Картотека · ID 129

Кавказские войны и имамат Шамиля

Автор: Покровский Н. И.
Рік публікації: 2009
Описує російську колонізацію народів: кілька народів
Права на публікацію: вільно (автор М. І. Покровський помер 1942 року, строк охорони минув)

Що тут лежить

Та сама тека на GitHub

Звідки це в нас

Видання: https://books.google.com.ua/books/about/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D1%8B_%D0%B8_%D0%B8%D0%BC.html?id=OR8qAQAAMAAJ&redir_esc=y

Текст розшифровано нами зі скану або збережено зі сторінки першоджерела; вихідний файл лежить поруч, щоб розшифровку можна було звірити.

Цифрові відбитки файлів

Де згадується в базі знань

Посилання на цей матеріал стоять у 39 місцях.

Кампанії

• Невдала спроба релігійного підпорядкування горців імперії через найм проповідника Тадж ад-Діна Мустафіна (1836-1841)

  Завдання проповідника було сформульоване відкрито: «навернути горців на шлях істинний, підпорядкувати їх російському уряду і винищити або видати нам живцем Шаміля» (Шаміль - імам, керівник опору горців Дагестану і Чечні російському завоюванню)

  Проєкт провалився: генерал Головін, який змінив Розена, за доповіддю військового міністра Чернишева від 13 листопада 1841 року погодився відпустити проповідника - «вчення Таджудіна Ефенді протягом 6 років анітрохи не змінило ставлення горців до нас»

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840)

  Розрахунок кампанії визнав сам генерал Головін - запискою від 26 квітня 1841 року про підсумки торішньої експедиції: «Марно ми очікували, що після знищення в торішній експедиції продовольчих запасів горців, їхніх селищ і різного майна голод, холоднеча і крайні злидні похитнуть люту владу бунтівника» («бунтівник» - імперський ярлик Шаміля)

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846)

  Покровський формулює за документами: «Голодна Чечня, за розрахунками царизму, мала здатися, щоб відновити торговельні відносини і добути хліб»

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851)

  Покровський дає рамку: «російське командування не відмовлялося і від окремих коротких ударів з метою залякування чеченців... Сталася справжня різанина»

• «Ні орати, ні сіяти»: погром Чечні, організований голод, перекупівля еліт та інститути підкорення (1852-1857)

  Покровський

Процедури

• Невдала спроба релігійного підпорядкування горців імперії через найм проповідника Тадж ад-Діна Мустафіна (1836-1841) — техніка Створення маріонеткових релігійних інститутів

  Покровський писав: «спливає широкий проєкт підпорядкування всього гірського суннітського духовенства спеціальній духовній особі»; завданням ставилося «навернути горців на шлях істинний, підпорядкувати їх російському уряду і винищити або видати нам живцем Шаміля» (Шаміль - імам, керівник опору горців Дагестану і Чечні російському завоюванню)

  Відбулися лише заснування посади, призначення і багаторічна оплата проповідника; підпорядкувати духовенство не вдалося: «У гори проповідник не наважився показуватися»

  Імперія згорнула проєкт лише через шість років: генерал Головін, який змінив Розена, погодився відпустити Мустафіна за доповіддю військового міністра Чернишева від 13 листопада 1841 - «вчення Таджудіна Ефенді протягом 6 років анітрохи не змінило ставлення горців до нас»

• Невдала спроба релігійного підпорядкування горців імперії через найм проповідника Тадж ад-Діна Мустафіна (1836-1841) — техніка Створення агентури впливу

  відповідь наводить історик Покровський: «приписую вам, щоб ви без дозволу нашого не роз'їжджали б у цих краях, і якщо ви не дурні, то повинні віддалитися, перш ніж вам буде завдано шкоди»

• Аманатсько-податна система полковника Пулло у захоплених аулах Чечні (1836-1840) — техніка Адміністративна корупція та здирництво

  …і військовому відношеннях», направлений військовим міністром імперії Чернишовим генералу Нейдгарту, який невдовзі очолив імперські війська на Кавказі, 2 квітня 1842 року, підбив підсумок: «користуючись зловживаннями, поборами і обуренням, що виникло від відібрання зброї, Шаміль мало-помалу збурив усю Чечню» (Шаміль - імам, керівник спротиву горців Дагестану і Чечні російському завоюванню)

