Картотека · ID 95
Чеченцы в Русско-Кавказской войне
Автор: Хожаев Д. А.
Рік публікації: 1998
Описує російську колонізацію народів: кілька народів
Права на публікацію: не можна (сучасна публікація 1998 року під авторським правом)
Файли не викладаємо
Звідки це в нас
Видання: https://search.worldcat.org/isbn/5859730128
Де згадується в базі знань
Посилання на цей матеріал стоять у 85 місцях.
Кампанії
- Каральний похід Булгакова: розорення чеченських селищ і примус до підданства (1807)
Хожаєв пише про війська генерала Булгакова як про таких, що «прийшли з вогнем і мечем на чеченську землю»
- Знищення присунженських селищ Нохчі та зведення фортеці Грозної на їхньому місці (1817–1818)
Хожаєв фіксує, що перенесення лінії «стискало непокірну Чечню новими фортецями та укріпленнями», а фортеця Грозна будувалася «на чеченській землі», де «вісім квітучих чеченських селищ… були знищені, а населення зігнане з земель»
- Експлуатація села Сольжа (Сунженська) як ресурсної бази та його каральне розорення за збройну відсіч Нохчі (1818)
Хожаєв фіксує розорення Сольжі (Сунженської), наслідком якого стало те, що «більша частина мирних навколишніх аулів утекла в гори, і квітучі береги відтоді надовго спорожніли»
- Каральне розорення присунженських селищ Нохчі та нацьковування проти них сусідніх народів за Ртіщева (1813-1816)
а імператор Олександр I, дізнавшись «про черговий набіг на мирну Чечню полковника Ерістова», особливим рескриптом наказав «запровадити спокій на Кавказькій лінії дружелюбністю та ласкавою поблажливістю», тобто визнав рейд невиправданим
У 1816 році Нохчі на чолі з Бейбулатом Таймієвим узяли в полон майора Швецова
- Показове знищення аулу Даді-юрт і зведення фортеці Внезапної для витіснення Нохчі з кумицької рівнини (1819)
Хожаєв, «стискати непокірну Чечню новими фортецями та укріпленнями», і в їхньому ряду 1819 року з'явилася фортеця Внезапна
Хожаєв пише, що аул на 200 дворів був «одним із найбагатших у Чечні» і «славився своїми хоробрими та працьовитими жителями, красою і шляхетністю дівчат»
Хожаєв пише, що під час переправи 46 захоплених дівчат, «не бажаючи терпіти наругу в полоні», загинули, «хапаючи з собою конвоїрів у бурхливу річку»
- Розорення качкаликівських селищ Нохчі та витіснення жителів за гори після даді-юртівського терору (1819)
Хожаєв пише, що за Єрмолова «стали правилом жорстокі каральні набіги на мирні кавказькі аули, що ганьбили російську зброю, — зі знищенням населення, будинків, посівів, садів і лісів, викраденням худоби та розграбуванням майна», і слідом за Даді-Юртом качкалицькі села Істі-Су, Нойберди, Аллерой та інші були «взяті штурмом і знищені»
- Придушення повстання Нохчі: розорення сіл і примусове вирубування лісів Грековим (1821-1822)
Хожаєв пише, що на початку 1822 року Бейбулат Таймієв за допомогою кадіїв Абдул-Кадира з Герменчука та мулли Мустафи, який утік зі спаленого Сунженського аулу, «намагався підняти загальне повстання в Чечні»
Хожаєв наводить рапорт Грекова, у якому той сам викладав свою мету: зігнати Чеченців у ліси, де «бракувало лише снігу та холодної погоди, щоб народ чеченський зазнав усіх лих, у подібних випадках неминучих, і відчув необхідність підкоритися»
- Масове вбивство старшин, скликаних на показову екзекуцію в Герзель-аулі (1825)
Хожаєв пише, що після п’ятиденної облоги Герзель-аульського укріплення повстанцями «царські генерали вирішили влаштувати показову екзекуцію для залякування горців»: до укріплення були викликані «318 осіб із шанованих людей аксаївських (кумицьких і чеченських) селищ», яким генерал Лисаневич, «викликаючи по черзі присутніх, кумицькою мовою погрожував, піддавав образам»
Коли генерал Греков спробував «завдати образи дією» Чеченцю муллі Учару-хаджі з села Майртуп, той убив Грекова кинджалом і смертельно поранив Лисаневича, після чого «після команди Лисаневича „Коли!“ почалося масове винищення солдатами всіх беззбройних горців, які були в укріпленні»
