Картотека · ID 126

Движение горцев северо-восточного Кавказа в 20-50 гг. XIX века: сборник документов

Автор: Гаджиев В. Г., Рамазанов X. X.
Рік публікації: 1959
Описує російську колонізацію народів: кілька народів
Права на публікацію: вільно: документ (збірник документів XIX століття, тексти в суспільному надбанні)

Що тут лежить

Та сама тека на GitHub

Звідки це в нас

Видання: https://books.google.com.ua/books/about/%D0%94%D0%B2%D0%B8%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%B2_%D1%81%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80.html?id=c4xizwEACAAJ&redir_esc=y

Текст розшифровано нами зі скану або збережено зі сторінки першоджерела; вихідний файл лежить поруч, щоб розшифровку можна було звірити.

Де згадується в базі знань

Посилання на цей матеріал стоять у 58 місцях.

Кампанії

• Примус зруйнованого Зандака до підпорядкування й податі полковником Пулло (1836)

  У рапорті генералу Петрову від 27 серпня 1836 він визнав: «Будучи ж упевнений, що жителі Зандака за загальними правилами чеченців після покарання проситимуть покірності, і вважаючи таку корисною для уряду, я не наказав палити села»

  Тим же рапортом зафіксовано механізм примусу: руйнування Зандака, що вважався неприступним, «привело як жителів села, так і всіх, хто живе в його околицях, у страх і зневіру»

  Пулло перелічував: зандаківці «зобов'язуються на майбутнє залишитися нам вірними, не допускаючи жителів і до найменших зносин із Ташав-Гаджі... не дозволяти в себе бунтівних зборищ, доставити наших полонених на обмін своїх, узятих під час руйнування Зандака, і платити нарівні з ауховцями та іншими покірними племенами встановлену подать»

  Підсумок Пулло оцінив як вигоду завойовника: «Всі вищевикладені наслідки, що виникли від руйнування зандаківців, справили важливі для нас вигоди»

• Винищення жителів Кишкерой-Юрта загоном Пулло: 76 убитих, 40 полонених, спалення села із запасами (грудень 1836)

  Приводом кари оголошено гостинність: жителі села «приймали до себе бунтівника Ташова-Хаджія»

  Оточене на світанку село винищувалося разом із людьми: ті, що тікали, «були спіймані або винищені», а «жителі, замкнувшись у будинках з сім'ями, вибивані були багнетами»

  Підсумок підвів сам Розен: «При занятті дер. Кишкерой-Юрта, знайдено в оній 76 тіл убитих, а 40 душ обох статей взято в полон, все майно жителів і зброя з убитих дісталися військам нашим»

  Село з 63 дворів «зі значним запасом хліба і сіна» було віддане вогню посеред зими

• Примушення Чечні до присяги весняним туром Фезе: аманати з примушених до присяги громад, знищення аулів по Джалці, штраф худобою (лютий-квітень 1837)

  Розрахунок генерал Фезе доповів відкрито - діяв «у намірі користуватися по можливості панічним страхом» (рапорт Вельямінову від 15 березня 1837)

• Аманатсько-податна система полковника Пулло у захоплених аулах Чечні (1836-1840)

  Здаючи командування, Пулло підбив підсумок у доповідній записці 1840 року: «погрожуючи всім непокірним товариствам і винищенням їхнього майна, я навів на них такий страх, привів їх у такий стан, що одні за одними почали підкорятися»

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840)

  Імперія відповідала каральними походами весь 1840 рік: війська генерала Галафєєва, який прийняв лівий фланг Кавказької лінії, і генерала Граббе спалили десятки аулів Малої і Великої Чечні, знищили посіви і запаси перед зимою, а повсталим продиктували «Умови, приписувані горцям, що підкоряються»

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846)

  Програму назвав генерал Головін, командир Окремого Кавказького корпусу (глава імперських військ і адміністрації на Кавказі), рапортом військовому міністру Чернишову від 24 лютого 1841 року: «стиснення таким чином з усіх боків Чечні поставить вождів цього багатолюдного племені в найневигідніше для них становище... Вельми правдоподібно, що чеченці, залишившись тривалий час у бездіяльності, стануть смирнішими»

  Військову силу імперія доповнила таємною: Чернишов таємним листом Головіну від 19 липня 1842 року назвав зразок - «Англійці вміли утвердити панування своє в Індії політичними засобами. Цим шляхом зберегли вони війська і виграли час у підкоренні краю. Чи не повинні й ми випробувати цю систему?»

