Картотека · ID 78
Кавказская война. В 5 томах. Том 5. Время Паскевича, или Бунт Чечни
Автор: Потто В. А.
Рік публікації: 2006
Де надруковано: Москва: Центрполиграф, 2006
Описує російську колонізацію народів: Нохчі (Чеченці)
Права на публікацію: не можна (сучасна публікація 2006 року під авторським правом)
Файли не викладаємо
Звідки це в нас
Видання: https://books.google.com/books/about/Кавказская_война_Том_5.html?id=VUygAAAAQBAJ
Де згадується в базі знань
Посилання на цей матеріал стоять у 19 місцях.
Кампанії
- Знищення аулу біженців Узені-Юрт, вимагання заручників із Гельдигена та захоплення мешканців Самашок під час жнив (1826-1827)
Імперський історик Потто визнає: «жителі деяких аулів, винищених Єрмоловим, сховалися в лісах і, не бажаючи виселятися, покинули навіть свої поля, засіяні хлібом»
Потто писав: вони «перепливли Аргун і мали йти обхідною дорогою, щоб відрізати жителям відступ до лісу»
Потто фіксував: козаки, наздогнавши втікачів, «схопили... трьох жінок та вбили й поранили осіб п'ятнадцять», після чого «село Узені-Юрт, з усім майном і навіть свійською худобою, було знищене дощенту»
Потто писав: «Лаптєв відкинув усі пропозиції й вимагав одного - аманатів»
… ще 1
- Інструменталізація стихійного лиха колонізаторами: Паскевич і Розен оголошують землетрус «Божою карою народові Нохчі за непокору імперії» (1830)
Імперський історик Потто визнає виконання наказу: генерал Розен 4-й, який командував військами на лівому фланзі Кавказької лінії (східній ділянці укріпленого кордону імперії по Тереку й Сунжі), «вдався до прокламацій, у яких намагався запевнити народ, що землетрус посланий йому як покарання за його зраду та неблагонамірені вчинки проти російського уряду»
- Випалювання рівнинної Чечні експедицією Вельямінова: знесення сіл від Сунжі до Маїртупа, захоплення сім'ї Астемира, колективні стягнення з чеченських сіл, рубання жителів Дзулгай-Юрта, які тікали, та винищення зимових запасів (1830-1831)
…зі станиці Червленної Вельямінов «одразу наказав відібрати у жителів двох сіл Брагуни та Новий-Юрт, повз які пройшов загін, теж десять голів худоби і повернути їх козакам», а після викрадення табуна коней у Ногайському степу «Брагуни знову поплатилися точно такою ж кількістю голів»; власника Нового-Юрта Шах-Гірея було викликано до Грозної й посаджено в каземат — тюремну камеру всередині фортеці
Потто писав: козаки, увірвавшись у село на світанку, кинулися до будинку Астеміра; самому йому вдалося втекти, «але його родина — малолітній син, донька, онук і двоюрідна сестра — потрапили до рук козаків. Крім них, було взято в полон тридцять дев'ять осіб та осіб дванадцять порубано»
Далі послідовно знищувалися села західної, Малої Чечні: Кітер-Юрт «було віддано полум'ю», спалено Пхан-Кічу, біля села Даут-Мартан «жителі встигли втекти, але все їхнє майно лишилося здобиччю загону», спалено Едін-Юрт і Даут-Юрт, знищено «величезні запаси заготовленого сіна», зайнято Мартан-аул і Джарган-Юрт, винищено аул Енгелі
Умова була подвійною неможливістю, і Потто сам це розшифровує: полонених «не могло бути в них багато» — полонені не осідали в селах, а йшли за обміном і викупом, які практикували обидві сторони; утікачів же Нохчі не видавали — на них Чеченці, за визнанням Потто, «дивилися... як на тих, хто віддався під заступництво їхніх вогнищ, а тому ніколи не видавали їх»
… ще 3
Процедури
- Знищення аулу біженців Узені-Юрт, вимагання заручників із Гельдигена та захоплення мешканців Самашок під час жнив (1826-1827) — техніка Каральні експедиції
