні орати, ні сіяти»: погром Чечні, організований голод, перекупівля еліт та інститути підкорення (1852-1857) — техніка Штучний голод

  Доктрину закріпив Воронцов службовим листом (отношенієм) військовому міністрові Чернишову від 28 серпня 1852 року: позбавлені посівів і сіна чеченці «повинні - або переселитися в наші межі, або піти в саму глиб гір»

• «Ні орати, ні сіяти»: погром Чечні, організований голод, перекупівля еліт та інститути підкорення (1852-1857) — техніка Руйнування природного ландшафту

  Рубку він описав як багаторічну систему: «Це важливе діло, добре почате ген. Фрейтагом і потім сильно посунуте щорічними експедиціями для рубки лісів ген.-ми Нестеровим, Козловським і кн. Барятинським»

  а підсумок рахував так: витіснені з рівнини в Чорні гори чеченці не зможуть там прогодуватися і «незабаром повинні до нас перейти, або оголосити покірність на місцях; тоді слабке населення ічкеринців саме не буде в змозі триматися»

• «Ні орати, ні сіяти»: погром Чечні, організований голод, перекупівля еліт та інститути підкорення (1852-1857) — техніка Депортація

  Після знищення Хан-Кали в грудні 1852 року Барятинський, що командував на лівому фланзі Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі), рапортом від 10 лютого 1853 року рахував: із приблизно 500 жителів 350 приведені у фортецю Грозну, «загальну втрату жителів слід покладати в числі близько 100 людей» - доля цієї сотні, за визнанням самого рапорту, «достеменно невідома»

• «Ні орати, ні сіяти»: погром Чечні, організований голод, перекупівля еліт та інститути підкорення (1852-1857) — техніка Вилучення ресурсів

  Просіки відбирали в чеченців землю, що їх годувала, і імперія записувала це відбирання собі в актив: наказ Воронцова, намісника на Кавказі, по Окремому Кавказькому корпусу від 5 січня 1853 року рахував підсумок качкаликівської просіки: «Улаштування цієї просіки відібрало в непокірних чеченців значну кількість землі, яка могла прогодувати до 1,500 душ»