Картотека · ID 66
Чечня и Ингушетия в XVIII - начале XIX века
Автор: Ахмадов Ш. Б.
Рік публікації: 2002
Описує російську колонізацію народів: Нохчі (Чеченці)
Права на публікацію: не можна (сучасна монографія під авторським правом)
Файли не викладаємо
Звідки це в нас
Де згадується в базі знань
Посилання на цей матеріал стоять у 21 місці.
Кампанії
- Каральні рейди та економічне удушення Нохчі (1691–1700)
Ахмадов підкреслює, що «Окочани (Чеченці-Аккінці), які проживали в місті Терки, мусили в обов'язковому порядку платити мито за різні товари та вироби, які вони вивозили на продаж до своїх співвітчизників у Чечню та Інгушетію»
Економічне удушення посилювалося свавіллям місцевої окупаційної адміністрації: він додає, що «продажність і хабарництво воєвод, які дозволяли собі великі зловживання, — усе це було явищем далеко не новим»
- Придушення повстання Мурата Кучукова і терор проти корінного населення (1708)
Ахмадов констатує, що через мита «економічне спілкування Вайнахів з Росією... було практично паралізоване»
- Придушення повстання, воєнна інтервенція та примусове оформлення підданства (1722)
Ахмадов констатує, що «гірські народи, як і раніше, мотивували своє невдоволення дискримінаційними заходами адміністрації міста Терки щодо Горців, які торгували»
Внаслідок цього тиску «чеченські та ендерійські володарі та їхні підвладні відмовилися присягнути в покорі царській владі»
Ахмадов фіксує, що «23 липня 1722 р. царський загін на чолі з генералом Ветерані... наблизився до с. Ендері»
Через опір Горців послідував новий удар: він вказує, що 4 серпня 1722 року за указом Петра I «повторно було здійснено каральну експедицію проти повсталих Чеченців та ендерійців»
… ще 2
- Зведення фортеці Святого Хреста та примусове переселення (1722–1724)
Ахмадов зазначає, що «поруч із фортецею Святого Хреста дуже швидко стали виникати слобідки, населені Черкесами, Чеченцями, Інгушами, Кабардинцями та ін.»
- Економічна дискримінація та розвідка територій (1726–1728)
Гербер «за завданням уряду... склав опис місцевостей і населення... а також мапу цього району»
- Збройне повстання на рівнині, експедиція генерала Дугласа та розгром карального загону полковника Коха (1732)
Ахмадов констатує, що зібрані, «відкрито висловлюючи своє невдоволення діями царської влади, почали погрожувати нападом на їхні укріплення»
У відповідь окупаційний апарат застосував військову силу: перший автор вказує, що «4 липня 1732 р. царська влада спорядила до Чечні військовий загін на чолі з генералом Дугласом, який командував військами у фортеці Святий Хрест»
Ахмадов зазначає участь князя Казбулата, «який привів загін царських військ на чолі з Дугласом у селище Чечен-аул для придушення виступу горців»
Після цього генерал направив для покарання жителів драгунську команду полковника Коха, яка, як констатується в джерелах, «7 липня вступила в село Чечень, повністю спалила його і почала спішно відходити назад»
- Пропагандистська інверсія ролей і дегуманізація (1800–1864 рр.)
Паралельно офіційна історіографія конструювала образ відсталості: дослідник зазначає, що дореволюційній воєнній науці була притаманна «апологія загарбницької політики царизму», за якої оборонна боротьба місцевого населення маркувалася «діями варварів, позбавлених 'цивілізованих' уявлень про незалежність і свободу»
- Закріплення в Чечні: підкуп старшин, економічний контроль і нацьковування сусідів (1809-1811)
Процедури
- Каральні рейди та економічне удушення Нохчі (1691–1700) — техніка Оподаткування
Ахмадов підкреслює, що «Окочани (Чеченці-Аккінці), які мешкали в місті Терки, мусили в обов'язковому порядку сплачувати мито за різні товари та вироби, що їх вони вивозили на продаж своїм співвітчизникам у Чечню та Інгушетію»
- Каральні рейди та економічне удушення Нохчі (1691–1700) — техніка Адміністративна корупція та здирництво
Ахмадов констатує, що «продажність і хабарництво воєвод, які дозволяли собі великі зловживання, — усе це було явищем далеко не новим»
- Придушення повстання, воєнна інтервенція та примусове оформлення підданства (1722) — техніка Воєнна інтервенція
Ахмадов фіксує, що «23 липня 1722 р. царський загін на чолі з генералом Ветерані... наблизився до с. Ендері»
- Придушення повстання, воєнна інтервенція та примусове оформлення підданства (1722) — техніка Каральні експедиції
Ахмадов вказує, що 4 серпня 1722 року за указом Петра I «повторно було здійснено каральну експедицію проти повсталих Чеченців та Андріївців»
- Придушення повстання, воєнна інтервенція та примусове оформлення підданства (1722) — техніка Тотальне знищення інфраструктури
Ахмадов констатує, що царський загін «прийшов до Ендері та повністю його розорив і спалив, залишивши по собі лише попіл»
- Придушення повстання, воєнна інтервенція та примусове оформлення підданства (1722) — техніка Змова з третьою стороною за спиною народу
Ахмадов констатує, що до складу воєнної експедиції 1722 року входив «збройний загін Калмиків, посланий Аюка-ханом на прохання царя, у кількості 3730 осіб»
- Економічна дискримінація та розвідка територій (1726–1728) — техніка Комплексна розвідка територій
Гербер «за завданням уряду... склав опис місцевостей і населення... а також карту цього району»
- Збройне повстання на рівнині, експедиція генерала Дугласа та розгром карального загону полковника Коха (1732) — техніка Воєнна інтервенція
Ахмадов, «4 липня 1732 р. царська влада спорядила до Чечні військовий загін на чолі з генералом Дугласом, який командував військами у фортеці Святий Хрест»
- Збройне повстання на рівнині, експедиція генерала Дугласа та розгром карального загону полковника Коха (1732) — техніка Тотальне знищення інфраструктури
Ахмадов констатує, що загін під командуванням полковника Коха «7 липня вступив у село Чечень, повністю спалив його і почав спішно відходити назад»
- Пропагандистська інверсія ролей і дегуманізація (1800–1864 рр.) — техніка Дегуманізація
Ахмадов вказує, що дореволюційна історіографія описувала боротьбу горців «діями варварів, позбавлених 'цивілізованих' уявлень про незалежність і свободу»
- Закріплення в Чечні: підкуп старшин, економічний контроль і нацьковування сусідів (1809-1811) — техніка Підкуп еліт
Ахмадов зазначає, що колоніальна влада загалом діяла, спираючись на соціальну верхівку, «підкуповуючи їх усілякими нагородами й пільгами за їхню службу на користь Росії»
- Закріплення в Чечні: підкуп старшин, економічний контроль і нацьковування сусідів (1809-1811) — техніка Економічний контроль
- Колективізація Чечні (1927-1936) — техніка Знищення локальних систем знань
Хьуьжар - початкова школа при мечеті: мулла (священнослужитель) або каді (суддя за ісламським правом) навчав дітей читати Коран, писати арабською і рахувати; дозволу на відкриття не вимагалося, школа жила на гроші батьків і пожертви вірян