Картотека · ID 429
«Исторический путь» у Києві
Автор: Щітківський І.
Рік публікації: 1926
Де надруковано: у збірник «Київ та його околиця в історії і пам'ятках»
Описує російську колонізацію народів: Українці
Права на публікацію: вільно (суспільне надбання: видано 1926 року)
Що тут лежить
| файл | що це | обсяг | де |
|---|---|---|---|
| istoricheskiy_put_u_kievi_1926.pdf | 56 КБ | у цій теці | |
| istoricheskiy_put_u_kievi_1926.txt | текст | 34 КБ | у цій теці |
Звідки це в нас
Першоджерело: https://dlib.kiev.ua/files/original/92e41c9499f40b50696c7dcb66518c88.pdf
Текст розшифровано нами зі скану або збережено зі сторінки першоджерела; вихідний файл лежить поруч, щоб розшифровку можна було звірити.
Де згадується в базі знань
Посилання на цей матеріал стоять у 2 місцях.
Кампанії
- «Історичний шлях» (1909–1911)
Чергу з восьми імперських монументів - від княгині Ольги до літописця Нестора - подав запискою від 7 квітня 1910 року секретар відділу полковник Стелецький
Програма «історичного шляху» виросла з листа попечителя навчального округу Зілова генерал-губернаторові Трепову: навпроти «російського урядового закладу» ставити Шевченка не слід, «необхідно було б спорудити пам'ятник одному з діячів російської історії»
Єдиним поставленим монументом черги стала княгиня Ольга (4 вересня 1911 року) - на майданчику, який місто 1909 року відвело під пам'ятник Шевченкові і який дума 1911 року віддала товариству, скасувавши власне рішення
Процедури
- «Історичний шлях» (1909–1911) — техніка Маркування території імперськими символами
У травні 1909 року київська дума відвела під пам'ятник Тарасові Шевченку сквер на Михайлівській площі
Попечитель київського навчального округу Зілов конфіденційно написав генерал-губернаторові Трепову, що навпроти «російського урядового закладу» ставити Шевченка не слід і «необхідно було б спорудити пам'ятник одному з діячів російської історії»
З цього листа виросла програма «історичного шляху»: 7 квітня 1910 року секретар київського відділу Імператорського російського воєнно-історичного товариства полковник Стелецький подав записку з чергою з восьми монументів - княгиня Ольга, Олег, Ярослав, Володимир, Володимир Мономах, Святослав, «доісторичний Київ» і літописець Нестор
15 березня 1911 року дума, за присутності 68 гласних із 72, віддала товариству майданчик між Софійським собором і Михайлівським монастирем - 46 голосів проти 22 - і тим само засіданням скасувала власне рішення 1909 року, перенісши місце майбутнього Шевченка на перехрестя Караваївської: 41 проти 24
… ще 1