Картотека · ID 250

Ілюстрована історія України

Автор: Грушевський М. С.
Рік публікації: 1921
Де надруковано: видання з доведенням до 1918 року; репринт Нью-Йорк, 1967
Описує російську колонізацію народів: Українці
Права на публікацію: вільно: документ (документ 1921 року вільний, але надрукований у виданні 1967 року — викладаємо лише текст документа, не видання)

Що тут лежить

Та сама тека на GitHub

Звідки це в нас

Першоджерело: https://diasporiana.org.ua/istoriya/2650-grushevskiy-m-ilyustrovana-istoriya-ukrayini-rusi/

Текст розшифровано нами зі скану або збережено зі сторінки першоджерела; вихідний файл лежить поруч, щоб розшифровку можна було звірити.

Де згадується в базі знань

Посилання на цей матеріал стоять у 13 місцях.

Кампанії

• Андрусівське перемир'я (1667)

  Грушевський фіксує реакцію на поділ: «були великі нарікання на московське правительство, що воно згодило ся відступити Польщі правобічну Україну, укладаючи перемирє 1667 року: поділило ся Україною з Польщею, не додержало того, що обіцяло приймаючи Україну під царську руку»

• Перехід Мазепи на бік Швеції та Батуринська різанина (1708)

  Паралельно з різаниною йшла пропаганда: «Розіслано царські листи між народ, де представлювано, що Мазепа передав ся до Шведів на те, аби Україну віддати під Польшу, завести на Україні унїю, а благочестиву віру викорінити; що був він богоодступник, тайний католик»

• Військова ліквідація Запорозької Січі (1775)

  У провину запорожцям ставили навіть власне господарство: вони «заводили своє власне хліборобство і тим розривали свою залежність від росийської держави»

Процедури

• Андрусівське перемир'я (1667) — техніка Змова з третьою стороною за спиною народу

  «Москва потім його не віддала»

• Видання «Синопсиса» (1674) — техніка Невизнання самостійної ідентичності

  Грушевський вказує, що саме було стерто: «Синопсис» - «коротенька історія Руси, зложена в Печерській Лаврі, дуже мертво і неповно (історія козаччини, боротьба з Польщею і вся новійша історія України проминені в ній майже цілком)»

• «Вічний мир» з Польщею (1686) — техніка Змова з третьою стороною за спиною народу

  Українська історіографія зафіксувала цю угоду як звичайну купівлю-продаж - Грушевський: Москва «уложила з Польщею вічну згоду (доплатило при тім за Київ ще раз 146 тис. рублів)»

• Інтеграційні реформи Петра I та Північна війна (1700–1708) — техніка Позбавлення суб'єктності

  Грушевський підтверджує системність курсу: союз Мазепи зі шведським королем лише «дав притоку правительству московському… взяти ся сильнїйше до касовання української автономії. Таку лїнїю московське правительство вело з самого початку»

• Перехід Мазепи на бік Швеції та Батуринська різанина (1708) — техніка Терор

  Грушевський: московське військо, здобувши Батурин «через зраду одного чоловіка», «страшно росправило ся з людністю: людей порізало, місто зруйновало до решти, начальників віддало на страшні муки»

• Перехід Мазепи на бік Швеції та Батуринська різанина (1708) — техніка Маріонетковий уряд

  Механіку залежності фіксує Грушевський: «Гетьманську резіденцію перенесено з Батурина до Глухова, під саму московську границю і поставлено два московські полки залогою, щоб ті резіденти могли зараз арештувати гетьмана і старшину», і «кождий на Україні розумів, що сила не в гетьмані, а в тих резідентах»

• Військова ліквідація Запорозької Січі (1775) — техніка Знищення історичної пам'яті

  Грушевський: «Сїч зруйновано, і дня 3 серпня царським указом оповіщено про її скасованнє, „з знищеннєм самого імени запорозьких козаків“»

• Розгром Кирило-Мефодіївського товариства (1847) — техніка Нейтралізація опозиції

  Грушевський: брацтво «було захоплено серед самого ще свого творення» за доносом студента; «Найтяжша кара впала на Шевченка: його віддано в салдати і вислано в закаспійську пустиню, заборонивши писати й малювати», а «на українську мисль, на українське слово пішли нагінки і заборони, перед тим не бувалі… самі такі слова як Україна, Малоросія, Гетьманщина вважали ся злочинними»

• Формування ідеології великодержавного шовінізму (1864–1876) — техніка Культивування логіки вищості

  Грушевський фіксує і тезу, і її тираж: Валуєв посилався на вигадане «большинство Малороссів», які нібито «не знають української народности ні мови, а тільки оден росийський нарід і язик», а рупори цієї ідеології доводили її до формули «нема ніяких Русинів — є тільки оден „русскій народъ“, від Карпатів до Камчатки»

• Радянсько-Українська війна: перше вторгнення і маріонетковий уряд (грудень 1917 - квітень 1918) — техніка Масові вбивства цивільних

  Михайло Грушевський, голова Центральної Ради, писав про командувача 1921 року: «головний комендант, колишній жандарм Муравйов, ще в лютому хвалився розстрілами українців і руйнуванням їхнього добра»