• Аманатсько-податна система полковника Пулло у захоплених аулах Чечні (1836-1840) — техніка Вирощування колабораціоністської еліти

  Покровський показав механіку розколу: посада пристава не оплачувалася, тому обійняти її могли «тільки деякі представники сильних родин», і вони «користувалися слушною нагодою, щоб ужити свою владу для подальшого накопичення»; «створюючи в Чечні місцеву, за національністю чеченську, адміністрацію, царизм сподівався створити водночас і таку необхідну йому чеченську «аристократію»»

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Каральні експедиції

  Покровський: «З 6 по 14 липня генерал Галафєєв пройшов Малою Чечнею з вогнем і мечем»

  Загін Галафєєва пройшов Великою Чечнею (рівнинною східною частиною Чечні) з 26 вересня по 18 жовтня, загони Граббе - з 27 жовтня по 5 листопада Малою і з 10 по 18 листопада Великою Чечнею

  Покровський передає за донесеннями Граббе: «Він сподівався на приголомшливе враження від цієї експедиції»

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Тотальне знищення інфраструктури

  Покровський: «27 жовтня Граббе виступив у Малу Чечню, розорив Гехі, 4 листопада спустошив аули, розташовані по Сунжі»

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Штучний голод

  Розрахунок визнав генерал Головін, командир Окремого Кавказького корпусу (глава імперських військ і адміністрації на Кавказі), запискою від 26 квітня 1841 року: «Марно ми очікували, що після винищення в торішній експедиції продовольчих запасів горців, їхніх селищ і різного майна голод, холоднеча і крайні злидні похитнуть люту владу бунтівника» («бунтівник» - імперський ярлик Шаміля, керівника опору горців)

• Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Вилучення ресурсів

  Покровський, називає серед причин повстання 1840 року «наділення князя Бековича Черкаського землями, якими володіли чеченці» (Бекович-Черкаський - кабардинський князь на російській службі)

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Створення агентури впливу

  Покровський пише за імперськими воєнними матеріалами: «Ахверди-Магома змінив начальника караулів між Аргуном і Сунжею, Муллу-Газі, що був таємним агентом царського уряду» (Ахверди-Магома - намісник імама в Малій Чечні; Аргун і Сунжа - річки в Чечні)

  …нохчі), рапортом генералу Нейдгардту, главі імперських військ на Кавказі, від 24 лютого 1845 року передав донесення з лівого флангу про відомості, отримані «через нарочного, що прибув до нього від за-Аргунського старшини, який має вагу в народі і перебуває з г.-л. Гаксфортом у таємних зносинах»: агент повідомляв про скликання Шамілем наради наїбів (намісників імама) у Дарго, резиденції імама

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Нав'язування власної картини реальності

  Відозва малює Шаміля людиною, «яка проповідує рівність і винищення всіх спадкових влад з єдиною метою заволодіти спадщинами ханів і беків» і яка «наповнила ваші аули ненависними муртозігатами... обтяжила вас тяжкими податками...» (муртазігати - кінні воїни постійного війська імамату)

  Покровський описав коротко: «Но вопли не помогали» - воланням він називає самі ці імперські умовляння

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Воєнна інтервенція

  Покровський: «У шестиденному бою в густих ічкеринських лісах Граббе зазнав рішучої поразки»

  Хасмагомадов - «армію у 21 тисячу солдатів і офіцерів з 42 артилерійськими гарматами»

  Похід скінчився катастрофою: «З 9500 осіб, що складали загін Воронцова, вибуло з ладу 3510 осіб, серед яких було 3 генерали, 28 штаб-офіцерів і 158 обер-офіцерів»

  Долю самого Дарго джерела передають по-різному: за Покровським, війська знайшли аул «очищеним і запаленим самими мюридами»

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Каральні експедиції

  Покровський пише - «6 червня він зайняв Ярикса, 7 - Кишень, який розорявся три дні»

  Наприкінці вересня 1841 року загони Граббе і підполковника Нестерова пройшли верхів'я річки Асси - похід, за Покровським, «супроводжувався винищеннями аулів»

  Мету цих походів Покровський формулює так: «експедиціями залякати чеченців»