Процедури

• Примус зруйнованого Зандака до підпорядкування й податі полковником Пулло (1836) — техніка Примусове оформлення підданства

  Підпорядкування було спроєктоване самим руйнуванням: у рапорті генералу Петрову від 27 серпня 1836 Пулло визнав: «Будучи ж упевнений, що жителі Зандака за загальними правилами чеченців після покарання проситимуть покірності, і вважаючи таку корисною для уряду, я не наказав палити села»

  Тим же рапортом він зафіксував стан, у якому село йшло до підпорядкування: руйнування «привело як жителів села, так і всіх, хто живе в його околицях, у страх і зневіру»

  Старшини прислали «прохання про прийняття їх у покірність російському урядові», і підданство було оформлено на умовах, продиктованих імперією: вірність, повний розрив із керівником чеченського опору Ташу-Хаджі, заборона зібрань, видача російських полонених в обмін на жителів Зандака, захоплених під час руйнування, і встановлена подать

• Примус зруйнованого Зандака до підпорядкування й податі полковником Пулло (1836) — техніка Оподаткування

  У рапорті генералу Петрову від 27 серпня 1836 Пулло фіксував зобов'язання, прийняте старшинами у фортеці Грозній: «платити нарівні з ауховцями та іншими покірними племенами встановлену подать»

  Подать була не зустрічною пропозицією села, а чинною імперською нормою обкладення суспільств, які імперія вважала «покірними»; відмова означала б повернення «мстивої зброї росіян» - село щойно пережило руйнування, полон жителів і викрадення худоби

• Винищення жителів Кишкерой-Юрта загоном Пулло: 76 убитих, 40 полонених, спалення села із запасами (грудень 1836) — техніка Каральні експедиції

  За чотири дні рейду село було винищене разом із 76 жителями і захисниками, 40 осіб уведено в полон

• Винищення жителів Кишкерой-Юрта загоном Пулло: 76 убитих, 40 полонених, спалення села із запасами (грудень 1836) — техніка Масові вбивства цивільних

  28 грудня 1836 під час раптового оточення Кишкерой-Юрта війська Пулло вбивали жителів, які намагалися врятуватися, і родини в будинках: «ті, що шукали порятунку у втечі, були спіймані або винищені», «жителі, замкнувшись у будинках з сім'ями, вибивані були багнетами», двох викурили димом «від кинутої в труби соломи»

  При занятті села знайдено 76 тіл убитих

• Винищення жителів Кишкерой-Юрта загоном Пулло: 76 убитих, 40 полонених, спалення села із запасами (грудень 1836) — техніка Тотальне знищення інфраструктури

  29-31 грудня 1836 загін Пулло повністю знищив Кишкерой-Юрт: «дер. Кишкерой, що складається з 63 дворів, зі значним запасом хліба і сіна, віддана вогню», а при відході 31 грудня Пулло «виступив з Кишкерой-Юрта, віддавши вогню будинки, що залишилися не знищеними»

• Винищення жителів Кишкерой-Юрта загоном Пулло: 76 убитих, 40 полонених, спалення села із запасами (грудень 1836) — техніка Штучний голод

  Під час винищення Кишкерой-Юрта загін Пулло цілеспрямовано знищив зимові запаси: село спалене «зі значним запасом хліба і сіна», а наступного дня частина загону «займалася знищенням заготовленого в околицях сіна»

• Винищення жителів Кишкерой-Юрта загоном Пулло: 76 убитих, 40 полонених, спалення села із запасами (грудень 1836) — техніка Викрадення людей

  Під час винищення Кишкерой-Юрта 28-31 грудня 1836 загін Пулло вивів у полон 40 жителів: «40 душ обох статей взято в полон»

• Винищення жителів Кишкерой-Юрта загоном Пулло: 76 убитих, 40 полонених, спалення села із запасами (грудень 1836) — техніка Мародерство

