Картотека · ID 251
Мир чеченцев. XIX век
Автор: Ибрагимова З. Х.
Рік публікації: 2007
Описує російську колонізацію народів: Нохчі (Чеченці)
Права на публікацію: не можна (сучасна монографія під авторським правом)
Файли не викладаємо
Звідки це в нас
Видання: https://books.google.com/books?id=sr4wNAAACAAJ
Де згадується в базі знань
Посилання на цей матеріал стоять у 33 місцях.
Кампанії
- «Косіть усе, бийте і вішайте нещадно»: придушення повстання 1877 року і страти в Грозному (1877-1878)
Принцип покарання сформулював намісник доповідною запискою: «щоб покарання поширювалося не на самих лише фанатиків, які шукають подвигу самопожертви, а й на винне середовище довкола них, щоб страхом неминучого загального покарання... спонукати масу протидіяти»
- Мухаджирство: виселення чеченців до Османської імперії, заборона повернення та заміщення населення (1858-1872)
Начальник штабу Кавказького корпусу Мілютін визнав характер політики письмово ще 1857 року: «обов'язки перед людським родом вимагають, щоб ми завчасно вжили заходів для забезпечення існування навіть і ворожих нам племен, яких з державної потреби витісняємо з їхніх земель»
Чеченська народна пісня зберегла рахунок винуватців: «Мусульманський цар кличе нас до себе, / Цар російський – лишитися просить! / Без вогню і вітру Чечня запалала: / Вогнем був Алхасов Муса, / Вихором подув Османов Садулла... / Ось він, день страшного суду!»
- Земельне пограбування: колоніальний переділ землі, малоземелля та козача колонізація Терської області (1860-1917)
Ібрагімова пише: «Цю прокламацію чеченці берегли і зберігали як зіницю ока і до неї завжди апелювали»
Підсумок для людей назвав із думської трибуни депутат Маслов: «Ви не можете собі уявити, які мізерні земельні володіння серед чеченців, особливо в горах – одна десята, одна п'ята, чверть, третина десятини…»
- Колоніальна нафта: вилучення грозненських надр і рента козацького війська (1845-1917)
16 лютого 1845 року параграф 154 «Положення про Кавказьке лінійне військо» віддав козацькому війську дохід з нафтових джерел біля фортеці Грозної: «на знак особливого благовоління…на користь війська надається всемилостивіше пожалуваний йому дохід від нафтових джерел поблизу фортеці Грозної»
Правову рамку сформулював у 1894 році начальник Терської області генерал Каханов (стояв на чолі області з 1889 по 1900 рік
Ібрагімова підводить розподіл: «Якщо загальний дохід з нафтової промисловості взяти за 100%, то промисловці отримували 35%, скарбниця 32%, власники землі 24% і посередники 9%» - власником землі вважалося козацьке військо, чеченській громаді частки не було
Тільки двом селам - Алдам і Новим Алдам - вдалося домовитися з промисловцями напряму, і на цих угодах видно справжню ціну надр: 18 квітня 1915 року схід Нових Алдів - села на 520 дворів - здав нафтопромисловцю Степанові Ліанозову 20 десятин на 24 роки по 5 тисяч рублів за десятину і ще по 2 копійки з кожного пуда видобутої нафти на користь громади
… ще 1
Процедури
- Придушення повстань 1860-1861 років, страта Байсангура і розстріл зікристів біля Шалі (1860-1864) — техніка Каральні експедиції
Ібрагімовою, «на території Чечні, від річки Асси до аулу Гехі, оперувала військово-каральна експедиція... що силою зброї виселяла чеченців у передгір'я та на рівнину»
- Придушення повстань 1860-1861 років, страта Байсангура і розстріл зікристів біля Шалі (1860-1864) — техніка Тотальне знищення інфраструктури
Ібрагімова: «Усі будівлі, як в аулах, так і на хуторах, спалені дощенту... сіно не лише в аулах, а навіть на самих вершинах гір винищено вогнем, чому жителі самі дивувалися, побачивши, що в неприступних хащах і на висотах сіно горіло»; генерал Баженов доповів 29 листопада 1860 року: «Нині з термоєвцями закінчив. Усі аули знищені. В Езі й місця не впізнати, як добре розібрали»
- Придушення повстань 1860-1861 років, страта Байсангура і розстріл зікристів біля Шалі (1860-1864) — техніка Депортація
