Картотека · ID 75
Кавказская война. В 5 томах. Том 2. Ермоловское время
Автор: Потто В. А.
Рік публікації: 2007
Де надруковано: Москва: Центрполиграф. ISBN 978-5-9524-2106-6
Описує російську колонізацію народів: Нохчі (Чеченці)
Права на публікацію: не можна (сучасна публікація 2007 року під авторським правом)
Файли не викладаємо
Звідки це в нас
Видання: https://books.google.com/books?id=sAePYgEACAAJ&hl=ru
Де згадується в базі знань
Посилання на цей матеріал стоять у 32 місцях.
Кампанії
- Пропагандистська інверсія ролей і дегуманізація (1800–1864 рр.)
Пушкін у віршах проголошував: «Скорися, Кавказе, — іде Єрмолов!»
Єрмолов обґрунтовував репресії тим, що «проконсул Кавказу жорстокість тутешніх звичаїв не може приборкати милосердям»
- Знищення присунженських селищ Нохчі та зведення фортеці Грозної на їхньому місці (1817–1818)
Імперський історик Потто підтверджує закладення фортеці 10 червня 1818 року «на шість бастіонів, яку Єрмолов назвав Грозною»
- Показове знищення аулу Даді-юрт і зведення фортеці Внезапної для витіснення Нохчі з кумицької рівнини (1819)
Імперський історик Потто прямо називає її призначення: закладена вісімнадцятого липня 1819 року, вона «відокремила Чеченців від Кумиків» і «перегороджувала [Чеченцям] шлях до дагестанців через Салатавські гори»
Потто пише, що Єрмолов «вирішив очистити всю кумицьку рівнину… змусивши Чеченців піти звідси за гірський Качкаликівський хребет», а домогтися, щоб ті самі відвели сім'ї, «можна було лише прикладом жаху»
П'ятнадцятого вересня 1819 року аул оточили шість кабардинських рот і сім сотень козаків, і брали його, штурмуючи кожен двір під артилерією
- Розорення качкаликівських селищ Нохчі та витіснення жителів за гори після даді-юртівського терору (1819)
Імперський історик Потто підтверджує: апшеронці «без пострілу пішли в багнети, увірвалися в аул і віддали його полум’ю», а Ноїм-Берди та Аллаяр-Аул «були цілковито розорені»
а Потто додає, що «аул Хош-Гельди зустрів Єрмолова хлібом-сіллю і був пощаджений»
Потто пише, що «решта аулів були порожні - їхні мешканці втекли за гори», і «Кумицька рівнина за кілька днів була цілковито очищена від хижих Чеченців»
- Нічний напад на аул Топлі, спалення Герменчука та примушення Нохчі до вирубування власних лісів (1820)
Імперський історик Потто описує, як у ніч на 6 березня 1820 року загін Грекова потай переправився за Сунжу і раптово напав на сплячий аул Топлі: гребенський козачий полк «без опору увірвався в аул, ще занурений у глибокий сон», козаки «кинулися по саклях із кинджалами», і «частина мешканців була вирізана перш, ніж встигла піднятися з ліжок; інша просила пощади»
Далі Потто пише, що Греков «зібрав старшин навколишніх сіл і наказав їм негайно вислати робітників із сокирами для вирубки», і «димні руїни села… змусили Чеченців коритися» — зігнані Нохчі під загрозою такої самої розправи рубали просіку крізь свій «дрімучий ліс»
Через три дні просіка була готова, і війська «просунулися вперед, спалили Герменчуг і потяглися назад у Грозну», хоча аул стояв порожнім і мешканці вже пішли
- Придушення повстання Нохчі: розорення сіл і примусове вирубування лісів Грековим (1821-1822)
Імперський історик Потто підтверджує перебіг придушення з боку завойовника: 1 березня 1821 року війська «оточили селище Ойсунгур… і на покарання мешканців, які втекли перед їхнім приходом, цілковито його зруйнували», вирубавши ліс «в один бік до Істі-Су, в інший — до Мічика»
У лютому 1822 року, коли кадій Абдул-Кадир зустрів війська на Аргуні зі зброєю, «гарматне ядро відірвало Абдул-Кадиру ногу… на третій день помер», після чого Греков «спалив селища Шалі та Малі Атаги»
- Масове вбивство старшин, скликаних на показову екзекуцію в Герзель-аулі (1825)
Імперський історик Потто підтверджує, що обидва генерали «загинули від руки фанатика», після чого «знову спалахнув заколот із подвоєною силою»
Процедури
- Пропагандистська інверсія ролей і дегуманізація (1800–1864 рр.) — техніка Дегуманізація
Єрмолова, який заявляв, що «жорстокість тутешніх звичаїв не можна приборкати милосердям»
- Пропагандистська інверсія ролей і дегуманізація (1800–1864 рр.) — техніка Культивування логіки вищості
Пушкін у віршах проголошував неминучість підкорення: «Смирися, Кавказе, - іде Єрмолов!»