- Розорення рівнинних сіл Нохчі в каральному поході Єрмолова (1826)
Хожаєв пише, що «в січні 1826 року, дочекавшись незручного для мешканців Чечні періоду, коли через морози стало важко переховувати сім’ї, Єрмолов починає великий каральний похід у Чечню», зайнявши 26 січня аул Велика Атага та спалюючи селища одне за одним
Хожаєв підсумовує: до 18 травня 1826 року «були знищені квітучі селища, вирубані прекрасні фруктові сади, спалені поля, викрадена худоба. Убиті люди, взяті в полон жінки та діти… Люди помирали від голоду, холоду та хвороб»
- Обман і силове утримання Бейбулата Таймієва Паскевичем, розкол Чечні на партії та примус до присяги (1828-1829)
Хожаєв писав: «Паскевич, намагаючись виманити з Чечні головного керівника чеченських повстанців, упродовж усього 1828 року через посередників пропонує Бейбулату повернутися на „російську службу“. Йому обіцяють капітанський чин, прощення та почесті»
Хожаєв фіксував мотив: старшини «намагалися уникнути підпорядкування царським приставам, відвести від Чечні загрозу постійних набігів»
Хожаєв писав: «Зрозумівши, що його обдурили, він намагається негайно повернутися до Чечні, але його силою затримують у Тифлісі»
- Випалювання рівнинної Чечні експедицією Вельямінова: знесення сіл від Сунжі до Маїртупа, захоплення сім'ї Астемира, колективні стягнення з чеченських сіл, рубання жителів Дзулгай-Юрта, які тікали, та винищення зимових запасів (1830-1831)
Хожаєв писав про похідні шибениці, «на яких генерал [Єрмолов] вішав горян і російських солдатів-утікачів та козаків, що переховувалися в гірських аулах», і фіксував, що вимога «видачі російських солдатів-утікачів і козаків, які жили в гірських аулах» була постійним інструментом імперських приставів
- Вбивство лідера чеченського опору Бейбулата Таймієва, підготовлене імперським командуванням (1831)
Хожаєв писав: «Царське командування кілька разів мало намір розправитися з Бейбулатом, але боялося відкрито репресувати його, оскільки це могло викликати небажаний резонанс по всій Чечні. І все ж подальше перебування такої людини, як Бейбулат, у повсталій Чечні ставало для царського командування небезпечним. Почалася підготовка вбивства Бейбулата, яке невдовзі й було скоєно»
Хожаєв зафіксував офіційну версію — вбивство подавалося як кровна помста — та її викриття: «князь Салі, який перебував на царській службі, покараний не був, тоді як інші випадки кровної помсти царське командування жорстоко переслідувало. Паскевич про вбитого Бейбулата відписав, що той був до кінця зрадником, а тому й карати вбивцю не слід»
- Винищення 61 селища рівнинної Чечні та гірської Ічкерії військами Розена, спалення живцем захисників Герменчука та вимагання заручників від 80 сіл (1832)
Хожаєв писав: «Десятитисячний царський загін Розена вторгся в гірську Інгушетію та Чечню, охоплену вогнем народно-визвольної війни. Попри стійкий опір жителів гірської Чечні, які мужньо відстоювали кожну п'ядь землі, царські війська знищили кілька десятків аулів і хуторів»
- Примушення Чечні до присяги весняним туром Фезе: аманати з примушених до присяги громад, знищення аулів по Джалці, штраф худобою (лютий-квітень 1837)
Хожаєв пише: «наприкінці лютого-на початку березня ворог знову вторгся в Ічкерію. 1 березня біля селища Алерой відбувся бій між загоном соратника Ташу-хаджі Уді-мулли і військами генерала Фезі» (Ташу-Хаджі - шейх, у 1834-1836 роках імам Чечні, духовний і військовий керівник чеченського опору)
- Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840)
Хожаєв пише: «Вся площинна Чечня захвилювалася. На окупованій царськими колоніальними військами площинній території Чечні, що підпорядковувалася чеченському приставу, почалася підготовка збройного повстання»
- Просіки і голод: завоювання Чечні Євдокимовим (1857-1859)
Стан країни наїб Великої Чечні Талхіг Шалінський передав імамові листом: «Чечня горить, імаме, йди гасити»