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Катування та знущання

  Покровський наводить епізод за рукописом очевидця - офіцера Чайковського «Кавказ у 1841 році»: обеззброєного полоненого чеченця, який відмовився йти, «волокли перехід на мотузці, прив'язаній до гармати. Понівечений волоком кам'янистою дорогою, він помер наступного дня»; другого полоненого закололи багнетами

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Руйнування природного ландшафту

  …4 по 24 грудня 1845 р. експедиційний загін генерала Р. К. Фрейтага рубав велику просіку через Гойтинський ліс, один з найгустіших у Малій Чечні. Просіка з'єднала річку Гойту з Урус-Мартаном»; «У січні 1846 р., з 18 по 29, рубали вже з'єднані загони Р. К. Фрейтага і П. П. Нестерова. Цього разу об'єктом винищення був Гехінський ліс, а просіка встановила сполучення між річками Гехінкою і Валериком»

  Мету сформулював Воронцов, намісник на Кавказі: зруйнувати вплив Шаміля (імама, керівника опору горців Дагестану і Чечні російському завоюванню) і «відірвати від нього чеченців», без яких він нічого не значитиме

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Зведення фортець

  Покровський пише про 1841 рік: «улітку та восени російське командування гарячково укріплює Сунженську лінію: у липні - серпні будують укріплення Закан Юрт, а в серпні - жовтні - укріплення Казах Кічу»

  Покровський називає призначення: «Воздвиженське мало тепер стати базою для частих набігів на чеченські аули, для зимових рубок лісу в площинній Чечні»

  Покровський пише - «21 вересня укріплення було зрито, загін відійшов»

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Депортація

  Покровський - «вірні царизму ауховці поселені в кумицьких аулах, де вони швидко потрапили під тяжку руку кумицьких князів»

• «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Мародерство

  Покровський описує практику 1846 року: «російські війська систематично вирубують ліси для проведення широких стратегічних доріг... і царські загони час від часу налітають на аули, грабують і палять їх»

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851) — техніка Масові вбивства цивільних

  Покровським, загін генерала Слєпцова «винищив низку хуторів і аулів. Жителі, що не встигли піти, були вирізані»

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851) — техніка Терор

  Покровський пише про удар по хутору наїба Дуби (намісника імама Шаміля, керівника опору горців російському завоюванню): «російське командування не відмовлялося і від окремих коротких ударів з метою залякування чеченців. Об'єктом одного з таких ударів обрано було хутір наїба Дуби... Сталася справжня різанина»

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851) — техніка Руйнування природного ландшафту

  Покровський пише про 1848 рік: «У січні - лютому Р. К. Фрейтаг очищав і розширював Гойтинську та Гехінську просіки»

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851) — техніка Зведення фортець

  Покровський фіксує продовження в 1848 році: «на початку серпня закладено було укріплення Урус-Мартан»

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851) — техніка Тотальне знищення інфраструктури

  15 червня 1851 року винищено «низку хуторів і аулів» Гехінської ущелини

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851) — техніка Каральні експедиції

  Покровський: «окремі короткі удари з метою залякування чеченців»

• «Смертний вирок» Малій Чечні: різанина хутора Дуби, просіки, фортеці, винищення населення і станиці на місці спалених аулів (1847-1851) — техніка Економічний контроль

  Покровський пише - «У 1850 р. головнокомандувач, бажаючи зблизити непокірних горців з росіянами, дозволив відкрити біля фортеці Грозної ярмарок... Після розміну аманатів 15 травня укладено було перемир'я на три дні... З нашого боку не дозволено було продаж зброї та заліза» (аманат - заручник, якого імперія забирала з громади як гарантію її підкорення)

• «Ні орати, ні сіяти»: погром Чечні, організований голод, перекупівля еліт та інститути підкорення (1852-1857) — техніка Масові вбивства цивільних

  Покровський передає рапорт Барятинського від 21 серпня 1852 року - «вирізав усе його населення, крім 52 людей, узятих у полон»

• «Ні орати, ні сіяти»: погром Чечні, організований голод, перекупівля еліт та інститути підкорення (1852-1857) — техніка Штучний голод

  Барятинський, що командував на лівому фланзі Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі), листом Воронцову, наміснику на Кавказі, від 16 серпня 1852 року рахував ефект для дагестанської кінноти імама Шаміля, керівника опору горців Дагестану і Чечні російському завоюванню: «у майбутню зимову експедицію Шаміль майже не може мати в Чечні тавлінської кавалерії, бо нічим буде її продовольствувати»