- Каральний похід Булгакова: розорення чеченських селищ і примус до підданства (1807) — техніка Воєнна інтервенція
Імперський історик Потто визнає, що після булгаковського штурму Ханкальської ущелини спроби росіян проникнути вглиб Чечні «більше вже не поновлювалися»
- Знищення присунженських селищ Нохчі та зведення фортеці Грозної на їхньому місці (1817–1818) — техніка Зведення фортець
Імперський історик Потто підтверджує закладення 10 червня 1818 року: «під грім гармат було закладено сильну фортецю на шість бастіонів, яку Єрмолов назвав Грозною»
- Знищення присунженських селищ Нохчі та зведення фортеці Грозної на їхньому місці (1817–1818) — техніка Захоплення заручників
Імперський історик Потто підтверджує, що Єрмолов «від усіх аулів, що сиділи над Сунжею, взяв аманатів»
- Знищення присунженських селищ Нохчі та зведення фортеці Грозної на їхньому місці (1817–1818) — техніка Терор
- Показове знищення аулу Даді-юрт і зведення фортеці Внезапної для витіснення Нохчі з кумицької рівнини (1819) — техніка Зведення фортець
Імперський історик Потто підтверджує призначення й дату: закладена вісімнадцятого липня 1819 року, вона «розділила Чеченців від Кумиків» і «перегороджувала [Чеченцям] шлях до дагестанців через Салатавські гори», а з Грозною її зв’язали низкою укріплень
- Показове знищення аулу Даді-юрт і зведення фортеці Внезапної для витіснення Нохчі з кумицької рівнини (1819) — техніка Каральні експедиції
П’ятнадцятого вересня 1819 року аул оточили шість кабардинських рот і сім сотень козаків і взяли штурмом
- Показове знищення аулу Даді-юрт і зведення фортеці Внезапної для витіснення Нохчі з кумицької рівнини (1819) — техніка Терор
Імперський історик Потто пише, що генерал Єрмолов вирішив очистити кумицьку рівнину, «змусивши Чеченців піти… за гірський Качкаликівський хребет», а спонукати їх до цього «можна було тільки прикладом жаху», і «спокутною жертвою було обрано» аул Даді-юрт
- Показове знищення аулу Даді-юрт і зведення фортеці Внезапної для витіснення Нохчі з кумицької рівнини (1819) — техніка Масові вбивства цивільних
Імперський історик Потто підтверджує, що аул узяли, лише коли «поголовно були винищені всі його захисники», а вирізаних і загиблих у пожежі було вдвічі більше за сто сорок уцілілих
- Показове знищення аулу Даді-юрт і зведення фортеці Внезапної для витіснення Нохчі з кумицької рівнини (1819) — техніка Викрадення людей
а імперський історик Потто це підтверджує
- Розорення качкаликівських селищ Нохчі та витіснення жителів за гори після даді-юртівського терору (1819) — техніка Каральні експедиції
Імперський історик Потто підтверджує, що апшеронці «увірвалися в аул і віддали його полум’ю»
- Розорення качкаликівських селищ Нохчі та витіснення жителів за гори після даді-юртівського терору (1819) — техніка Тотальне знищення інфраструктури
Імперський історик Потто підтверджує, що «обидва села були цілком розорені»
- Нічний напад на аул Топлі, спалення Герменчука та примушення Нохчі до вирубування власних лісів (1820) — техніка Каральні експедиції
Імперський історик Потто пише, що навесні 1820 року начальник лівого флангу Греков рушив на аул Герменчук «з рушницею в одній руці та з сокирою в другій» і в ніч на 6 березня 1820 року потай переправив загін за Сунжу, раптово напавши на аул Топлі
- Нічний напад на аул Топлі, спалення Герменчука та примушення Нохчі до вирубування власних лісів (1820) — техніка Масові вбивства цивільних
Імперський історик Потто описує, як у ніч на 6 березня 1820 року гребінський козачий полк «без опору увірвався в аул [Топлі], ще занурений у глибокий сон», козаки «кинулися по саклях із кинджалами», і «частину жителів було вирізано раніше, ніж вони встигли піднятися з ліжок»