- Придушення повстань 1860-1861 років, страта Байсангура і розстріл зікристів біля Шалі (1860-1864)
Хожаєв формулює так: «царська влада спровокувала горців на виступ і влаштувала побоїще, розстрілявши з гармат натовпи мюридів-зікристів, які з самими кинджалами й порожніми піхвами рушили на каре солдатів»
- «Військово-народне управління»: колоніальний режим Терської області (1858-1917)
Хожаєв пише про запроваджений порядок: «У неспокійній Терській області було встановлено «військово-народний» режим, що був по суті режимом надзвичайного стану»; підсумок війни він формулює окремо: «У краї було встановлено колоніальний «військово-народний» режим»
- Мухаджирство: виселення чеченців до Османської імперії, заборона повернення та заміщення населення (1858-1872)
Влітку 1865 року з Чечні пішли понад 23 тисячі людей, п'ята частина чеченського народу; йшли хвилями, які імперська канцелярія рахувала «партіями» - їх набралося 28; операцією керував колишній начальник Чеченського округу генерал Кундухов, якому імперська влада доручила виселення
Хожаєв ставить виселення в один ряд із депортацією 1944 року: «Геноцид проти чеченського народу було здійснено в XIX столітті, під час Кавказької війни і після неї, під час виселення до Туреччини»
- Земельне пограбування: колоніальний переділ землі, малоземелля та козача колонізація Терської області (1860-1917)
…віру ваших батьків; 2) що вас ніколи не вимагатимуть у солдати і не обернуть вас на козаків... 5) що права кожного з вас на належне вам майно будуть недоторканні. Землі ваші, якими ви володієте або якими вас наділило російське начальство, будуть затверджені за вами актами і планами в невід'ємне володіння ваше...»; підписав документ Барятинський, головнокомандувач Кавказької армії і намісник
- Операція «Сочевиця»: тотальна депортація чеченського народу і режим спецпоселення (1943-1949)
Хожаєв пише: «друга спроба знищення чеченців була здійснена 1944 року, коли весь народ був зігнаний з рідної землі й депортований до Середньої Азії та Казахстану»
Процедури
- Каральний похід Булгакова: розорення чеченських селищ і примус до підданства (1807) — техніка Воєнна інтервенція
Хожаєв описує війська генерала Булгакова як таких, що «прийшли з вогнем і мечем на чеченську землю», а Ханкальську битву 1807 року — як кровопролитну
- Каральний похід Булгакова: розорення чеченських селищ і примус до підданства (1807) — техніка Підкуп еліт
Хожаєв: через посередника Хаджі-Реджеба іменем головнокомандувача на Кавказі генерала Гудовича було умовлено самого очільника чеченського опору Бейбулата Таймієва, який учинив «присягу на вірність підданству Росії», а Хаджі-Реджеб просив у генералів ще 3000 рублів сріблом «для приведення у вірнопідданство решти немирних чеченських сіл»
- Закріплення в Чечні: підкуп старшин, економічний контроль і нацьковування сусідів (1809-1811) — техніка Підкуп еліт
Хожаєв наводить ту саму формулу з прямою вказівкою на джерело грошей: головнокомандувач на Кавказі генерал Тормасов погоджувався «схилити найголовніших чеченських старшин та їхнє духовенство… дати по 250, а іншим по 150 рублів сріблом, а означені гроші зібрати з їхніх же сіл», тобто підкуп верхівки оплачувався вилученням із самих чеченських селищ
- Каральне розорення присунженських селищ Нохчі та нацьковування проти них сусідніх народів за Ртіщева (1813-1816) — техніка Каральні експедиції
Імператор Олександр I, дізнавшись «про черговий набіг на мирну Чечню полковника Ерістова», особливим рескриптом наказав «запровадити спокій на Кавказькій лінії дружелюбністю та ласкавою поблажливістю»
- Каральне розорення присунженських селищ Нохчі та нацьковування проти них сусідніх народів за Ртіщева (1813-1816) — техніка Нацьковування сусідніх народів
1816 року Нохчі на чолі з Бейбулатом Таймієвим узяли в полон майора Швецова
- Знищення присунженських селищ Нохчі та зведення фортеці Грозної на їхньому місці (1817–1818) — техніка Воєнна інтервенція