  Під час винищення Кишкерой-Юрта 28-31 грудня 1836 загін Пулло привласнив майно жителів, включно зі зброєю, знятою з тіл убитих: «все майно жителів і зброя з убитих дісталися військам нашим»

• Примушення Чечні до присяги весняним туром Фезе: аманати з примушених до присяги громад, знищення аулів по Джалці, штраф худобою (лютий-квітень 1837) — техніка Терор

  Сам Фезе доповів розрахунок генералу Вельямінову 15 березня 1837: він діяв «у намірі користуватися по можливості панічним страхом», яким після бою при Автурах «охоплені були тавлінці й андійці»

• Аманатсько-податна система полковника Пулло у захоплених аулах Чечні (1836-1840) — техніка Захоплення заручників

  У доповідній записці 1840 року Пулло описав метод: «Аманатів брав я не без розбору, як то робилося раніше, а від найбільш шанованих або найменш надійних родин, і цим засобом неодноразово багато аулів, що замишляли повстання, були утримані в покорі» - і масштаб інституту: «на утримання аманатів витрачалося щорічно до 20 тис. руб...»

  …за провини поручителів «слід неодмінно відповідно до їхнього віку переводити в кантоністи або арештантські роти, заміняючи місця вибулих іншими аманатами» - дітей-заручників віддавати в кантоністи (військовий стан, куди імперія примусово зараховувала малолітніх), дорослих - в арештантські роти (примусові роботи під військовим конвоєм); у доповідній записці 1840 року це зафіксовано як план

• Аманатсько-податна система полковника Пулло у захоплених аулах Чечні (1836-1840) — техніка Оподаткування

  Пулло в доповідній записці 1840 року: «У міру підкорення горських товариств кожне видавало аманатів, платило подать по рублю срібл. із саклі, видавало всіх наявних у нього російських полонених» (сакля - дім горця: подать бралася з кожного дому; аманати - заручники, яких імперія забирала в аулів для контролю над ними)

  …у збірнику документів «Движение горцев северо-восточного Кавказа в 20-50 гг. XIX века» разом з доповідною запискою Пулло, прямо називає подать покаранням: качкаликівці, мічиковські чеченці й ауховці (чеченські товариства східної Чечні) «платять подать, якою обкладені в покарання за неодноразові повстання», а чеченці, що живуть за рікою Сунжею, «в покарання за повстання, обкладені податтю»

• Аманатсько-податна система полковника Пулло у захоплених аулах Чечні (1836-1840) — техніка Економічна блокада

  Пулло в доповідній записці 1840 року: призначені імперією наглядачі над аулами (пристави) і війська «припинили зносини покірних з непокірними і забороняли першим продавати хліб немирним і пасти їхню худобу на своїх полях» («немирні» - в імперському лексиконі аули, що не підпорядкувалися імперії)

  Дозволена торгівля була загнана під контроль: «У Кизлярі і на деяких інших пунктах відкрилися торжища» - обмін йшов тільки в пунктах, контрольованих імперією

• Аманатсько-податна система полковника Пулло у захоплених аулах Чечні (1836-1840) — техніка Руйнування природного ландшафту

  …1840 року відзвітував: «розчистили всі ліси на відстані рушничного пострілу по обидва боки дороги, у напрямку від фортеці Грозної через Мартан, Ачхой і Курчалі до Військово-Грузинської дороги, а в інший бік через Герменчук, Гельдиген і по Мічику в нагірну Чечню, всього на протязі 165 верст» (перелічені чеченські селища і ріки від фортеці Грозної до гірської Чечні; верста - трохи більше кілометра)

• Аманатсько-податна система полковника Пулло у захоплених аулах Чечні (1836-1840) — техніка Терор

  …всім непокірним товариствам і винищенням їхнього майна, я навів на них такий страх, привів їх у такий стан, що одні за одними почали підкорятися. З 1834 року по 1840 рік аули мічиковців, ауховців і салатавців, що відклалися, Великої і Малої Чечні і ніколи не підкорені селища ічкеринців і гумбетовців визнали владу російського уряду» (перелічені горські товариства Чечні і сусіднього Дагестану)

• Аманатсько-податна система полковника Пулло у захоплених аулах Чечні (1836-1840) — техніка Каральні експедиції

