Картотека · ID 83
Народы Северного Кавказа и их связи с Россией (вторая половина XVI - 30-е годы XVII вв)
Автор: Кушева Е. Н.
Рік публікації: 1963
Описує російську колонізацію народів: кілька народів
Права на публікацію: не можна (монографія 1963 року, у США охорона до 2058 року)
Файли не викладаємо
Звідки це в нас
Видання: https://books.google.com/books?id=Z_gTzwEACAAJ
Де згадується в базі знань
Посилання на цей матеріал стоять у 13 місцях.
Кампанії
- Закладення першого плацдарму на річці Сунжа (1567)
Кушева, «на прохання Темрюка, передане в Москві в грудні 1566 р. його сином Матловим або Мазловим, поставити місто «на Терке реке усть Сююнчи реки» «для брежениа от недругов его», навесні 1567 р. з Москви були послані воєводи для городової справи — князь А. С. Бабичев і П. Протасьєв «со многими людьми, да и наряд, пушки и пищали»»
Кушева констатує факт зведення бази на землях Нохчі: «Російське місто... було поставлене того ж року»
- Циклічна перебудова та ліквідація укріплень на річці Сунжа (1571–1653)
Кушева зазначає, що «місто 1567 р. було близько 1571 р. знесене»
Кушева пише, що «в 1577-1578 рр... російське місто було відновлене на річці Терек у гирлі Сунчі»
Кушева вказує, що це «російське місто було також невдовзі розорене на вимогу хана»
- Закладення та зміцнення Терського міста (1588–1623)
Кушева пише, що базу «ставили її у 1588–1589 рр... Михайло Бурцев і Келар Протасьєв... у його гарнізоні основну силу становили стрільці, озброєні „вогняним боєм", пищалями»
- Позбавлення Нохчі суб'єктності та встановлення чужорідного управління (1614–1616)
Кушева констатує, що 1614 року цар Михайло Федорович повелів кабардинському князю Сунчалею Янгличевичу Черкаському «бути над Окочанами над усіма... князем, судити та у ратній справі й у всіляких справах відати»
Кушева вказує, що він змушував підлеглих «вироби на нього всілякі робити, ріллю орати та сіно косити»
- Каральний похід і розорення гірських спільнот Нохчі (1617–1618)
Кушева констатує, що воєнний похід терських загонів 1618 року в гори відбувся «на прохання «уварського Нуцала князя і брата його Сулемана-мурзи та сина Чорного князя Турлова-мурзи»»
Кушева додає, що «У 1621 р. служилий кабардинський князь Сунчалей Янгличевич Черкаський та його син князь Шолох у чолобитних посилалися на свою участь у поході терських ратних людей у гори, що відбувся 1618 р.»
Кушева констатує, що після того як загонами «було повойовано «шибуцькі, і калканські, і ероханські, і мічкіські кабаки»», корінне населення було примушене до підкорення: ««шибуцькі, і калканські, і ероханські, і мічкіські люди... провину свою визнали»»
- Підкуп еліт, примус до підданства та взяття аманатів (1645–1658)
Процедури
- Закладення першого плацдарму на річці Сунжа (1567) — техніка Зведення фортець
Кушева констатує, що в 1567 році «руське місто... було того ж року поставлене»
- Закладення першого плацдарму на річці Сунжа (1567) — техніка Воєнна інтервенція
Протасьєв «з багатьма людьми, та й наряд, гармати й пищалі»
- Циклічна перебудова та ліквідація укріплень на річці Сунжа (1571–1653) — техніка Зведення фортець
Кушева пише, що «в 1577 - 1578 рр... руське місто було відновлене на річці Терек у гирлі Сунжі»
- Закладення та зміцнення Терського міста (1588–1623) — техніка Зведення фортець
Кушева пише, що вони «ставили її у 1588-1589 рр... Михайло Бурцев і Келар Протасьєв... у його гарнізоні основну силу становили стрільці, озброєні «вогненним боєм», пищалями»
- Позбавлення Нохчі суб'єктності та встановлення чужорідного управління (1614–1616) — техніка Встановлення нової системи управління
Кушева констатує, що в 1614 році цар Михайло Федорович повелів кабардинському князю Сунчалею Янгличевичу Черкаському «бути над Окочанами над усіма... князем, судити і в ратній справі та в усяких справах відати»
- Позбавлення Нохчі суб'єктності та встановлення чужорідного управління (1614–1616) — техніка Експлуатація праці
Кушева вказує, що кабардинський князь Сунчалей Янгличевич Черкаський змушував підлеглих служилих Окочан Терського міста «вироби на нього всякі робити, ріллю орати і сіно косити»
- Підкуп еліт, примус до підданства та взяття аманатів (1645–1658) — техніка Захоплення заручників