Хожаєв визначає сенс перенесення лінії як стискання Чечні, що не підкорилася, «новими фортецями та укріпленнями»
- Знищення присунженських селищ Нохчі та зведення фортеці Грозної на їхньому місці (1817–1818) — техніка Зведення фортець
Хожаєв фіксує, що фортеця будувалася «на чеченській землі»
- Знищення присунженських селищ Нохчі та зведення фортеці Грозної на їхньому місці (1817–1818) — техніка Тотальне знищення інфраструктури
Хожаєв фіксує знищення восьми селищ: під Грозну «вісім квітучих чеченських селищ (Бугун-юрт, Амірхан-кічу, Кулі-юрт, Сорочан-юрт, Сунжа, Н. Чечен, Топлі, Алханчу) були знищені»
- Знищення присунженських селищ Нохчі та зведення фортеці Грозної на їхньому місці (1817–1818) — техніка Депортація
Хожаєв фіксує, що мешканців восьми селищ під Грозною було «зігнано з земель»
Імперський генерал Єрмолов писав імператорові Олександру I, що в разі відмови підкоритися населенню запропонують «піти й приєднатися до інших розбійників», і тоді «всі землі залишаться в нашому розпорядженні»
- Знищення присунженських селищ Нохчі та зведення фортеці Грозної на їхньому місці (1817–1818) — техніка Терор
Імперський генерал Єрмолов у «Зверненні» до Чеченців оголосив: «Найменший непослух… і ваші аули будуть зруйновані, сім’ї розпродані в гори, аманати повішені, села винищуються вогнем, жінок і дітей вирізають»
- Експлуатація села Сольжа (Сунженська) як ресурсної бази та його каральне розорення за збройну відсіч Нохчі (1818) — техніка Мародерство
Хожаєв фіксує розорення Сольжі (Сунженської), наслідком якого «більша частина мирних навколишніх аулів утекла в гори, і квітучі береги відтоді надовго спорожніли»
- Експлуатація села Сольжа (Сунженська) як ресурсної бази та його каральне розорення за збройну відсіч Нохчі (1818) — техніка Каральні експедиції
Хожаєв фіксує розорення Сольжі (Сунженської)
- Показове знищення аулу Даді-юрт і зведення фортеці Внезапної для витіснення Нохчі з кумицької рівнини (1819) — техніка Зведення фортець
Хожаєв пише, що слідом за Грозною 1819 року з’явилася фортеця Внезапна, поставлена, щоб «стискати непокірну Чечню новими фортецями та укріпленнями»
- Показове знищення аулу Даді-юрт і зведення фортеці Внезапної для витіснення Нохчі з кумицької рівнини (1819) — техніка Каральні експедиції
Хожаєв пише, що генерал Єрмолов наказав генерал-майорові Сисоєву та полковникові Бековичу-Черкаському «оточити мирне селище Даді-юрт» і «покарати зброєю, нікому не даючи пощади»
- Показове знищення аулу Даді-юрт і зведення фортеці Внезапної для витіснення Нохчі з кумицької рівнини (1819) — техніка Масові вбивства цивільних
Хожаєв пише, що «озвірілі карателі не щадили ні жінок, ні дітей», а вриваючись у доми, «вирізали всіх без пощади»
- Показове знищення аулу Даді-юрт і зведення фортеці Внезапної для витіснення Нохчі з кумицької рівнини (1819) — техніка Викрадення людей
Хожаєв пише, що під час переправи полонених через Терек 46 захоплених дівчат, «не бажаючи терпіти наругу в полоні», загинули, «тягнучи за собою конвоїрів у бурхливу річку»
- Показове знищення аулу Даді-юрт і зведення фортеці Внезапної для витіснення Нохчі з кумицької рівнини (1819) — техніка Мародерство
Хожаєв пише, що каральні набіги за Єрмолова йшли «зі знищенням населення, будинків, посівів, садів і лісів, викраденням худоби та розграбуванням майна», а російські начальники вторгалися в мирні землі, «щоб відзначитися або забрати здобич»
- Показове знищення аулу Даді-юрт і зведення фортеці Внезапної для витіснення Нохчі з кумицької рівнини (1819) — техніка Обмеження географії розселення
Хожаєв наводить визнання генерала Орбеліані, що такий згін був повсюдною системою: «в усій Чечні не залишилося жодного аулу, жодного двору, які по кілька разів не переселялися б з одного місця на інше»
- Розорення качкаликівських селищ Нохчі та витіснення жителів за гори після даді-юртівського терору (1819) — техніка Каральні експедиції