Імперський історик Потто писав: «Лаптєв вирішив скористатися цією хвилиною, щоб за відсутності Астеміра завдати удару... і, швидко зібравши загін, у ніч на десяте січня повів його на Уздені-Юрт. До світанку війська стояли вже перед аулом»
- Знищення аулу біженців Узені-Юрт, вимагання заручників із Гельдигена та захоплення мешканців Самашок під час жнив (1826-1827) — техніка Масові вбивства цивільних
Імперський історик Потто фіксував: козаки, «що ледве встигли наздогнати хвіст утікачів, схопили лише трьох жінок та вбили й поранили душ п'ятнадцять»
- Знищення аулу біженців Узені-Юрт, вимагання заручників із Гельдигена та захоплення мешканців Самашок під час жнив (1826-1827) — техніка Тотальне знищення інфраструктури
Імперський історик Потто визнає: «село Узені-Юрт, з усім майном... було знищено дощенту»
- Знищення аулу біженців Узені-Юрт, вимагання заручників із Гельдигена та захоплення мешканців Самашок під час жнив (1826-1827) — техніка Штучний голод
Імперський історик Потто фіксував: село «з усім майном і навіть свійською худобою було знищене дощенту»
Потто писав: «попередньо вони наказали показати собі поля, що належали тим Галгаївцям, які жили на млинах, і випалили їхній хліб на пні»
- Знищення аулу біженців Узені-Юрт, вимагання заручників із Гельдигена та захоплення мешканців Самашок під час жнив (1826-1827) — техніка Викрадення людей
Імперський історик Потто фіксував: козаки «схопили... трьох жінок»
Потто писав: «Тара-Адзуєва та родину Булатова забрали із собою»
- Знищення аулу біженців Узені-Юрт, вимагання заручників із Гельдигена та захоплення мешканців Самашок під час жнив (1826-1827) — техніка Захоплення заручників
Імперський історик Потто визнає: Лаптєв, отримавши людину до рук, «відкинув усі пропозиції та зажадав одного — аманатів. Хоч-не-хоч довелося прийняти цю умову, і гельдигенці, які завжди стояли на чолі кривавих рухів, залишили в наших руках заручників свого спокою»
- Знищення аулу біженців Узені-Юрт, вимагання заручників із Гельдигена та захоплення мешканців Самашок під час жнив (1826-1827) — техніка Примусова мобілізація
Імперський історик Потто писав: вони «перепливли Аргун і мали йти обхідною дорогою, щоб відрізати мешканцям відступ до лісу»
Влітку 1827 року генерал Енгельгардт, начальник лівого флангу Кавказької лінії, змусив брати участь у засідці на мешканців Самашок поряд із сотнею моздоцьких козаків, як фіксував Потто, «стільки ж мирних Чеченців»
- Інструменталізація стихійного лиха колонізаторами: Паскевич і Розен оголошують землетрус «Божою карою народові Нохчі за непокору імперії» (1830) — техніка Нав'язування власної картини реальності
Імперський історик Потто зафіксував акт: Розен «вдався до прокламацій, у яких намагався запевнити народ, що землетрус посланий йому як покарання за його зраду та зловмисні вчинки проти російського уряду»
- Випалювання рівнинної Чечні експедицією Вельямінова: знесення сіл від Сунжі до Маїртупа, захоплення сім'ї Астемира, колективні стягнення з чеченських сіл, рубання жителів Дзулгай-Юрта, які тікали, та винищення зимових запасів (1830-1831) — техніка Каральні експедиції
Імперський історик Потто писав про метод: Вельямінов «зазвичай намічав собі пункт, до якого неухильно йшов з цілим загоном, а потім, досягнувши його, одразу розташовувався табором і ставив укріплений вагенбург (табір, обгороджений возами), звідки війська по черзі висилалися невеликими колонами для винищення сусідніх аулів»
Підсумок походу Потто визнає: «вся рівнинна Чечня, пройдена наскрізь до Кочаликівського хребта, була віддана Вельяміновим вогню та мечу»