Ібрагімова пише - «Особливо тяжким для чеченців було переселення, здійснене в грудні 1860 року, під час сильних морозів. 120 родин горців, які не мали змоги сховатися в лісі взимку, були переселені протягом 2-х днів на рівнину, їхні житла розорені військами. Протягом зими 1861 року на Чеченську рівнину було виселено 1500 гірських чеченців»
- Придушення повстань 1860-1861 років, страта Байсангура і розстріл зікристів біля Шалі (1860-1864) — техніка Нейтралізація опозиції
Ібрагімова передає чеченську усну традицію про страту: ніхто з тих, хто стояв біля шибениці, не погодився стати катом, і «лише після того, як офіцери, що розпоряджалися проведенням страти, запропонували грошову винагороду добровільному катові, цю роль узяв на себе один із дагестанців, які стояли в натовпі»
Ібрагімова дає лік за місцем побоїща: «На місці зіткнення залишилося 164 убитих. Серед заколотих багнетами виявилося 5 жіночих трупів»; втрати загону - 8 убитих і 33 поранених
В архівній відомості піднаглядних Новгородської губернії за 1865 рік шейх записаний рядком: «Чеченець Ших-Кунти. Вік 35 років. Засланий за поширення фантастичного вчення «зікру»... Отримує на місяць 1 руб. 80 коп.»
- Придушення повстань 1860-1861 років, страта Байсангура і розстріл зікристів біля Шалі (1860-1864) — техніка Примусова видача втікачів і повстанців
Ібрагімова пише - він «оголосив чеченцям, що зібралися, що вони зобов'язані видати всіх зікристів [послідовників шейха Кунта-Хаджі]. Було призначено останній строк - 1 лютого, після чого начальник області пригрозив розпочати воєнні дії. Він також заборонив виконання зікристських обрядів»
- Придушення повстань 1860-1861 років, страта Байсангура і розстріл зікристів біля Шалі (1860-1864) — техніка Захоплення заручників
Ібрагімовою, «Родини не спійманих зікристів узяли під варту й вислали в Катериноград. У зв'язку з цим один зікрист сам здався, щоб звільнили його родину» - Катериноград тут не кубанський Катеринодар, а станиця Катериноградська на Тереку, нині в Кабардино-Балкарії; аули Чечні «були пов'язані круговою порукою», зі списками відповідачів перед урядом
- «Військово-народне управління»: колоніальний режим Терської області (1858-1917) — техніка Стирання та перейменування топонімів
Фортеця Грозна, закладена генералом Єрмоловим на Сунжі 10 червня 1818 року
- «Військово-народне управління»: колоніальний режим Терської області (1858-1917) — техніка Терор
Санкція на це йшла з самого верху: коли начальник Терської області доповів, що зіткнення між чеченцями та козаками приносять матеріальні збитки і людські жертви і що ці групи населення слід розвести, Микола II відповів, що «саме це сусідство і підтримує в козаках їхнє старе дідівське молодецтво, а тому вживати заходів до пом'якшення обстановки немає жодної потреби»
- «Косіть усе, бийте і вішайте нещадно»: придушення повстання 1877 року і страти в Грозному (1877-1878) — техніка Штучний голод
Продовольчу базу знищували з перших днів: 13 квітня 1877 року за один лише пропуск загону Алібека-Хаджі, керівника повстання, через село «покоси й кукурудзяні поля жителів [Беноя] були повністю спалені царськими військами»
Ібрагімовою, «широко застосовував знищення запасів хліба та сіна», вважаючи, що це змушує «одуматися» багатьох
- «Косіть усе, бийте і вішайте нещадно»: придушення повстання 1877 року і страти в Грозному (1877-1878) — техніка Захоплення заручників
Ібрагімовою, заявляв, що вважає «корисним заходом розстріляти з числа аманатів по п'ять осіб кожного аулу, що відпав»
- «Косіть усе, бийте і вішайте нещадно»: придушення повстання 1877 року і страти в Грозному (1877-1878) — техніка Нейтралізація опозиції
Ібрагімова рахує 18 підсудних і 13 засуджених, решту - до 20 років каторги
Учасник придушення, присутній на страті, визнав: «Мене вразив спокій, з яким ці люди помирали»
- «Косіть усе, бийте і вішайте нещадно»: придушення повстання 1877 року і страти в Грозному (1877-1878) — техніка Депортація
Ібрагімова подає рахунок по одній губернії: «з 1625 горців, виселених 1878 року до Новгородської губернії, у перші місяці померли 429 (з них 118 чоловіків, решта - жінки) і 74 було визнано безнадійно хворими»