  …або задовольнявся накладенням пені, стягненням аманатів і арештом найбільш винних осіб» (пеня - грошовий штраф; аманати - заручники, яких імперія забирала в аулів; «винищення» селища в імперському лексиконі - знищення будівель і майна, не жителів); аули, запідозрені у зв'язках зі спротивом, «були негайно карані пенями, арештом неблагонамірених людей, а в крайніх випадках навіть винищенням аулів»

• Аманатсько-податна система полковника Пулло у захоплених аулах Чечні (1836-1840) — техніка Примусове роззброєння

  Хасмагомадов налічують за архівами близько півтори тисячі)

• Аманатсько-податна система полковника Пулло у захоплених аулах Чечні (1836-1840) — техніка Примусове оформлення підданства

  Відомість горським народам 1840 року, опублікована у збірнику документів «Движение горцев северо-восточного Кавказа в 20-50 гг. XIX века», фіксує підсумок по товариству Ако (акінці - чеченське товариство у верхів'ях річки Гехі): «Виявили покірність у 1839 році, видали аманатів і зобов'язалися платити подать по руб. сріблом з дому» (аманати - заручники, яких імперія забирала в аулів для контролю над ними)

  Оформлення йшло під системою страху, яку Пулло описав у доповідній записці 1840 року: «погрожуючи всім непокірним товариствам і винищенням їхнього майна, я навів на них такий страх... що одні за одними почали підкорятися»

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Каральні експедиції

  У травні 1839 року генерал Граббе, командувач військ Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі), вторгся в Ічкерію (гірську південно-східну Чечню); мету він назвав сам рапортом військовому міністру Чернишову від 10 травня 1839 року: «покарати як це селище [Беной], так і всі інші непокірні села»

  Осінні походи санкціонував генерал Головін, командир Окремого Кавказького корпусу, приписом генералу Граббе від 17 серпня 1840 року «вжити війська... для суворого покарання збунтованих чеченців»

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Воєнна інтервенція

  Генерал Пулло, який командував лівим флангом Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі), рапортом від 9 березня 1840 року доносив про виступ проти повсталих: «я виступив учорашнього числа в Ханкалу з 5-ма ротами» (Ханкала - урочище біля фортеці Грозної)

  Другим введенням став загін на річці Сунжі: імперський припис від 25 березня 1840 року поставив йому завдання «утримання карабулаків у покірності» (карабулаки - вайнахська громада між Чечнею та Інгушетією; «покірність» - імперська формула підпорядкування)

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Примусове роззброєння

  Систему задумав сам Пулло: у доповідній записці 1840 року він писав, що тоді «покладено початок системі обеззброєння горців, стягненням з усіх аулів по одній рушниці з 10 саклів»

  сам Пулло в доповідній записці 1840 року відзвітував про вилучення «з лишком 1900 рушниць»

  У червні 1840 року вилучення зброї закріпили нормою: пункт 9 «Умов, приписуваних горцям, що підкоряються», виданих генералом Граббе, командувачем військ Кавказької лінії, 15 червня 1840 року, приписав «Видавати по одній добрій рушниці з кожних 10 сакель, як заставу їхньої покірності» (сакля - дім горця)

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Оподаткування

  Після придушення повстання обкладення закріпили штрафом: пункт 10 «Умов, приписуваних горцям, що підкоряються», виданих генералом Граббе, командувачем військ Кавказької лінії, 15 червня 1840 року, приписав «Як покарання за участь у повстанні Шаміля, заплатити штраф з кожної саклі по два барани» (сакля - дім горця; Шаміль - імам, керівник опору горців Дагестану і Чечні російському завоюванню)

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Захоплення заручників

  15 березня 1840 року генерал Пулло, який командував лівим флангом Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі), взяв заручників в аулі Алди біля фортеці Грозної - капітан Пушкін доносив начальнику штабу військ Кавказької лінії Траскіну: «ген. Пулло... увійшов туди сам і взяв нових п'ять аманатів»

  «Умови, приписувані горцям, що підкоряються», видані генералом Граббе, командувачем військ Кавказької лінії, 15 червня 1840 року, відкриваються вимогою заручників: «Негайно видати аманатів від цих аулів. Командувач військ залишає за собою призначити, скільки і з яких фамілій означені аманати мають бути видані» - і замикаються погрозою: «аманати непокірних аулів засилаються до Сибіру»