Хожаєв пише, що за Єрмолова «стали правилом жорстокі каральні набіги на мирні кавказькі аули, що ганьбили російську зброю, зі знищенням населення, будинків, посівів, садів і лісів, викраденням худоби та розграбуванням майна»
- Розорення качкаликівських селищ Нохчі та витіснення жителів за гори після даді-юртівського терору (1819) — техніка Тотальне знищення інфраструктури
Хожаєв пише, що слідом за Даді-юртом качкаликські села Істі-су, Нойберди, Аллерой та інші були «взяті штурмом і знищені»
- Нічний напад на аул Топлі, спалення Герменчука та примушення Нохчі до вирубування власних лісів (1820) — техніка Зведення фортець
Хожаєв пише, що Єрмолов, переносячи Кавказьку лінію на Сунжу, «стискав непокірну Чечню новими фортецями та укріпленнями», і на «окупованій території збудовано укріплення… Нєотступний Стан, Злобний Окоп, Внєзапна (1819 рік) та інші»
- Придушення повстання Нохчі: розорення сіл і примусове вирубування лісів Грековим (1821-1822) — техніка Каральні експедиції
Хожаєв наводить рапорт начальника лівого флангу Кавказької лінії Грекова, який прямо викладав мету походів: загнати Чеченців у ліси, де «бракувало лише снігу та холодної погоди, щоб народ чеченський… відчув необхідність покоритися», і зазначає, що експедиція Грекова «знищила… два аули — Шалі та Малу Атагу, жителі яких брали активнішу участь у заворушеннях»
- Придушення повстання Нохчі: розорення сіл і примусове вирубування лісів Грековим (1821-1822) — техніка Тотальне знищення інфраструктури
Хожаєв пише, що експедиція начальника лівого флангу Кавказької лінії Грекова «знищила… два аули — Шалі та Малу Атагу»
- Придушення повстання Нохчі: розорення сіл і примусове вирубування лісів Грековим (1821-1822) — техніка Експлуатація праці
Хожаєв пише, що під час насадження лінії завойовники «примушували підкорених Горців до важких робіт із будівництва доріг і мостів», а тих, хто ухилявся, «нещадно штрафували, відбираючи худобу та майно»
- Придушення повстання Нохчі: розорення сіл і примусове вирубування лісів Грековим (1821-1822) — техніка Руйнування природного ландшафту
Хожаєв пише, що за Єрмолова каральні набіги йшли «зі знищенням населення, будинків, посівів, садів і лісів»
- Придушення повстання Нохчі: розорення сіл і примусове вирубування лісів Грековим (1821-1822) — техніка Захоплення заручників
Хожаєв наводить «Звернення» Єрмолова до Чеченців із прямою погрозою: за найменшого непослуху «аманатів вішають, села винищують вогнем, жінок і дітей вирізають»
- Масове вбивство старшин, скликаних на показову екзекуцію в Герзель-аулі (1825) — техніка Терор
Хожаєв пише, що в Герзель-аульському укріпленні «царські генерали вирішили влаштувати показову екзекуцію для залякування горців», для чого викликали «318 осіб із шанованих людей аксаївських (кумицьких і чеченських) селищ», яким генерал Лисаневич, «викликаючи по черзі зібраних… погрожував, піддавав образам»
- Масове вбивство старшин, скликаних на показову екзекуцію в Герзель-аулі (1825) — техніка Масові вбивства цивільних
Хожаєв пише, що після того як генерал Греков спробував «завдати образи дією» Чеченцеві муллі Учару-хаджі з села Майртуп і був ним убитий, «після команди Лисаневича „Коли! почалося масове винищення солдатами всіх беззбройних горців, які були в укріпленні»
- Масове вбивство старшин, скликаних на показову екзекуцію в Герзель-аулі (1825) — техніка Нейтралізація опозиції
…«показової екзекуції» до Герзель-аульського укріплення були викликані «318 осіб із шанованих людей аксаївських (кумицьких і чеченських) селищ» — старшини та шановані люди громад, яких генерал Лисаневич, «викликаючи по черзі зібраних», після вбивства генералів скомандував винищити: «після команди Лисаневича „Коли!" почалося масове винищення солдатами всіх беззбройних горців, які були в укріпленні»
- Розорення рівнинних сіл Нохчі в каральному поході Єрмолова (1826) — техніка Каральні експедиції