Полуянський, який відвідав засланців: «У Череповці горців розміщено в напівзруйнованій, давно нежилій халупі... Із п'ятдесяти осіб уже померло до тридцяти, переважно діти, від сухот і черевного тифу... На прожиток дорослим відпускають щодня по 6 копійок, дітям по 3 копійки»
- «Косіть усе, бийте і вішайте нещадно»: придушення повстання 1877 року і страти в Грозному (1877-1878) — техніка Вилучення ресурсів
Ібрагімова фіксує - «Тисячі жителів гірських селищ було переселено на рівнину, землі їхні конфісковувалися»
- «Косіть усе, бийте і вішайте нещадно»: придушення повстання 1877 року і страти в Грозному (1877-1878) — техніка Мародерство
Ібрагімова фіксує практику понад накази: «солдати безкарно мародерствували на зайнятих територіях, а також травили посіви, відбирали в населення коней, різали худобу навіть без будь-якої на те потреби»
- Мухаджирство: виселення чеченців до Османської імперії, заборона повернення та заміщення населення (1858-1872) — техніка Депортація
Перші родини вийшли з Владикавказа 28 травня 1865 року, останні перетнули кордон 10 вересня
Ібрагімова пише - «У ході переселення загинуло близько 40000 горців Терської області, що становило трохи менше половини всього складу тих, хто виселився»; за донесеннями російського консула, в Трапезунді 1864 року помирало 180-250 осіб на день, у Самсуні - 200
Землі для поселення «були непридатні для землеробства – кам'янисті та безплідні»
колонія Рас-ель-Айн, де поселили переважно чеченців, скоротилася до 1878 року з 4-5 тисяч родин до 500
… ще 1
- Мухаджирство: виселення чеченців до Османської імперії, заборона повернення та заміщення населення (1858-1872) — техніка Міграційне заміщення
Землю тих, хто пішов, забирала скарбниця: «багато аулів зовсім спорожніли, недоглянуті землі заросли бур'яном. Ці землі конфісковувалися на користь скарбниці»
і відводилися вони «російським офіцерам, місцевій знаті і, головним чином, козачим військам»
У Чечні це видно покроково: 1868 року розселення чеченців прямо підпорядкували розміщенню Сунженських козачих полків - був варіант залишити жителів на правому березі Сунжі, «але на ці землі претендувало козаче військо, тому чеченців переселили на лівий берег Тереку і Сунжі, а їхні землі зайняли 1-й і 2-й Сунженські полки»
З 1863 по 1885 рік у Терській області засновано 112 селищ, переважно за рахунок російських поселенців, а Терське козацьке військо займало третину площі області, становлячи п'яту частину її жителів
- Мухаджирство: виселення чеченців до Османської імперії, заборона повернення та заміщення населення (1858-1872) — техніка Створення економічної безвиході
Іпполітов писав начальникові Терської області генералові Лорис-Мелікову: «Я можу позитивно сказати Вашій Світлості, що про добровільне переселення до Туреччини народ навіть не думає; на загальному зборі вони оголосили мені, що підуть лише тоді, коли вся Чечня поголовно піде, або ж тоді, коли їм накажуть іти»
Полковник Беллік 25 березня 1865 року доносив тому ж Лорис-Мелікову слова чеченця: «не підемо ми до Туреччини і не пустимо тих, хто збирається туди; в Туреччині чекає нас смерть, чекає вона нас і тут, але тут вона приємніша, бо тут наша батьківщина і тут лежать батьки наші, побиті росіянами»
- Мухаджирство: виселення чеченців до Османської імперії, заборона повернення та заміщення населення (1858-1872) — техніка Дезінформація
виконувати її доручили начальникові Середнього військового відділу Туманову, і він звітував про неї самому Лорис-Мелікову: «Першою і неодмінною умовою для збудження в чеченцях бажання переселитися до Туреччини вважаю невиявлення того, що бажання це походить від уряду... отже, все це має залишатися в найглибшій таємниці; від нашого вміння залежатиме без кровопролиття чи особливих негараздів довершити велике…»
- сам Лорис-Меліков письмово просив надіслати йому зразки турецьких прокламацій «для поширення серед населення»
