Картотека · ID 495
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії
Автор: Начальна Команда Української Галицької Армії
Рік публікації: 1974
Де надруковано: щоденник 1919 року; видання «Червона Калина», Нью-Йорк, 325 с.
Описує російську колонізацію народів: Українці
Права на публікацію: вільно: документ (журнал бойових дій командування Української Галицької армії 1919 року — офіційний документ, авторським правом не охороняється; викладаємо лише текст документа, не видання 1974 року)
Що тут лежить
| файл | що це | обсяг | де |
|---|---|---|---|
| dennik_nachalnoi_komandi_ukrainskoi_galickoi_armii_1974_dennik_nk_uga_1919_1920_tekst.txt | текст | 818 КБ | у цій теці |
| dennik_nachalnoi_komandi_ukrainskoi_galickoi_armii_1974_proces_generala_tarnavskoho_19.txt | текст | 240 КБ | у цій теці |
| dennik_nachalnoi_komandi_ukrainskoi_galickoi_armii_1974_proces_generala_tarnavskoho_19.pdf | 218 КБ | у цій теці | |
| dennik_nachalnoi_komandi_ukrainskoi_galickoi_armii_1974_dennik_nk_uga_1919_1920_tekst.pdf | 659 КБ | у цій теці |
Звідки це в нас
Першоджерело: https://diasporiana.org.ua/istoriya/145-dennik-nachalnoi-komandi-ukrainskoi-galitskoi-aarmiyi/
Текст розшифровано нами зі скану або збережено зі сторінки першоджерела; вихідний файл лежить поруч, щоб розшифровку можна було звірити.
Де згадується в базі знань
Посилання на цей матеріал стоять у 3 місцях.
Процедури
- Радянсько-Українська війна: друге вторгнення і ресурсне виснаження (1919) — техніка Воєнна інтервенція
Ранок 31 серпня штаб описав так: о 8-й годині денікінські частини увійшли до міста, «здається — через середний необсаджений міст і також через залізничий міст, куди переїхало кілька панцирок», і розташувалися в південно-східних передмістях
Найстарший з галицьких командирів отаман Вімєталь домовився з денікінськими командирами про тимчасову демаркаційну лінію, але між 16-ю і 17-ю годинами до міської Думи, вже зайнятої галичанами, підійшов денікінський генерал Штакельберг з делегацією старшин і відділом у 100-200 людей; Кравс зажадав відвести їх за умовлену лінію
Розв'язку штаб записав так: зібрана товпа, «знаючи про присутність денікінських військ в Київі, зажадала вивішення російського прапора на Думі, крім вже нами там застромленого українського», і Кравс, «щоби успокоїти товпу, в якій находилося багато бувших російських старшин», дозволив це з мотивуванням «як знамя спільної боротьби обох армій проти большевиків»
Частини Запорізької Групи, що проходили повз Думу, «здерли російський прапор»; почалася стрілянина - денікінські відділи напали на розкидані по місту галицькі частини, а про вогонь з дахів і балконів у деннику записано: «стріляло також на наші частини цивільне населення»
… ще 5
- Радянсько-Українська війна: друге вторгнення і ресурсне виснаження (1919) — техніка Позбавлення суб'єктності
…Кравс і денікінський генерал Бредов (за денником Начальної Команди Української Галицької Армії - командир гвардійського корпусу) домовилися: галицькі частини того ж дня виводяться з міста «найменше за лінію київських залізничих стацій», далі на лінію Ігнатівка - Васильків - Германівка, а галицька армія гарантує: «не зробить ніяких виступів проти армії добровольців [Добровольчої армії Денікіна]»
Четвертим пунктом галицьке командування відмовлялося від політичної суб'єктності: «Командант київської групи галицької армії заявляє, що галицька армія оперує незалежно від армії Петлюри під осібною галицькою командою, без ніяких політичних цілей, а лише з метою боротьби проти большевиків»
…з командуванням 2-ї денікінської бригади її представники вимагали вважати «як операційну полосу денікінських військ» територію на південний схід і схід від залізниці Козятин - Фастів - Київ, а полосу між лінією Фастів - Володарка - Сассків - Буки та лінією Біла Церква - Тараща - Лисовка - Звенигородка оголосити «як невтральну полосу»; у деннику записано: «На це жадання ми не згодилися»
- Радянсько-Українська війна: друге вторгнення і ресурсне виснаження (1919) — техніка Вбивство тих, хто здається
25 жовтня 1919 року Начальна команда - штаб Галицької армії (УГА) - вислала, як записано в її деннику, до командування білих місію - отаман Лисняк, сотники Левицький і Куриця, - «які мали заложити формальний протест проти убійств наших полонених донськими козаками»
Отаман Лисняк показав на суді: «В Винниці дістав я припоручення їхати до Штабу Добровольчеської Армії [Денікіна, «білих»], передати згаданий протест і переговорювати що до виміни полонених»; делегацію прийняв генерал Слащов, який пообіцяв, «що зателефонує до Денікіна»
У листопаді 1919 року на військовому суді над командувачем УГА генералом Тарнавським сотник Курдіяк спитав: «Чи убійства донських козаків були фактом чи фікцією»; Тарнавський відповів: «Це факт. Свідок отаман Букшований, впрочім і 5-та Бригада»