  Генерал Ольшевський підбив підсумок практиці в записках: «Знищення хлібних посівів... змушувало чеченців швидше за інші заходи підкорятися нам, переселяючись у наші межі»

• «Ні орати, ні сіяти»: погром Чечні, організований голод, перекупівля еліт та інститути підкорення (1852-1857) — техніка Економічна блокада

  Покровський

• «Ні орати, ні сіяти»: погром Чечні, організований голод, перекупівля еліт та інститути підкорення (1852-1857) — техніка Підкуп еліт

  Барятинський, що командував на лівому фланзі Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі), листом Воронцову, наміснику на Кавказі, від 24 лютого 1852 року просив - «яку велику нагороду заслуговує Бата, і я прошу у вас для нього прощення, потім за Автур повернути йому чин і пенсію в 400 рублів на рік; також прошу у вас для його сина... який часто служив нам провідником, офіцерського чину»

  Через Бату Воронцов, намісник на Кавказі, передавав чеченцям ультиматуми - листом Барятинському від 21 березня 1852 року: «Я просив Бату наполегливо товкти жителям північної частини Великої Чечні, що ми їм не дозволимо ні сіяти, ні косити, якщо вони не виявлять покірності»

• «Ні орати, ні сіяти»: погром Чечні, організований голод, перекупівля еліт та інститути підкорення (1852-1857) — техніка Створення агентури впливу

  Барятинський, що командував на лівому фланзі Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі), листом Воронцову, наміснику на Кавказі, від 4 червня 1852 року підтверджував: «Бата мені передав багато цікавого щодо секретних інтриг Шаміля в осетинів»

• «Ні орати, ні сіяти»: погром Чечні, організований голод, перекупівля еліт та інститути підкорення (1852-1857) — техніка Встановлення нової системи управління

  …Барятинського, що командував на лівому фланзі Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі): «розроблене Барятинським положення про управління чеченцями, що частково відроджувало суд за адатами: царизм боявся шаріатського суду... Це "Положення" було затверджено Миколою I і введено в дію» (адати - звичаєве право горців; шаріат - ісламське право, на якому будувався суд імамату)

• Просіки і голод: завоювання Чечні Євдокимовим (1857-1859) — техніка Штучний голод

  Покровський пише про Малу Чечню (рівнинно-передгірну західну частину Чечні): її жителі «ще на початку п'ятдесятих років були загнані російськими військами в гірські нетрі й приречені на голод» (кампанія C1166)

  Просіки продовжували ту саму роботу: «Розчищення гехінської просіки дає Євдокимову можливість спустошити поля тих із малочеченців, які ще не принесли покірності, ховаючись у горах»

• Просіки і голод: завоювання Чечні Євдокимовим (1857-1859) — техніка Каральні експедиції

  Покровський пише: «Увесь січень 1857 р. Чеченський і Кумицький загони рублять просіки», а «З 10 листопада почалася нова експедиція в Аух. Ауховці не витримали і здалися, „принесли покірність“»

  У 1858 році війська генерала Євдокимова увійшли в Аргунську ущелину: «Царські війська ведуть наступ долиною Аргуна. У січні Чеченський загін зайняв вихід з Аргунської ущелини на площину... лише в липні 1858 р. Євдокимов рушив далі... 4 липня він перейшов Мескен-Дук і проник у Шатоєвське товариство»

  У лютому 1859 року війська підійшли до Ведено, столиці імамату й резиденції імама Шаміля (керівника опору горців Дагестану і Чечні російському завоюванню), - фортеця впала 1 квітня 1859 року

• Просіки і голод: завоювання Чечні Євдокимовим (1857-1859) — техніка Примусове оформлення підданства

  Покровський

  «У квітні 1858 р. здаються гойтинці, а слідом за ними гехінці. До середини квітня російське командування може остаточно заявити, що завоювання Малої Чечні ним закінчено»

• Просіки і голод: завоювання Чечні Євдокимовим (1857-1859) — техніка Вирощування колабораціоністської еліти

  Покровський, «наводив порядок і встановлював перші начала управління в товариствах, що знову покоряються; жертви, переслідувані народом, шукали в нього притулку»

  Покровський: «головами царської адміністрації в Чечні і Дагестані після 1859 р. виступають особи, добре знайомі нам як наїби Шаміля»