Хожаєв пише, що «в січні 1826 року, дочекавшись незручного для жителів Чечні періоду, коли через морози стало важко переховувати сім'ї, Єрмолов починає великий каральний похід у Чечню», зайнявши 26 січня аул Велика Атага
- Розорення рівнинних сіл Нохчі в каральному поході Єрмолова (1826) — техніка Тотальне знищення інфраструктури
Хожаєв пише, що після 17 лютого 1826 року війська Єрмолова «розорили і знищили аули Малої Чечні - Урус-Мартан, Рошні, Гехі, Белакай, Даут-Мартан і Шельчихи», а до завершення походу «було знищено квітучі селища»
- Розорення рівнинних сіл Нохчі в каральному поході Єрмолова (1826) — техніка Руйнування природного ландшафту
Хожаєв пише, що до 18 травня 1826 року в Нохчі були «вирубані прекрасні фруктові сади, спалені поля»
- Розорення рівнинних сіл Нохчі в каральному поході Єрмолова (1826) — техніка Мародерство
Хожаєв пише, що до 18 травня 1826 року було «відігнано худобу», а після повернення військ Єрмолов «послав загін із 500 козаків на Даут-Мартан», і «селище було розорене й пограбоване»
- Розорення рівнинних сіл Нохчі в каральному поході Єрмолова (1826) — техніка Викрадення людей
Хожаєв пише, що до 18 травня 1826 року в Нохчі було «взято в полон жінок і дітей»
- Розорення рівнинних сіл Нохчі в каральному поході Єрмолова (1826) — техніка Штучний голод
Хожаєв пише, що після єрмоловського походу, позбавлені даху й їжі, «люди помирали від голоду, холоду і хвороб»
- Розорення рівнинних сіл Нохчі в каральному поході Єрмолова (1826) — техніка Нацьковування сусідніх народів
Хожаєв пише, що Єрмолов, «намагаючись спровокувати зіткнення між Чеченцями та Інгушами… насильно збирав Інгушів у міліцію і направляв їх разом із царськими загонами проти чеченських аулів», хоча Інгуші «відмовлялися йти проти своїх родичів… дезертируючи з міліції»
- Обман і силове утримання Бейбулата Таймієва Паскевичем, розкол Чечні на партії та примус до присяги (1828-1829) — техніка Примусове оформлення підданства
Хожаєв фіксував вимушеність цього кроку: старшини «намагалися уникнути підпорядкування царським приставам, відвести від Чечні загрозу постійних набігів»
Утримуючи Бейбулата в Тифлісі, Паскевич закріпив підданство «Постановою про покірність чеченців Росії» та положенням від 2 серпня 1829 року
- Обман і силове утримання Бейбулата Таймієва Паскевичем, розкол Чечні на партії та примус до присяги (1828-1829) — техніка Нейтралізація опозиції
Хожаєв писав: «Приїхавши до Тифліса, Бейбулат дізнається, що Паскевич перебуває в діючих військах. Зрозумівши, що його обдурили, він намагається негайно повернутися до Чечні, але його силою затримують у Тифлісі»
- Вбивство лідера чеченського опору Бейбулата Таймієва, підготовлене імперським командуванням (1831) — техніка Нейтралізація опозиції
Хожаєв писав: «Царське командування кілька разів мало намір розправитися з Бейбулатом, але побоювалося відкрито репресувати його... Почалася підготовка вбивства Бейбулата, яке невдовзі й було скоєно»
Убивця — князь Салі, який перебував на імперській службі, — покараний не був, хоча інші випадки кровної помсти жорстоко переслідувалися; головнокомандувач Паскевич відписав, що Бейбулат «був до кінця зрадником, тому й карати вбивцю не слід»
- Винищення 61 селища рівнинної Чечні та гірської Ічкерії військами Розена, спалення живцем захисників Герменчука та вимагання заручників від 80 сіл (1832) — техніка Каральні експедиції
Хожаєв писав: «Улітку та восени 1832 року війська генерала Розена пройшлися Чечнею, залишаючи за собою смерть і руйнування»
- Винищення 61 селища рівнинної Чечні та гірської Ічкерії військами Розена, спалення живцем захисників Герменчука та вимагання заручників від 80 сіл (1832) — техніка Тотальне знищення інфраструктури
Хожаєв писав: «Війська генерала спалили Беной та інші чеченські селища»
- Аманатсько-податна система полковника Пулло у захоплених аулах Чечні (1836-1840) — техніка Встановлення нової системи управління
Хожаєв пише: «Призначений 30 листопада командиром Окремого Кавказького корпусу... Головін за вказівкою царя починає вводити на окупованій території російське управління»