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Тотальне знищення інфраструктури

  Восени той самий загін палив Велику Чечню (рівнинну східну частину Чечні): імперський огляд від 27 жовтня 1840 року записує - «3 і 4 жовтня війська... спалили обидва селища» (Шалі та Герменчук), «7 жовтня загін спалив 5 хуторів, приписаних до аулу Шалі», а 10 жовтня про Саїд-Юрт, хутір Ерсеней і селище Автури: «віддав їх полум'ю і винищив доми і все майно жителів»

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Штучний голод

  14 березня 1840 року генерал Пірятинський, начальник центру Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі), доносив: «по всій Чечні немає зовсім хліба, народ терпить велику від голоду скруту»

  Через три тижні, 8 квітня 1840 року, генерал Граббе, командувач військ Кавказької лінії, приписом генералу Галафєєву санкціонував запроваджену тим заборону: «Розпорядження ваше щодо заборони продажу зернового хліба я цілком схвалюю і дозволяю вам поширити цю заборону на всі ті частини ввіреного краю, де ви вважатимете за потрібне»

  Восени запаси винищували перед самою зимою: імперський огляд від 27 жовтня 1840 року фіксує - війська йшли, «винищивши на шляху своєму вельми значну кількість запасів продовольства і сіна»

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Примусове оформлення підданства

  Після вторгнення генерала Граббе, командувача військ Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі), в Ічкерію (гірську південно-східну Чечню) у травні 1839 року імперський огляд 1840 року записав: «Ічкеринці внаслідок експедиції до них ген. Граббе в 1839 році виявили покірність, але навряд чи така упрочена» - сумнів у міцності «покірності» належить самому імперському документу

  …до повсталих: «Схаменіться і врятуйте себе нині щиросердним каяттям і негайною покірністю. Інакше війська наші пройдуть скрізь...», а 15 червня - дванадцять пунктів «Умов, приписуваних горцям, що підкоряються», де другим пунктом стоїть присяга: «Принести присягу в покірності російському імператору, і надати через старшин присяжні листи російському начальству» (старшини - глави аульних громад)

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Примусове публічне каяття

  Генерал Граббе, командувач військ Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі), відозвою до повсталих від 14 червня 1840 року зажадав каяття: «Схаменіться і врятуйте себе нині щиросердним каяттям і негайною покірністю» («покірність» - імперська формула підпорядкування)

  Наступного дня, 15 червня 1840 року, він видав «Умови, приписувані горцям, що підкоряються», де пункт 8 приписав повсталим аулам «відмовитися від усякої участі в пагубному вченні Шаміля» (Шаміль - імам, керівник опору горців Дагестану і Чечні російському завоюванню; «пагубне вчення» - імперський ярлик мюридизму, релігійного руху опору)

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Встановлення нової системи управління

  Аул, що здавався, приймався під владу імперії тільки разом із цією структурою

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Експлуатація праці

  Пункт 4 приписав: «у разі руху загону виділити людей для влаштування доріг і мостів, утримувати при приставі достатнє число людей для перевезення паперів або наказів з одного аулу в інший, давати кінних людей для конвоювання» (пристав - призначений імперією наглядач над аулами)

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Ресурсна експлуатація

  Пункт 4 приписав: «На вимогу пристава виставляти арби або ішаків для перевезення вантажів»

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Обмеження географії розселення

  Пункт 5 приписав: «Не переходити з одного аулу в інший для постійного проживання без дозволу місцевого начальства»

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Примусова видача втікачів і повстанців

  Пункт 8 приписав: «Не давати притулку у своїх аулах абрекам, мюридам і непокірним горцям» (абрек - імперський ярлик горця, оголошеного поза законом; мюриди - учні і воїни імама); пункт 11: «Видати всіх російських полонених і збіглих, що перебувають у горах» - збіглими імперія називала своїх солдатів і кріпаків, які пішли до горців

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Вилучення ресурсів

  У квітні 1840 року імперське розпорядження приписало «заарештувати ауховські стада, де тільки такі на пасовищі в кумицькому володінні знаходяться» (ауховці - чеченська громада на північному сході, біля кумицького кордону)