- Нічний напад на аул Топлі, спалення Герменчука та примушення Нохчі до вирубування власних лісів (1820) — техніка Тотальне знищення інфраструктури
Імперський історик Потто пише, що після нічного нападу аул Топлі залишився «руїнами, що куряться», а наприкінці походу війська «просунулися вперед, спалили Герменчуг і потяглися назад у Грозну», хоча аул стояв порожнім
- Нічний напад на аул Топлі, спалення Герменчука та примушення Нохчі до вирубування власних лісів (1820) — техніка Експлуатація праці
Імперський історик Потто пише, що начальник лівого флангу Греков «зібрав старшин навколишніх сіл і наказав їм негайно вислати робітників із сокирами для вирубки», і під загрозою розправи «змусив Чеченців коритися», після чого зігнані жителі рубали просіку через свій ліс
- Нічний напад на аул Топлі, спалення Герменчука та примушення Нохчі до вирубування власних лісів (1820) — техніка Руйнування природного ландшафту
Імперський історик Потто пише, що «дрімучий ліс», який тягнувся від Аргуна до Джалки і слугував «перепоною для знищення герменчузьких полів і пасовищ», за три дні був прорубаний широкою просікою, «що відкривала велику галявину, на якій стояв Герменчуг і безліч аулів»
- Нічний напад на аул Топлі, спалення Герменчука та примушення Нохчі до вирубування власних лісів (1820) — техніка Зведення фортець
Імперський історик Потто підтверджує, що влітку 1820 року, ледве закінчивши герменчуцьку просіку, Греков «взявся до вирубки лісу по Сунжі та до будівництва на розчищених галявинах двох нових укріплень: Усть-Мартанського редуту і Злобного Окопу», а на місці знесеного качкаликського Істі-су поставив «Нєотступний Стан»
- Придушення повстання Нохчі: розорення сіл і примусове вирубування лісів Грековим (1821-1822) — техніка Каральні експедиції
Імперський історик Потто підтверджує: 1 березня 1821 року війська «оточили селище Ойсунгур… і на покарання жителів, які втекли перед їхнім приходом, цілковито його зруйнували», а в лютому 1822 року Греков «спалив селища Шалі та Малі Атаги»
- Придушення повстання Нохчі: розорення сіл і примусове вирубування лісів Грековим (1821-1822) — техніка Тотальне знищення інфраструктури
Імперський історик Потто підтверджує: 1 березня 1821 року війська «цілковито зруйнували» селище Ойсунгур, а в лютому 1822 року Греков «спалив селища Шалі та Малі Атаги»
- Придушення повстання Нохчі: розорення сіл і примусове вирубування лісів Грековим (1821-1822) — техніка Експлуатація праці
Імперський історик Потто підтверджує, що просіки від Амір-Аджі-Юрта до Ойсунгура, Істі-Су та Герзель-Аула «через вузьку лісисту смугу… розробляли самі тубільці, під наглядом аксаївських князів»
- Придушення повстання Нохчі: розорення сіл і примусове вирубування лісів Грековим (1821-1822) — техніка Руйнування природного ландшафту
Імперський історик Потто підтверджує, що 1 березня 1821 року ліс було вирубано «в один бік до Істі-Су, в інший — до Мічика», а в лютому 1822 року «широкі просіки пролягли через Гехінські, Гойтинські, Шалінські та Герменчуцькі ліси аж до самого Маюртупа»
- Придушення повстання Нохчі: розорення сіл і примусове вирубування лісів Грековим (1821-1822) — техніка Захоплення заручників
Імперський історик Потто підтверджує, що начальник лівого флангу Кавказької лінії Греков примушував саме заручниками: будь-який напад на загін «неминуче потягне за собою смертну кару або заслання аманатів до Сибіру», і тому «Чеченці хоч-не-хоч мирилися з тим, що падали і зникали ліси — їхній віковий захист»
- Масове вбивство старшин, скликаних на показову екзекуцію в Герзель-аулі (1825) — техніка Масові вбивства цивільних
Імперський історик Потто підтверджує, що обидва генерали «загинули від руки фанатика»