- Аманатсько-податна система полковника Пулло у захоплених аулах Чечні (1836-1840) — техніка Примусове роззброєння
Хожаєв пише: «Експедиції генерала Пулло в грудні 1839 року і січні 1840-го для підтримання російського управління і роззброєння чеченських площинних аулів, що почалося, коли Пулло зажадав видати по одній рушниці з кожних десяти домів, викликали обурення в широких верствах чеченського народу»
- Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Каральні експедиції
Хожаєв: «зразково покарати» чеченців, «що приєдналися до Шаміля» (Шаміль - імам, керівник опору горців Дагестану і Чечні російському завоюванню)
- Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Тотальне знищення інфраструктури
Хожаєв доповнює: «Росіяни спалили беноївський хутір Гуьржийн-мохк, сусідні з ним аули Зандак-Ара, Гендерген і відступили»
Хожаєв перелічує знищені Большой Чечен, Дуду-юрт, Ахшпатой-Гойта, Чунгурой-юрт, Урус-Мартан, Гурак-Рошні, Хажі-Рошні, Таїб і Ачхой - війська йшли, «залишаючи за собою зруйновані та спалені селища»
- Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840) — техніка Мародерство
Хожаєв - «На галявину загін виїхав з награбованим у розорених аулах добром»
- «Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846) — техніка Воєнна інтервенція
Хожаєв пише, що селище спалили самі царські війська
- Просіки і голод: завоювання Чечні Євдокимовим (1857-1859) — техніка Руйнування природного ландшафту
Хожаєв підтверджує за полковою історією: «19 березня 1857 року ці укріплення були захоплені царськими військами і знищені»
У лютому 1859 року ліс рубали вже під стінами Ведено - столиці імамату, держави Шаміля: «8 лютого 1859 року, попри опір чеченців і дагестанців, численні царські війська, розчистивши від лісів увесь простір між селищами Тевзан і Елістанжі, вийшли до укріплення Ведено»
- Просіки і голод: завоювання Чечні Євдокимовим (1857-1859) — техніка Тотальне знищення інфраструктури
Взявши Ведено, столицю імамату - держави Шаміля, - імперія знищила фортецю: «Зайнята 1 квітня 1859 року царськими військами, фортеця Ведено була повністю знищена протягом п'яти днів»
- Просіки і голод: завоювання Чечні Євдокимовим (1857-1859) — техніка Примусове оформлення підданства
«У серпні 1858 року шатоєвці склали зброю»
«5 квітня чеберлоєвці вигнали наїба і покорилися», а «12 квітня своє безсилля перед російською армією визнали ауховські чеченці»
…вільно виконувати назавжди віру ваших батьків», «вас ніколи не вимагатимуть у солдати і не обернуть вас на козаків», «дарується вам пільга на три роки... після закінчення цього строку ви повинні будете для утримання ваших народних управлінь вносити по три рублі з дому», «поставлені над вами правителі будуть управляти за шаріатом і адатом» (шаріат - ісламське право; адат - звичаєве право горців)
- Просіки і голод: завоювання Чечні Євдокимовим (1857-1859) — техніка Депортація
Хожаєв пише про весни 1859 року: «Усіх покорених горців тут же, під конвоєм царських військ, переселяли на площину для нагляду»
- Просіки і голод: завоювання Чечні Євдокимовим (1857-1859) — техніка Економічна блокада
Хожаєв передає ту саму політику: «Тимчасовій адміністрації навколишніх селищ прямо приписувалося припинити всякі контакти з Беноєм, брати в полон і знищувати беноєвців»
- Просіки і голод: завоювання Чечні Євдокимовим (1857-1859) — техніка Вирощування колабораціоністської еліти
…«чеченська депутація почесних осіб, серед яких були колишні наїби Талхіг, Ескі, Еділ, Дуба, Умалат, з'явилася у фортецю Грозну до князя Барятинського» - це Талхіг Шалінський, наїб Великої Чечні й начальник артилерії імамату, і Дуба Вашендароєвський, наїб Малої Чечні; наїби, що перейшли, «отримали царські чини, нагороди і були призначені наїбами тих самих дільниць, де колись вони служили Шамілю»