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Економічна блокада

  7 травня 1841 року генерал Граббе, командувач військ Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі), розіслав шістьом начальникам дільниць лінії припис «вжити найсуворіших заходів, щоб непокірним горцям не передавалося пороху, сірки, свинцю чи будь-яких інших припасів, а з нашого боку за виконанням цього мати неослабний і постійний нагляд»

  Дію блокади визнала імперська записка «Про політичний стан Чечні» при рапорті генерала Нейдгардта, глави імперських військ на Кавказі, від 20 листопада 1843 року: чеченцям бракує тканин, заліза і солі, і «причину цього шукати треба в припиненні торговельних зв'язків з росіянами, а не в нестачі продовольчих засобів»

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Примусова видача втікачів і повстанців

  …листом (відношенням) від 6 вересня 1842 року передав генералу Головіну, командиру Окремого Кавказького корпусу (главі імперських військ і адміністрації на Кавказі), повеління імператора Миколи I: щоб місцеве начальство «вимагало повернення військових чинів, що переховалися в горців, які виявили нам покірність», а від непідкорених громад «намагалося схиляти непокірних до видачі дезертирів за сіль»

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Захоплення заручників

  …доповів про розпорядження по Кумицькій площині (рівнині на північний схід від Чечні): «я предписал полк. Фрейтагу... ежели будет подозрение, что которая либо деревня хочет бежать, то тотчас взять из нее большое число аманатов, с тем, чтобы сами жители их кормили» (аманат - людина, яку імперія забирала з громади як заручника; загроза розправи над узятим тримала рідних і весь аул у підпорядкуванні)

  Той самий рапорт визнає, чим імперія тримає людей: «Зима и аманаты удерживают их, в настоящее время от побега в Чечню»

  …громади на межі з Грузією) на бік Шаміля (імама, керівника опору горців Дагестану і Чечні російському завоюванню) губернський секретар Ліммерман приписав повітовим засідателям (чиновникам повітового управління) «задержать здесь под благовидным предлогом всех кистин, зимовавших в Тушетии и на Алванском поле» (Тушетія й Алванське поле - гірська область і рівнина на північному сході Грузії)

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Нейтралізація опозиції

  …наїба Шаміля в Малій Чечні (намісника імама, керівника опору горців Дагестану і Чечні російському завоюванню): «можна вважати, що за добру плату знайдуться люди, які зважаться на винищення Ахверди-Магоми. Немає сумніву, що через знищення цього заповзятливого сподвижника Шаміля ми позбулися б одного з найнебезпечніших його знарядь, і заспокоєння Чечні було б тоді справою значно менш складною»

  Головін виділив бюджет і виконавця: Граббе надано «право вжити за вашими міркуваннями до двох тисяч рублів ср. з сум екстраординарних», а «виконання справи цієї найближче покласти на ген.-м. Ольшевського», начальника лівого флангу лінії

  Повеління імператора Миколи I від 29 грудня 1843 року і 14 лютого 1844 року, передані військам 24 травня 1844 року, приписали: «Офіцерів з горців, що брали участь у повстанні, так само кадіїв та інших головних призвідників віддати військовому суду за польовим кримінальним уложенням... Вироки суду, після остаточного затвердження мною, невідкладно приводити у виконання» (кадій - мусульманський суддя)

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Створення агентури впливу

  Генерал Лабинцев, начальник Сунженської лінії, рапортом Воронцову, наміснику на Кавказі, влітку 1846 року описав умови чеченця Топі: «Пообіцявши, якщо це буде виконано, не тільки бути лазутчиком у горах і вожаком для військ наших, але, своїм прикладом і переконанням діючи на нашу користь, схиляти інших до принесення покірності... я дозволив сім'ям Топі... поселитися між переселенцями, що знаходяться біля укріплення»

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Підкуп еліт

  Військовий міністр Чернишов таємним листом генералу Головіну, командиру Окремого Кавказького корпусу (главі імперських військ і адміністрації на Кавказі), від 19 липня 1842 року запропонував перейняти досвід британської Індії: «Англійці вміли утвердити панування своє в Індії політичними засобами... Чи не повинні й ми випробувати цю систему?»