Агенти лякали народ майбутнім: «розпускали провокаційні чутки про те, що жоден чеченець не отримає ані клаптя землі, що всю молодь віддадуть у солдати, що мусульманську релігію скоріше заборонять і всі стануть християнами»
- Мухаджирство: виселення чеченців до Османської імперії, заборона повернення та заміщення населення (1858-1872) — техніка Підкуп еліт
Ібрагімова пише про 10 тисяч «для «негласної винагороди» трьох чи чотирьох осіб, найпопулярніших серед населення, тобто для підкупу впливових осіб»
Ціну купівлі видно на ньому ж: наїбством він управляв вісім років, за службу отримав 550 десятин землі, дав клятву на Корані сприяти переселенню «до кінця» і зобов'язався вести другу хвилю тих, хто йде, - іти попереду перших було умовою виплати винагороди
Працював він так, що навіть начальник Терської області генерал Лорис-Меліков визнавав: наїб «перегинає палицю», розпускаючи перекручені чутки, і хотів якнайшвидше позбутися занадто запального агітатора
- Мухаджирство: виселення чеченців до Османської імперії, заборона повернення та заміщення населення (1858-1872) — техніка Обмеження географії розселення
За правилами, затвердженими в червні 1861 року начальником Головного штабу Кавказької армії генералом Карцовим, горцям, які вступили в турецьке підданство або прострочили паспорти, повертатися «рішуче заборонялося»
До листопада 1865 року на кордоні скупчилося 2600 осіб, готових заради повернення прийняти православ'я, - «Однак російське керівництво навіть на таких умовах не поспішало пропускати їх через кордон... повертатися їм було вже нікуди, родові землі були або конфісковані, або продані»
- Земельне пограбування: колоніальний переділ землі, малоземелля та козача колонізація Терської області (1860-1917) — техніка Вилучення ресурсів
…лісом, становить площу 271086 десятин. З неї в різний час відійшло 6 козачим станицям 650 десятин, Терському козачому війську 1560 десятин лісу, надано у приватну власність за заслуги окремих осіб 8645 десятин, віддано містам і слободам 8266 десятин, 43 чеченським аулам наділено 234970 десятин, у віданні лісового відомства перебувало 16965 десятин. Таким чином, вільних земель немає…»
Ібрагімовою, «було конфісковано в скарбницю 50989 десятин пасовищ», а потім ці самі пасовища передано громадам «на умовах оброчного користування»
після повстання 1877 року в жителів Дишні-Ведено відібрано 74 свідоцтва на розчищені ділянки «як покарання, за підтримку повсталих»
У 1888 році чеченські громади звернулися з проханням до імператора: будівельні матеріали і дрова вони «змушені купувати у приватних власників або у скарбниці, а раніше користувалися ними безплатно»
- Земельне пограбування: колоніальний переділ землі, малоземелля та козача колонізація Терської області (1860-1917) — техніка Міграційне заміщення
Станиця Кахановська «була заснована в 1860 р. на місці села Умахан-Юрт у закруті нижньої Сунжі» й опинилася майже в оточенні 14 чеченських сіл, які прийняли до себе виселених умаханюртівців
Шість станиць Кізлярського відділу «розташовувалися на землях вигнаного чеченського населення», а станиця Барятинська, поставлена впритул до великого села Старий Юрт, відібрала у староюртівців частину їхніх земель
Ібрагімової, «горці втратили 262946 десятин площинної землі»
- Земельне пограбування: колоніальний переділ землі, малоземелля та козача колонізація Терської області (1860-1917) — техніка Правова сегрегація населення
Норма наділу була розписана за станом і походженням: «козакам відводиться по 30 десятин (десятина - трохи більше гектара) на душу, а тубільцям не більше 2-5 десятин»
Ібрагімова, російські жителі Кавказького краю отримували «по 24–30 десятин на душу земельного наділу, тоді як тубільці по 12–18 десятин на дим, що в середньому налічував 5 чоловіків» (дим - двір, домогосподарство)
Наказом намісника №418 від 1863 року «право купувати в місцевого населення земельні ділянки отримали російські офіцери і чиновники обласної адміністрації»
- рядовий чеченець покупцем тієї самої категорії землі бути не міг; правила 1 березня 1902 року запровадили скуповування приватновласницьких земель «для потреб Кавказьких козачих військ, коштом їхніх капіталів»