- Придушення повстань 1860-1861 років, страта Байсангура і розстріл зікристів біля Шалі (1860-1864) — техніка Тотальне знищення інфраструктури
Хожаєв пише: «близько 15 аулів, причетних до нього [повстання], знищено... Беной знову був спалений»
- Придушення повстань 1860-1861 років, страта Байсангура і розстріл зікристів біля Шалі (1860-1864) — техніка Депортація
Хожаєв уточнює механізм розсіяння: жителі Беноя «29 січня 1861 року в числі 1218 осіб були вислані й розселені по 5—10 дворів у вказані їм рівнинні селища Чечні»
- Придушення повстань 1860-1861 років, страта Байсангура і розстріл зікристів біля Шалі (1860-1864) — техніка Нейтралізація опозиції
Байсангура Беноєвського війська взяли в полон 17 лютого 1861 року: генерал Кемпферт рапортував військовому міністрові 28 лютого - «...Попри відчайдушний опір, узяли в полон Байсунгура і чотирьох його сподвижників... захоплено також родини Байсунгура і Султан-Мурада — усього 14 осіб»
родину і синів Байсангура заслано до Сибіру
- «Косіть усе, бийте і вішайте нещадно»: придушення повстання 1877 року і страти в Грозному (1877-1878) — техніка Тотальне знищення інфраструктури
Хожаєв фіксує: «росіяни спалили і зруйнували Зандак і, вдруге, селище Беной - усе до останнього будинку, включно з мечетями, зрівняли із землею»
- «Косіть усе, бийте і вішайте нещадно»: придушення повстання 1877 року і страти в Грозному (1877-1878) — техніка Штучний голод
Хожаєв
- «Косіть усе, бийте і вішайте нещадно»: придушення повстання 1877 року і страти в Грозному (1877-1878) — техніка Фальшивий компроміс/пастка
Хожаєв пише про здачу Алібека-Хаджі та його наїбів (наїб - поставлений владою управитель округу) в листопаді 1877 року: «Начальник Терської області генерал князь Лоріс-Меліков обманув їх, давши чесне слово про помилування всіх, хто з'явився з повинною»
Секретар Алібека-Хаджі Гойтукін Расу, очевидець, записав механізм обману: Алібекові переказали, «що якщо він прийде до влади з миром, то йому залишать свободу. Повіривши їхнім словам... він з'явився до начальника Веденської фортеці. Начальник негайно наказав схопити його і, закувавши ноги й руки в кайдани, відправив до міської в'язниці»
- «Косіть усе, бийте і вішайте нещадно»: придушення повстання 1877 року і страти в Грозному (1877-1878) — техніка Нейтралізація опозиції
Хожаєв пише: «9 березня 1878 року о 6 годині ранку в місті Грозному на ярмарковій площі їх було повішено й зарито в спільній ямі» - і подає поіменний список одинадцятьох
Ібрагімова - про гай Тиртова під Грозним
- «Косіть усе, бийте і вішайте нещадно»: придушення повстання 1877 року і страти в Грозному (1877-1878) — техніка Нацьковування сусідніх народів
Розгром завершився тим самим способом: селище Согратль у Дагестані, де сховалися керівники повстання, було оточене російськими військами і дагестанською міліцією
- Мухаджирство: виселення чеченців до Османської імперії, заборона повернення та заміщення населення (1858-1872) — техніка Депортація
Хожаєв підбиває рахунок: «до Туреччини йдуть з рідної землі 23057 осіб (5 тисяч родин) чеченців, карабулаків та інгушів»
- Мухаджирство: виселення чеченців до Османської імперії, заборона повернення та заміщення населення (1858-1872) — техніка Підкуп еліт
Сам Кундухов описав у мемуарах вербування чеченської верхівки в лютому 1865 року: запросивши наїба (поставленого владою управителя округу) Малої Чечні Садуллу Османова (в інших джерелах - Саадула Осмаєв) і старшину карабулацького товариства Цугова, він домігся того, що «Вони всі без найменшого заперечення погодилися переселитися... і поклялися готуватися до переселення»
- Операція «Сочевиця»: тотальна депортація чеченського народу і режим спецпоселення (1943-1949) — техніка Спалення книг та архівів
Хожаєв пише про родові хроніки - тяптари: «Три дні і три ночі горіло вогнище в центрі Грозного, в полум'ї якого були знищені майже всі чеченські тяптари, а також уся рукописна й друкована література, присвячена історії та культурі чеченців»