  …перекупівлю з оточення Шаміля (імама, керівника опору горців Дагестану і Чечні російському завоюванню) і запросив фонд: «Схиленням на наш бік деяких із вищезгаданих осіб багато послабив би союз мюридства... я вважаю за необхідне мати в розпорядженні головного тут начальства до 15 тис. червінців готової суми» (червінець - золота монета імперії; мюридство - в імперському лексиконі рух опору горців)

  1 лютого 1844 року імператор Микола I затвердив фонд з перевищенням запиту: офіційним службовим листом Чернишова генералу Нейдгардту, який змінив Головіна на чолі імперських військ на Кавказі, «про види ваші для таємних зносин з горцями» повелено «замість прошених вами на цей предмет 10 тисяч червінців асигнувати у відання ваше 15 тисяч червінців»

  Воронцов, намісник і головнокомандувач на Кавказі, писав у рапорті літа 1846 року про старшину аулу Натхой-Кежу: «я звернув особливу мою увагу, щоб привернути Алдумова на користь нашу. За понесені ж ним втрати і 4 товаришами його... я вважав би справедливим призначити винагороду»

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Створення маріонеткових релігійних інститутів

  …про відправлення до Чечні кримського мусульманського судді (кадія): «Каді Ескер Сеїд Халіл Ефенді прийшов до мене і оголосив намір і бажання його особисто сприяти праведній нашій справі в горах Кавказьких умовляннями племен іменем самої віри магометанської... я дав йому на витрати... всього 400 руб. ср. і прогони на чотири коні до фортеці Грозної, віднісши витрату цю на екстраординарну суму»

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Воєнна інтервенція

  …нові сили: «Посилаю тобі на один рік 2 дивізії у складі 24 батальйонів... даю я тобі такі сили, яких Кавказ і уві сні не бачив... Ти повинен проникнути в гори, розгромити Шаміля скрізь, де тобі протистане, все винищувати, що тобі буде противитися, але щадити все, що покорятиметься без бою» - і додав про підкуп: «Сип гроші, намагаючись ними привернути на наш бік людей, які мають вплив на племена»

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Каральні експедиції

  Навесні 1844 року набіги приписав генерал Нейдгардт, глава імперських військ на Кавказі: зібрати війська у фортеці Грозній «для проведення короткочасних і раптових набігів у найближчі аули Великої Чечні» і діяти «не тільки для погрози, але й для покарання непокірних аулів» (припис начальнику Назрановського загону від 5 квітня 1844 року)

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Терор

  …на Кавказі, приписом начальнику Назрановського загону від 5 квітня 1844 року прописав страх метою дій військ: «щоб одночасною появою і діями загонів з різних боків, на всьому протязі театрів повстання, поширити страх на все народонаселення, і, утримуючи чеченців у домах своїх, перешкоджати їм подати допомогу лезгінським племенам» (лезгінські племена - в імперському лексиконі горці Дагестану)

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Зведення фортець

  Функцію Ачхоя імперський рапорт назвав так: «Влаштування укріплення на Фортанзі, майже в серці Малої Чечні, серед рівнин-житниць, не може не мати впливу на підкорення її»

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Вилучення ресурсів

  …села - Старий Наур, Новий Наур, Емінгуловська, Мурдарова, Боян-Юрт, Качерман-Юрт, Нагай Мірза-Юрт, Міжі-Юрт, Кожахи, Калаузова, Мамакай-Юрт і Гунешки - і фіксує режим: «хліб, що залишився у них на корені, дозволено було лінійним козакам... зібрати на свою користь, доми, що залишилися в місцях, розібрати і перевезти в станиці» (лінійні козаки - козацькі війська імперської прикордонної лінії)

  Та ж доповідь фіксує розподіл здобичі: 800 баранів, відбитих підполковником Бековичем-Черкаським (з кабардинського володарського роду, на російській службі) при переслідуванні жителів-утікачів Міжі-Юрта і Кожахів, «наказано було роздати як винагороду тим жителям означених двох сіл, які залишилися нам відданими»

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Обмеження географії розселення