- Випалювання рівнинної Чечні експедицією Вельямінова: знесення сіл від Сунжі до Маїртупа, захоплення сім'ї Астемира, колективні стягнення з чеченських сіл, рубання жителів Дзулгай-Юрта, які тікали, та винищення зимових запасів (1830-1831) — техніка Масові вбивства цивільних
Імперський історик Потто зафіксував: «взято було в полон тридцять дев'ять осіб та осіб дванадцять порубано. Решта, сховавшись у лісі, зав'язали перестрілку»
- Випалювання рівнинної Чечні експедицією Вельямінова: знесення сіл від Сунжі до Маїртупа, захоплення сім'ї Астемира, колективні стягнення з чеченських сіл, рубання жителів Дзулгай-Юрта, які тікали, та винищення зимових запасів (1830-1831) — техніка Тотальне знищення інфраструктури
…Кітер-Юрт «одразу ж було віддано полум'ю», «наступних два дні Бутирський і Тарутінський полки палили село Пхан-Кічу», «дорогою спалили ще два непокірні села: Едін-Юрт і Даут-Юрт», війська «встигли винищити ще один аул Енгелі», полки «спалили непокірне село Узекен-Юрт», «винищили в околиці аул Бесенбер з усіма прилеглими до нього хуторами», а 21 січня 1831 «та сама доля спіткала й сам Маіортуп»
Запропоновану селами Автури, Гельдіген і Маїртуп покірність із видачею заручників Вельямінов відкинув, зажадавши нездійсненного — видачі всіх російських полонених і втікачів, — щоб зберегти привід для винищення сіл: покірність, за визнанням Потто, «зовсім не входила в наміри Вельямінова, який розумів необхідність жорстоко покарати ці аули»
- Випалювання рівнинної Чечні експедицією Вельямінова: знесення сіл від Сунжі до Маїртупа, захоплення сім'ї Астемира, колективні стягнення з чеченських сіл, рубання жителів Дзулгай-Юрта, які тікали, та винищення зимових запасів (1830-1831) — техніка Викрадення людей
Імперський історик Потто писав: «його сім'я — малолітній син, дочка, онук і двоюрідна сестра — потрапили до рук козаків. Крім них узято було в полон тридцять дев'ять осіб»
- Випалювання рівнинної Чечні експедицією Вельямінова: знесення сіл від Сунжі до Маїртупа, захоплення сім'ї Астемира, колективні стягнення з чеченських сіл, рубання жителів Дзулгай-Юрта, які тікали, та винищення зимових запасів (1830-1831) — техніка Колективні покарання
Це зафіксував імперський історик Потто
- Випалювання рівнинної Чечні експедицією Вельямінова: знесення сіл від Сунжі до Маїртупа, захоплення сім'ї Астемира, колективні стягнення з чеченських сіл, рубання жителів Дзулгай-Юрта, які тікали, та винищення зимових запасів (1830-1831) — техніка Штучний голод
Імперський історик Потто писав: під час спалення Едін-Юрта й Даут-Юрта війська «винищили величезні запаси заготовленого сіна»
17 січня 1831 Гельдіген віддано вогню «з усіма його запасами»
- Випалювання рівнинної Чечні експедицією Вельямінова: знесення сіл від Сунжі до Маїртупа, захоплення сім'ї Астемира, колективні стягнення з чеченських сіл, рубання жителів Дзулгай-Юрта, які тікали, та винищення зимових запасів (1830-1831) — техніка Руйнування природного ландшафту
Імперський історик Потто писав: Вельямінов «узявся рубати просіку й розчищати дорогу між Алдами та Грозною, щоб приготувати собі забезпечені ворота на південь»
21 січня 1831 винищено Маїртуп «з його розкішними садами та плантаціями» — знищено багаторічні сади, основу укладу села
- Випалювання рівнинної Чечні експедицією Вельямінова: знесення сіл від Сунжі до Маїртупа, захоплення сім'ї Астемира, колективні стягнення з чеченських сіл, рубання жителів Дзулгай-Юрта, які тікали, та винищення зимових запасів (1830-1831) — техніка Мародерство
У грудні 1830 під час оточення села Даут-Мартан війська генерала Вельямінова привласнили майно жителів, що втекли: імперський історик Потто фіксує, що «жителі встигли втекти, але все майно їхнє залишилося здобиччю загону»