- Земельне пограбування: колоніальний переділ землі, малоземелля та козача колонізація Терської області (1860-1917) — техніка Створення економічної безвиході
У 1901 році на Чеченській рівнині «на сім'ю (зазвичай доволі численну) припадало від 7 до 14 десятин»
Рахунок за бюджетом сім'ї вела сама обласна статистика: «Козача сім'я мала від свого земельного наділу валовий дохід 918 рублів... і залишався надлишок 140 рублів. Найбагатша чеченська сім'я на площині, за відомостями Терського обласного статистичного комітету (1903 р.), від земельного наділу отримувала дохід 262 рублі, витрачаючи на своє утримання 414 рублів, дефіцит становив 152 рублі»
- Земельне пограбування: колоніальний переділ землі, малоземелля та козача колонізація Терської області (1860-1917) — техніка Адміністративна корупція та здирництво
Ібрагімова: «Спекулятивна оренда набула широкого поширення, нею займалися і чини уряду та адміністрації, і офіцери, що брали в оренду великі площі по 10-15 копійок за десятину і здавали їх у суборенду гірському населенню за ціною, що в кілька разів перевищувала первісну»
- Земельне пограбування: колоніальний переділ землі, малоземелля та козача колонізація Терської області (1860-1917) — техніка Підкуп еліт
Ібрагімова, «У приватну власність за заслуги було роздано місцевим впливовим людям Чечні 8674 десятини» (десятина - трохи більше гектара); отримали її 57 чеченців, ініціатором роздач Ібрагімова називає намісника на Кавказі Барятинського
Ієрархія роздач була становою: найбільшим гірським власникам - «від 1 до 5 тис. десятин, зважаючи «на ступінь значення і наданих кожним послуг урядові»», особам другої категорії (гірська знать при першій - російських дворянах) - до 1 тисячі
- Колоніальна нафта: вилучення грозненських надр і рента козацького війська (1845-1917) — техніка Вилучення ресурсів
Російська імперія відібрала в чеченців нафтові колодязі біля фортеці Грозної і 16 лютого 1845 року закріпила вилучення законом: параграф 154 «Положення про Кавказьке лінійне військо», затвердженого імператором Миколою I, гласив: «на знак особливого благовоління…на користь війська надається всемилостивіше пожалуваний йому дохід від нафтових джерел поблизу фортеці Грозної»
Ібрагімова пише за документами: у 1788 році чеченський володар Казбулат «торгував і мав певний дохід з нафтових колодязів, розташованих у його володіннях»; моздокські козаки у проханні 1811 року згадували, як нафта «привозилася на продаж... і продавалася вільною ціною»; «Пізніше, нафта була вилучена в чеченців і стала власністю Кавказького лінійного полку, який здавав її у відкуп»
За 57 років відкупної системи, з 1833 по 1890 рік, військо отримало 152 500 рублів сріблом чистого доходу
- Колоніальна нафта: вилучення грозненських надр і рента козацького війська (1845-1917) — техніка Правова сегрегація населення
Російська імперія наказами по Терській області від 15 серпня 1890 року і березня 1897 року заборонила чеченським сільським громадам «входити ні в які угоди з гірничопромисловцями» без дозволу уряду - «Винних, в особі сільських посадових осіб, притягали до відповідальності і в судах порушували позови про знищення укладених договорів»
Ібрагімова: «Аульні громади були позбавлені права здавати в оренду нафтоносні ділянки - земля їм надавалася не на правах власності, а тільки в користування з правом поверхневої розробки, надра її вважалися надбанням скарбниці»
Для козаків діяла зворотна норма: з 1891 року при відході надр у скарбницю станицям належала заміна землі або винагорода - «У чеченських громад запасних земельних наділів державою передбачено не було. Тим більше не йшлося про матеріальне заохочення»
- Колоніальна нафта: вилучення грозненських надр і рента козацького війська (1845-1917) — техніка Ресурсна експлуатація
Ібрагімова фіксує динаміку: військові капітали з 1877 по 1900 рік зросли з 400 тисяч до 3 мільйонів рублів - «Це було результатом отримання доходів з нафтоносних земель»