  «Доповідь канцелярії з управління мирними горцями» (не раніше липня 1841 року) фіксує розпорядження: «чеченцям-утікачам оголосити, що вони назавжди позбулися права селитися на місцях, які займали до втечі»

  підполковнику Бековичу-Черкаському (з кабардинського володарського роду, на російській службі, приставленому до надтеречних аулів) «приписано було чеченців, що повертаються з утечі, без дозволу не приймати»

  …волю Миколи I: дозволити чеченцям зворотне поселення на правому березі Сунжі біля імперських укріплень «не інакше як великими аулами, для пристосування їх до оборони дещо самостійно і зручнішого утримання жителів у покорі, маючи при тому на увазі згодом обернути їх у козаче сословіє. Лівий же берег Сунжі і простір до Терека призначені для поселення козачих станиць і постачання їх землею»

  Воронцов, намісник і головнокомандувач на Кавказі, рапортом літа 1846 року фіксував хід і заминку політики: «Переселення жителів Малої Чечні на рівнину біля споруджуваного укріплення ще не має належного успіху»

  … ще 1

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Підселення чиновників і військових

  …травня - 6 червня 1846 року фіксує: після втечі більшості жителів аулу Акбулат-Юрт на Тереку «для охранения оставшихся жителей Акбулат-Юрта и чтобы пользоваться прямым сообщением с Кумыкской плоскостью через этот аул, ген.-м. Козловский расположил там одну роту пехоты при одном орудии и устроил там пост из 25 конных кумык» (кумики - сусідній тюркський народ, з якого імперія набирала кінну варту)

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851) — техніка Руйнування природного ландшафту

  …на Кавказі, доповів призначення просік військовому міністрові Чернишову службовим листом (отношенієм) від 25 жовтня 1847 року: «Ці просіки, у зв'язку з прорубаними взимку з 1845 року на 1846 рік, дають можливість з кількох боків проникати в Чечню і карати ворожі аули; стиснуті в засобах життя, бачачи постійні свої невдачі, чеченці вагаються і у великому числі родин уже переселяються в наші межі»

  Імператор Микола I наклав на донесення резолюцію «Згоден» (6 листопада 1847 року; з одним організаційним застереженням - про неможливість формування нових лінійних батальйонів)

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851) — техніка Створення економічної безвиході

  Воронцов, намісник і головнокомандувач на Кавказі, доповів військовому міністрові Чернишову службовим листом (отношенієм) від 25 жовтня 1847 року: «стиснуті в засобах життя, бачачи постійні свої невдачі, чеченці вагаються і у великому числі родин уже переселяються в наші межі»

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851) — техніка Міграційне заміщення

  Продовження колонізації імперія планувала письмово: Воронцов, намісник на Кавказі, офіційним службовим листом (отношенієм) військовому міністрові Чернишову від 25 жовтня 1847 року розраховував, що після вирубки лісів і «видалення звідти ворожих чеченських аулів» «у 1849 році можна буде покласти початок поселенню 2-го Сунженського полку»

• «Ні орати, ні сіяти»: погром Чечні, організований голод, перекупівля еліт та інститути підкорення (1852-1857) — техніка Захоплення заручників

  …пристав (призначений імперією наглядач) зажадав гарантію - підполковник Предеміров рапортом генералу Вревському від 6 лютого 1854 року: «побоюючись з його боку зради і не бажаючи через те зазнати через нього втрати в людях, я зажадав, щоб він попередньо дав аманата. 3-го лютого був доставлений в аманати до пристава син Ендірея» (аманат - людина, яку імперія забирала з громади як заручника)

• Просіки і голод: завоювання Чечні Євдокимовим (1857-1859) — техніка Депортація

  окремо, за журналом воєнних дій не пізніше 9 квітня 1859 року, «ічкеринці, ауховці й салатавці, зібравшись у великому числі, хотіли перешкодити переселенню» жителів з Аксаю

• Просіки і голод: завоювання Чечні Євдокимовим (1857-1859) — техніка Вирощування колабораціоністської еліти

  19 серпня 1859 року головнокомандувач Барятинський дав «попередню згоду на відведення земель у Чечні і на Кумицькій площині» підпоручикові Асханову, підполковникові Чермоєву і Пензулаєву